32. Генералізація і конкретизація у перекладі лексичних мз.

Генералізація – це спосіб перекладу, при якому видова назва перекладається родовою. Наприклад, синиця, шпак англійською мовою перекладають як bird. Протилежним до генералізації є конкретизація. До неї вдаються тоді, коли у мові перекладача немає узагальненого поняття, вжитого у МО. Наприклад, замість the man можна вжити конкретизатор – хлопчик, старик, солдат – залежно від ситуації.

33. Паронімічна атракція у перекладі.

Під патронімічною атракцією такий зв'язок між близькозвучними словами, який викливає загострення поетичних асоціацій. Завдання перекладача полягає в тому, щоб зберегти звуковий малюнок тексту першотвору та відтворити зображувальну роль ПА. Наприклад, Леса-лысы\Леса обезлосили/Леса обезлисили. Ліси – лисі/ліси обезлосіли/Ліси обезлисіли. Є метатезний різновид ПА , що проявляється у перестановці складів – Голос-логос. Також існує поетична етимологія – печаль печет.

34. Контекстуальне відтворення фразеологізмів.

У цьому способі перекладу здійснюється перебудова форми зміщення смислу обох фразеологічних одиниць. Наприклад, Outfully commercial women days. Our grandmothers threw their caps over the mills, but by joy, their granddaughters only throw their caps over mills that can raise the wind for them. При перекладі цього тексту треба знайти такі відповідники, які б не змінювали тональності його: Жах, до чого завбачливі нинішні жінки. Наші бабусі дозволяли собі, звичайно, стрибати у гречку, але для забавки, їхні ж онучки тільки тоді стрибають у гречку, коли вона дає добрий врожай.

35. Фонетична адаптація і лексичний перенос.

Слова М1, що мають тотожне та графічне відтворення у М2 називаються адаптантами. Фонетична адаптація відбувається під час перекладу близькоспоріднених мов. Проблеми такого перекладу: наявність міжмовної омонімії (рос. Луна – супутник Землі, укр. – звукове коливання), часткові МОМ, що мають звукові та графічні відмінності (неделя і неділя), часткові МОМ, що мають однакові і різні значення (омоформи –женить – одружити та женіть – гнати; омографічні – рос. Боги – вищі сили та укр. Боги - ікони), МОМ, що зумовлені випадковим збігом форм.

36. Основні тенденції діяльності змі за р. Блюмом.

1. Монополізація («Хто лідер на ринку товарів, то володіє і ринком новин»). 2. Інтернаціоналізація (глобалізація) як вияв міжнародної інформації взаємозалежності всіх від усіх («комунікативне село»). 3. Уніфікація (зміст і позиція газет усе подібніші, верстка і дизайн усе характерніші: кожній газеті – свій сегмент інформативного ринку, тобто увагу певної аудиторії). 4. Комерціалізація («зароби на себе і свою свободу сам – чи продайся »). 5. Цифровізація («комунікаційний комп’ютерний безмір»).

37. Редакційні наради в редакціях газет як форма колективної творчості (різновиди).

1. Планерка – оперативна ділова нарада для затвердження плану номера (може бути по 6-8 на день); 2. Летючка – підбивають підсумки роботи за певний період, проводиться щотижня, щомісяця. 3. Творчі наради – проводяться час від часу і мають тематичний характер: з нагоди якихось професійних новацій, чийогось вдалого виступу, щодо мови і стилю матеріалів тощо. 4. Творчі конкурси – стимулюють в редакції виробіток оригінальних пропозицій та появу цікавих проектів та матеріалів.

38. Правила наближення інтересів у практиці сучасних газет.1. Правило географічного наближення – чим далі відбулася подія від місця, де читач живе, тим менше вона його обходить: зробити наголос на наслідках цієї події для місцевого читача, підкреслити участь у цій події людей з нашого міста, села, надати слово місцевим авторитетним коментаторам, порівняти описувану подію з подібною, яка колись сталася у нашому місті. 2. Правило хронологічного наближення – публікувати важливі події, що сталися сьогодні або вчора, вчорашні події – деталізувати. 3. Правило емоційного наближення – інформація має зворушити. 4. правило специфічного наближення є специфічним для спеціалізованої преси. Тобто газета має бути цікавою для тих. На кого вона розрахована.