
- •4. Автоматизоване виявлення абревіатур.
- •6. Автоматизоване виявлення помилок , пов’язаних із милозвучністю.
- •10. Роль літредактора у сучасному видавництві.
- •13. Робота редактора над мовою і стилем (автор) оригіналу.
- •14. Участь літ редактора у у розробці концепції художньо-технічного оформлення.
- •15. Особливості роботи над фактичним матеріалом.
- •16. Композиція твору з погляду літредактора.
- •19. Рубрикація у тексті. Види рубрик. Заголовки. Правила верстки заголовків.
- •20. Коефіцієнт використання паперу та його застосування для визначення формату сторінки складання.
- •22. Сторінки складання (полоси набору): види, вимоги до формування.
- •23. Таблиці як елемент видання. Основні частини таблиці. Класифікація таблиць за характером їхнього заповнення і розміщення на сторінці складання.
- •24. Правило підрахунку кількості паперу на видання.
- •25. Норма і сигнатура як елемент видання. Вимоги щодо їхнього розміщення.
- •27. Перетворення даних на інформацію
- •32. Генералізація і конкретизація у перекладі лексичних мз.
- •33. Паронімічна атракція у перекладі.
- •34. Контекстуальне відтворення фразеологізмів.
- •35. Фонетична адаптація і лексичний перенос.
- •36. Основні тенденції діяльності змі за р. Блюмом.
- •37. Редакційні наради в редакціях газет як форма колективної творчості (різновиди).
- •39.Інформаційні жанри газетних матеріалів
- •40. Аналітичні жанри в газеті.
- •41. Сатирично-гумористична публіцистика в газетних виданнях.
- •42. Ознаки якісного газетного видання.
- •43. Способи заверстування заголовків на газетній смузі.
- •46. Вітчизняні шедеври 11-13 ст.
- •49. Києво-Печерська лавра, її видавнича діяльність.
- •50. Книга в період визвольних змагань.
- •51. Цензура видавничої справи в Україні.
- •52. Особливості підготовки і випуску навчальних видань. Основні українські видавництва навчальної літератури.
- •58. Визначення редактором структурних елементів і засобів їх подання в сучасному підручнику. Забезпечення єдності форми і змісту.
- •60. Нормативно-правове регулювання видавничої справи.
- •56. Основні етапи над авторським оригіналом навчального видання.
- •59. Особливості підручників для різних видів освіти та їх врахування редактором при підготовці видань до друку.
- •61. Видавнича справа та видавнича діяльність. Суб’єкти видавничої справи.
- •66. Участь редактора у розробленні маркетингової стратегії видавництва.
- •68. Шляхи забезпечення конкурентоспроможності видань на книжковому ринку.
- •69. Особливості передавання інформації у технічній літературі.
- •70. Робота редактора над мовою і стилем технічних публікацій.
- •71. Робота редактора над таблицями і висновками в технічних виданнях. Методи перевірки достовірності табличного матеріалу.
32. Генералізація і конкретизація у перекладі лексичних мз.
Генералізація – це спосіб перекладу, при якому видова назва перекладається родовою. Наприклад, синиця, шпак англійською мовою перекладають як bird. Протилежним до генералізації є конкретизація. До неї вдаються тоді, коли у мові перекладача немає узагальненого поняття, вжитого у МО. Наприклад, замість the man можна вжити конкретизатор – хлопчик, старик, солдат – залежно від ситуації.
33. Паронімічна атракція у перекладі.
Під патронімічною атракцією такий зв'язок між близькозвучними словами, який викливає загострення поетичних асоціацій. Завдання перекладача полягає в тому, щоб зберегти звуковий малюнок тексту першотвору та відтворити зображувальну роль ПА. Наприклад, Леса-лысы\Леса обезлосили/Леса обезлисили. Ліси – лисі/ліси обезлосіли/Ліси обезлисіли. Є метатезний різновид ПА , що проявляється у перестановці складів – Голос-логос. Також існує поетична етимологія – печаль печет.
34. Контекстуальне відтворення фразеологізмів.
У цьому способі перекладу здійснюється перебудова форми зміщення смислу обох фразеологічних одиниць. Наприклад, Outfully commercial women days. Our grandmothers threw their caps over the mills, but by joy, their granddaughters only throw their caps over mills that can raise the wind for them. При перекладі цього тексту треба знайти такі відповідники, які б не змінювали тональності його: Жах, до чого завбачливі нинішні жінки. Наші бабусі дозволяли собі, звичайно, стрибати у гречку, але для забавки, їхні ж онучки тільки тоді стрибають у гречку, коли вона дає добрий врожай.
35. Фонетична адаптація і лексичний перенос.
Слова М1, що мають тотожне та графічне відтворення у М2 називаються адаптантами. Фонетична адаптація відбувається під час перекладу близькоспоріднених мов. Проблеми такого перекладу: наявність міжмовної омонімії (рос. Луна – супутник Землі, укр. – звукове коливання), часткові МОМ, що мають звукові та графічні відмінності (неделя і неділя), часткові МОМ, що мають однакові і різні значення (омоформи –женить – одружити та женіть – гнати; омографічні – рос. Боги – вищі сили та укр. Боги - ікони), МОМ, що зумовлені випадковим збігом форм.
36. Основні тенденції діяльності змі за р. Блюмом.
1. Монополізація («Хто лідер на ринку товарів, то володіє і ринком новин»). 2. Інтернаціоналізація (глобалізація) як вияв міжнародної інформації взаємозалежності всіх від усіх («комунікативне село»). 3. Уніфікація (зміст і позиція газет усе подібніші, верстка і дизайн усе характерніші: кожній газеті – свій сегмент інформативного ринку, тобто увагу певної аудиторії). 4. Комерціалізація («зароби на себе і свою свободу сам – чи продайся »). 5. Цифровізація («комунікаційний комп’ютерний безмір»).
37. Редакційні наради в редакціях газет як форма колективної творчості (різновиди).
1. Планерка – оперативна ділова нарада для затвердження плану номера (може бути по 6-8 на день); 2. Летючка – підбивають підсумки роботи за певний період, проводиться щотижня, щомісяця. 3. Творчі наради – проводяться час від часу і мають тематичний характер: з нагоди якихось професійних новацій, чийогось вдалого виступу, щодо мови і стилю матеріалів тощо. 4. Творчі конкурси – стимулюють в редакції виробіток оригінальних пропозицій та появу цікавих проектів та матеріалів.
38. Правила наближення інтересів у практиці сучасних газет.1. Правило географічного наближення – чим далі відбулася подія від місця, де читач живе, тим менше вона його обходить: зробити наголос на наслідках цієї події для місцевого читача, підкреслити участь у цій події людей з нашого міста, села, надати слово місцевим авторитетним коментаторам, порівняти описувану подію з подібною, яка колись сталася у нашому місті. 2. Правило хронологічного наближення – публікувати важливі події, що сталися сьогодні або вчора, вчорашні події – деталізувати. 3. Правило емоційного наближення – інформація має зворушити. 4. правило специфічного наближення є специфічним для спеціалізованої преси. Тобто газета має бути цікавою для тих. На кого вона розрахована.