24. Правило підрахунку кількості паперу на видання.

Підраховується за формулою: Р = 1 + f •Vп.а. • r • S • g/ 10⁶ , f – норма відходів паперу, Vп.а – обсяг паперових аркушів, r – наклад видання, S – площа паперового аркуша.

25. Норма і сигнатура як елемент видання. Вимоги щодо їхнього розміщення.

Сигнатура – порядковий номер друкованого аркуша видання, необхідний для полегшення виконання друкарських операцій, а саме: друкування, фальцювання, комплектування блоків, перевірки готової продукції. У різних видання порядок розміщення не однаковий. Її розташування має відповідати частці аркуша: видань які друкуються 1/16 частку – 16 с., в 1/8 частку – через 8 с. тощо. Ніколи не ставлять на титулі. Норма – коротка позначка замовлення, яка включає прізвище автора, перші слова назви , іноді просто номер замовлення. Розміщується на першій сторінці кожного друкованого аркуша, крім першої, і слугує для полегшення комплектування книжкових блоків. Норму складають шрифтом 6 кг. гарнітурою основного шрифту та поміщують у лівому кутку першої сторінки друкованого аркуша слідом за сигнатурою з відбивкою 8 -12 п. Норму ставлять також на вклейках. На сторінках з художніми ілюстраціями її бажано заверстувати так, щоб при обрізуванні блоку вона відрізалась.

26. Духовно-пізнавальна діяльність. Є матеріально-конкретна (фізична праця) і духовно пізнавальна діяльність (мислення). За допомогою органів чуття сприймаєш реалії з життя і до мозку поступає імпульс - це називається відчуття. Сприймаєш, але згадуєш предмет – уявлення. На базі імпульсу з’являється образ. Є три види сприйняття мови: слух, очі та шрифт для сліпих. Ти читаєш і слово в тебе асоціюється з реалією: безпосередній, коли ти знайома з цим словом і опосередкований – коли не знаєш, що це або ти здогадуєшся з контексту або дивишся у довідник

27. Перетворення даних на інформацію

28. Етапи творення терміна: 1. Сфера функціонування (з’являється слово і воно починає існувати в усній мові як професіоналізм). 2. Етап фіксації (коли апробовується в документах). 3. Уніфікація (термін набуває поширення). 4. Стандартизація ( вносять термін у стандарт, і він стає частиною терміносистеми).

29. Дієслівно-іменні сполуки. Це словосполучення, що складається з дієслова та іменника (Мати відношення). У такому словосполученні дієслово втрачає свій значеннєвий смисл, а лише зберігає граматичне значення. Таке словосполучення можна виразити лише дієсловом (Відноситися)

30. Лексико-семантичний спосіб термінотворення. Полягає в розщепленні багатозначного слова і поступовому творенні омонімів. Для термінів це є не дуже хорошим способом їхнього утворення. Адже термінологія передбачає точне вживання поняття. На жаль, однакові терміна за написанням і звучанням мають різне значення у різних галузях.

31. КС і переклад. У перекладознавствілекскичні одиниці Т2поділяються відносно Т1 на еквівалентні, безеквівалентні та напівеквівалентні. До останніх належать так звані ключові слова (КС). Це слова, яким можна відшукати однослівні відповідники, але для цього необхідно вдатися до з’ясувальних процедур. Наприклад, «Футболіст ріже м’яч з кутового», тут слово РІЖЕ означає «спрямовує в косий політ». Під час перекладу КС перекладач робить так дії: визначає ключові слова, з’ясовує значення КС у тлумачному словнику, з’ясовує, в якому значенні вжито у контексті Т1, вертається до перекладних словників і встановлює, якими відповідниками передається КС у Т2, робить синонімічний ланцюжок, обирає одну із синонімічних одиниць, яка найбільше відповідає значенню КС Т1.