19. Рубрикація у тексті. Види рубрик. Заголовки. Правила верстки заголовків.

Рубрикація – поділ видання на розділи, частини, глави параграфи, чи інші менші складові елементи, які мають заголовний надпис – рубрику. Під рубрикацією розуміють систему заголовків вид. Заголовок - назва структурної частини рубрики допоміжної вказівки, що показує об’єкт пошуку; назва внутрішньої частини твору або видання. Правила верстки: найчастіше заголовки складають шрифтами тієї самої гарнітури, що й основний текст, але іншими кеглями або накресленнями. Заголовки одного значення складають у всьому виданні шрифтами одного рисунка, накреслення і кегля, а більш важливі – шрифтами більшого кегля або замість малих використовують великі літери чи складання врозрядку. Заголовки відокремлюють від основного тексту пробілами. Підзаголовки складають упідбір до тексту (кватирки), на полях (боковики). Кватирки виконують шрифтом напівжирного накреслення гарнітурою шрифту, що й основний шрифт, але кеглем на 1 -2 п. меншим, ніж кегль основного шрифту. Кватирки розміщують усередині основного тексту і закривають текстом.

20. Коефіцієнт використання паперу та його застосування для визначення формату сторінки складання.

Коефіцієнт використання паперу – відношення площі полоси набору до площі необрізаної сторінки. Визначається за формулою К = (ахb): (АхВ), де а – ширина полоси набору, b – довжина полоси набору, А – ширина сторінки.

21. Підрисункові підписи. Їхній склад і правила верстки. Склад: нумераційний заголовок (умовне скорочення назви «Рис.» і номер ілюстрації чи просто номер); основна частина підпису, що визначає тематичний зміст ілюстрації; експлікація – пояснення деталей ілюстрації та її частин, а також розшифровування умовних скорочень; легенда – відомість про оригінал ілюстрації, техніку і виконання, місце зберігання тощо. Правила: складають на видимий формат ілюстрації кеглем шрифту, меншим від основного, часто курчивом. Якщо підпис має експлікацію (її складають меншим шрифтом), то основний текст підпису закінчують двокрапкою, а експлікацію відокремлюють від тексту 2-4 пункти. Відбивка підпису від ілюстрації не повинна перевищувати розмір кегля основного шрифту.

22. Сторінки складання (полоси набору): види, вимоги до формування.

Сторінка складання – це відбиток тексту чи зображувальних елементів на сторінці видання.

Види: текстова – сторінка, що містить тільки текст; ілюстративна – містить одну або кілька ілюстрацій; мішана – містить текст і ілюстрації; початкова – перша текстова чи або мішана сторінка видання чи його частини; кінцева – остання. Вимоги: поля мають бути на сторінці складання – корінцеве – не менше 10-ти мм, верхнє – 12 мм, зовнішнє – 11 мм, нижнє – 15 мм. Відстань між сторінками складання має бути не менше 16 п. залежно від виду видання сторінок складання у ньому може бути від одної до кількох.

23. Таблиці як елемент видання. Основні частини таблиці. Класифікація таблиць за характером їхнього заповнення і розміщення на сторінці складання.

Таблицею називаються текстовий чи цифровий матеріал, згрупований у вигляді горизонтальних рядків і вертикальних колонок, розділених лінійками, що мають заголовки. Основні частини: головки, що містять заголовки всіх колонок (головка може членуватися горизонтальними лінійками на яруси); основного текстового та цифрового матеріалу в рядках таблиці, які утворюють її хвостову частину.

За характером заповнення – цифрові (всі колонки містять тільки цифрові дані та математичні знаки), текстові (містять тільки текст), мішані (одна частина колонок текстова, а інша - цифрова), математичні (одна колонка містить математичні або хімічні знаки чи формули), ілюстративні (хоча б в одній колонці є ілюстрації).За характером розміщення – клаптикові; клаптикові поперечні або розгорнуті; сторінкові повздовжні та поперечні; поперечні з окладом на парній сторінці.