
- •4. Автоматизоване виявлення абревіатур.
- •6. Автоматизоване виявлення помилок , пов’язаних із милозвучністю.
- •10. Роль літредактора у сучасному видавництві.
- •13. Робота редактора над мовою і стилем (автор) оригіналу.
- •14. Участь літ редактора у у розробці концепції художньо-технічного оформлення.
- •15. Особливості роботи над фактичним матеріалом.
- •16. Композиція твору з погляду літредактора.
- •19. Рубрикація у тексті. Види рубрик. Заголовки. Правила верстки заголовків.
- •20. Коефіцієнт використання паперу та його застосування для визначення формату сторінки складання.
- •22. Сторінки складання (полоси набору): види, вимоги до формування.
- •23. Таблиці як елемент видання. Основні частини таблиці. Класифікація таблиць за характером їхнього заповнення і розміщення на сторінці складання.
- •24. Правило підрахунку кількості паперу на видання.
- •25. Норма і сигнатура як елемент видання. Вимоги щодо їхнього розміщення.
- •27. Перетворення даних на інформацію
- •32. Генералізація і конкретизація у перекладі лексичних мз.
- •33. Паронімічна атракція у перекладі.
- •34. Контекстуальне відтворення фразеологізмів.
- •35. Фонетична адаптація і лексичний перенос.
- •36. Основні тенденції діяльності змі за р. Блюмом.
- •37. Редакційні наради в редакціях газет як форма колективної творчості (різновиди).
- •39.Інформаційні жанри газетних матеріалів
- •40. Аналітичні жанри в газеті.
- •41. Сатирично-гумористична публіцистика в газетних виданнях.
- •42. Ознаки якісного газетного видання.
- •43. Способи заверстування заголовків на газетній смузі.
- •46. Вітчизняні шедеври 11-13 ст.
- •49. Києво-Печерська лавра, її видавнича діяльність.
- •50. Книга в період визвольних змагань.
- •51. Цензура видавничої справи в Україні.
- •52. Особливості підготовки і випуску навчальних видань. Основні українські видавництва навчальної літератури.
- •58. Визначення редактором структурних елементів і засобів їх подання в сучасному підручнику. Забезпечення єдності форми і змісту.
- •60. Нормативно-правове регулювання видавничої справи.
- •56. Основні етапи над авторським оригіналом навчального видання.
- •59. Особливості підручників для різних видів освіти та їх врахування редактором при підготовці видань до друку.
- •61. Видавнича справа та видавнича діяльність. Суб’єкти видавничої справи.
- •66. Участь редактора у розробленні маркетингової стратегії видавництва.
- •68. Шляхи забезпечення конкурентоспроможності видань на книжковому ринку.
- •69. Особливості передавання інформації у технічній літературі.
- •70. Робота редактора над мовою і стилем технічних публікацій.
- •71. Робота редактора над таблицями і висновками в технічних виданнях. Методи перевірки достовірності табличного матеріалу.
50. Книга в період визвольних змагань.
Видавнича справа розвивалася: якщо у 1917 р. існувало 78 видавництв, то 1918 - уже 104. У 1919 року разом з прийняттям Директорії була створена Головна книжкова палата, що вела облік усіх виданих книжок. Видавництва «Всеувито» і «Книгоспілки» здійснювали проекти щодо випуску торів українських та зарубіжних класиків. Також видавали навчальну та довідкову літератури та ін.
51. Цензура видавничої справи в Україні.
Цензура – вимога, спрямована до ЗМІ журналіста, главреда, видавця, розповсюджувача попередньо узгоджувати поширювану інформацію. Забороняється створення установ щодо здійснення контролю над підготовленою інформацією.
Закон України «Про видавничу справу» ст.. 28 обмежує права у видавничій справі. Забороняється поширення інформації, яка у особі має: заклики до ліквідації незалежності України, зміну конституційного ладу насильницьким шляхом, порушення суверенітету, пропаганду війни, посягання на здоровя людини, рекламу з шаржуванням державної символіки, відомості. Що можуть завдати шкоди громадянам, порнографію, культ насильства.
52. Особливості підготовки і випуску навчальних видань. Основні українські видавництва навчальної літератури.
Зовнішньою ознакою підручника чи навчального посібника є наявність грифа Міністерства освіти і науки Укр (або іншого міністерства, в компетенції якого персбуває підготовка спеціалістів відповідного профілю — медичного культурологічного тощо) про офіційне затвердження подання як підручника чи навчального посібника. Ознаки навч видань:послідовність і строга системність подачі матеріалу (від простого до складнішого);доступність викладу, зорієнтована на вікові особливості та освітній рівень читача;чітка й детальна структурованість усіх складових змістової частини;відповідність змісту та проблематики затвердженій програмі;підібраний і перевірений практикою фактичний матеріал;відсутність полеміки;наявність блоків для самостійних завдань, контрольних запитань і вправ;регламентоване державними стандартами художньо-технічне оформлення та високоякісне поліграфічне виконання; апробація підручників; наявність рецензій; обов’язкова присутність довідкового апарату. Видавництва: державні - «Освіта», «Наукова думка», «Вища школа», недержавні – «Генеза» та ін.
53. Основні науково-методичні вимоги до різних видів навчальних видань з врахуванням їх функціонального призначення. Відповідність програмі, послідовність у викладі матеріалу з врахуванням змісту раніше вивченої дисципліни, забезпечення внутрідисциплінних зв’язків між підручниками з однієї дисципліни, неприпустимість дублювання навчального матеріалу, науковість (відповідність сучасним досягненням в даній дисципліні, рівень відібраного автором матеріалу з точки зору актуальності, новизни, використання загалтних понять апарату, уніфікація термінів і позначень, єдність структури, підпорядкованість, присутність довідкового апарату.
54. Класифікація навчальної літератури. підручник — навчальне видання із систематизованим иадом дисципліни (її розділу, частини), що відповідає навч. програмі та офіційно затверджене як таке;навчальний посібник є своєрідним додатком до Підручника. Призначення навчальних посібників — розширювати, доповнювати, поглиблювати знання, передбачені Програмою нормативного курсу. наочний посібник —видання зміст, якого передається в основному зображальними засобами;курс лекцій — навч. вид. повного викладу тем навчальної дисципліни, визначених програмою;практикум — навч. вид. практичних завдань і вправ, що сприяють засвоєнню набутих знань, умінь і навичок;
збірник вправ (або задач);хрестоматія —навчальне видання літературно-художніх, історичних та інших творів чи уривків з них, які є об’єктом вивчення;книга для читання.навчальна програма — видання, що визначає зміст і обсяг, а також порядок вивчення і викладання певної навчальної дисципліни чи її розділу;методичні вказівки або методичні рекомендації — навч або виробничо-практичне вид. роз’яснень з певної теми, розділу або питання навч дисципліни, роду практичної діяльності, з методикою виконання окремих завдань, певного виду робіт, а також заходів.
55. Сучасний погляд на розвиток функцій підручника та їх врахування редактором при підготовці видань до друку. Функції навч. видань: інформаційну, пізнавальну, виховну; вони мають важливе значення щодо формування в читача не лише базових знань, а й основних етичних норм, моральних засад особистості.