5

Додаток 3. До Лекції № 6. Ч.2. (семінар №6, доповн. До питання 6; 7)

6-а.Економічна програма кейнсіанства.Сутність економічних досліджень Дж.Кейнса.

Запропоноване Кейнсом трактування економічного процесу по­трапило у сприятливий грунт, оскільки світова економіка після Ве­ликої депресії мала потребу в стимуляторах, які дозволили б їй по­долати кризові потрясіння. На кожному етапі кризових явищ кейнсіанство збагачувалась новими ідеями модифікувало і уточнювало свою назву.

КЕЙНСІАНСТВО — один із провідних напрямів роз­витку сучасної наукової думки, в основі якого лежить вчення англійського економіста Дж.М. Кейнса (основні по­ложення сформульовані в 30-х роках XX ст.). Він перевів центр економічних досліджень у сферу макроекономіки, ставши її першовідкривачем і, тим самим, здійснивши пе­реворот в економічній теорії. Центральним пунктом кейнсіанства є забезпечення ефективного сукупного попиту за вирішальної ролі державного економічного регулювання. Кейнс розробив модель макроекономічного зростання і рівноваги, в якій вказав на основні фактори сукупного попиту: споживання населення, інвестиції підприємств, витрати держави і державне регулювання чистого експор­ту. У загальній теорії зайнятості Кейнс пов'язав показни­ки сукупного попиту (сукупного споживання) і сукупних заощаджень (сукупних інвестицій) із зайнятістю, досліджував дію мультиплікатора інвестицій і зайнятості, довівши, що від ефективного попиту, створеного новими інвестиціями, залежать рівень зайнятості та макроекономічна рівновага. Відповідь на п’ять питань:

1.В чому сутність методологічних основ кейнсіанства?

Головна ідея кейнсіанства полягає в тому, що ринкова сис­тема зовсім не є досконалою та саморегульованою і що макси­мально можливу зайнятість і економічне зростання може за­безпечити тільки активне втручання держави в економіку. Новаторство економічного вчення Дж.М. Кейнса в мето­дологічному плані виявилось насамперед у двох основних напрямках:

по-перше, у наданні переваги макроекономічн. аналі­зу перед мікроекономі.;

по-друге, в обґрунтуванні концепції так званого ефек­тивного попиту, тобто потенційно можливого та стимульо­ваного державою сукупного попиту.

У докейнсіанській економічній теорії неподільно пану­вав мікроекономічний підхід до аналізу господарських явищ і процесів. Зокрема, в центрі дослід-жень маржиналізму (ранньої неокласичної теорії) перебував раціональний су­б'єкт, окрема фірма, проблеми максимізації її прибутку як джерела нагромад-ження капіталу, мінімізації витрат. На думку неокласиків, за безперебійного функціонування рин­кової економіки можна за оптимальним варіантом не лише забезпечити задоволення вимог як споживачів, так і вироб­ників, а й досягти загальної ринкової рівноваги. Умовою такого раціонального господа-рювання уявлялась вільна, нічим не обмежена конкуренція, яку назвали "досконалою". Ефективне функціонування фірм повністю ототожнювалось із ефективним функціонуванням всієї економічної системи, з раціональним розподілом і використанням усіх її вироб­ничих ресурсів, включаючи й працю (робочу силу). Отже, Мож­ливість існування значної і тривалої неповної зайнятості просто виключалась.

Такому вищезазначеному підходу Дж.М. Кейнс протиставив свій макроекономічний метод, тобто дослідження взаємозв'язків і про­порцій між сукупними народногосподарськими величина­ми — національним доходом, інвестиціями, заощадження­ми, сукупний попит і пропозиція, зайнятість.

Макроекономічний підхід передба­чає, що умови процвітання окремої фірми зовсім не є умо­вами процвітання всієї економіки в цілому. Між економіч­ними цілями фірми і суспіль-ної економіки виникають су­перечності, вирішення яких слід шукати у відновленні макро-економічної рівноваги, загальнонаціональних про­порцій, насамперед відповідності суку-ного попиту су­купній пропозиції, обсягу заощаджень чистим сукупним інвестиціям, до-сягненні повної зайнятості.Отже, Дж.М. Кейнс вступив у ще незвідану галузь еко­номічних явищ, став першопрохідцем у комплексному до­слідженні економіки як єдиного цілого, за-снувавши не тільки нов. напрям економ. думки, а й нову наук. дисципліну—макроеконом.