Литературное редактирование

(на украинском языке)

Редактор Куценко М. В.

Обкладинка художника С. О. Павлова

Технічний редактор Н. Я. Теплинська

Коректор А. С. Тамбовцева

1 Замошкин Н. Заметки о редактировании.— «Октябрь», 1953, № 4, с. 176.

Див. подібні уваги і в статті: Бурлацкий Ф. и Мезенцев С. Автор и издательство.— «Коммунист», 1957, № 17.

1 ЗамошкинН. Заметки о редактировании.— «Октябрь», 1953, № 4, с. 176.

2 Музиченко С. Редактор обласного видавництва.— «Рад. культура», 1957, 18 серпня.

3 Каверин В., Казакевич Зм., Луконин М., Маршак С, Паустовский К., Погодин М., ЩипачевС. Товарищам по оружию.— «Лит. газета», 1954, 26 октября.

1 Див.: Коряков О., Самсонов С. Это не решение вопроса.— «Лит. газета», 1954, 25 ноября.

1 Смолич Ю. Проза молодих.— «Вітчизна», 1956, № 2, с. 139.

2 Смолич Ю. Проза молодих.— «Вітчизна», 1956, №2, с. 139. Досить часті такі заяви у статтях збірника: «На допомогу молодим письменникам», вип. 1. К., «Рад. письменник», 1956.

1 До робіт такого характеру можна зарахувати і праці О. Кундзіча з питань перекладацької практики на Україні й такі статті: Ф р і д м а н С, О таинствах редактирования.— «Нева», 1957, №5; Серпилин Л., Труд мой любому труду родствен.— «Советская Украина», 1957, № 9.

1 Большая Советская Энциклопедия, 2-е изд., т. 36. М., «Большая Советская Энциклопедия», 1955, с. 238.

1 Русские писатели о литературном труде, т. 1. Л., «Сов. писатель», 1954, с. 501.

2 Досить послатись на приклад роботи Л. Толстого над «Анною Кареніною». Є 9 редакцій цього твору.

3 Гольденвейзер А. Вблизи Толстого. М., Гослитиздат, 1959. с. 53.

1 ТомашевскийБ. Писатель и книга. М., «Искусство», 1959, с. 125.

2 Л е І. Як я працюю над «Романом Міжгір'я». X., «Література і мистецтво», 1932, с. 112.

3 ОстровськийА. Полное собрание сочинений, т. 16, М., Гослитиздат, 1953, с. 249.

4 Панч П. Моя доповідь. X., «Література і мистецтво», 1932, с. 39.

5 Л є І. Як я працюю над «Романом Міжгір'я». X., «Література і мистецтво», 1932, с. 112.

1 Чехов А. Письмо к В. М. Соболевскому,— В кн.: Чехов А. Полное собрание сочинений, т. XVII. М_., Гослитиздат, 1949, с. 174.

2 Мирний П. Твори в п'яти томах, т. 5. К., Держлітвидав, 1960, с. 489.

1 ^{Л є І. Хмельницький. Роман, ч. 2.— «Вітчизна», 1964, № 11, с. 120.}

2 Тургенев И. Письмо Ф. М. Достоевскому.— В кн.: Т у р генев И. Собрание сочинений, т. 11. М., «Правда», 1949, с. 210.

3 Толстой Л. Дневник. Запись от 10 апреля 1890г.— В кн.: Толстой Л. Полное собрание сочинений, т. 50—51. М., Гослитиздат, 1952, с. 34.

1 Гольденвейзер А. В. Вблизи Толстого. М., Гослитиздат, 1959. с. 160.

2 ТолстойА. Н. О читателе.— В кн.: Толстой А. Н. Пол­ное собрание сочинений, т. 13. М., Гослитиздат, 1949, с. 275.

3 Нечуй-Левицький І. Лист до В. Лукича.— «Радянське літературознавство», 1963, № 1, с. 36 (див. статтю Л. П. Федосова «Антиклерикальні мотиви у повістях Нечуя-Левицького»).

4 Там же.

1 ^{Стрілка пунктиром позначає ослаблений контакт.}

2 Г о л ьденвейзер А. В. Вблизи Толстого. М., Гослитиздат, 1959, с. 160.

1 Горький М. Письмо С. Сергееву-Ценскому.— В кн.: Горький М. Собрание сочинений в тридцати томах, т. 30. М., Гослитиздат, 1955, с. 71.

2 Щ є р б а Л. Преподавание иностранных языков в средней школе. М.- Л., Изд. Акад. пед. наук, 1947, с. 64.

1 Див.: Г у д з и й Н Как работал Толстой. М., «Сов. писатель», 1936.

2 І р ч а н М. Про себе. — «Дніпро», 1957, № 4, с. 111. Порівняй далі в цій же статті: «До неприємностей у літературній роботі я залічую переписування власного твору з чернетки і перечитування його, як вийде друком. Цього останнього я, по правді, ніколи не роблю. Бо тоді все – відоме, не цікаве і знаходиш багато помилок, не так друкарських, як власних». (с.118).

3 ГорькийМ. Про користь грамотності.—У зб.: ГорькийМ.Про літературу. К., Держлітвидав, 1954, с. 197.

1 Былинский К. и РозентальД. Литературное редактирование. М., «Искусство», 1961, с. 14.

2 П а н ч П. Моя доповідь. X., «Література і мистецтво», 1932, с. 42.

1 Крупська Н. К. Ленін — редактор і організатор партійної преси. К., Держполітвидав, 1958, с, 14.

1 Асмус В. Чтение как труд и творчество.—«Вопросы литературы», 1961, № 2,с. 43.

2 Брюссов В. Я. Избранные сочинения в 2-х томах, т. 11. М., Гослитиздат, 1955, с. 547.

1 Рассадин Ст. Книга про читателя, М., «Искусство», 1965, с. 8.

2 Див. у О. Толстого: «Зі свого письменницького досвіду я знаю, що напруга та якість тієї речі, яку я пишу, залежить від мого пер­вісного уявлення про читача.

Читач як певна єдина істота, яку я осягаю своєю уявою, досві­дом та знаннями, постає водночас з темою мого твору.

... Характер читача та ставлення до нього визначають форму і питому вагу творчості митця. Читач — невід'ємний складник мисте­цтва (А. Н. Толстой. Собрание сочинений в 10 томах, т. X. М., Гослитиздат, 1961, с. 63).

1 Потебня А. А. Полное собрание сочинений, т. 1. Мысль и язык. [X.], Госиздат Украини, 1926, с. 102.

1 Степанов Ю. С. Основы языкознания. М., «Просвещение», 1966, с. 188.

1 Потебня А. А, Из лекции по теории словесности. X., 1894, с. 131—132.

2 _{Там же, с. 136.}

3 ^{Там же, с. 137.}

1 Приклади подано за виданням: Л. П. Волкова. Остап Вишня — перекладач комедій Гоголя.— У зб.: Українське літературознавство, вип. 2. Львів, Вид-во Львівського ун-ту, 1966, с. 110.

1 Приклади подано за виданням: Волкова Л. П. Остап Вишня – перекладач комедій Гоголя. – У зб.: Українське літературознавство, вип.. 2. Львів, Вид-во Львівського ун-ту, 1966, с. 111.

1 Степанов Ю. С. Основы языкознания. М., «Прогресс», 1966, с. 187.

1 Приклади з роботи: Прохоров Е. И. История текста романа Н. А. Островского «Как закалялась сталь», – В сб.: Текстология произведений советской литературы. М., «Наука», 1967, с. 303.

1 Колесник П. Й. Коцюбинський – художник слова. К., « Наук. думка», 1964, с. 476, 477.

1 Б а л л и Ш. Французская стилистика. М., «Иностранная литература», 1961, с. 19.

2 Там же.

1 Там же

1 У с п є н с к и й Л. Слово о словах. Ты и твоє имя. Л., Лениздат, _{1962, с. 158.}

2 ^{Див.: И с т р и н В. А. Развитие письма. М., Изд. АН СССР, 1961,} с. 266.

1 Степанов Ю. С. Основи языкознания. М., «Просвещение», 1966, с. 202.

1 Див. з цього приводу: Бжалава И. Т. Психология установки и кибернетика. М., «Наука», 1966, с. 211—212.

1Степанов Ю. С. Основи языкознания. М., «Просвещение», 1966, с. 218.

2Одиниці розуміння виділяємо вертикальними похилими рисоч­ками.

3Див. збірник: Про культуру мови. К., «Наук, думка», 1964, с. 145.

1Степанов Ю. С. Основы языкознания. М., «Просвещение», 1966, с. 218.

1 Див.: Успенский Л. Слово о словах. Ты и твое имя. Л., Лениздат, 1962, с. 317—318.

1 Балли Ш. Французская стилистика. М., «Иностранная литература», 1961, с. 23

2 Степанов Ю. С. Основи языкознания. М., «Просвещение»,1966, с. 206.

3 Там же.

1 Клаус Г. Сила слова. М., «Прогрес», 1967, с. 163—164.

1 Довженко О. Щоденник. Запис від 17. VII. 1954 р.—У зб.: Довженко О. Твори в п'яти томах. Т. 5. К., «Дніпро», 1966, с. 212.

2 Там же.

1 Толстой Л. Власть тьмы.—В кн.: Толстой Л. Собрание сочинений в четырнадцати томах, т. 11. М., Гослитиздат, 1952, с. 40,

1 Бжалава И. Т. Психология установки и кибернетика. М., «Наука», 1966, с. 220.

2 Там же, с. 221.

3 Там же, с. 26.

4 Там же, с. 229.

1 Бжалава И. Т. Психология установки и кибернетика, М., «На­ука», 1966, с. 220.

2 Див. там же, с. 155.

3 Українські народні прислів'я та приказки. К., В-во АН УРСР, 1955, с. 323.

4 Бжалава И. Т. Психология установки и кибернетика. М, «Наука», 1966, с. 216.

1 Українські народні прислів'я та приказки. М., В-во АН УРСР, 1955, с. 324.

1 Пушкин А. С. Стихотворения, т. 1. Л., «Сов. писатель», 1949, с. 393.

1Етнографічний збірник наукового товариства ім. Шевченка. Т. XXXI—XXXII. Львів, 1912, с. 56.

2 Див.: Узнадзе Д. Экспериментальные основы психологии установки. Тбилиси, Изд-во АН Груз. ССР, 1961, с. 39.

1 Драч І., Поезії. К., «Молодь», 1967, с. 113.

1 Клаус Г. Сила слова. М., «Прогресс», 1967, с. 48—49.

2Див.: Корнфорт Морис. В защиту философии. М., Изд-во иностранной литературы, 1951, с. 270.

1 Галан Я. Твори, Т. 2. К., Держлітвидав, 1953, с. 14.

1 Танк М. Лірыка. Мінськ, Дзяржаўнае выдавецтва БССР, 1963, с, 230.

1 Потебня А. Полное собрание сочинений, Т. 1. Мисль и язык. [X.], 1913, с. 155.

2 Замошкин Н. Заметки о редактировании.— «Октябрь», 1953, № 4, с. 183.

3 Там же, № 4, с. 177.

4 Там же, с. 183.

1 Гурійчук М Слідуючі багаточисленні зобов'язання.-«Літ.Україна»,1965,22січня.

1Приклади з статті: Брейтбург С. М. Фактические ошибки в художественной литературе и роль редактора в их устранении.— В сб.: Книга. Исследования и материалы, т. XIV. М., «Книга», 1967, с. 31.

1Герасько В. Родина господарів.— «Молода гвардія», 1967, 9 грудня.

1Навички — це дії, що в результаті численних, систематичних і цілеспрямованих повторень стали найбільш точним та економним способом виконання певної роботи.

1Психологія. К., «Рад. школа», 1955, с. 160.

1Психологія. К., «Рад. школа», 1955, с. 160.

1 Блок А. Записные книжки. М., «Художественная литература», 1965, с. 84.

1 Психологія. К., «Рад. школа», 1955, с. 160.

2 Там же.

3 Див.: Е г о р о в Т. Г. Психология овладения навыком чтения. М., 1953; Каменецкий Л. Руководство по корректуре. М., «Искусство», 1959, с. 41—68.

1 Психологія. К., «Рад. школа», 1955, с. 160 і перед цим: «Це видно з того, що за дуже швидкої експозиції (наприклад, 0,1״— 0,2 ״) ми сприймаємо 4—5 літер, не зв'язаних у слово і до 20 літер, що складають слово».

1 Схему подаємо за посібником: Каменецкий Л. Руководство по корректуре. М., «Искусство», 1959, с. 49.

1 Схему подаємо за посібником: Степанов Ю. С. Основы язы- кознания. М., «Просвещение», 1966, с. 205.

1Балли Ш. Французская стилистика. М., «Иностранная литература», 1961, с. 124.

2 Каменецкий Л. Руководство по корректуре. М., «Искусство», 1959, с. 50.

1 Там же.

2 Довженко О. Повість полум'яних літ.— У зб.: Д о в ж е н к о О. Твори в п'яти томах, Т. 9. К., «Дніпро», 1964, с. 9.

1 Наконечний М. Стан і чергові завдання на ділянці орфоепії української мови.—У зб.: Про культуру української мови. К., «Наук, думка», 1964, с. 69.

1Солоухин В. Поэзия и время.— «Лит. газета», 1958, 17 июня.

1 Кольцов М. Письмо от 17 января 1933 г.,— «Новий мир», 1956, № 6.

2 Горький М. Про прозу.— У зб.: Г о р ь к и й М. Про літера­туру. К., Держлітвидав, 1954, с. 398.

3 Про редакторську діяльність О. М. Горького див.: Максимова В. Горький-редактор. М., «Наука», 1965; Максимова В. Как Горький редактировал рукописи. М., «Искусство», 1955; Фиш Г. Горький-редактор.—«Литературное обозрение», 1937, № 11; Коль­цов М. Горький-редактор.—«За рубежом», 1936, № 18; Фадеев А. Воспитатель советских писателей.—«Правда», 1937, № 77.

1Горький М. Рабочий класс должен воспитать своих масте- ров культури.—В сб.: Горький М. Сочинения в тридцати томах, т. 25. М., Гослитиздат, 1954, с. 46.

2Див: Максимова В. Как Горький редактировал рукописи. М., «Искусство», 1955, с. 67.

1 Семеновский Д. А. М. Горький. Письма и встречи. М., «Сов. писатель», 1940, с. 27.

2 Ф є д и н К. Горький среди нас. Вторая часть. М., Гослитиздат, 1944, с. 151.

3 Горький М. Лист І. В. Євдокимову, 13 травня 1926 р., № 823, т. 29.

1 Фиш Г. Горький – редактор. – «Литературное обозрение». 1937, №11.

2 Див: Максимова В. Как Горький редактировал рукописи. М., «Искусство», 1955, с. 23.

1 Горький М. О работе неумелой, небрежной, недобросовестной и т. д.— В кн.: Горький М. Собрание сочинений в тридцати то­мах, т. 25. М., Гослитиздат, 1954 с. 476.

2 _{Там же.}

3 _{Там же, с. 480.}

1 Горький М. О работе неумелой, небрежной, недобросовестной и т. д.— В кн.: Горький М. Собрание сочинений в тридцати то­мах, т. 25. М., Гослитиздат, 1954, с. 475.

2 Порівняй також його роботу над книгою Г. Трекової «О счастьи», див. роботу В. Максимової «Как Горький редактировал рукописи», с. 31—33.

1Художній образ, розкриваючи загальне через поодиноке і кон­кретне, показує життєві закономірності у зв'язку загального і кон­кретного (див.: Ш а м о т а Н. О художественности. М., «Сов. писатель», 1954, гл. І); «Поэтическая мысль... чаще всего и почти всегда... есть не что иное, как случай действительности в возможности... потому...в не испытанных нами обстоятельствах мы узнаем как будто корот­ко знакомое нам по опыту,—и тогда понимаем, почему поэзия, ви­ражая частное, есть выражение общего». (Белинский В. Стихотворения М. Лермонтова.— В сб.: Русские писатели о литературном труде, т. 1. Л.,.«Сов. писатель», 1954, с. 595).

2В. І. Ленін так дивиться на зв'язок окремого і загального: «За­ гальне існує лише в окремому, через окреме. Всяке окреме є (так чи інакше) загальне. Всяке загальне є (частинка або сторона або сутність) окремого. Всяке загальне лише приблизно охоплює всі окремі предмети. Всяке окреме неповно входить у загальне і т. д., і т. д.» (Ленін В. І. До питання про діалектику.— У кк.: Ленін В. І. Тво­ ри, т. 38. К., Держполітвидав, 1961, с. 347).

3Див. зб.: Горький М. Про літературу. К., Держлітвидав, 1954, с. 376.

1«Оповідання— невдале,— пише М. Горький одному із своїх ко­респондентів,— бо написане неуважно і сухо по відношенню до людей, вони у Вас — невидимі, без облич, без очей, без жестів». (Див.: Горький М. Про літературу. К., Держлітвидав, 1954, с. 293).

2Максимова В. Как Горький редактировал рукописи. М., «Искусство», 1955, с. 33—34.

1 Горький М. Листи літераторам-початківиям.— У зб.: Горький М. Про літературу. К., Держлітвидав, 1954, с. 284.

2 Горький М. Про «Бібліотеку поета».— В зб.: Горький М. Про літературу. К., Держлітвидав, 1954, с. 332.

3Горький М. Письма с редакции.— В кн.: Горький М. Собрание сочинений в тридцати томах, т. 25. М., Гослитиздат, 1954, С. 148.

1 Горький М. Про «Бібліотеку поета».— В зб.: Горький М. Про літературу. К., Держлітвидав, 1954, с. 332.

2 Горький М. Письмо Г. Н. Гребневу, № 1107.— В кн.: Г о р ь- к и й М. Собрание сочинений в тридцати томах, т. 30. М., Гослитиздат, 1955.

3 ^{Там же, № 1103.}

1Горький М. Письмо Г. Н. Гребневу, № 977.—В кн.: Горь- к и й М. Собрание сочинений в тридцати томах, т. 30. №., Гослитиздат_{, 1955.}

1 Горький М. Бесіда з молодими. ‒ У зб.: Горький М. Про літературу., К., Держлітвидавництво, 1954,с. 481.

2Горький М. Листи літераторам-початківцям.— У зб.: Г о р ь к и й М. Про літературу. К., Держлітвидав, 1954, с. 305—306.

1Там же, с. 279—280.

2Горький М. Листи літераторам-початківцям.— У зб.: Г о р ь к и й М. Про літературу. К., Держлітвидав, 1954, с. 280—281.

3Там же, с. 281.

1ЛуначарскийА. В. Горький — художник.— В сб.: Л у н а чарский А. Русская литература. М., Гослитиздат, 1947, с. 327.

2К о л а с Я. О литературном труде.—«Правда», 1954, № 256.

3Горький М. Письмо С. М. Ахрему, № 884 — В кн.: Г о р ь к и й М. Собрание сочинений в тридцати томах, т. 30, М., Гослитиздат, 1955.

1Див: Белецкий А. В мастерской художника слова. X., 1924, с. 25.

2Наприклад, редагуючи уже згадуване нами оповідання «Баба», М. Горький вказує авторові: «Рубцы на спине» токаря треба було пояснити,— рубці можуть бути результатом хірургічної операції, чи­ ряків, удару ножем у бійці і, звичайно, шмагання». (Горький М. Листи літераторам-початківцям.—У зб.: Горький М. Про літера­ туру. К., Держлітвидав, 1954, с. 280).

1Горький М. Про те, як треба писати до журналу «Наши достижения».—У зб.: Горький М. Про літературу. К-, Держлітвидав, 1954, с. 260.

2Горький М. Письмо к Чертовой, № 891.— В кн.: Горь­кий М. Собрание сочинений в тридцати томах, т. ЗО. М., Гослитиздат,1955.

3Горький М. Про соціалістичний реалізм.— У зб.: Горь­кий М. Про літературу. К., Держлітвидав, 1954, с. 418.

4Див. ще листи до Г. М. Гребньова (№ 1107, т. 30), до О. В. Перегудова (№ 883, т. 30) та інші.

1 Горький М. Письмо Н. М. Колокову.— В кн.: Горький М. Собрание сочинений в гридцати томах, № 958, т. 30. М, Гослитиздат, 1955.

2 Горький М. Про прозу.—У зб.: Горький М. Про літера- туру. К., Держлітвидав, 1954, с. 388.

3 Див.: Горький М. Собрание сочинений в тридцати томах, № 958, т. 30. М., Гослитиздат, 1955.

4 Горький М. Собрание сочинений в тридцати томах. № 891 917, т. 30. М., Гослитиздат, 1955.

5 Спроектуйте, наприклад, у вимову початок відомої пісні: «Лучше нету того цвету»:

Как увижу, как услышу,

Все во мне заговорит.

1 Г о р ь к и й М. т. ЗО. № 884, див. ще № 890, 894. 965 та інші.

2 Там же, № 890.

3 Горький М. Про соціалістичний реалізм.— У зб.: Г о р ьк и й М. Про літературу. К-, Держлітвидав, 1954, с. 418.

1Горький М. Собрание сочинений в тридцати томах, № 845, т. 30. М., Гослитиздат, 1955.

2Горький М. Листи літераторам-початківцям.—У зб.: Горький М. Про літературу. К., Держлітвидав, 1954, с. 282.

1Горький М. Собрание сочинений в тридцати томах, № 894,т. 30. М., Гослитиздат, 1955.

2Там же, № 1067, т. 30.

3Горький М. Про мову,— У зб.: Горький М. Про літера­туру. К., Держлітвидав, 1954, с. 477.

4Горький М. Собрание сочинений в тридцати томах, № 977,т. 30. М., Гослитиздат, 1955.

1Там же, № 1061, т. 30.

2Там же, № 1135, т. 30.

3Див. ще листи М. Горького: №№ 890,965,980, 1057, 1145, 1171, 1182 та інші.

4Г о р ь к и й М. Письмо к В. Мартовскому.— В кн.: Русские писатели о литературном труде, т. 4. Л., «Сов. писатель», 1956, с. 194.

1К у н д з і ч О. Діези в ключі.— У зб.: К у н д з і ч О. Слово і образ. К-, «Рад. письменник», 1966, с. 8.

2П а н ч П. Коли визріває задум.— У зб.: Письменники про свою роботу. К-, «Молодь», 1956, с 29.

3Див. визнання М. Ірчана у статті «Про себе».— «Дніпро», 1957, № 4, с. 111.

1Толстой А. Н. Могучее оружие.—В кн.: Толстой А. Н. Полное собрание сочинений, т. 13. М., Гослитиздат, 1949, с. 434.

2Або за Паулем (див. його «Prinzipen der Sprachgeschichte») вар­то розрізняти узуальне і оказіональне значення слова. «Під узуальним значенням слова ми розуміємо той спільний зміст уявлень, які люди одного мовного колективу пов'язують з певним словом, під оказіо­нальним значенням — той зміст уявлення, який мовець, в момент ви­мови слова, пов'язує з ним і який, він сподівається, так само пов'яже і слухач» (с. 75). Оказіональне значення, звичайно, за змістом значно багатше, а за об'ємом вужче узуального (с. 75). (Вид. Heidelberg.1927, 5 вид.)

3Мышковская Л. Мастерство Л. Н. Толстого. М., «Сов.писатель», 1958.

1 Мышковская Л. Мастерство Л. Н. Толстого. М., «Сов. писатель», 1958, с. 304—306.

2 Панч П. Коли визріває задум. — У зб.: Письменники про свою роботу. К., «Молодь», 1956, с. 29.

3 Там же.

1 Чуковский К. Мастерство Некрасова. М., Гослитиздат, 1955.

2 Аналіз прикладів з Некрасова подаємо за книгою К.. Чуковського «Мастерство Некрасова»,с.263.

1 Г у л и а Г. Ответ на анкету журнала «Вопросы литературы».— «Вопросы литературы», 1962, № 5, с. 155.

2 Горький М. Літературно-критичні статті. К-, Держлітвидав, 1951, с. 445.

3 З листа М. Коцюбинського до М. Могилянського.— «Наше ми­нуле», 1918, № 2, с. 78.

4 Приклади взяті з роботи: Паламарчук Л. С. Лексична си­ноніміка художніх творів М. М. Коцюбинського. К., Вид-во Акад.наук УРСР, 1957, с. 86.

1Белецкий А. И. Проблема синтеза в литературоведении.— Учені записки ХДУ, № 19, Ювілейне видання, СХХХУ. X., Вид.-во Харківського ун-ту, 1940, с. 340.

1Там же.

2Рукопис памфлету зберігається у Відділі рукописів Інституту літератури АН УРСР, ф. 82, № 5.

3Приклад з роботи В. Г. Вєтвицького «Диалектизмы как сред- ство создания местного колорита в романе М. Шолохова «Тихий Дон».—У зб.: Михаил Шолохов. Л., Изд-во ЛГУ, 1956, с. 193.

1«Радянська культура», 1957, 12 червня.

2П а н ч П. Коли визріває задум.— У зб.: Письменники про свою роботу. К., «Молодь», 1956, с. 29.

3 Приклади подаємо за роботою: Паламарчук Л. С. Спосте­реження над авторськими лексико-синонімічними замінами в текстах художніх творів М. Коцюбинського.— «Мовознавство», т. XIII, 1955, с. 106, 107.

1Гуляшки А. Любов. София, Профиздат, 1957, с. 542.

1Васильєв М. С. Материалы к урокам по истории СССР в 4 кл. М., Учпедгиз, 1958.

1Маємо на увазі випадки використання звичних слів в незвич­ному значенні, а не випадки використання слів неузвичаєних прак­тикою вживання.

2 Земляк В. Рідна сторона, К., «Рад. письменник», 1956, с. 143.

3 Кучер В. Прощай, море! К., «Рад. письменник», 1957, с. 126.

4 Подібні слова іноді входять у щоденне слововживання. Так Янка Скриган у статті «Думки аб мове» (газ. «Літаратура і мастацтво», 23 лютого 1957) зауважує щодо одного такого випадку в біло­руській мові: «Хочацца сказаць яще пра слова «задума» у сзнсе «за­мисел»». Нзудале слова, выдуманае без патрэбы. Яно означає не «замысел», а «задумчивость». «Чаго ты у такой задуме сядзіш?» У яко корані ляжіць іменна «задумчивость» — одум. Для «замысла» другаго слова «замысел» і не «патребна».

1 Див. у «Словарі української мови» Б. Грінченка «Засмішити — заморити сміхом».

2Так надруковано у виданні роману І. Ле «Наливайко», К.., 1957 р., с. 9.

1 Пешковский А. Русский синтаксис в научном освещении. М., Учпедгиз, 1956, с. 35.

1 Пор. з цим зауваження М. Горького в листі до А. В. Руммера, № 894, т. 30: «Нельзя «сыпать ласки», слова — можно. «Грузно дышать нельзя, можно грузно сесть, лечь, идти и т. д.».

2X о м е н к о Н. Ходить щастя недалечко. К., «Молодь», 1960, с. 10.

1Земляк В. Рідна Сторона.— «Дніпро», 1955, № 2, с. 20.

1 Приклад взято з праці: Бушмин А. Работа А. Фадеева над романом «Разгром».— «Вопросы советской литературы», вип. ii. Изд-во Акад. наук СССР, 1953, с. 314,

2 Навзничь (нареч.) — вверх лицом, на спине, на спину — см.: «Толковый словарь русского языка», т. 2. Под ред. Ушакова.

3 Див. реєстр авторських правок у романі «Разгром», складений О. С. Бушміним і доданий до згаданого повідомлення (правка йде під № 104).

1У виданні роману 1957 р. Держлітвидавом це місце відредаго­ване так: «Дозорець виструнчився, не випускаючи з рук щуки» (с. 8).

2 Т о л с т о й А. Н. Как мы пишем.— В кн.: Т о л с т о й А. Н. Полное собрание сочинений, т. 13. М., Гослитиздат, 1953, с. 562.

3 Толстой А. Н. Праздник идей, мислей, образов.— В кн.: Толстой А. Н. Полное собрание сочинений, т. 13. М., Гослитиздат, 1953, с. 327.

4 Пешковский А. Принципы и приемы стилистического анализа и оценки художественной прозы,—- В сб.: Пешковский А. Вопросы методики русского языка, лингвистики и стилистики. М., Гослитиздат, 1930, с. 133.

5Горький М. Передмова [до «Збірника пролетарських пи­сьменників].—У зб.: Горький М. Про літературу. К., Держлітвидав, 1954, с. 107—108.

1 "Жовтень", 1957, № 6, с.32

1 Лозовий В. Село під горою. Львів. Кн-журн. вид-во, 1958, с. 34

2 Див.: Гвоздев А. Н. Очерки по стилистике русского языка. М., Учпедгиз, 1955, с. 20.

3 Гвоздев А. Н. Очерки по стилистике русского языка. М., Учпедгиз, 1955, с. 19—20. Пор. ще «Елементи одного стилю, механіч­но перенесені в інший, не можуть належним чином виконувати свою функцію» (Карitoly z рrаrtісkе stylistyky Praha , 1955, с. 105).

4 К у ш к о И. Поворот. К. «Рад. письменник», 1955, с. 92.

1 Х о м е н к о Н. Ходить щастя недалечко. К., "Молодь", 1960

1 Рукопис зберігається у Відділі рукописів Інституту літератури ім. Т. Г. Шевченка АН УРСР, ф. 96, 62, розд. IV

2 Гончар О. Альпи.— «Вітчизна», 1946, № 7—8, с. 45.

3 «Особи, що ви до них ставитеся байдуже - це абстракція, що такою ж залишиться й для читача». (Панч П. Моя доповідь. Х., "Література і мистецтво", 1932,с. 32).

1 Г о н ч а р О. Твори в двох томах, т. І. К., Держлітвидав, 1954,с. 50 - 51

2 Гончар О. Прапороносці. К., Держлітвидав, 1962, с. 49.

3 Гончар О. Прапороносці. К., Держлітвидав, 1962, с. 265.

1Цей варіант речення, з деякими змінами, надруковано у видан­нях: Гончар О. Прапороносці. К., Держлітвидав, 1949, с. 13; Г о н- ч а р О. Прапороносці. К-, «Рад. письменник», 1948, с. 17—18.

2Гладков Ф., шліфуючи свої твори, виправляв такі місця: «Для мене важливо... щоб не було слова, мовленого задарма, щоб кожне слово виражало Максимум думок та переживань і вкладалось поряд з іншими тісно, щільно, як паркет (Гладков Ф. В творческой лаборатории.— В сб.: Гладков Ф. О литературе. М., «Сов. писатель», 1955, с. 25).

1 Г о н ч а р О. Альпи. - "Вітчизна", 1946, " 7 - 8, с. 42.

2 Гончар О. Твори в двох томах, т. 1. К., Держлітвидав, 1954. с. 17.

1Ле І. Наливайко. К., Держлітвидав, 1940, с. 59.

2Там же, вид. 1957, с. 69.

1 Полторацький О. Чехословацький щоденник.— «Вітчиз­на», 1956, № 7, с. 102.

2 Хоменко Н. Ходить щастя недалечко. К., «Молодь», 1960, с. 17.

3² Гончар О. Прапороносці. К., «Рад. письменник», 1947, с. 9; 1948, с. 11; Держлітвидав, 1949, с. 8; «Вітчизна», 1946, № 7—8, с. 37.

4Г о н ч а р О. Прапороносці. К., «Молодь», 1947, с. 11.

1Див,: Гончар О. Прапороносці.—У кн.: Гончар О. Твори в двох томах, Т. 1. К-, Держлітвидав, с, 52, 53, 56.

1 Кучер В. Прощай, море! К., «Рад. письменник», 1957, с. 9

1У перевиданні В. Кучер зняв всю цю сценку. Див.: Кучер В. Прощай, море! К., Держлітвидав, 1949.

1 Кучер В. Прощай, море! К., «Рад. письменник», 1957, с. 102

1 Горький М. Відкритий лист О. С. Серафимовичу.—У зб.: Горький М. Про літературу. Держлітвидав, 1954, с. 464.

1 Шовкопляс Ю. Інженери. К., Держлітвидав. 1956. с. 210.

2Порівняй у Л. А. Булаховського: «Споживач літературного твору — його читач — має відчути, стикаючись з новим словом або незвичайним зворотом, їх доконечність на службі того нового, що вони мають до нього довести». (Б у л а х о в с ь к и й Л. А. Виникнен­ня і розвиток літературних мов.— «Мовознавство», т. IV—V. К., Вид-во Акад. наук УРСР, 1947, с. 132).

1Козланюк П. Юрко Крук. Львів, «Вільна Україна», 1946, с. 29.

1Коцюбинський М. Твори в шести томах, т. 3. К-, Вид-во Акад. наук УРСР, 1961, с. 146.

2Навмисне беремо приклад з лексикою, що знаходить опору в мовному досвіді широких мас, щоб з найбільшою доступністю про­ілюструвати принцип оцінки незрозумілого слова.

3«Правда», 1956, 31 грудня.

1Цей вид правок, оскільки розгляд їх треба пов'язати з питанням стислості викладу, тут ми повністю описувати не будемо.

1Козланюк П. Юрко Крук. Львів, «Вільна Україна»,. 1946, с. 19.

2Див.: Словарь української мови. Упоряд. Б. Грінченко. К.,Вид-во Акад. наук УРСР, 1958

1Г о н ч а р О. Твори в двох томах, т. 1. К., Держлітвидав, 1954,с. 4. Внизу сторінки виноска : Добрий день.

1 Г о н ч а р О. Твори в двох томах, Т. 1. К., Держлітвидав, 1954,с. 102

2 Приклади з редакторської практики М. Шолохова подаємо за роботою В.Г. Вєтвіцького "Диалектизмы как средство создания местного колорита в романе Шолохова " Тихий Дон". - " Михаил Шолохов". Л., Изд-во Ленинградского ун-та, 1956.

1Г о г о л ь Н. В. Полное собрание сочинений в семи томах. Под ред. Н. С. Тихонравова, т. III. М., 1889, с. 188—189.

2К о з л а н ю к П. Юрко Крук. Львів, "Вільна Україна", 1946. с. 40 - 41

1 За свідченням В. Г. Вєтвіцького, "в издании романа 1953 г. устранены объяснения, которые давались в прежних изданиях к словам "калкан", "кугарь", "кошевки", "наплыв", "отвод", "толока", "травянка", т. к. значение этих слов разъясняется при помощи разнообразных способов введения их в контекст" ( Ветвицкий В. Г. Диалектизмы, как средство создания местного колорита в романе М.Шолохова "Тихий Дон".- В сб.: Михаил Шолохов. Л., Изд-во Ленинградского ун-та, 1956, с. 194) .

1 Т у л у б З. Людолови, т. І. К., Держлітвидав, 1957, с. 455.

2Там же. с. 471.

1Станиславский К. Работа актера над собой. М., Гослитиздат, 1951, с. 166.

2Русские писатели о литературном труде, т. 1. Л., «Сов. писатель», 1954, с. 381.

3ЧернишевськийМ. Г. Естетичні відношення мистецтва до дійсності.— У зб.: Чернишевський М. Г. Літературно-критичні статті. К., Держлітвидав, 195І, с. 511.

4Чернишевський М. Г. Твори Пушкіна.— У зб.: Ч е р н и шевський М. Г. Літературно-критичні статті. К., Держлітвидав, 1951, с. 111.

1 Див.: Русские писатели о литературном труде , т. 11. Л., " Сов.писатель", 1954, с. 325.

2Мандельштам И. О характере гоголевского стиля. Гельсингфорс, 1902, с. 267.

3Толстой Л. Дневник, Запись от 27марта 1852г.— В кн.: Тол­стой Л. Полное со6рание сочинений, т. 46, М., Гослитиздат, 1937, с. 101.

4 П а н ч П. Моя доповідь. X., «Література і мистецтво», 1932, с. 41.

2.Ф и ш Г. Горький редактор.— «Литературное обозрение», 1937, № 11.

3.Там же.

4.Горький М. Беседа с писателями-ударниками по вопросам, предложенным рабочим редакционным советом ВЦСПС.— В кн : Горький М. О литературе. М., «Сов. писатель», 1953, с. 457.

1Негbert Otto. Dіе Züge, Берлін, 1956, с. 121.

2Приклад з того самого перекладу.

3Приклад з кн.: Макарьев С. Пометки Горького на книгах начинающих писателей. М., «Сов. писатель», 1957, с. 25.

1 Див. з цього питання : Грамматика русского языка, т. 11, ч. 1. М., Изд-во Акад. наук СССР, 1954, с. 91-93; Крушельницкая К. Г. К вопросу о смысловом членении предложения.-"Вопросы языкознания", 1956, № 5, с. 55-68; Распопов И. П. Актуальное членение предложения. Уфа, Изд. Башкирского гос. ун-та, 1961; Чесноков П.В. Логика и грамматика.- В. сб.: Ученые записки Таганрогского педагогического института, вып. 3. Таганрог, 1957.

2Це приклад, який наводить Г. Пауль і за ним О. Шахматов у своєму «Синтаксисі».

1 Художньому викладові, більш ніж будь-якому іншому, властиві емоційність та експресія. Проте ми зараз свідомо абтсрагуємося від цих рис, оскільки " ми не можемо уявити, виразити, виміряти,зобразити рухи, не перервавши непереривне, не спростивши, угрубивши, не поділивши, не омертвивши живе. Зображення руху думкою є завжди огрублення, омертвлення,- і не тільки думкою, але й відчуттям,і не тільки руху, але й всякого поняття" ( Ленін В. І. Філософські зошити - У кн.: Ленін В. І. Твори, т. 38 К., Держполітвидав, 1961,с 245).

1Жирним шрифтом виділене відоме. Розрядкою подається та частина нового в реченні, яка в наступній фразі буде виступати ві­домим.

2³Васильченко С. Вибране К., «Рад. письменник», 1954, с. 13.

1 М а к а р ь е в С. Пометки Горького на книгах начинающих писателей. М., " Сов. писатель", 1957, с. 37.

1 Г о р ь к и й М. Сочинения в тридцати томах, № 837. т. 29. М., Гослитиздат, 1955

2 Кучер В. Прощай, море! К., " Рад. письменник", 1957, с. 18.

3 Там же, с. 20.

1Кучер В. Прощай, море! К_м «Рад. письменник», 1957, с. 4—5.

2К у ч е р В. Прощай, море! Авторизованный перевод О. Юрьевой. М., «Сов. писатель», 1957, с. 5.

3В зв'язку з такими вадами згадується вгіслів В. Г. Короленка: «Слово — это не игрушечный шар, летящий по ветру. Это орудие работы:— оно должно подымать за собой известную тяжесть» (Русские писатели о литературном труде, т. 3. Л., «Сов. писатель», 1955, с. 653).

Відзначимо, що М. Горький в практиці своєї редакторської ро­боти виступав проти таких слів-тормозів. Напр., редагуючи речення «В углу палаты тифозний красноармеец бредил о своей родной семье» — він викреслив слово «родной», а на берегах рукопису на­писав: «Не следует удваивать «своей, родной— зачем... Писать надобно точно, экономно, без лишних слов» (с. 25 цитованої книги Макар'єва). В усній мові такі вислови зустрічаються досить часто, але в письмовій, де дисципліна розповіді має бути особливо суворою, такі «обмовки» небажані. В російському виданні стоїть «Иван Зару­ба опустил на землю чемодан».

1К у ч ер В. Прощай, море! К„ «Рад. письменник», 1957, с. 48.

1Там же, с. 3.

1Див.: «Дніпро», 1955, №6, с.76. Має рацію І. Козлов, коли пише, що, оцінюючи доречність тієї чи іншої деталі, сцени, епізоду тощо, треба в першу чергу зважити,чи потрібна деталь в плані ідейно-художнього вирушення. Порушення цього принципу веде до порушення пропорціональності частин, до порушення співмірності загального і частин, що являє собою силу та красу форми (Козлов И. О сжатости в прозе.- «Новый мир», 1955, №6, с. 265-266).

2Е ф и м о в А. О работе Толстого над языком «Войны и мира».— В сб.: Вестник МГУ, 1953, № 11, с. 136.

3Там же.

1 Чехов А. Лист М. Горькому від 3 вересня 1899 р. Див. у кн.: Русские писатели о литературном труде, т. 3. Л., «Сов. писатель», 1955, с. 421—422.

1 Плачинда С. Кам’яна веселка. К., «Рад. Письменник», 1959, с.3.

1Кучер В. Прощай, море! К., «Рад.письменник», 1957, с.143.

2Кучер В. Прощай, море! М., «Сов.писатель», 1957, с.139.

1Кучер В. Прощай, море! К., «Рад.письменник», 1957, с.418.

2Див. цей текст у російському виданні: Кучер В. Прощай, море! М., «Сов.писатель», 1957, с.406.

1Кучер В. Прощай, море! К., «Рад.письменник», 1957, с.298.

1Беремо в дужки те, що варто викреслити або редагувати.

2 На безкозирці тільки дві стрічки і немає потреби наголошувати на цьому.

3 Ситуаційний повтор.

4 Те саме.

5 Зміщення уваги від ходу думок.

1 Те саме.

2 Кучер В. Прощай, море! К., «Рад.письменник», 1957, с.4-5.

1 Булаховський Л. Виникнення і розвиток літературних мов. – «Мовознавство», т. IV-V. К., Вид-во Акад. Наук, УРСР, 1947, с. 127-128.

1 Ситуацією це певною мірою і виправдано, але цільність усвідомлення порушується.

2Гончар О. Твори в двох томах, т. 1. К., Держлітвидав, 1954, с. 30.

1Гончар О. Таврія, - У кн..: Гончар О. Твори в двох томах. Т.11. К., Держлітвидав, 1954, с.265.

1 Шебушин П. Работает ли редактор? Рецензия на роман З. Танхимовича « В степях Забайкалья». – «Литературная газета», 1954,26 января.

2Никонов В. Опасность стандарте.— «Литературная учеба», 1939, № 7.

1Г о р ь к и й М. Листи літераторам - початківцям,— у зб.: Г о р ь к и й М. Про літературу. К., Держлітвидав, 1954, с. 304—305.

2 Панч П. Моя доповідь. Х., «Література і мистецтво», 1932, с.32.

3Чуковский К. Мастерство Некрасова. М., Гослитиздат, 1955.

1 « Вообще ни одно слово не расценивалось Некрасовым само посебе, а всегда в зависимости от контекста стихов, от той стилевой атмосферы, в которую он вводил это слово». (Чуковский К. «Мастерство Некрасова», с. 230).

2Скрізь тут підкреслювання моє.— Р. І.

1Довженко О. Зачарована Десна.- У кн..: Довженко О. Твори в п’яти томах, т. 1. К., «Дніпро», 1964, с. 39.

1 Див. його «Принципы и приемы стилистического анализа и оценки художественной прозы» — В сб.: Вопросы методики русского языка, лингвистики и стилистики. М., Гослитиздат, 1930, с. 151—152.

1 Див.: О. Гончар. Про неповні та одноелементні речення у творах М. М. Коцюбинського.— Учені записки Харківського держав­ного університету, № 20. Збірник праць кафедри мовознавства, 1940,№1

2Гончар О. Прапороносці.— У кн.: Гончар О. Твори в двох томах, т. 1. К., Держлітвидав, 1954, с. 3.

1Пор. у О. Гончара: «Кордон! Ми повернулися сюди...»

23банацький Ю. Малиновий дзвін. К., «Молодь», 1958, с. 3.

1Сергеев-ЦенскийС. О художественном мастерстве. Сим­ферополь, Крымиздат, 1956, с. 131.

2 Достоевский Ф. Письмо Страхову Н. Н.- В сб.: Достоевский Ф. Письма, т.11. М.-Л., 1930, с.294.

3Там же, с. 294.

4Толстой Л. Н. Полное собрание сочинений, т. 53. М., Гослитиздат, 1953, с. 164.

5Там же, с. 176.

6⁴ТолстойЛ. Н. Полное собрание сочинений, т. 60. М., Гослитиздат, 1949, с. 182.

1 Г о р ь к и й М. Як я пишу.— У зб:. Горький М. Про літера­туру. К., Держлітвидав, 1954, с. 322.

1 Русские писатели о литературном труде, т. 3. Л., «Сов. писатель», 1955, с. 644.

1 Шевченко Т. Повне зібрання творів в шести томах. Т. 1., К., Вид-во Акад.наук. УРСР, 1963, с.333.

1Довженко О. Повість полум'яних літ.— У кн.: Довжен­ко О. Твори в п'яти томах, т. 3. К., «Дніпро», 1964, с. 10.

2 Гончар О. Прапороносці.- У кн..: Гончар О. Твори в двох томах, т.1. К., Держлітвидав, 1954, с.78-79.

1 Тесленко А. Вибрані твори. К., «Молодь». 1958, с. 78.

1Там же, с. 94.

1Винокур Г. Культура языка. М., 1926, с. 204.

2Ш а м о т а М. Олесь Гончар: — У кн.: Гончар О. Твори в двох томах, т. 1. К., Держлітвидав, 1954, с. XII.

1 Гончар О. Твори в двох томах, т. 1. К., Держлітвидав, 1954, с. 305.

1 Гончар О. Твори в двох томах, т. 1. К., Держлітвидав, 1954, с. 209-210.

1Див.:Гончар О. Твори в двох томах т. 1. К., Держлітвидав, 1964,с. 3, 6, 8, 46, 116, 136, 152,153, 159, 173, 189, 211 та ін.

2Гончар О. Твори в двох томах т. 1. К., Держлітвидав, 1954,с. 8.

1 Гончар О. Прапороносці. К., Держлітвидав, 1962,с. 399.

1 Гончар О. Твори в двох томах т. 1. К., Держлітвидав, 1954,с. 272.

2Там же, с. 422.

3Порівняй з цим зауваження П. Панча: «... само собою повстає справа взаємин автора з своїми героями. Героїв треба чи любити, чи ненавидіти» (П а н ч П. Моя доповідь. X., 1932, с. 32).

1«Мова оповідача являє собою активне начало в творі. Вона дає основний тон, основну оцінку персонажам та подіям у літературно-художньому творі.. Тому мова персонажів... мова підпорядкована, пропущена крізь інтонацію оповідача». Тимофеев Л. Теория литературы М., 1948, с. 46.

2Винокур Г. О задачах истории языка.— «Ученые записки Московского городского педагогического института», М., 1941, с. 16.

1 Львівський М. Долі наперекір. К., «Держлітвидав», 1961, с. 8-9.

1 Гончар О. Твори в двох томах т. 1. К., Держлітвидав, 1954,с. 7.

1Ти м о ф.е ев Л. Теория литературы. М., 1948, с. 46.

2Гончар О. Альпи.—«Вітчизна», 1946, № 7—8, с. 63.

1 Гончар О. Твори в двох томах т. 1. К., Держлітвидав, 1954,с. 50.

2Так виправлено у виданні: Гончар О. Альпи.— «Вітчизна», 1946, № 7—8, с. 56.

1Гончар О. Твори в двох томах т. 1. К., Держлітвидав, 1954,с. 40.

1 Гончар О. Альпи.—«Вітчизна», 1946, № 7—8, с. 119.

1Це один із прийомів О. Гончара сплавляти авторську і ком­позиційну тональності. Див. підрозділ «Прийоми організації наскріз­ної тональності у О. Гончара».

2 У двотомному виданні Гончара О. це місце подано так: «Дрібний епізод. Але чи такий уже дрібний? Раніше, воюючи в купі з Брянським, Сагайда якось мало задумувався».( т.1, с.146).

1Гончар О. Альпи.— «Вітчизна», 1946, № 7—8, с. 113.

1 Гончар О. Альпи.— «Вітчизна», 1946, № 7—8, с. 53.

1Гончар О. Твори в двох томах, т. 1. К., Держлітвидав, 1954, с. 137.

2 Вільний В. Громи над Прутом. К., «Молодь», 1959, с. 35.

1 Горький М. [Як я пишу]. – У зб.: Горький М. Про літературу. К., Держлітвидав, 1954, с.332. Порівняй, як вимогливо до зачину ставився В. Маяковський. Див. його роботу «Як робити вірші». – У зб.: Маяковський В. Вибрані твори в трьох томах, т.3,К., Держлітвидав, 1953, с.307-308.

1Гончар О. Твори в двох томах, т. 1. К., Держлітвидав, 1954, с. 29.

1Гончар О. Твори в двох томах, т. 1. К., Держлітвидав, 1954, с. 133—134.

1О. Гончар часто використовує внутрішній монолог героя, як прийом оркестровки авторської партії для персонажів твору.

2Речення-настройка.

3Г о н ч а р О. Твори в двох томах,т. 1. К., Держлітвидав, 1954, с. 111.

1Гончар О. Твори в двох томах, т. 1. К., Держлітвидав, 1954, с. 145.

1 Вільний В. Громи над Плутом.К., «Молодь», 1959, с. 36-38.

1 Маршалл А. Я навчився стрибати через калюжі. К.., «Рад. письменник», 1959, с. 143.

1Довженко О. Зачарована Десна.— У кн.: Довженко О. Твори в п'яти томах, т. 1. К., «Дніпро», 1964, с. 52—53.

2 Подавати характеристичні риси крупним планом, окремим ре­ченням, полюбляв М. Коцюбинський. У нього досить часто можна зустріти конструкції такого типу: « йде Малакка. Чорна, суха, у чистій сорочці, в старенькій свитці. Андрій не бачить її обличчя...».

1М а р ш а л л А. Я умею прыгать через лужи. М., Детгиз, 1959, с. 167.

2 Маршалл А. Я навчився стрибати через калюжі. К.., «Рад. письменник», 1959, с. 39.

1СоболевЛ. Доповідь на III з’їзді письменників.— «Литера­турная газета», 1959, 17 мая.

² ВакуровВ. Н. Фразеологические средства и речевые штампы. М., Изд-во Гос. Ком-та по радиовещанию и телевидению при Совете Министров СССР, 1958, с. 7.

1X о м е н к о Н. Люби — мене. К., «Молодь», 1963, с. 12.

2X о м е н к о Н. Люби — мене. К., «Молодь», 1963, с. 12.

1 Л е н і н В. І. Філософські зошити. – У кн.: Л е н і н В. І. Твори, т. 38. К.,Держполітвидав УРСР, 1961, с. 239.

2Л е н і н В. І. Філософські зошити. – У кн.: Л е н і н В. І. Твори, т. 38. К.,Держполітвидав УРСР, 1961, с. 239.

1Коцюбинський М. Fata morgana.- У кн..: Коцюбинський М. Твори в шести томах, т.3. К., Вид-во Акад.наук УРСР, 1961, с. 32-33.

1 К а р а н ф и л о в Е. Езиковият шаблон в литературата. – У зб.: К а р а н ф и л о в Е. Съвременност и майстровство. София. « Български писател», 1961,с. 154-155.

1 К у ч е р В. Голод. К., «Молодь», 1961, с. 75.

1 Приклади з посібника: Я р м о л е н к о Т. С. Практична стилістика української мови. К., 1962.

1 К а л і н і н М. І. Про комуністичне виховання. К., «Рад. школа». 1948, с. 72.

1 С о б к о В. Справа прокурора Малахова.- У кн.: - С о б к о В. Нам спокій тільки сниться. К., Держлітвидав, 1960, с. 219-220.

1Маяковський В. Як робити вірші? — У кн.: Маяковський В. Вибрані твори, т. 3. К., Держлітвидав, 1953, с. 306—307.

2Маяковський В. Як робити вірші? — У кн.: Маяковський В. Вибрані твори, т. 3. К., Держлітвидав, 1953, с. 306—307.

3Келеген М. Щастя знайдеш на небі. К., «Рад. письменник», 1963, с. 20, 56.

1Г о н ч а р О. Твори в двох томах, т. 1. К., Держлітвидав, 1954, с. 84.

2 К у ч е р В. Голод. «Молодь», 1961, с. 107, 112, 114, 143 та інші.

1 С о б к о В. Справа прокурора Малахова.— У кн.: С о б к о В. Нам спокій тільки сниться. К. Держлітвидав, 1960, с. 209.

2 Тут тепер чується тональний зрив, інтонаційна незавершеність уривка, яка була замаскована розтягненість текстом і штампом.

3¹ К у ч е р В. Голод. К., «Молодь*, 1961, с. 356.

1 У р а л ь с ь к і й Л. Промінь душі. – «Молодь України», 1963, 28 грудня.

1 Детальніше про роботу редактора над композиційними штампами і про розмову редактора з автором див. у книзі: Ч у к о в с ь к а Л. «В лаборатори редактора».

1 Див. висловлювання В. І. Леніна, зібрані в збірнику «Ленин —журналист и редактор», М., Гослитиздат, 1960, с. 240.

1 Ч е р е п а х о в М. КПД Анатолія Аграновського. – «Совецкая печать», 1964, №4, с. 33.

1 Р и б а к Н. Час сподівань і звершень. К., «Рад. Письменник»,1964, с. 131.

1Булаховський Л. Виникнення і розвиток літературних мов.— «Мовознавство», т. IV—V. К., Вид-во Акад. наук УРСР, 1947, с. 130.

1 Мартинов И. Малки мисли за големи неща. — 36.: Български писатели за литературата и литературния труд, т. 2, Софія, Вид-во «Български писатёл», 1964, с. 521 (I. Мартинов працював редак­тором raзeт «Фронтовик», «Отечествен, фронт». «Роботническо дело». Тепер редагує журнал «Славяне»).

1 Б у л а х о в с ь к и й Л. Виникнення і розвиток літературних мов. – «Мовознавство», т. IV – V. К., Вид-во Акад. Наук УРСР,1947,с. 133

1 Б у л а х о в с ь к и й Л. Виникнення і розвиток літературних мов. – «Мовознавство», т. IV – V. К., Вид-во Акад. Наук УРСР,1947,с. 130.

2 Там же, с. 141.

1 Там же, с. 135.

2 Б у л а х о в с ь к и й Л. Виникнення і розвиток літературних мов. – «Мовознавство», т. IV – V. К., Вид-во Акад. Наук УРСР,1947,с. 134.

1 Фогароши Б. Логика. М., Издво иностр. литературы, 1959, с. 211.

1 Б у л а х о в с ь к и й Л. Виникнення і розвиток літературних мов. – «Мовознавство», т. IV – V. К., Вид-во Акад. Наук УРСР,1947,с. 132.

2Приклад даємо за автореф.: Минеев П. Г. Литературные ре­дакции «Тихого Дона» М. Шолохова. К., 1965, с. 7.

1 Тут контаміновано структурні елементи двох мов.

1Б у л а х о в с ь к и й Л. Виникнення і розвиток літературних мов. – «Мовознавство», т. IV – V. К., Вид-во Акад. Наук УРСР,1947,с. 120.

1Выготский А. С. Психология искусства. М., «Искусство», 1965,с. 263.

13 е н і н І. Живі паростки комунізму. К., Політвидав України, 1964, с. 31.

1 «Радянська Волинь», 1966,16 грудня.

1Під матеріалом тут ми розуміємо все те, що існувало до розповіді і може існувати поза і незалежно від цієї розповіді. Його можна легко переповісти своїми словами. (Выготский А. С. Психология искусства. М., «Искусство», 1965,с. 191).

1 Л е І. Хмельницький.- «Вітчизна», 1964, №12, с.102.

1Там же, с. 100.

2Приклади з роботи: Булаховський Л. А. Виникнення і роз­виток літературних мов.— «Мовознавство», т. IV—V. К., Вид-во Акад. наук УРСР, 1947, с. 141.

1 Приклади з автореф.: Минеев П. Г. Литературные редакции «Тихого Дона» М. Шолохова. К., 1965, с.12.

1Л е І. Хмельницький.— «Вітчизна», 1964, № 12, с. 102.

2Там же. № 11, с. 112.

1Б о н д а р и н С. Красный карандаш Горького. – В сб.: Редактор и книга»,вып. IV. М., «Искусство», 1963,с. 196.

1 Ларри Я. Поиски прозрачного слова.- В сб.: «Редактор и книга», вып.IV. М., «Искусство», 1963, с.280.

2 3 е н і н І. Живі паростки комунізму. К., Політвидав України,1964 с. 19.

3 Детальніше це питання розглянуте в розділі про стислість викладу.

4ШехуринД. Ясность и доступность изложений.— В сб.: «Ре­дактор и книга», вып. III. М., «Искусство», 1962, с. 207.

1Л е 1. Хмельницький.—«Вітчизна», 1964, № 11, с. 102.

2Пор.: Світлі очі, сине небо, підневільна праця, вимушена покора.

1 У окремому виданні роману зняті довготи і уривок набрав такого викладу: «Тепер немає тут колишньої козацької розхристаної розмай волі. Але ж є козаки! Такі ж голі й нужденні, як і по хуторах. Тільки в клопоті про день насущний тут панує той же козацький дух. Непереборний дух вояцької волі!» і далі без значних змін. ( Ле І. Хмельницький, книга третя, К., «Дніпро», 1965, с.126).

2Воїн Ф. Помилки, невдячність і навпаки,— «Медичні кадри», 1965, 6 лютого.

1Ле І. Хмельницький.- «Вітчизна», 1964,№11,с.123.

1Л е І. Хмельницький. Книга третя. К., «Дніпро», 1965, с. 159.

23 е н і н І. Живі паростки комунізму. К., Політвидав України,1964, с. 22.

1 Там же, с.11

1Досить зіставити журнальний варіант роману «Хмельницький» і окреме видання, щоб переконатися як часто редактори просто викреслювали неякісні місця.

1Ле І. Хмельницький.- «Вітчизна», 1964, №12, с.103.

1 Там же, с.106-107.

1 Помаранцева Г. О работе с автором.- В сб.: Редакторы книги книги об опыте своей работы, вып. 2. М., «Искусство», 1960, с. 35.

2 Там же.

1Ле І. Хмельницький.- «Вітчизна», 1964, №12, с.107.

1 Л е І. Хмельницький. Книга третя. К-» «Дніпро», 1965, с. 134.

2Л е І. Хмельницький.— «Вітчизна», 1964, № 12, с. 102.

3Л е І. Хмельницький. Книга третя. К-» «Дніпро», 1965, с. 181.

1 Л е І. Хмельницький.— «Вітчизна», 1964, № 12, с. 108.

2 Л е І. Хмельницький. Книга третя. К-» «Дніпро», 1965, с. 190.

1Серебровская Е. О «рабфаковском периоде», «волевом» редакторе и редакторе-друге.— Литературная газета, 1967, 15 фев­раля.

2Там же.

1 Див з цього приводу: Тимошевський Б. Писатель и книга. М., «Искусство», 1959, с. 152.

2Там же.

3Див.: Довженко О. Щоденник. Запис від 17 липня 1945 р.— У кн.: Довженко О. Твори в п’яти томах, т. 4. К., «Дніпро», 1966, с. 212.

1 Крупская Н. В. И. Ленин – редактор и организатор партийной. – В сб.: Ленин – журналист и редактор. М., Госполитиздат , 1960, с. 287.

1 Томашевський Б. Писатель и книга. М., «Искусство», 1958, с. 108-109.

2Приклад з книги: Меблах Б. Художественное мышление Пушкина как Творческий процесс. М.-Л., АПН СССР, 1962, с. 202

1 Цитується за виданням: Медведев П. В лаборатории писателя. Л., «Сов. Списатель», 1960, с. 172

1Цитується за виданням: Томашевский Б. Писатель и кни­га. М., «Искусство», 1959, с. 89.

2Там же.

1Маркс К. і Е н гельс Ф. Твори, т. 4. К., Держлітвидав Ук­раїни, 1959, с. 265.

2Крупская Н. В. И. Ленин — редактор и организатор партий­ной печати.— В сб.: «Ленин — журналист и редактор». М., Госполитиздат, 1960, с. 290.

1 Медведев П. В лаборатории писателя. Л., «Сов. Списатель», 1960, с. 118

2Толстой Л. II. О литературе. М., Гослитиздат, 1955, с. 141.

3Там же, с. 142.

4Там же.

1 Толстой Л. Письмо М. М. Страхову от 25 марта 1873 г. – В сб.: Толстой Л. О литературе М., Гослитиздат, 1955,с. 143.

2Там же, с. 144.

1Див. з цього приводу цікаві матеріали в книзі М. Арнаудова «Психология на лйтературното творчество». София, «Наука и искусство». 1965, с. 375.

1 Там же, с. 378.

2 Ленін В. І. Лист до товаришів. – У зб.: Ленін В. Твори, т. 7. К., Політвидав Україна, 1949, с. 470.

1 Ленін В. І. З чого почати? – В кн..: Ленін В. І. Повне зібрання творів, т. 5. К., Політвидав України, 1969, с.10.

1 Карпинский В. Ленин как редактор. – В сб.: «Ленин – журналист и редатор». М., Госполииздат, 1960, с. 319-320.

2Там же.

1 Томашевский Б. Писатель и книга. М., «Искусство», 1962, с. 95.

2Рождественская К. За круглым столом. М., «Искусство», 1962, с.

3 Луначарский А. В. Ленин как редактор. – В сб.: « Ленин – журналист и редактор». М., Госполитиздат, 1960, с. 326.

1Див.: Медведев П. В лаборатории, писателя. Л., «Сов. пи­сатель», с. 148—149.

1 Горький М. Как я пишу. – В кн..: Горький М. Собрание сочинений, т. 26 М., Гослитиздат, 1953, с. 224

2Медведев П. В лаборатории писателя. Л., «Сов. писатель», 1960. с. 213.

1 Див.: Мейлах Б. Художественное мышление Пушкина как творческий процесс. М. – Л., Изд АН СССР, 1962, с. 194

1Томашевский Б. Писатель и книга. М., «Искусство»,1959, с. 101—102.

1Медведев П. В лаборатории писателя. Л., «Сов. писитель»,1960, с. 154.

2Там же, с. 154.

3Там же, с. 154—155.

4 Див Клеман М. Э. Золя в работе над серией романов «Руггон-Маккары.» - В сб.: «Эмиль Золя» Л., ГИХЛ, 1934; Медведев П. В лаборатории писателя, с.155

1Див.: Томашевский Б. Писатель и книга. М., «Искусство», 1959, с. 99.

1 Див.: Томашевский Б. Писатель и книга. М., «Искусство», 1959, с. 97—98.

1Див. приклади у хрестоматії: «Теория и практика редактирования». М., «Высшая школа», 1968, с.51-68.

1Ленін В. І. Зауваження на комісійний проект програми.- У кн..: Ленін В. І. Повне зібрання творів, т.6. К., Політвидав України, 1969, с. 227-228.

1Ленін В. І. Зауваження на комісійний проект програми.- У кн..: Ленін В. І. Повне зібрання творів, т.6. К., Політвидав України, 1969, с. 183.

1Ленін В. І. Зауваження на комісійний проект програми.- У кн..: Ленін В. І. Повне зібрання творів, т.6. К., Політвидав України, 1969, с. 227.

2 Там же, с. 235-236.

1Ленін В. І. Зауваження на комісійний проект програми.- У кн..: Ленін В. І. Повне зібрання творів, т.6. К., Політвидав України, 1969, с. 227-229.

1 Ленін В. І. Зауваження на комісійний проект програми.- У кн..: Ленін В. І. Повне зібрання творів, т.6. К., Політвидав України, 1969, с. 236-237.

2Ш л ю п е р Е. В. Постраничные замечания редактора.— В сб.:О редактировании книги. М., «Искусство», 1959, с. 264.

3«Литературная газета», 1955, 17 февраля.

1Шлюпер Е. В. Постраничные замечания редактора.- В сб.: О редактировании книги. М., «Искусство», 1959, с. 256, 258.

1Померанцева Г. О работе с автором.— В кн.: Редакторы книги об опыте своей работы. М., «Искусство», вып. 2., 1960, с. 6.

1П о д о б е д о в М. О работе с начинающими и молодыми пи­сателями.— «Литературный Воронеж», 1955, № 37, с. 193.

2М е й л а х Б. Художественное мышление Пушкина как творче­ский процесс. М.-Л., АН СССР, 1962, с. 43.

1Донской Я. Редактирование книг новаторовпроизводства.- В кн.: Редакторы книги об опыте своей работы. М., «Искусство», вып.1, 1958, с.61-62.

1Там же, с.62.

2Там же.

1Донской Я. Редактирование книг новаторов производ­ства.— В сб.: Редакторы книги об опыте своей работы. Вып. 1. М., «Искусство», 1958, с. 63.

1Мосензон И. и Бодрова А. Главное — конкретность и убедительность.— В сб.: Редакторы книги об опыте своей работы. Вып. 1. М., «Искусство», 1958. с. 90.

1 Донской Я. Редактирование книг новаторов производ­ства.— В сб.: Редакторы книги об опыте своей работы. Вып. 1. М., «Искусство», 1958, с. 68.

1Ленін В. І. Лист до товаришів.— У кн.: Ленін В. І. Твори, т. 7, вид. 4. К.Лержполітвидав УРСР, 1949, с. 470.

2Ленін В. І. А. А. Богданову.—У кн.: Ленін В. І. Твори, т. 8, вид. 4. К., Держполітвидав УРСР, 1949, с. 28, 29.

1 Танк Е. Новый роман и новый сценарий ( В гостях у А. Н. Толстого).- «Литературный Ленинград», 1934, №33.

2Толстой А. Н. Как мы пишем.— В кн.: Толстой А. Н. Полное собрание сочинений, т. 13. М., Гослитиздат, 1949, с. 561.

1С м о л ич Ю Проза молодих.— «Вітчизна», 1956, №2, с. 139

2 Там же.

1Каменецкий Л. Руководство по корректуре. М., «Искус­ство», 1959, с. 90.

1Коростаренко М. К. Невтручання – непорушний принцип міжнародних відносин. К., Товариство «Знання» УРСР, 1968, с.18.

89