
- •Р. Г. Іванченко
- •Від автора
- •Частина перша другий полюс
- •Розділ перший уваги про термін
- •Розділ другий адекватність розуміння читання-робота?
- •Процес комунікації і слово
- •Адекватність
- •Складники процесу читання
- •Одиниці сприймання та розуміння
- •Часова розбіжність
- •Системність і направленість процесу спілкування
- •Установка на розуміння
- •Емоційна (оціночна) адекватність
- •Складність адекватного розуміння
- •Розділ третій читання
- •Фахове і звичайне читання
- •Автоматизм засвоєння тексту
- •Роль здогаду при читанні
- •Попередні кінечні форми розуміння та темп читання
- •Розділ четвертий обсяг роботи редактора (На матеріалі редакторської практики м. Горького)
- •Взаємини автора і редактора
- •Оцінка рукопису
- •Підхід до матеріалу художнього твору (оцінка фактажу).
- •Літературна техніка твору
- •Майстерність типізації
- •Майстерність композиції
- •Мовна майстерність
- •Частина друга
- •Контекст
- •Точність слововживання і нормативний контекст
- •Точність слововживання і житейський (широкий) контекст
- •* * *
- •Розділ шостий зрозумілість слова вступні уваги
- •Розділ сьомий стислість викладу до постановки питання
- •Хід думки у викладі
- •Робота редактора над лаконічністю речення Послаблення напруги
- •Посилення напруги
- •Робота редактора над стислістю тексту Послаблення напруги
- •Посилення напруги викладу і редакторські зауваження.
- •* * *
- •Розділ восьмий тон розповіді тон і художня правда
- •Труднощі
- •Прийоми організації наскрізної тональності в «прапороносцях» о. Гончара
- •Речення і порушення тону викладу Приглушення авторської тональності
- •Приглушення композиційної тональності (втрата контакту з матеріалом)
- •Композиційні структури і порушення тону розповіді (втрата контакту з матеріалом)
- •_______________
- •Фразеологізм конденсує смисл
- •Внутрішня форма фразеологізму
- •Мовне кліше
- •Поява мовного штампу
- •Методика роботи редактора Викреслення
- •Часткові викреслення
- •Правка-заміна
- •Як широко можна практикувати правку-заміну?
- •Розмова з автором
- •* * *
- •Розділ десятий ясність тексту вступні уваги
- •У чиїх текстах можна здибати неясності?
- •Якість — мовне поняття?
- •Контекст і ясність викладу
- •Порушення звичності мовних зв’язків
- •Наповнення контексту і ясність
- •Еліптичність викладу і ясність
- •Пропуск матеріалу і ясність
- •Динаміка думки і ясність
- •Емоційна ясність
- •Правки редактора
- •Найпростіші правки
- •Пунктуаційні корективи
- •Перестановка слів та виразів
- •Викреслення
- •Виділення смислових складників тексту
- •Уточнення (вставки)
- •Частина третя пліч-о-пліч з автором
- •Розділ одинадцятий
- •Вступні уваги
- •Етапи творчого процесу
- •Підготовча стадія написання
- •Задум і «електризація» автора
- •Участь редактора у збиранні матеріалу
- •Позначки на полях
- •Чорновий варіант
- •Вибіркове редагування
- •Вибіркове редагування та аудиторія (читач)
- •* * *
- •Заключні уваги
- •Додаток стандартні коректорські знаки
- •Знаки заміни, викидки і вставки
- •1. Замінити помилково набрану або пошкоджену лутеру.
- •2. Замінити малу літеру великою або велику малою.
- •3. Замінити кілька літер, що стоять поряд, однією або групою
- •4. Замінити текст двох чи кількох рядків
- •5. Викинути зайвий знак ( групу знаків або кілька рядків)
- •6. Вставити слово, групу слів або рядок.
- •7. Дефіс або тире
- •Знаки перестановки друкуючого матеріалу
- •1. Поміняти місцями сусідні літери, слова або групи слів
- •2. Поміняти місцями кілька слів (груп слів або рядки)
- •3. Поміняти місцями два рядки поруч
- •Знаки заміни проміжків
- •Знаки заголовка, абзаца та шрифтових виділень і змін
- •1. Знаки абзаца і заголовків
- •2. Набрати без абзацного відступу
- •3. Набрати напівжирним (жирним) шрифтом
- •4. Набрати курсивом або напівжирним курсивом
- •5. Набрати в розрядку, зняти розрядку
- •Знаки виправлень технічних вад набору та натиску
- •1. Замінити «чужу» літеру
- •2. Перевернути букву, слово, рядок тощо
- •3. Вирівняти рядок, край набору
- •4. Зняти «кляксу»
- •5. Посилити (послабити) натиск
- •Поєднання знаків
- •Кілька уваг про газетну коректуру
- •Література
- •* * *
- •Покажчик імен
- •Предметний покажчик а
- •Тема 4, 20, 21, 82, 227, 271, 277, 278, 279, 280, 282, 284, 285
- •Литературное редактирование
5. Посилити (послабити) натиск
Натиск може бути або дуже слабким, тоді букви на відбитку виходять надміру блідими чи нерозбірливими, або дуже великими, тоді літери вдавлюються в папір.
Якщо якась частина тексту у відбитку вийшла надміру блідою або нерозбірливою, то її окреслюють овалом.
Якщо ж натиск сильний і заважає прочитати текст, то його теж окреслюють овалом, а всередині ставлять хрест (схожий із знаком множення).
На полях ці знаки не повторюються.
ЗНАК СКАСУВАННЯ ЗРОБЛЕНОЇ ЗАМІНИ
Не виключені випадки, коли редактор чи коректор, зробивши якусь поправку, з часом доходять висновку, що вона непотрібна. Тоді знак, винесений на поле, закреслюється, закреслюють і текст, що написаний поряд, а в рядку, під тим місцем, де було здійснено виправлення, ставлять рядочок крапок (пунктир). Цей знак на поле не виноситься. Наприклад:
Поєднання знаків
Нерідко доводиться вдаватися і до поєднання коректорських знаків. Це буває тоді, коли знак залишає неясності. Наприклад, складальник набрав слово «високоавторитетний» так: високооавторитетний.
Тут треба викинути одну літеру «о». Якщо застосувати тільки знак викидки, то складальник повинен гадати, як слід набрати текст — разом чи окремо. Тому тут поєднують два знаки — знак викидки і знак проміжок.
Вдаються до комбінації знаків і тоді, коли роблять вставку. Так, наприклад, в тексті набрано:
попрямував дому
Тут треба вставити групу знаків — «до». Але як їх набрати — разом чи окремо з групою «дому»? Тому знак вставки поєднують із знаком «збільшити проміжок», якщо треба писати окремо:
А якщо ‒ разом, то його поєднують із знаком «зняти проміжок»:
В залежності від потреби можуть використовуватися й інші поєднання. Так, якщо у виклад вноситься заміна, а змінений текст треба набрати курсивом, то поєднують знак заміни і знак шрифтового виділення.
Десь так:
Разом пишуться складні прислівники й прийменники, утворені сполученням кількох прийменників з будь-якою частиною мови, напр.:
Кілька уваг про газетну коректуру
Газетна робота має свою специфіку. Обумовлюється вона оперативність праці газетяра і своєрідністю друкованої площі.
У газетній коректурі застосовують коректурні знаки, передбачені загальнодержавним стандартом. Але на відміну від книжкової та журнальної практики, в газеті дозволяють відступ від стандарту, застосовують так звані «віжки».
Пояснюється де тим, що газета має, як правило, шість-сім колонок, і тільки крайні колонки мають поля. Ті ж, що знаходяться всередині полоси, полів не мають. І якщо з усіх колонок виносити правки тільки на ці два поля, то може трапитися таке, що складач не завжди добере, який знак на полі до якого знаку в колонках стосується. «Віжки» з'єднують (лінією) знак у тексті із знаком у полі. Вони допомагають якнайшвидше розібратися у праці, що її здійснили у редакції.
В газетній практиці із «віжками» просто доводиться миритися. Як редакційний знак, вони часто невигідні, оскільки перекреслюють текст. За цим перекресленням буває іноді просто неможливо прочитати слово. Тому в гранках їх намагаються не застосовувати і вживають тільки при потребі внести виправлення у полосу чи сигнальний лист. Тобто тоді, коли текст не має поруч поля. Але і в цьому випадку працівник прагне якнайменше креслити текст. Він веде лінію переважно між рядками на вільну площу. Це може бути поле поряд з іншими колонками, «вікно», де має бути фотографія, або частина колонки, де немає тексту (висячий рядок). Самі «віжки», як правило, слід робити тоненькі.
Важливим є і те, куди вести «віжки», який текст креслити ними. Правильно вжитою вважають ту лінію, яка проведена через текст, що вже прочитаний, і проведена так, що не перекреслює тієї поправки, яка зроблена раніше.
Викладених умов легко можна дотримуватись тоді, коли виправлень небагато. Коли ж правок багато, мимоволі «віжки» перетинаються і можуть «зачіпати» інші корективи. У цих випадках нерідко правку ведуть олівцями різних кольорів. Кольорові олівці дозволяють зробити правку більш читабельнішою і зрозумілою. Крім того, олівець дає лінію, крізь яку легко читати текст, перекреслений нею. При чому, є знаки, які обов’язково слід повторяти в кінці «віжок», а є знаки, що не повторюються. Наприклад, знак заміни роблять так:
Знаки ж «зняти», «перевернути», «з’єднати», «збільшити або зменшити проміжок» повторюються при закінченні «віжок».
Повторюють і знак «вставити».
Слід мати на увазі, що графік випуску газети дуже ущільнений. В ході підготовки номера на обліку буквально кожна хвилина. Вносячи в текст те чи інше виправлення, треба завжди мати на оці оперативність випуску газети,— правити тільки те, що конче треба виправити.