
- •Р. Г. Іванченко
- •Від автора
- •Частина перша другий полюс
- •Розділ перший уваги про термін
- •Розділ другий адекватність розуміння читання-робота?
- •Процес комунікації і слово
- •Адекватність
- •Складники процесу читання
- •Одиниці сприймання та розуміння
- •Часова розбіжність
- •Системність і направленість процесу спілкування
- •Установка на розуміння
- •Емоційна (оціночна) адекватність
- •Складність адекватного розуміння
- •Розділ третій читання
- •Фахове і звичайне читання
- •Автоматизм засвоєння тексту
- •Роль здогаду при читанні
- •Попередні кінечні форми розуміння та темп читання
- •Розділ четвертий обсяг роботи редактора (На матеріалі редакторської практики м. Горького)
- •Взаємини автора і редактора
- •Оцінка рукопису
- •Підхід до матеріалу художнього твору (оцінка фактажу).
- •Літературна техніка твору
- •Майстерність типізації
- •Майстерність композиції
- •Мовна майстерність
- •Частина друга
- •Контекст
- •Точність слововживання і нормативний контекст
- •Точність слововживання і житейський (широкий) контекст
- •* * *
- •Розділ шостий зрозумілість слова вступні уваги
- •Розділ сьомий стислість викладу до постановки питання
- •Хід думки у викладі
- •Робота редактора над лаконічністю речення Послаблення напруги
- •Посилення напруги
- •Робота редактора над стислістю тексту Послаблення напруги
- •Посилення напруги викладу і редакторські зауваження.
- •* * *
- •Розділ восьмий тон розповіді тон і художня правда
- •Труднощі
- •Прийоми організації наскрізної тональності в «прапороносцях» о. Гончара
- •Речення і порушення тону викладу Приглушення авторської тональності
- •Приглушення композиційної тональності (втрата контакту з матеріалом)
- •Композиційні структури і порушення тону розповіді (втрата контакту з матеріалом)
- •_______________
- •Фразеологізм конденсує смисл
- •Внутрішня форма фразеологізму
- •Мовне кліше
- •Поява мовного штампу
- •Методика роботи редактора Викреслення
- •Часткові викреслення
- •Правка-заміна
- •Як широко можна практикувати правку-заміну?
- •Розмова з автором
- •* * *
- •Розділ десятий ясність тексту вступні уваги
- •У чиїх текстах можна здибати неясності?
- •Якість — мовне поняття?
- •Контекст і ясність викладу
- •Порушення звичності мовних зв’язків
- •Наповнення контексту і ясність
- •Еліптичність викладу і ясність
- •Пропуск матеріалу і ясність
- •Динаміка думки і ясність
- •Емоційна ясність
- •Правки редактора
- •Найпростіші правки
- •Пунктуаційні корективи
- •Перестановка слів та виразів
- •Викреслення
- •Виділення смислових складників тексту
- •Уточнення (вставки)
- •Частина третя пліч-о-пліч з автором
- •Розділ одинадцятий
- •Вступні уваги
- •Етапи творчого процесу
- •Підготовча стадія написання
- •Задум і «електризація» автора
- •Участь редактора у збиранні матеріалу
- •Позначки на полях
- •Чорновий варіант
- •Вибіркове редагування
- •Вибіркове редагування та аудиторія (читач)
- •* * *
- •Заключні уваги
- •Додаток стандартні коректорські знаки
- •Знаки заміни, викидки і вставки
- •1. Замінити помилково набрану або пошкоджену лутеру.
- •2. Замінити малу літеру великою або велику малою.
- •3. Замінити кілька літер, що стоять поряд, однією або групою
- •4. Замінити текст двох чи кількох рядків
- •5. Викинути зайвий знак ( групу знаків або кілька рядків)
- •6. Вставити слово, групу слів або рядок.
- •7. Дефіс або тире
- •Знаки перестановки друкуючого матеріалу
- •1. Поміняти місцями сусідні літери, слова або групи слів
- •2. Поміняти місцями кілька слів (груп слів або рядки)
- •3. Поміняти місцями два рядки поруч
- •Знаки заміни проміжків
- •Знаки заголовка, абзаца та шрифтових виділень і змін
- •1. Знаки абзаца і заголовків
- •2. Набрати без абзацного відступу
- •3. Набрати напівжирним (жирним) шрифтом
- •4. Набрати курсивом або напівжирним курсивом
- •5. Набрати в розрядку, зняти розрядку
- •Знаки виправлень технічних вад набору та натиску
- •1. Замінити «чужу» літеру
- •2. Перевернути букву, слово, рядок тощо
- •3. Вирівняти рядок, край набору
- •4. Зняти «кляксу»
- •5. Посилити (послабити) натиск
- •Поєднання знаків
- •Кілька уваг про газетну коректуру
- •Література
- •* * *
- •Покажчик імен
- •Предметний покажчик а
- •Тема 4, 20, 21, 82, 227, 271, 277, 278, 279, 280, 282, 284, 285
- •Литературное редактирование
Знаки заміни проміжків
Дужку застосовують і тоді, коли треба змінити проміжки між словами (знаками) або рядками.
Виділяють знаки на збільшення проміжків між словами (знаками) чи рядками, на зменшення проміжку і знак «зняти проміжок».
Коли треба збільшити проміжок між словами (знаками), то ставлять вертикальний штрих, а до нього дописують дужку. Штрих (риска) перебуває поза дужкою. Цей знак ставлять у проміжок, що його слід збільшити (а якщо його зовсім немає, то слід зробити) і повторюють на полі.
Дужка може бути дописана вгорі, внизу або і вгорі і внизу. Так:
Це три варіанти того самого знака. Вони мають одне значення. Такий самий знак використовують і тоді, коли треба збільшити проміжок між рядками (наприклад, між заголовком і текстом). Тільки тепер цей знак пишуть не вертикально, а горизонтально і на полі не повторюють. Так:
Знак зменшення проміжку має ті ж складові частини, що і попередній. Але дужка в нього спрямована не назовні, а всередину.
Цей знак має два варіанти — з дужкою вгорі або внизу. Ось вони:
Для зменшення проміжку між рядками цей знак пишуть горизонтально (на полі не повторюють).
На відміну від попереднього, знак «зняти проміжок» має дві дужки (і вгорі, і внизу).
Замість цього, не слід використовувати знак «зменшити проміжок». Відступ від стандарту може призвести до помилок, навіть до переплавки рядків.
Знаки заголовка, абзаца та шрифтових виділень і змін
1. Знаки абзаца і заголовків
Знаки абзаца та заголовків схожі на латинську літеру , Z.
Знак абзаца має одну похилу лінію Z, а заголовка — дві.
Знак заголовка ставлять двічі (з обох сторін тексту, що його треба набрати) і повторюють на полях. Так:
Знак абзаца ставлять поряд із тим текстом, який треба набрати з відступом, і повторюють на полях. Так:
2. Набрати без абзацного відступу
Коли ж треба набрати «впідбір», то краї рядків, що їх слід набирати один за другим, з’єднують кривою лінією. З’єднують так:
Якщо потрібно викреслити частину тексту, а той, що залишився, треба набрати без абзаца, то застосовують цей же знак (у поєднанні із знаком викидки). Так:
3. Набрати напівжирним (жирним) шрифтом
У текстах складних для набору часто вдаються до різноманітних шрифтових виділень. Так, коли треба частину викладу виділити напівжирним (чорним) шрифтом, то її підкреслюють однією лінією і цю лінію повторюють на полі. Такі виділення найчастіше подибуємо в наукових текстах, в текстах підручників або в науково-популярній літературі. Ось приклад1:
Так само застосовують і знак «набрати жирним шрифтом». Це другий чорний шрифт. Риси цього шрифта дещо товщі, ніж у напівжирного. Текст, що його слід набрати жирним шрифтом, підкреслюється двома прямими лініями. Знак повторюють на полях.
4. Набрати курсивом або напівжирним курсивом
Для виділень у тексті нерідко користуються шрифтами, що мають літери, схожі на рукописні. І якщо якусь частину тексту треба набрати курсивом, то її (цю частину викладу) підкреслюють хвилястою лінією і таку лінію повторюють на полях. Наприклад:
Крім звичайного (світлого) курсиву, є ще чорний — напівжирний. Щоб складальник набрав частину розповіді напівжирним курсивом, треба цю частину підкреслити двома лініями. Одна з цих ліній має бути хвилястою, а друга — прямою. Знак «набрати напівжирним курсивом» повторюють на полях. Так: