
- •Р. Г. Іванченко
- •Від автора
- •Частина перша другий полюс
- •Розділ перший уваги про термін
- •Розділ другий адекватність розуміння читання-робота?
- •Процес комунікації і слово
- •Адекватність
- •Складники процесу читання
- •Одиниці сприймання та розуміння
- •Часова розбіжність
- •Системність і направленість процесу спілкування
- •Установка на розуміння
- •Емоційна (оціночна) адекватність
- •Складність адекватного розуміння
- •Розділ третій читання
- •Фахове і звичайне читання
- •Автоматизм засвоєння тексту
- •Роль здогаду при читанні
- •Попередні кінечні форми розуміння та темп читання
- •Розділ четвертий обсяг роботи редактора (На матеріалі редакторської практики м. Горького)
- •Взаємини автора і редактора
- •Оцінка рукопису
- •Підхід до матеріалу художнього твору (оцінка фактажу).
- •Літературна техніка твору
- •Майстерність типізації
- •Майстерність композиції
- •Мовна майстерність
- •Частина друга
- •Контекст
- •Точність слововживання і нормативний контекст
- •Точність слововживання і житейський (широкий) контекст
- •* * *
- •Розділ шостий зрозумілість слова вступні уваги
- •Розділ сьомий стислість викладу до постановки питання
- •Хід думки у викладі
- •Робота редактора над лаконічністю речення Послаблення напруги
- •Посилення напруги
- •Робота редактора над стислістю тексту Послаблення напруги
- •Посилення напруги викладу і редакторські зауваження.
- •* * *
- •Розділ восьмий тон розповіді тон і художня правда
- •Труднощі
- •Прийоми організації наскрізної тональності в «прапороносцях» о. Гончара
- •Речення і порушення тону викладу Приглушення авторської тональності
- •Приглушення композиційної тональності (втрата контакту з матеріалом)
- •Композиційні структури і порушення тону розповіді (втрата контакту з матеріалом)
- •_______________
- •Фразеологізм конденсує смисл
- •Внутрішня форма фразеологізму
- •Мовне кліше
- •Поява мовного штампу
- •Методика роботи редактора Викреслення
- •Часткові викреслення
- •Правка-заміна
- •Як широко можна практикувати правку-заміну?
- •Розмова з автором
- •* * *
- •Розділ десятий ясність тексту вступні уваги
- •У чиїх текстах можна здибати неясності?
- •Якість — мовне поняття?
- •Контекст і ясність викладу
- •Порушення звичності мовних зв’язків
- •Наповнення контексту і ясність
- •Еліптичність викладу і ясність
- •Пропуск матеріалу і ясність
- •Динаміка думки і ясність
- •Емоційна ясність
- •Правки редактора
- •Найпростіші правки
- •Пунктуаційні корективи
- •Перестановка слів та виразів
- •Викреслення
- •Виділення смислових складників тексту
- •Уточнення (вставки)
- •Частина третя пліч-о-пліч з автором
- •Розділ одинадцятий
- •Вступні уваги
- •Етапи творчого процесу
- •Підготовча стадія написання
- •Задум і «електризація» автора
- •Участь редактора у збиранні матеріалу
- •Позначки на полях
- •Чорновий варіант
- •Вибіркове редагування
- •Вибіркове редагування та аудиторія (читач)
- •* * *
- •Заключні уваги
- •Додаток стандартні коректорські знаки
- •Знаки заміни, викидки і вставки
- •1. Замінити помилково набрану або пошкоджену лутеру.
- •2. Замінити малу літеру великою або велику малою.
- •3. Замінити кілька літер, що стоять поряд, однією або групою
- •4. Замінити текст двох чи кількох рядків
- •5. Викинути зайвий знак ( групу знаків або кілька рядків)
- •6. Вставити слово, групу слів або рядок.
- •7. Дефіс або тире
- •Знаки перестановки друкуючого матеріалу
- •1. Поміняти місцями сусідні літери, слова або групи слів
- •2. Поміняти місцями кілька слів (груп слів або рядки)
- •3. Поміняти місцями два рядки поруч
- •Знаки заміни проміжків
- •Знаки заголовка, абзаца та шрифтових виділень і змін
- •1. Знаки абзаца і заголовків
- •2. Набрати без абзацного відступу
- •3. Набрати напівжирним (жирним) шрифтом
- •4. Набрати курсивом або напівжирним курсивом
- •5. Набрати в розрядку, зняти розрядку
- •Знаки виправлень технічних вад набору та натиску
- •1. Замінити «чужу» літеру
- •2. Перевернути букву, слово, рядок тощо
- •3. Вирівняти рядок, край набору
- •4. Зняти «кляксу»
- •5. Посилити (послабити) натиск
- •Поєднання знаків
- •Кілька уваг про газетну коректуру
- •Література
- •* * *
- •Покажчик імен
- •Предметний покажчик а
- •Тема 4, 20, 21, 82, 227, 271, 277, 278, 279, 280, 282, 284, 285
- •Литературное редактирование
7. Дефіс або тире
Дефіс позначається двома горизонтальними штрихами, тире — горизонтальною рискою. Щоб складач набрав дефіс або тире, використовують знаки вставки або заміни. Так:
Набрати дефіс:
Знак заміни використовують і тоді, коли треба писати дефіс всередині слова, що набране разом:
Знаки перестановки друкуючого матеріалу
1. Поміняти місцями сусідні літери, слова або групи слів
Цей знак застосовують тільки тоді, коли треба поміняти місцями літери (чи групи літер), слова (чи групи слів) або рядки (абзаци), що стоять поряд. Він має вигляд латинської літери S, яка написана горизонтально:
Знак
ставлять, так, щоб в одному його «крилі»
містилася одна літера (слова або абзац),
а в іншому — друга. Потім його повторюють
на полі.
В залежності від обсягу того матеріалу, що його слід переставити, знак може бути малим або великим за розміром. При потребі на полях він подається зменшений.
Вказівка «поміняти місцями» застосовується переважно тоді, коли міняються місцями слова і літери в горизонтальному напрямку. Значно рідше (в наборі таблиць) він використовується для переміни місць вертикально:
Поміняти місцями: а) дві літери, що стоять поруч; б) дві сусідні групи літер, в) два слова поряд, г) дві строфи, д) дві сусідні полоси.
2. Поміняти місцями кілька слів (груп слів або рядки)
Часто доводиться стикатися з потребою переставити кілька слів. У цьому випадку кожне слово зверху охоплюють дужкою і нумерують потрібним порядковим номером. На полях пишуть ці ж номери, тільки послідовно. Кожен номер на полі підкреслюється. Так:
Дужки застосовують і тоді, коли треба переставити групу рядків. Тільки тепер дужку ставлять на полі ліворуч і охоплюють нею рядок (або групу рядків), що треба переставити. Біля рядка ставлять потрібний порядковий номер і з’єднують його з дужкою горизонтальною рискою. Так:
3. Поміняти місцями два рядки поруч
(групу рядків), переставити з одного рядка
в інший слово або групу слів
Нерідко редактор змушений буває, міняти місцями рядки (або групу рядків), що стоять поруч. У цих випадках теж застосовують дужку, якою охоплюють рядок, котрий треба переставити, а стрілкою вказують, куди слід його переставити. Так:
Якщо ж потрібно перенести слово (або групу слів) з одного рядка в інший, то теж використовують стрілку, або замість дужки слово обводять овалом. Стрілка показує, де має стояти слово, куди його слід перенести. Так:
4. Посунути набор праворуч (ліворуч) або
вгору (вниз)до вказаної межі
Знак має два варіанти — дужку і стрілку.
Коли текст зміщується по горизонталі, то дужка охоплює знаки (рядки), які слід посунути. До дужки додаються вертикальні рисочки, що вказують ту межу, до якої слід посунути рядки. Так:
Або так:
Якщо використовується стрілка, то її ведуть до вертикальної рисочки, що вказує межу зміщення рядка. Так:
Коли текст зміщується по вертикалі, використовують ці ж знаки (підняти або опустити текст). Тільки тепер дужкою слова охоплюються не збоку, а зверху (коли треба опустити набір), або знизу (коли є потреба підняти його).
Стрілка теж спрямовується вгору або вниз. Рисочки пишуться горизонтально.
Знаки, названі в 3 і 4 параграфах, як вказано в стандарті, на полях повторно не пишуть.