- •Р. Г. Іванченко
- •Від автора
- •Частина перша другий полюс
- •Розділ перший уваги про термін
- •Розділ другий адекватність розуміння читання-робота?
- •Процес комунікації і слово
- •Адекватність
- •Складники процесу читання
- •Одиниці сприймання та розуміння
- •Часова розбіжність
- •Системність і направленість процесу спілкування
- •Установка на розуміння
- •Емоційна (оціночна) адекватність
- •Складність адекватного розуміння
- •Розділ третій читання
- •Фахове і звичайне читання
- •Автоматизм засвоєння тексту
- •Роль здогаду при читанні
- •Попередні кінечні форми розуміння та темп читання
- •Розділ четвертий обсяг роботи редактора (На матеріалі редакторської практики м. Горького)
- •Взаємини автора і редактора
- •Оцінка рукопису
- •Підхід до матеріалу художнього твору (оцінка фактажу).
- •Літературна техніка твору
- •Майстерність типізації
- •Майстерність композиції
- •Мовна майстерність
- •Частина друга
- •Контекст
- •Точність слововживання і нормативний контекст
- •Точність слововживання і житейський (широкий) контекст
- •* * *
- •Розділ шостий зрозумілість слова вступні уваги
- •Розділ сьомий стислість викладу до постановки питання
- •Хід думки у викладі
- •Робота редактора над лаконічністю речення Послаблення напруги
- •Посилення напруги
- •Робота редактора над стислістю тексту Послаблення напруги
- •Посилення напруги викладу і редакторські зауваження.
- •* * *
- •Розділ восьмий тон розповіді тон і художня правда
- •Труднощі
- •Прийоми організації наскрізної тональності в «прапороносцях» о. Гончара
- •Речення і порушення тону викладу Приглушення авторської тональності
- •Приглушення композиційної тональності (втрата контакту з матеріалом)
- •Композиційні структури і порушення тону розповіді (втрата контакту з матеріалом)
- •_______________
- •Фразеологізм конденсує смисл
- •Внутрішня форма фразеологізму
- •Мовне кліше
- •Поява мовного штампу
- •Методика роботи редактора Викреслення
- •Часткові викреслення
- •Правка-заміна
- •Як широко можна практикувати правку-заміну?
- •Розмова з автором
- •* * *
- •Розділ десятий ясність тексту вступні уваги
- •У чиїх текстах можна здибати неясності?
- •Якість — мовне поняття?
- •Контекст і ясність викладу
- •Порушення звичності мовних зв’язків
- •Наповнення контексту і ясність
- •Еліптичність викладу і ясність
- •Пропуск матеріалу і ясність
- •Динаміка думки і ясність
- •Емоційна ясність
- •Правки редактора
- •Найпростіші правки
- •Пунктуаційні корективи
- •Перестановка слів та виразів
- •Викреслення
- •Виділення смислових складників тексту
- •Уточнення (вставки)
- •Частина третя пліч-о-пліч з автором
- •Розділ одинадцятий
- •Вступні уваги
- •Етапи творчого процесу
- •Підготовча стадія написання
- •Задум і «електризація» автора
- •Участь редактора у збиранні матеріалу
- •Позначки на полях
- •Чорновий варіант
- •Вибіркове редагування
- •Вибіркове редагування та аудиторія (читач)
- •* * *
- •Заключні уваги
- •Додаток стандартні коректорські знаки
- •Знаки заміни, викидки і вставки
- •1. Замінити помилково набрану або пошкоджену лутеру.
- •2. Замінити малу літеру великою або велику малою.
- •3. Замінити кілька літер, що стоять поряд, однією або групою
- •4. Замінити текст двох чи кількох рядків
- •5. Викинути зайвий знак ( групу знаків або кілька рядків)
- •6. Вставити слово, групу слів або рядок.
- •7. Дефіс або тире
- •Знаки перестановки друкуючого матеріалу
- •1. Поміняти місцями сусідні літери, слова або групи слів
- •2. Поміняти місцями кілька слів (груп слів або рядки)
- •3. Поміняти місцями два рядки поруч
- •Знаки заміни проміжків
- •Знаки заголовка, абзаца та шрифтових виділень і змін
- •1. Знаки абзаца і заголовків
- •2. Набрати без абзацного відступу
- •3. Набрати напівжирним (жирним) шрифтом
- •4. Набрати курсивом або напівжирним курсивом
- •5. Набрати в розрядку, зняти розрядку
- •Знаки виправлень технічних вад набору та натиску
- •1. Замінити «чужу» літеру
- •2. Перевернути букву, слово, рядок тощо
- •3. Вирівняти рядок, край набору
- •4. Зняти «кляксу»
- •5. Посилити (послабити) натиск
- •Поєднання знаків
- •Кілька уваг про газетну коректуру
- •Література
- •* * *
- •Покажчик імен
- •Предметний покажчик а
- •Тема 4, 20, 21, 82, 227, 271, 277, 278, 279, 280, 282, 284, 285
- •Литературное редактирование
Виділення смислових складників тексту
Автор насторожено сприймає іще один різновид правки — смислові виділення. Вони характерні для текстів з «надмірною» сконденсованістю, перевантаженістю фрази. Настороженість цю можна зрозуміти. Виділяючи частину фактичного матеріалу в зворот, окреме речення, чи в окрему композиційну ланку, редактор несподівано може відчути, як проступають нові відтінки значення, ті, які автор, імовірно, не хотів виділяти. Правда, це найчастіше тільки здається. Ось приклад. В журнальному варіанті роману «Хмельницький» є сценка, де Богдан Хмельницький після повернення з Франції вирішив покінчити з козачим похідним життям. Він зламав свою шаблю на цурки і дивиться на Ганну, свою господиню:
«... Напевне ж гульвісою здаюся господині..
Оце бачила, Ганно, годі! Шаблю зламав, як н а урочистій посвяті віддатися тільки господарюванню. Нехай там між козацтвом досі жевріють ущипливі дорікання небіжчика С у л и м и за ці господарські захоплення! Он бачу, як заїздило воно й тебе, те наше господарство, прокляття моє на нього»1.
Обидві виділені фрази сприймаються важкувато. Перша тому, що автор увібгав в одне речення немовби два повідомлення — герой відмовляється від вояцького життя, безроздільно віддається господарюванню і, виконуючи своє рішення, «висвячується» на господаря: ламає шаблю. У другій ідеться про те, що козацтво невдоволене наміром Богдана, і що першим це невдоволення, дошкульно та не криючись, висловив Сулима. Воно непокоїть Хмельницького, та він все-таки зважується здійснити своє рішення. Перелічені смислові моменти можна виділити інтонаційно:
«— Оце бачила, Ганно — годі! Шаблю зламав, як на урочистій посвяті. Висвятився на господарювання.
Хай козацтво дорікає, хай перемиває дошкульні слова небіжчика Сулими, що, бач, Богдана до господарства тягне. Хай...»
Задля ясності тексту тут краще вдатися до текстуальних виділень.
Редактор окремого видання роману правильно відчув важкодоступність фраз і змушений був їх редагувати. Та, замість вдатися до смислових виділень, він пішов шляхом словесних уточнень. Ось який вигляд має цей уривок у третій книзі трилогії:
«... Напевне ж гульвісою здаюся!..
Оце бачила, Ганно — годі! Шаблю зламав, як на урочистій посвяті себе тільки на господарювання. Нехай там між козацтвом і досі жевріють ущипливі докоряння небіжчика Сулими за ці господарські захоплення! Сама ж клопочешся...1»
Наведений варіант, за легкістю сприймання, мало чим різниться від журнального. Редактор зберіг аморфність повідомлення. Зберіг чомусь тут. Бо ж у багатьох випадках він доволі вправно оперує правкою-виділенням. Наприклад, у журнальному варіанті надруковано: «Граф Конає люб’язно нарядив до нього вправного перекладача на весь час, доки перебуватимуть у Фландрії козачі війська. Хоч Богдан знаннями латинської мови чудово розумівся в ц и х к р а я х без перекладача»2.
В останній фразі автор згустив два моменти: Богдан знає латинську мову і тому йому не потрібний перекладач. Оцю причинну залежність і виділяє своєю правкою редактор. Уточнюючий, другорядний момент подається зворотом: «... хоч Богдан, знаючи латинську мову, чудово розумівся в цих краях і без нього»3.