літ.редагування_2курс_1сем / питання тесту літред

КОНТРОЛЬНІ ПИТАННЯ

з навчального курсу „Літературне редагування“

(„Редакторський аналіз та правка”)

1. Функції літературного редактора і коректора у видавництві: подібність та відмінності.

2. Об’єктивні й суб’єктивні потреби в редакторському аналізі (на практиці сучасного книговидання).

3. Головна мета редакторського аналізу.

4. Різновиди авторських позицій стосовно аудиторії читачів.

5. Типи авторських повідомлень (ідей) і відповідні їм типи авторів.

6. Авторські досвід, рівень майстерності та претензійність: який між ними є зв’язок?

7. Групи авторів за рівнем їх самостійності в створенні авторського оригіналу.

8. Схема дій при виході автора на читацьку аудиторію з твором: де в ній постійна зона впливу редактора?

9. На чому грунтується порозуміння автора й читача в межах авторського тексту?

10. Як співвідноситься повнота розуміння читачами авторського тексту з обсягом лексикону й мовною вправністю його автора?

11. Як і навіщо зорганізовувати в творах логічні наголоси?

12. Яким чином паузи (часові, просторові) впливають на сприйняття читачами авторського тексту?

13. Роль слова як носія текстової інформації з позицій її повноти.

14. Чим відрізняється структура художньо-образних текстів від будови текстів поняттєвого типу?

15. Яку роль у сприйнятті авторського тексту відіграє читацька установка на розуміння? Що це за феномен?

16. Різновиди авторської адекватності в текстах.

17. Навіщо потрібна і в чому виявляється редакторська установка на сприйняття?

18. Чи можна передбачити появу викривлень в авторському тексті? Чим вони зумовлені?

19. Роль здогаду читача в сприйнятті авторського повідомлення.

20. Міра уваги в читачів (довільна, післядовільна увага): яким чином вона впливає на читацьке сприйняття?

21. Читацька уява і сприйняття авторського тексту. Які є групи читачів за природою їх уяви?

22. Точність уяви автора, її три різновиди.

23. Особливості сприймання людиною друкованого тексту і явище автоматизму читання.

24. Який є зв’язок між сприйнятністю тексту для читачів і авторською манерою викладу?

25. Редактор і авторський виклад: методика співпраці при оптимізації тексту для читацького сприйняття.

26. Щоденник редактора: потреба, методика й форма його ведення.

27. Особливості авторських оригіналів у “видавничих портфелях” сучасних видавництв.

28. Роль і місце тематичних планів у теперішньому редакційно-видавничому процесі, їхні різновиди (“живі” й відмерлі).

29. Ступені психологічної готовності людей до самостійного авторства.

30. Функція, різновиди і структура плану-проспекту.

31. Навіщо використовується редакційно-видавничий прийом під назвою “пробна глава”?

32. Коли виникає потреба в рецензуванні авторських рукописів?

33. Редакційний висновок в оцінному, організаційному та юридичному аспектах.

34. Різновиди оцінок авторського оригіналу, застосовувані в редакційних висновках.

35. Мовне чуття (інтуїція), його роль та спосіб застосування при потребі редакторського аналізу.

36. Неповнота читацького сприйняття як об’єктивна фізична проблема за умов інформаційного суспільства.

37. Точність слововживання як необхідна умова зрозумілості авторського повідомлення (на конкретних прикладах).

38. Ефект “заощадження мовних зусиль”: його вади й переваги під час сприйняття тексту людиною.

39. Два аспекти точності слововживання, їх прояви в текстовій комунікації.

40. Як взаємопов’язані точність слововживання і позиція, що її автор тексту займає стосовно читацької аудиторії?

41. Як співвідносяться точність слововживання і чітка авторська позиція (ідея, повідомлення)?

42. Як зрозумілість авторського тексту пов’язана з рівнем поінформованості конкретної читацької аудиторії? (приклад)

43. За яких умов сильна установка на сприйняття може компенсувати читачеві малозрозумілість авторського тексту?

44. Чим саме у авторів спрямовується їх відбір словесного матеріалу для творів?

45. Як співвідноситься точність авторського повідомлення з його зрозумілістю?

46. Дії редактора щодо авторського тексту, перевантаженого малозрозумілою лексикою.

47. Доступність ускладненої лексики в тексті як показник ступеня довіри автора до своєї аудиторії (приклад).

48. Точний вибір слова автором та логіка ситуації в творі.

49. Чим на рівні слова відрізняється репродуктивний (“протокольний”) виклад від художньо чи науково переконливого?

50. Дії редактора при редагуванні оказіональної (малодоступної) лексики авторів, які пішли з життя.

51. Як розрізнити в авторському тексті ритмоутворювальні та надлишкові словесні конструкції?

52. Підміна об’єкту (“фокусу”) авторської уваги в текстах з переважанням описовості.

53. Явище мовної інерції і його наслідки для авторського тексту.

54. Головні ознаки графоманії на рівні лексики й контексту (“теорема Юнгварта-Десса”).

55. Суперечність між потребами стислості викладу та ясністю (зрозумілістю) авторського тексту.

56. “Слова-брязкальця”, їхня роль у виникненні хибних сенсів у текстах та в появі неконтрольованих читацьких асоціацій.

57. Психологічні причини “сенсової недостатності” у текстах авторів, котрі претендують на лаконізм викладу.

58. Дії редактора при потребі прояснити занадто “злаконізований” авторський виклад.

59. Межі редакторських повноважень при скороченні (лаконізації) авторського викладу.

60. Стислість викладу і динамічність авторської оповіді.

61. Поняття темпу і напруги авторського викладу: як їх зорганізувати?

62. Роль різних дієслівних форм у створенні темпу й підтриманні динаміки авторської оповіді.

63. Темп оповіді й напрям дії в авторському викладі.

64. Факт як мірило переконливості авторського викладу. Точна деталь як факт і факт як промовиста деталь (приклад).

65. Методика виявлення і корекції прихованих повторів у авторських текстах.

66. Яким чином емоційна наснаженість викладу сигналізує читачам про авторську щирість?

67. Явище комунікативної пристройки. Різновиди пристройок і їхні вияви в писемній комунікації.

68. Ознаки пристройок у текстах як маркери невпевненості автора в своїх аргументах.

69. Комунікативні пристройки як часові заміщувачі (ритуальна функція).

70. Співвідношення понять “тон викладу” і “стиль мовлення”.

71. “Ключ подання” як провідна тональна настройка у викладі, її різновиди.

72. Елементарні стилі (протостилі) як основа організації викладу, їхні різновиди.

73. Чим відрізняється мовний штамп від мовного стереотипу?

74. Комунікативні пристройки та повтори в тексті як маркери мовних штампів.

75. “Канцелярит” як ознака інертності авторського письма.