Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:

Холмская экзамен / Моделювання систем

.pdf
Скачиваний:
87
Добавлен:
12.05.2015
Размер:
11.94 Mб
Скачать

42

“b CC4g

^14

^ 0 ,

(3.10)

X CC

 

 

- загальна біомаса рослин за відсутності тварин зростає, тобто:

ц = а 15 - а 51 + а 25 - а 52 + а 35 - а 56 > 0.

(3.11)

За цих умов розв'язками четвертого та п'ятого рівнянь системи (3.9) є пері­ одичні функції u та v, які задовольняють співвідношення (3.4), s - зростає, a z -

спадає. Рівняння (3.7) набувають вигляду:

x (t + со) —x (t) 1 Г/

\

соCO

У(t + Co)со —у (t)

^

со

z(t + co)-z(t)

СО

—ОLv

46 а42) V 51 ^15) аі4(а 25

а 52 ^35

J

P L

 

 

 

 

1 г

/

\

/

\/

М

— Р |_ а 42 ( а і5

а 5 і " * " а 35 ° Ч б )

( а 25

t t 52 ) ( а 4б

Ц 4 / _ | ’

а 35 (а 42

а 46

 

 

 

 

 

р

 

 

 

(3.12)

Звідси випливає, що:

x(t + со) + у (t + со) + z(t + со) —x(t) —у (t) - z ( t) _

Ха56 + ц а 46 < 0 .

СО

р

(3.13)

тобто маса атмосфери зменшується з часом. Висновок про те, за рахунок яких газів відбувається це зменшення, залежить від припущень, аналогічних нерів­ ностям, які розглядалися при аналізі кругообігу кисню та вуглецю.

Ці результати практично не змінюються, якщо замість сталих коефіцієн­ тів увести функції, які слабко залежать від часу або від змінних х, у, z, u, v, s. У

цьому разі періодичний процес стає квазіперіодичним, а точка (u, v), що зобра­ жує органічний світ на фазовій площині, буде описувати певну нерегулярну криву. її кутові точки відповідають різким змінам умов існування рослин та тварин, наприклад у періоди інтенсивної вулканічної діяльності або заледенінь.

Збіднення атмосфери хоча б одним з потрібних для життя газів може призвести до швидкого вимирання значної частини органічного світу. Таке порушення рі­ вноваги може також сприяти розвитку інших видів тварин і рослин, що відо­ бражається стрибкоподібною зміною коефіцієнтів моделі. Якщо після подібно­ го збурення настає відносно тривалий спокійний період, то рівновага поступово відновлюється, коливання u та v згасають, і точка (u, v) прагне до стану стійкої рівноваги (uc, vc). Режим наближення до рівноваги є близьким до періодичного,

але супроводжується зменшенням маси атмосфери внаслідок розсіювання газів

уземній корі.

Умоделі (3.9) не враховано такі джерела та стоки газів, як вулканізм,

промисловість, ерозія тощо. Позначимо через а приріст загальної маси вуглеки­ слого газу в атмосфері та океані за одиницю часу внаслідок дії цих джерел та стоків. Тоді друге рівняння системи (3.9) набуває вигляду:

dy

— = а + а 42и - a 25v + a 52v , (3.14) dt

а приріст кількості вуглекислоти за період дорівнюватиме:

(3.15)

Ця величина зазвичай є від'ємною константою, але у певні періоди часу вона може швидко змінюватися і навіть ставати великою додатною величиною,

достатньою для забезпечення суттєвого збагачення атмосфери вуглекислим га­ зом.

Відмітимо, що початок розвитку органічного світу не може бути описа­ ний моделлю В.О. Костицина, оскільки вона дає ненульові значення u та v ли­ ше за умови, що Uo та Vo відмінні від нуля.

3.2. Аналіз періодичних розв'язків моделі В.О. Костицина

Система (3.3) є системою Лотткі - Вольтерра, що описує класичну систе­ му "хижак - жертва". Наявність періодичних розв'язків випливає із загальної теорії систем Ляпунова. Праві частини її рівнянь є аналітичними функціями і допускають аналітичність першого інтегралу (3.4). Тоді, згідно із загальною те­ орією систем Ляпунова, ці рівняння мають періодичний розв'язок в околі точки спокою:

u = jlx/P, v*=A/f3,

(3.16)

який може бути поданим у вигляді рядів за степенями с, де с -

початкове відхи­

лення функції u(t) або v(t) від рівноваги.

Для побудови періодичних розв'язків можна застосовувати різноманітні аналітичні і графічні методи, зокрема методи Ван-дер-Поля, Крилова - Бого-

любова й фазової площини.

Метод Ван-дер-Поля. Цей метод є найпростішим варіантом метода осе-

реднення. Положимо: u = u* + с,, v = v* + л Тоді рівняння (3.3) можна записати у такій спосіб:

£ = ИЛ + Р£Л, Л = - ^ “ Р£Л-

(3.17)

Для аналізу цієї системи уведемо змінні Ван-дер-Поля:

(3.18)

Підставимо (3.18) у (3.17) й розв'яжемо отримані рівняння стосовно с та

Ф. Отримаємо:

С = ----- 1 = |? и /) І С 0 8 2 ф 8ІП ф + |а -\/^ С 0 8 ф 8ІП2 ф |;

Вс

I

(ЗЛ9)

ф = -<JX\1 +

 

COSфsin2 ф - [lyfk COS2 ф8ІПф|.

Праві частини рівнянь (3.19) є періодичними функціями "швидкої" змін­ ної ф з періодом 271. Тому для отримання асимптотичного розв'язку з точністю

0(с ) достатньо розв'язати систему, одержану з (3.19) осередненням за ф. Оскі­ льки:

271 271

J cos2 фзіпф ckp =J cos фsin2 ф СІф =0,

о о

після осереднення одержимо:

0, ф = л/XjLL .

(3.20)

Тоді у першому наближенні маємо:

Т = 2ті / ф ц і ,

(3.21)

= ccos^^/Xjlt + t0 j; r\ = -c^-sin^^/X jit + t

(3.22)

Таким чином, в межах методу Ван-дер-Поля розв'язки рівнянь (3.18) збі­ гаються з розв'язками лінеаризованих рівнянь: змінні та г\ гармонічно коли-

ваються з частотою яка не залежить від амплітуди с. Цей результат ви­

пливає із загальної теорії систем Ляпунова. Точніше період можна визначити через ряд:

(3.23)

що не містить першого степеня амплітуди с. Це підтверджує, що за малих від­ хилень від рівноваги залежністю періоду від амплітуди можна зневажати без втрати точності.

Метод Крилова —Боголюбова є загальним методом осереднення. Розгля­ немо рівняння (3.19). Вважаючи відхилення від рівноваги малим, уведемо ма­ лий параметр є і приймемо c = sz, де s = z(0). Тоді система (3.19) набуде ви-

гляду:

(3.24)

При аналізі динаміки систем часто виникає необхідність відділення швид­ ких процесів від повільних. Це дає змогу спростити математичну модель шля­ хом її декомпозиції й роздільного опису відповідних процесів. Для цього уве­ демо нові змінні:

(3.25)

(3.26)

На функції u та v додатково накладемо умову обмеженості при ер —» оо.

Підставляючи (3.25, 3.26) до (3.24), отримаємо:

і

P(z + su)

/

_

\

/ -

\

-^=^Х\± = —

 

^j—

 

М-cos2 + sv jsin^cp + sv j +

+|W^cos((p + sv)sin2(cp+ sv)j - A - s ^ = B

-s-^=A;

 

 

 

 

 

 

 

(3.27)

іP(^

) (

 

і— /— \

/— \

 

-^=y]X\l =

 

—|^ A/)lCOS^ + £vjsin2^

+ £vj -

 

-|WXcOS2^

+ Sv)sin(^ + Sv)> —В —s—=B —s—=A.

v

 

'

v

’>

dz

 

Послідовні наближення для розв'язання системи (3.27) можна розрахову­

вати за такою схемою (к - номер ітерації):

5ик

p(z + suk l ) ,

 

\ /—

\

---- —j= ----

|1 COS2 ^ф + SVk_1 )8Іп(ф +

SVk_1) +

 

 

 

 

 

(3.28)

+\iyfx, cos ^ ф + svk 1 jsin2^

+ svk 1 -

 

. ь

Л.

k—1

'Л k —1

. ь-_і

 

(7U

Ь—і

(711

 

-A

- s —^ B k 1- s — = - Ak 1;

 

 

dz

 

 

dvk

4 h i =

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

p(z + suk1) /

!—

 

,

=

^

 

|1 COSф + svk_1 j sin2 ^ ф + svk_1 j -

- |1л/^ COS2 ( ф + svk_1 j sin ( ф + svk_1 )j -

. av"-1 k—1

dv"-1 Ak_!

-B - s —^ B k 1- s — ^ A

\

dz

 

Якщо покласти: u° = v° = А° = В° = 0, то для першого наближення будемо

мати:

Su1

cos2 фзіпф + \isfx, созф sin2 ф| —А1;

(3.30)

л/і1

 

Sv1

cosфsin2 ф —\iyfx cos2ф8ІПф| —В1.

(3.31)

yJX\ї =

 

 

Праві частини (3.30, 3.31) є періодичними функціями ф, тому для того,

щоб ці рівняння допускали обмежені розв'язки за ф —» оо, необхідно й достат­ ньо, щоб середні значення правих частин дорівнювали нулю. Звідси маємо:

А1=0, В1=0.

 

 

(3.32)

И, ВІДПОВІДНО,

 

 

 

 

 

Г)

—2 (п

 

 

 

 

ф

 

 

 

и1(ф) = — т=J {Wmcos2 Ф sin Ф +

cos Ф sin2 ф}ckp + Fj (z j ;

(3.33)

 

 

0

 

 

 

у1(ф) = - J =

j

cos фsin2 ф -

[i\fk cos2 фзіпф| + F2 (z j .

(3.34)

yjA\l Q

 

 

 

Точність наближеного розв'язку не залежить від вибору F,

і F2 ^zj.

Тому приймемо їх рівними нулю і після інтегрування отримаємо:

 

U1(ф) =

і 1 ~~ cos2 ф)~~sin' ф ^’

(3.35)

 

З

умов

(3.26) та (3.32)

випливає,

що

у

цьому наближенні

z = const, ф = у]Х[й . Звідси:

 

 

 

 

 

 

 

-

 

-2 /

 

 

 

 

 

 

 

 

s(3z

~ cos3 л /М ) ~~ sin3 V ^ t

 

 

(3.37)

Z =

z ----------

 

 

ф = л/ м

+ ^ L

—^ s in 3 yjhi~it - (l -

COS3

)

 

(3.38)

 

 

 

 

Vii

 

 

 

\

 

 

Повертаючись до вихідних змінних

та г\, отримаємо:

 

^ = С0

Рс 0 J

- ^ 1 - COS3 У

ІXjot j -

sin3

( l -

COS3 у/Xjot j

X

 

 

 

3 V|1

 

 

 

 

 

(3.39)

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

xcos<^

 

 

- ^ s in 3 д/XjLlt -

~~ COs3

)

 

 

я

 

Pc2

 

 

 

 

 

 

 

Л = —л/—1

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ц

 

 

 

 

 

 

 

 

 

sin3 лДці

|sin |лУXjot + ~ ~

- p

n 3^

 

- cos3 д/Xjut ^

 

 

 

 

 

 

 

л/Х

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

(3.40)

Формули (3.39, 3.40) дають змогу точніттте розрахувати характер зміни функцій ^ та т) залежно від початкового відхилення Со від положення рівноваги,

порівняно з (3.22).

3.3. Моделювання динаміки складу атмосфери у пакеті MathCad

(K l(t,u,v) + 2-K2(t,u,v) + 2-K3(t,u,v) + K4(t,u,v))

A K (t,u,v) :=

(Ll(t,u,v) + 2-L2(t,u,v) + 2-L3(t,u,v) + L4(t,u,v))

A L(t,u,v) :=

і := 0.. N - 1

f t oЛ

( (Л

u0

1

v V0 y

v l y

 

f t .

, ^

(

t. + h

 

'A

l+l

 

1

 

 

 

i+1

u. + ДК |t.,u.,v.j

 

 

 

 

 

 

v

- і

v. + AL'(v ui’vi)

j

V 1+1 У

V і

і

ч

F ^ u ^ V j j = -0.195

K l^ t^ u ^ V j) = -0.389

AK (t, ,u, ,уЛ =-0.34

u = 0.718

 

 

Ч =2

0

500

=-0.141

1x10

 

t

L l^ t^ u ^ V j) =-0.283

AL^tj,Uj,Vjj =-0.163

v = 0.458

u

-0.5

v

З наведених результатів добре видно періодичний характер змінювання за­ гальних обсягів вуглецю та кисню в тваринах і рослинах, що відповідає періо­ дичним коливанням пропорційних цим величинам загальних біомас тварин і рослин. Другий графік ілюструє зазначену вище відповідність замкнених фазо­ вих траєкторій в координатах (v,u) періодичним розв'язкам системи (3.3).

Соседние файлы в папке Холмская экзамен