Дія просторового заряду в електронних пучках
Одним із прийнятих вище припущень при розгляді геометричної електронної оптики було неврахування взаємодії електронів, тобто дії просторового заряду в електронних пучках. Насправді взаємодія злектронів, що зводиться до взаємного розштовхування, приводить у кожному разі до розширення електронних пучків, тобто появи спотворень в електронних зображеннях. Точка об'єкта, з якої виходять електрони, природно, перестає відображатися у вигляді точки.
Вплив просторового заряду позначається тим сильніше, чим більше величина струму пучка й чим менше швидкість електронів або чим менше пройдена електронами різниця потенціалів. Останнє означає, що чим нижче швидкість електронів у пучку, тим більший час їх польоту в робочому об’ємі приладу й тим сильніше позначається ефект їх взаємодії.
Залежність
відстані Z,
на
якій паралельний пучок електронів
розширюється на 10%,
від
прискорюючої напруги U
при
різних значеннях густини струму пучка
/ визначається залежні
тю(4):
(4)
де
r0 - радіус пучка при Z=0;
r - радіус пучка в точці Z, см;
j - густина струму пучка, А/см2.
При
розширенні пучка на 10%
(це
припустима величина в електронній
оптиці)
= 0,1 ,
отже:
(5)
де r/r0=1,1.
Співвідношення (5) графічно зображено на рисунку 10. Діаграма показує, що чим більше густина струму пучка, тим більше густина просторового заряду електронів і тим сильніше позначаться на характеристиках руху електронів власні поля, створені електронами, що рухаються.
З іншого боку, чим більше прискорююча напруга, тим більше енергія електронів і тим менше позначаться на характеристиках руху власні поля електронного пучка.

Рисунок
10
-
Залежність відстані Z,
на
якому паралельний пучок електронів
розширюється на 10%.
від
прискорюючої напруги U
при
різних значеннях густини струму пучка
j.
У
заштрихованій області
:1 -
паралельний пучок: 2
–
електронний мікроскоп: 3
-
телевізійна трубка: 4
-
рентгенівська трубка
Дифракція електронів
Як зазначалося раніше, зменшення апертури електронних лінз призводить до зменшення як геометричної, так і хроматичної аберацій. Однак, як відомо, електрони мають хвильові властивості, і ці властивості в певних умовах можуть виявитися визначальними.
Мабуть, єдиним класом електронно-променевих приладів, у якому дифракція відіграє істотну роль, є електронні мікроскопи. На рисунку 11 показано схему виникнення дифракції на апертурі об'єктивної лінзи растрового електронного мікроскопа (РЕМ).

Рисунок 11 - Схема виникнення дифракції на апертурі об'єктивної лінзи в PEM
Точка об'єкта P на площині зображення буде мати кінцеві розміри P' внаслідок хвильової природи електронів й обмеження апертури лінзи. Діаметр кружка розсіювання d/ визначається залежністю (7):
(7)
де λ - довжина хвилі електронів (λ), що визначається залежністю
(8)
де U* напруга, В;
α0 - апертурний кут лінзи, рад.
Зі співвідношення (7) видно, що чим менше апертурний кут α0 і чим більше довжина хвилі електронів (при зменшенні прискорюючої напруги), тим більше діаметр кружка розсіювання dд викликаний дифракцією електронів.
Ефективний діаметр зонда на об'єкті в PEM визначається такою залежністю:
(9)
де
d0 - розмір зонда, геометрично зменшений лінзами
збільшення
зонда за рахунок сферичної аберації;
збільшення
зонда за рахунок хроматичної аберації;
збільшення
зонда за рахунок дифракційного
ефекту;
апертура
об'єктивної лінзи;
коефіцієнти
сферичної й хроматичної аберацій
об'єктивної лінзи.
Приклад.
Визначимо діаметр зонда, сформований на об'єкті в PEM з такими параметрами:
U=30кВ - прискорююча напруга мікроскопа;
діаметр
зонда, геометрично зменшений лінзами
(без урахування впливу аберацій);
2
еВ
- розходження енергій електронів, що
вийшли з катода;
20мм,
8мм
- коефіцієнти сферичної й хроматичної
аберацій об'єктивної лінзи;
6,3.10-3
-
апертура об'єктивної лінзи.
Розв’язання.
Визначимо довжинухвилі
електронів при прискорюючій напрузі
=30кВ:
при
цьому

Визначимо внесок сферичної й хроматичної аберацій, а також дифракційного ефекту в розмір зонда на об'єкті:

Користуючись співвідношенням (7.9), визначимо ефективний діаметр зонда на об'єкті:
=
66 Å.
