
- •Синтез аміаку.
- •Фізико–хімічні основи синтезу аміаку
- •Вплив інертних домішок на рівноважну концентрацію
- •Матеріальний баланс
- •Реактори синтезу аміака.
- •Розрахунок внутрішніх розмірів реакторів синтезу.
- •Газові закони
- •Визначення теплових потоків в реакторі синтезу
- •Коефіцієнт тепловіддачі за умов вільної конвекції.
- •Коефіцієнт тепловіддачі з урахуванням вітру.
- •Визначення об’єму каталізатора в реакторі синтеза.
- •Каталізатори синтезу аміака.
- •Теплообмінні пристрої реактора синтезу.
- •Розрахунок теплообмінників.
- •Конструкції і розрахунок котлів-утилізаторів.
- •Підігрів свіжого газу і розігрів реактора.
- •Розрахунок.
- •Виділення аміаку із газової суміші.
- •Водяні холодильники-конденсатори
- •2. Холодильник – конденсатор змійовикового типу. [ ]
- •Тепловий баланс конденсатора
- •Сепаратори
- •Обладнання для виробництва метилового спирту.
- •Кінетика синтезу
- •Технологічні схеми синтезу метилового спирту
- •Реактори синтезу метилового спирту
- •Розрахунок температурного режиму поличної каталізаторної коробки
- •Об’єм каталізатора і висоташару каталізатора
- •Виробництво карбаміду
- •Схеми виробництва
- •Виділення карбаміду із плаву
- •Принципова схема з розімкненим циклом
- •Принципова схема з частковим рециклом
- •Принципова схема з повнимрециклом
- •Рідинний рецикл суспензії карбаміду в маслі
- •Рідкий рецикл водного розчину амонійних солей
- •Колона синтезу карбаміду
- •Технічна характеристика
- •Розрахунок температурного режиму поличної каталізаторної коробки
- •Об’єм каталізатора і висоташару каталізатора
- •Футерована колона синтезу карбаміду
Розрахунок.
Тепловий потік, який необхідний для розігріву реактора:
[Вт]
де Qк – тепло, яке витрачається на нагрів каталізатора;
Qм – тепло, яке витрачається на нагрів металу;
Qг – тепло, яке витрачається на нагрів газу;
Qв – втрати тепла.
mк – маса каталізатора;
ск
– питома теплоємність каталізатора
;
-
температура нагріву каталізатора –
зміна температури в одиницю часу
Приймається
Приймається
;
де tк – кінцева температура;
tп – початкова температура;
mг – масовий потік газа [кг/с]
Сила струму:
де n – кількість паралельно ввімкнених нагрівників.
Опір електронагрівника:
Площа поперечного перерізу стрічки:
де і – питома сила току (і=4...5 А/мм2)
Опір електронагрівника
де ρ – питомий опір.
Звідси знаходимо геометричний розмір
Виділення аміаку із газової суміші.
Рівноважна концентрація ар=26,6%; реальна концентрація а2(2)=14 - 18%;
Р=30МПа; tр=500°С
Для виділення аміаку використовують наступні процеси:
Абсорбція водою;
Адсорбція;
Розділення на мембрані.
На сьогодні виділення аміаку відбувається охолодженням газу і наступною конденсацією. Відбувається фазовий перехід. Холодоагенти – вода, аміак, повітря.
Фаза – однорідна частина гетерогенної системи, при цьому частини мають границю розділу. Фази існують за визначених умов (тиск, температура, концентрація).
Розрізняють фазові переходи:
а) першого роду;
б) другого роду.
Фазовий перехід 1-го роду (плавлення, кипіння, випарювання, конденсація, сублімація). Різко змінюється питомий об’єм і ентропія. Фазові переходи супроводжуються тепловими ефектами.
Фазовий перехід 2-го роду (перехід речовини в надтекучий стан при високих температурах). Різко змінюється коефіцієнт термічного розширення.
Ми розглядатимемо фазовий перехід 1-го роду. При розв’язанні задач необхідно з’ясувати кількість незалежних параметрів, змінюючи які можна реалізувати фазовий перехід.
Закон Гіббса:
N=K+2-Ф
де N – кількість ступенів свободи (незалежних параметрів);
К – кількість компонентів;
Ф – кількість фаз.
Приклад:
Вода: К=1, Ф=3
0=1+2-3 – не можна змінити параметри
- потрійна
точка
Газова суміш, яка містить аміак: К=2, Ф=2 (рідина-пара)
2=2+2-2 – можна змінити 2 параметри (Р, t, а2(2))
Всі схеми працюють в ізобарних умовах. можна управляти температурою та концентрацією.
Приклад: нехай а2(2)=20% , Р=30МПа. При якій температурі кипить (конденсується) аміак?
,
де р – парціальний тиск, Р – тиск суміші.
Закон Дальтона:
Занок Дальтона працює при ідеальних газах. Реально для оцінки температури кипіння цого можна використовувати, але для точного визначення tкип необхідно брати більш точні результати.
Рівняння Ларсона – Блека:
де а(2) – мольна доля аміаку в газовій суміші; Р – тиск;
Т – температура конденсації.
Реалізація цього рівняння у вигляді графіка:
1 – реактор синтезу;
2 – виносний теплообмінник (охолодження до температури початку конденсації);
3 – конденсатор першого ступеня;
4 – холодильний-конденсатор (холодоагент – рідкий аміак);
5,6 – сепаратори;
7 – циркуляційний компресор (для компенсації гідравлічних втрат).
Розглянемо апарати, які використовуються в цій схемі.