Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:

Kon_lec_BM_ster

.pdf
Скачиваний:
5
Добавлен:
12.05.2015
Размер:
628.09 Кб
Скачать

§13 Геометричні характеристики тонкостінних стрижнів відкритого профілю.

Оскільки на вільному кінці стрижня (Рис.35) діє тільки скрутний момент ,то повздовжні сили і моментиM x , M y дорівнюють нулю.

 

 

dF 0 ;

xdF 0 :

 

 

F

F

 

Із (1.30)

одержимо формули

 

 

1)

dF 0

; 2) xdF 0 ; 3)

ydF 0 (4.9)

 

F

F

 

F

Визначимо як змінюється секторіяльна площа при зміні полюса. На (Рис.41) вибрані два полюси В і А, відносно яких обчислюються секторіяльні площі d B , d A відрізка ds .

d B d A hds xA sin ds yA cos ds xAdy yAdx

Звідси отримаємо формулу для обчисленні секторної площі при переході до нового полюса

A B xA y yA x (4.10)

Рис. 41

Будемо вважати осі x, y головними центральними осями. Полюс В довільний,

аполюс А буде центром кручення, для якого виконуються умови (4.9). Підставляємо (4.10) в друге і третє рівняння (4.9) і знаходимо при умові ,що

ydF 0

, xdF 0

F F

 

B ydF

 

 

 

B xdF

 

xA

F

;

yA

F

 

(4.11)

y2dF

 

 

x2dF

 

 

 

 

 

 

F

 

 

F

 

Нехай C1 довільна початкова точка (Рис.42) підрахунку секторних площ,

Рис.42

C0 - початкова точка відліку площ , при якій виконується рівняння 1 формули (4.9), а точка С змінна точка лінії перерізу. Можна написати формулзміни площ при зміні точки відліку секторних площ при заданому полюсі А.

CA0 AM1 D (4.12)

Тут введені такі позначення: Д- подвійна площа трикутника AC0C1,

CA0 - секторна площа (подвійна площа трикутника AC0C ) при полюсі А і з початковою точкою C0 .

Із (4.9) знаходимо

BdF D F F

Після побудови епюри AC0 знаходимо

S

AC0 ds та

 

S (s)

I

 

0

 

 

§14 Диференціальне рівняння обмеженого кручення і його рішення.

Зрівноважуючи внутрішні ( Mkp , M ) і зовнішній моментM , одержимо

M = Mkp + M

Із формул (4.1),(4.8) випливає

" k 2

M

 

,

де k 2

GIkp

 

(4.12)

 

 

 

 

E I

 

E I

 

 

 

 

 

1

 

 

1

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

(z) Cchkz Dshkz

 

 

 

 

 

де С, Д- сталі інтегрування, які знаходяться із граничних умов. На вільному

 

краю

d (0)

0 ,при защемленні

 

(l) 0 .

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

dz

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

При наявності декількох ділянок (Рис.43)

 

 

 

 

 

 

 

(z) Cchkz Dsin kz

M 0

 

 

M1

 

(1 chk(z a )

m

[(z a

2

) sh(z a2 )

]

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

GIkp

 

 

GIkp

 

 

 

1

 

GIkp

 

k

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Рис.43 Після визначення (z) знаходимо бімомент

B E1 ' I

І крутні моменти M , Mkp

M "E1I

Mkp =GIkr

Нормальні напруження знайдемо із формули

B I

Дотичні напруження

''E1S (s)

max

3M kp

b 2

 

де I 2dF - секторний момент інерції перерізу,

F

s

S (s) ds - секторна площа частини перерізу, rds -секторіяльна

0

площа довільної точки профілю при полюсі з координатами

 

B ydF

 

 

B xdF

xA

F

 

;

yA

F

y2dF

x2dF

 

 

 

 

F

 

 

F

І з початковою точкою відліку C0

,так що rds 0

 

 

 

 

F

§15 Нормальні напруження при поперечному згині тонкостінних стрижнів із різнорідних матеріалів..

Нехай поперечний переріз складається із зосереджених площ Fi з модулями пружностіEi (Рис.44). Нормальні напруження при згині стрижня (Рис.44)

Рис.44 визначаються по відомій формулі опору матеріалів

x M x y (4.13)

Ix

При визначені головного момента I x інерції тонкостінного стрижня доцільно інтеграл брати не по площі перерізу ,а як інтеграли по контуру середньої лінії

I

x

 

F

y2 dF y2 ds

 

 

S

 

 

 

 

Це еквівалентно тому ,що нехтується момент інерції відносно середньої лінії.

Розглянемо збираний стрижень ,який складено із Fi зосереджених площ (Рис. 44) з модулями пружності Ei .Напруження в i му шарі будуть

xi Ei y (4.14)

x

де y - радіус кривини нейтральної осі х стрижня при згині. Приведемо стрижень до одного матеріалу з умовною лінійною діаграмою x для всього перерізу(4.13).Знайдемо осьові зусилля в збираному стрижні

 

F

E

F y 0

 

i

i

i

y i

ir

 

 

 

де

 

F

F

,

 

I

Ei

-

редукційний коефіцієнт , F - редукційна площа

 

 

ir

 

i

i

 

 

E

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ir

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

i го

 

шару.

 

Нейтральна

вісь

збираного

стрижня знаходиться від осі х на

відстані

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

y

 

 

F y

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

c

i

ir

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

F

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

i

ir

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Визначимо момент в збираному стрижні

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

M

 

 

 

 

E F y2

 

 

E

F y2

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

x

 

 

 

i

i

i

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

i

 

 

y

 

 

y

i

ir i

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Звідси знаходимо

 

 

 

1

 

 

 

M x

 

,

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

y

EIxr

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

де I

xr

F

y

2

- редукційний момент інерції збираного стрижня

 

 

i

ir

i

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

В формулах (4.13),(4.14) виключаємо y і знаходимо

xi M xIxri yi

x M x y

Ixr

§16 Дотичні напруження при поперечному згині та вільному крученні тонкостінного стрижня.

Виріжмо із верхньої частини тонкостінного стрижня (Рис.45) елемент площею ds dz . Позначимо q

Рис.45 Із рівноваги елементу (Рис.45)знаходимо

x

 

qy

0 (4.15)

s

z

 

 

Після інтегрування маємо

 

 

 

qy

 

x ds q(0)

M

x

y

ds q(0)

 

Qy Sx (s)

q(0) (4.16)

z

z

Ix

 

Ix

 

F

 

 

 

 

F

 

 

 

 

 

 

 

де Sx (s)

y ds q(0) const

при s 0 ;

 

 

 

 

s

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Q

y

 

 

M x

- поперечна сила.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

z

 

 

 

 

 

 

 

 

При крученні стрижня x 0 і із (4.15) випливає

 

 

qy

0 .

 

 

s

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

В випадку (Рис.46) замкнутого контуру дотичні напруження сталі і рівномірно розподілені по контуру так, що qy

 

 

 

 

Рис.46

q

y

 

M k

( подвійна площа контуру)

 

 

 

 

В випадку відкритого профілю дотичні напруження розподіляються лінійно

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

M kp

 

1

3

відносно його центра, причому

 

 

 

max

 

 

, деIk

 

si i .

 

 

 

 

Ik

3

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

При згині стрижня відкритого профілю q(0) 0 і маємо

 

 

 

 

 

q0 y

 

Qy Sx (s)

 

(4.17)

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Ix

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Знайдемо проекції погонних сил q0 y

на головні центральні осі координат x, y

 

 

Qy

 

 

S

 

 

 

Qy

 

 

2

 

 

Y Sx ( dy)

 

 

 

dy

y ds

 

 

 

 

[ y y ds y

ds] Qy

Ix

 

Ix

F

 

F

0

 

 

 

 

F

F

 

 

X

Sx ( dx)

Qy

dxS y ds

Qy

[x y ds yx ds] 0

 

 

F

 

 

Ix

 

F

 

0

 

 

 

Ix

 

F

F

 

 

s

Рис.47

Із умови еквівалентності моментів погонних q0 y та зосереджених сил Qy

відносно довільної точки С (Рис.47) знаходимо

Mc rSx ds Qy xD

F

де xD - відстань від довільної точки С до лінії дії рівнодійної Qy .

Звідси випливає

xD

1

rSx ; yD

 

1

rS y (4.18)

 

 

 

 

Ix F

 

I y F

Рис.48

В випадку симетричного замкнутого контуру (Рис.48),коли Qy діє по осі симетрії розрізаємо його по цій осі і будуємо q0 y для кожної частини як у відкритому контурі.

При визначенні q в закритому одно контурному профілю (Рис.49а)

розрізаємо його (Рис. 49в) і будуємо епюру q0 y , використовуючи формулу

(4.17)

Рис49а Рис.49в

В контурі (Рис 49д) ще виникають сталі погонні зусилля q1 (Рис.49с)

Рис.49д Рис.49с

Епюра погонних зусиль q показана на (Рис.49с),Із умови еквівалентності моментів відносно довільної точки О знаходимо

Mc Qy xQ (q1 q0y )rds

де r-плече погонних сил (q1 q0y ) відносно точки О.Звідси при q1 const

знаходимо

 

 

Qy xQ

 

1

0

 

. q1

 

 

 

 

qy rds

(4.19)

 

 

 

 

 

 

 

За точку приведення візьмемо центр згину відкритого профілю (точка D) , тоді матимемо

q1 Qy (xQ xD )

Якщо центр приведення взяти на лінії дії сили Qy .то q1 1 q0y rds

Визначимо погонній кут закручування (Рис.50а).Прикладаємо одиничні

Рис.50а Рис.50в крутні моменти (Рис.50в) і використовуємо формулу Мора при зсуві

 

 

 

 

qq1ds

 

 

1

qds/

(4.20)

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

G

 

 

G0 0

 

 

q1

1

, ds/

G

 

ds

 

 

 

 

де

 

0

0

- приведена довжина відрізка

 

 

 

 

 

 

 

G

 

 

 

 

 

 

ds,G0 , 0 - відповідно модуль зсуву і товщина профілю при s 0 .

Якщо сила Qy проходить через точку К ( Рис .49а) ,яка являється центром згину, то xQ xK і із формули (4.20) знаходимо

qds/ 0

 

q q

q0

=

Qy xK

 

1

 

q0 rds +

Qy Sx (s)

 

 

 

 

 

1

 

 

y

 

 

 

 

y

 

Ix

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Звідси знаходимо

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Qy sk/

 

 

s/

 

0

 

 

 

 

0

 

/

 

 

 

xk

k

qy

(s)rds qy ds

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Враховуючи (4.15),(4.16), напишемо координати центру згину тонкостінного стрижня закритого профілю

xk xD

 

 

Sx (s)ds/ (4.20)

Ix sk/

 

 

 

yk yD

 

 

Sy (s)ds/

Ix sk/

 

 

 

Розглянемо наближений метод визначення q та центру згину складного замкнутого профілю (Рис.45)).

Вводимо допущення, що вертикальні стінки профілю (лонжерони) працюють тільки на зсув, а обшивка (замкнутий контур) працює на кручення.

Рис.51 Замкнутий контур (Рис.51) будемо розглядати як складений із двох швелерів

та двох двотаврів. Із опору матеріалів відомо, що згинальний момент та поперечна сила пропорційні жорсткості балки EIx .тому запишемо

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]