Формати файлів Назад до переліку

∙Захоплення та збереження нерухомих зображень – Нерухомі зображення можуть бути растрові (фотографії), векторні (для геометричних об’єктів або форм) або графічні невекторні (чистове креслення). За порадами звертатись на вебсайт TASI: Advice: Creating digital images [13].

°При створенні растрового зображення потрібно враховувати просторову чіткість (пікселів на дюйм) та кольоровість (бітова глибина), оскільки використовувати бажано найбільші значення. TIFF (Теговий Формат Файла Зображення) [14] є найбільш загальноприйнятим.

°Для векторного зображення потрібно використовувати відкритий формат типу SVG (Маштабована Векторна Графіка) [15]. В деяких випадках можна використовувати патентований формат Macromedia Flash [16].

°PNG (Портативна Мережева Графіка) [17] найбільш загальний формат для графічних невекторних зображень.

∙Передача нерухомих зображень

°Фотографічні зображення, що передаються в Інтернеті, повинні бути в форматі JPEG (Об’єднана Група Експертів в Області Фотографії) [18] або JPEG/SPIFF (Формат Взаємообміну Файлів Нерухомого Зображення) [19]. Є додаткова інформація про JPEG [20] та про JPEG 2000 [21], а також стандарти ISO [22].

°Передаючи векторні зображення, слід використовувати:

–GIF (Формат Графічного Обміну) [23];

–PNG (Портативна Мережева Графіка) [24];

–або формат SVG (Маштабована Векторна Графіка) [25].

∙Захоплення та збереження відеоматеріалів – Відео повинно зберігатись в нестиснутих форматах, таких як AVI (формат синхронізованого аудіо відео чередування) [26], але можна також використовувати формати MPEG (Експертна Група з Питань Рухомого Зображення) [27], або навіть Microsoft WMF (ормат Windows Media), Microsoft ASF (Покращений Формат Систем) або Apple Quicktime (детальна інформація на патентованому вебсайті [28]). Інформацію щодо стандартів можна знайти на вебсайті MPEG [29].

∙Передача відео – Слід пам’ятати, що доступ до відео файлу залежить від пропускної здатності каналу зв'язку, тож бажано було б забезпечити більше ніж один формат файлу або якісну потокову передачу

°Відео, передбачене для завантаження, повинно бути в форматі MPEG-1 [30] або Microsoft WMF (Медіа Формат Windows), Microsoft ASF (Покращений Формат Систем) або Apple Quicktime (детальна інформація на патентованому вебсайті [28]).

°Відео для потокової передачі повинно бути в форматі Microsoft ASF (Покращений Формат Систем), WMF або Apple Quicktime (детальна інформація на патентованому вебсайті [28]).

∙Захоплення та збереження звукових файлів – Аудіо файли можуть бути збережені в:

°нестиснутих форматах, типу Microsoft WAV (wave) або Apple AIFF (Формат Звукового Файлу) (детальна інформація на патентованому вебсайті [28]);

°або стиснуті формати, типу MP3 [31], Microsoft WMA (Звуковий Файл

Windows Media) [28], Real Audio [32] або Sun AU [33].

Треба звернути увагу на рекомендації, які надають Товариство Розробки Аудіо (AES) [34] і Міжнародна Асоціація Звуку і Аудіовізуального Архіву (IASA) [35].

∙Передача аудіо – Так як і в ситуації з відео, доступ до аудіофайлу залежить від пропускної здатності каналу зв'язку, тож діапазон файлів та потоки різної якості повинні бути ретельно розроблені. Треба діяти згідно рекомендацій AES [34] та IASA [35].

∙Захоплення та збереження 3D – Оцифрування тривимірного матеріалу надзвичайно важливе для музеїв. Цифрове відео - дешева альтернатива для створення справжніх 3D моделей, але його інтерактивні можливості, звісно ж, обмежені. Для обговорення 3D технологій завітайте на вебсайти Web 3D Consortium [36] або 3dsite, [37].

∙Передача 3D – VRML (Мова Моделювання Віртуальної Реальності) і X3D [38]

головні стандарти, які використовують для створення віртуальних подорожей та 3D моделей. Альтернативою може бути shockwave 3D [39], дозволяє перегляди контент всім, хто має останню версію, але ще не має можливостей VRML.

IPR (Права Інтелектуальної Власності) (див. також рекомендації з юридичних та правових питань). Важливість цієї проблеми не може бути перебільшена, оскільки, якщо не отримано прав на копіювання, переведення об’єкта в цифрову форму неможливе.

Існує два аспекти цієї проблеми:

∙Встановлення авторського права. Чи має заклад право на створення цифрових копій? Необхідно захистити права на матеріал, особливо якщо передбачається його публікація в мережі, що, потенційно, є довготривалим, затягнутим та недешевим процесом. Це - фактор процесу відбору матеріалів,

ійого потрібно розглянути ще до стадії планування.

∙Захист авторських прав. На які права щодо переведених в цифровий формат зображень претендує установа? Чи всі зображення будуть доступні безкоштовно, або в мережі будуть демонструватись піктограми, а отримання копій високої чіткості буде платним? Це потрібно розглянути на стадії планування. Накопичування прибутків може бути рушійною силою разом з розробниками тактики та органами фінансування. Авторські права на матеріал, розміщений в Інтернеті можуть бути захищені технічними засобами, такими як:

∙помітними водяними знаками;

∙непомітними цифровими водяними знаками [40];

∙шифруванням зображень;

∙обмеженнями на публікацію зображень з низькою чіткістю;

∙обмеженнями на публікацію зображень невеликими частинами;

∙обмеженням показу зареєстрованим вповноваженим користувачам.

Всі ці методи мають свої "за" та "проти" і повинні розглядатися згідно з цілями та завданнями проекту і закладу.

На Вебсайті University of New York, Buffalo, представлено посилання на корисні сторінки [41] для отримання порад див. Сторінку авторського права TASI (технічна консультаційна служба з питань зображень) . [42].

Крім того, у організацій може виникнути бажання заохочувати повторне використання їх матеріалів, особливо в контексті сприяння викладанню та

Посібник Calimera 208 Оцифрування

навчанню. Цього можна досягти шляхом використання Creative Commons [43] (див. рекомендації з юридичних і правових питань). Ліцензія Creative Commons чітко визначає шляхи, якими цифрові об'єкти можуть повторно використовуватись, а таблиця в додатку демонструє, як це може бути застосовано в поєднанні з публікацією в Інтернеті зображень з низькою чіткістю.

Дизайн та презентація (див. також рекомендації з інтерактивності та мультимедійних послуг). Назад до переліку Велика кількість проектів оцифрування в галузі культури призводить до

створення вебсайтів, [44] але деякі з них доступні лише для внутрішнього використання.

Приклади внутрішнього використання включають:

∙інтерактивні стенди в музеях;

∙показ у цифровому форматі старих, крихких документів або книг в архівах і бібліотеках;

∙показ у цифровому форматі музейних експонатів, щоб захистити крихкі матеріали від впливу світла або щоб показати об’єкт з різних кутів зору;

∙каталоги, алфавітні покажчики, путівники і рекомендації для відвідувачів закладів, включаючи аудіовпутівники;

∙оцифрування для полегшення доступу інвалідів до інформації (див. рекомендації з доступності для юдей з фіз. обмеженнями).

Для публікації в мережі треба пам’ятати наступне:

∙простота навігації, наявність мапи сайту, можливість зв’язку з титульним листом з будь – якої сторінки;

∙можливість доступу для людей з обмеженнями (див. рекомендації з доступності для юдей з фіз. обмеженнями)

∙дуже обережне використання анімації, вікон що з’являються, флеш ефектів і т.п., та надання можливостей їх відключення;

∙багатомовний доступ (див. рекомендації з багатомовності).

Підготовка до публікації в Інтернеті вимагає обробки файлів-оригіналів згідно з операційними вимогами Інтернету, що означає зменшення розміру і якості файлів задля скорочення часу завантаження. Публікація великих зображень необхідно здійснювати через зв’язок з вебсторінкою і з попереджувати про те, що завантаження відбувається повільно.

Програмне забезпечення для обробки зображень та редагування аудіо та відео, можна з легкістю взяти в оренду або придбати разом з обладнанням. Пристрої для перегляду матеріалів 3D та віртуальної реальності не так широко доступні, але, сконцентровані на іграх комп’ютери, зазвичай, обладнані прискорювачами технічних засобів та збільшеною графічною пам’яттю, що може виправити ситуацію.

Інші системи поставки включають компакт-диски та DVD-диски.

Зберігання (див. також рекомендації з збереження у цифровому форматі)

Назад до переліку

Компакт-диски та DVD також можна використовувати для зберігання цифрових колекцій. Цифровий матеріал зберігають на серверах з необхідністю резервного копіювання хоча б на двох окремих типах носіїв. Донедавна, компакт-диски були найпоширенішими носіями для створення копій, але зараз їх замінили DVDдисками, на яких можна зберігати набагато більші за розміром файли. Досі використовується плівка для цифрового запису з послідовним доступом, тож такими двома типами могли б бути DLT та DVD. Однак, зростає тенденція до збереження даних на мобільних жорстких дисках і їх передачі, через деякий час, на нові сервери, що скорочує таким чином ризик старіння носіїв.

Оцифрування дозволить музеям, бібліотекам та архівам зацікавити нових користувачів, а традиційних клієнтів обслуговувати новими способами. Оцифрування може змінити способи використання колекцій, а також організацію закладів. Цифрова технологія пропонує нові способи виконання основних завдань, таких як освіта, дослідження, і культурне збагачення. Музеї, бібліотеки та архіви повинні вирішити питання створення нових ділових моделей щоб гарантувати життєздатність, не входити в конфлікт із своїми основними цілями і завданнями (див. рекомендації з бізнес-моделей).

В майбутньому прийняття технічних стандартів має бути широко розповсюджене, що призведе до можливості взаємодії між колекціями.

Керівники мають працювати над урегулюванням юридичних питань, щоб дозволити прямий доступ до цифрових ресурсів.

Наявні зараз засоби, можливо, застаріють вже за 5 років, тому заклади повинні мати надійну стратегію збереження копій та переміщення даних.

Зростаюча тенденція до збереження даних “в Інтернеті” на великих серверах та на мобільних жорстких дисках, полегшує переміщення даних з одного носія на інший. Якщо інформація серверів буде копіюватись та передаватись через деякий час на нові сервери, залежність від змінних носіїв та резервне копіювання зменшаться. Є надія, що через багато років створять носії, які будуть придатні для постійного, тривалого зберігання цифрових колекцій.

Співпраця закладів могла б призвести до створення громадських депозитаріїв і пов’язаної з цим співпраці по зберіганню цифрових матеріалів. [45]

Все більше матеріалів буде створено в цифровому форматі. Закладам потрібно буде мати стратегію, яка гарантує збереження та доступність “природжено цифрового” матеріалу (див. рекомендації з опису ресурсів та збереження у цифровому форматі).

Майбутні пошукові системи дозволять користувачам знаходити будь-який цифровий об’єкт або зображення, переглядати та завантажувати його, не

потребуючи ні інформації про місцезнаходження оригіналу, ні настроювання своїх комп’ютерів. (див. рекомендації з Виявлення та пошуку)

Інформацію про бачення майбутнього див. The Digicult Report: Технічні Пейзажі для збереження завтрашньої культури: відкриваючи цінність культурної спадщини. Європейська Комісія, 2002. ISBN 9282862658. [46]

[1] Лундські принципи http://www.cordis.lu/ist/directorate_e/digicult/lund_principles.htm

[2] Лундський план дій http://www.cordis.lu/ist/directorate_e/digicult/lund_ap_browse.htm

[3]Проект Minerva http://www.minervaeurope.org/

[4]Корисний практичний порадник, за редакцією робочої групи проекту Мінерва 6. Версія 1.3. 3 березня 2004 http://www.minervaeurope.org/structure/workinggroups/goodpract/document/goodp ractices1_3.htm

[5]Технічні рекомендації для програм створення цифрових колекцій культурної спадщини проекту Мінерва, Версія 1.0. 8 квітня 2004 http://www.minervaeurope.org/publications/technicalguidelines.htm

[6]Європа: Гранти і позики. http://europa.eu.int/grants/

[7]TASI Технічна Консультаційна Служба по роботі з Зображеннями: Захоплення зображення: Технічне та програмне забезпечення http://www.tasi.ac.uk/advice/creating/hwandsw.html

[8]Jukka Korpela: Навчальний посібник з проблем кодування знаків

http://www.cs.tut.fi/~jkorpela/chars.html

[9]AHDS Практичні інструкції: створення та документування електронних текстів. http://ota.ahds.ac.uk/documents/creating/

[10]HTML 4.01 Мова Розмітки Гіпертексту. http://www.w3.org/TR/html401

[11]XHTML 1.0 Розширена Мова Розмітки Гіпертексту.

http://www.w3.org/TR/xhtml1/

[12]Портативний Формат Документа (PDF). http://www.adobe.com/products/acrobat/adobepdf.html

[13]TASI: Поради: Створення цифрових зображень. http://www.tasi.ac.uk/advice/creating/creating.html

[33]Sun AU http://www.sun.com/

[34]Товариство Розробки Аудіо (AES) http://www.aes.org/

[35]Міжнародна Асоціація Звуку і Аудіовізуального Архіву (IASA) http://www.iasa-web.org/

[36]Web 3D Consortium http://www.web3d.org

[37]3dsite, inc http://www.3dsite.com

[38]VRML (Мова Моделювання Віртуальної Реальності) тa X3D http://www.web3d.org

[39]shockwave 3D http://www.macromedia.com

[40]Для перегляду водяних знаків дивись

http://www.webreference.com/content/watermarks/

[41] Вебсайт університету Нью-Йорка, Buffalo, http://ublib.buffalo.edu/libraries/units/cts/preservation/digires.html

[42]TASI (Технічна Консультаційна Служба по роботі з Зображеннями) сторінка про захист авторських прав http://www.tasi.ac.uk/advice/managing/copyright.html

[43]Creative Commons http://www.creativecommons.org

[44]Існують тисячі вебсайтів про дизайн та створення вебсайтів, включаючи: http://www.essdack.org/webdesign/

http://www.htmlgoodies.com http://www.iasl-slo.org/creatingweb.html

[45]Дивись вебсайт Коаліції Цифрового Зберігання

http://www.dpconline.org/text/index.html.

[46] Технічні Пейзажі для збереження завтрашньої культури: відкриваючи цінність культурної спадщини Європейська Комісія, 2002.) Повністю ISBN 92-828- 5189-3. Резюме ISBN 92-828-6265-8. http://www.digicult.info/pages/report.php

Міжнародні

Проект оцифровки Гугл

Проект планує оцифрувати колекції п’яти найбільш відомих академічних закладів. Скановані книги будуть доступні в режимі онлайн для читачів.

Бібліотеки, які працюють спільно з Гуглце бібліотеки університетів Мічигану, Гарварду, Стендфорду та Нью-Йоркська публічна бібліотека. http://business.timesonline.co.uk/article/0,,9075-1403143,00.html

Вірменія

Цифрова бібліотека класичної Вірменської літератури 5-18 століття.

Проект оцифровує різні типи вірменської літератури: юридичну, економічну, географічну, історичну, з питань філософії, теологічну, медичну т.і., та працює над базою даних музейних експонатів для створення віртуальної версії музею. http://www.digilib.am

Болгарія

Проект “Стара Варна”

Мета проекту – зберегти історію м. Варна в фотографіях та текстах для майбутніх поколінь, популяризувати цей матеріал серед громадян міста.

Цей матеріал зберігається на компакт-дисках та веб-сайті. http://www.libvar.bg/old-varna/

Euxinograd Palace ПРОЕКТ

Фотографії палацу, парку, копії архівних документів оцифровані та систематизовані по трьох напрямках. Використана технологія 3-D для віртуальної екскурсії по залах палацу та по парку. Планується веб-версія. Доступний на компакт-диску болгарською мовою.

Хорватія

Цифрова колекція “Silvije Strahimir Kranjcevic”

Колекція цифрових матеріалів (повні тексти поезій, манускриптів, сімейна історія, сімейний архів, листування, фотографії), які відносяться до знаменитого поета Хорватії ХІХ століття, є повний перелік документів та база даних які полегшують пошук. Існує на компакт-диску та на веб.

http://www.sskranjcevic.hr

Чеська Республіка

Archbishop chateau and gardens in Kroměříž

Приклад цифрової книги створеної місцевими закладами.

http://digi.azz.cz Також цифрова колекція монет. http://coins.azz.cz

База даних печаток архівів Чехії

Проект Міністерства іноземних справ, відділ архівів та AiP Beroun s.r.o. http://database.aipberoun.cz/pecete

Мета – оцифрувати регіональні джерела із архівів таких як газети, періодичні видання, хроніки клубів та приходів, сімейні та особисті хроніки, а також вагомі документи із районного архіву та інші колекції.

http://www.soka-cr.cz; http://www.knihovna-cr.cz

Проект Меморіа

Надає доступ до повного комплекту оцифрованих документів та детальні описи історичних документів, біографічних даних з різних джерел. Проект працює з даними різних типів та видів.

http://www.memoria.cz

Франція

Бібліотека Валенсії

Надає доступ до цифрових мікрофільмів старовинних манускриптів. http://www.ville-valenciennes.fr/bib/fondsvirtuels/microfilms/accueil.asp

Ісландія

Карти Ісландії в Інтернет.

Всі старовинні карти Ісландії (до 1900 року) які знаходяться в колекції Національної та Університетської бібліотеки Ісландії та в колекції Центрального банку Ісландії були конвертовані в цифровий формат і тепер доступні в Інтернет.

http://www.bok.hi.is/kort

Ірландія

Запитай про Ірландію

Це пілотний портал з доступом до місцевого культурного контенту, який зберігається в бібліотеках, музеях та архівах Ірландії.

Декілька пілотних проектів доступні через Інтернет на цьому порталі http://www.askaboutireland.com/bestpractice.html

Люксембург

Національна бібліотека Люксембурга

Національна бібліотека втілює головний проект з оцифровки http://www.bnl.lu/

Польща

Cieszyńska Biblioteka Wirtualna (CBW) / Cieszyn Virtual Library (CVL)

Проект надає Інтернет-доступ до бібліотеки цифрових матеріалів, пов”язаних із Śląsk Cieszyński – це мультікультурний регіон на кордоні між Польщею та Чехією. http://www.ata.com.pl/kcc/biblioteka/

Культурного Регістру для формування спільного порталу державної інформаційної системи.

http://www.cemuz.sk

Іспанія

Архів De La Ciudad

Онлайновий доступ до цифрових зображень архівів, використовується для цілей освіти. Веб-сайт місцевого архіву є прикладом найкращого використання нових технологій в Іспанії. http://www.ayto-arganda.es/archivo

Оцифровка історичних газет Іспанської Публічної бібліотеки.

Оцифровка виконана за допомогою сучасних технологій.

База даних буде включати бібліографічні описи оригіналів документів з використанням стандарту Дублінського Ядра Метаданих та стандарту Metadata Encoding & Transmission Standard

http://www.digibis.com/prensahis

Віртуальні документи Archivo Histórico de Sueca.

Всі документи з 1264 до 1954 оцифровуються та будуть доступними на веб http://sapiens.ya.com/webarchivo/

Patrimonio.es (2004-2008)

Програма оцифровки іспанської культурної, природничонаукової спадщини мета якої збереження, каталогізація та розповсюдження, включає декілька ініціатив з оцифровки, які діють в секторі культурної спадщини. http://patrimonio.red.es/

Віртуальна бібліотека Андалузії

Оцифровані документи доступні через каталог віртуальної бібліотеки який дозволяє пошук за автором, назвою, предметом т.і. Включає документи бібліотеки карт, графічної бібліотеки, довідкової бібліотеки Андалузії, бібліотеки газет, бібліотеки фільмів. Має додатковий культурний та освітній ресурс для школярів – “Сьогодення та історія Андалузії”, “Навчайся та пізнавай з віртуальною бібліотекою Андалузії

http://www.juntadeandalucia.es/cultura/bibliotecavirtualandalucia/

Віртуальна бібліотека Іспанської Бібліографічної Спадщини.

Віртуальна бібліотека Іспанської Бібліографічної Спадщини створена відділом Генерального директорату з питань координації бібліотек. http://www.digibis.com/digibib

Швеція

Digitaliseringsprojekt inom arkiv, bibliotek och museer

Спільний проект оцифровки http://www.kultur.nu/rapporter/digitaliseringsprojekt.html

Туреччина

Посібник Calimera 217 Оцифрування

Документи періоду Оттоманської імперії

Документи періоду Оттоманської імперії – журнали, газети, манускрипти, книги, листівки, карти, т.і. були оцифровані, проект розвивається з використанням нових технологій оцифровки. Оцифровані документи представляють Інтернеті. http://www.ibb.gov.tr/minisite/kutuphaneler/

Ліцензія Creative Commons [43] точно встановлює способи повторного використання цифрових об'єктів, а ця таблиця (створена Minerva [3]) показує, як їх можна застосувати в поєднанні з публікацією в Інтернеті зображень з низькою чіткістю