rinn.polit._konspekt
.pdf
Крок 7: Розрахунок зведених індексів інновацій. За кожний рік зведений індекс інновацій розраховується як незважене середнє перелічених оцінок за всіма показниками.
Матрична форма оцінки ефективності інноваційної політики. В.В. Краплина пропонує для визначення ефективності інноваційної політики використовувати матричну форму (табл. 17.4). При цьому базовим критерієм ефективності інноваційної політики держави, вона визначає захист національних економічних інтересів.
Таблиця 17.4.
|
Критерії оцінкювання інноваційної політики [80] |
|
Вид критерію |
Чинники, показники |
|
1 |
2 |
|
|
– міра залучення національної економіки до інтегрованого середовища |
|
|
міжнародного виробництва знань; |
|
|
– співвідношення повернення емігрованих раніше наукових кадрів з наявним |
|
|
«відтоком інтелекту» за кордон; |
|
|
– співвідношення кількості поданих заявок на винаходи, корисні моделі, |
|
|
промислові зразки в Україні; |
|
Захист |
– співвідношення кількості поданих заявок на винаходи, корисні моделі, |
|
промислові зразки громадянами України в інших країнах світу; |
||
національних |
||
– число нобелівських лауреатів та переможців в інших престижних конкурсах |
||
економічних |
||
пов'язаних зі сферою інновацій, які є громадянами України; |
||
інтересів |
||
– число нобелівських лауреатів та переможців в інших престижних конкурсах |
||
|
||
|
пов'язаних зі сферою інновацій, які є вихідцями з України; |
|
|
– частка вітчизняних розробок у сфері нанотехнологій на світовому ринку; |
|
|
– частка доходу державного бюджету від реалізації вітчизняних інноваційних |
|
|
розробок на світовому ринку; |
|
|
– рівень розвитку технологічних парків, їх частка в економічному розвитку |
|
|
держави |
|
|
– національні витрати країни на наукові дослідження і розробки (% від ВВП); |
|
|
– структура внутрішніх витрат на інноваційну діяльність за джерелами |
|
|
фінансування (державні асигнування, власні/позикові засоби); |
|
Структура |
– частка малого і середнього бізнесу (SME) в загальному обсязі фінансування; |
|
– частка венчурних інвестицій в high – tech індустрії (розподіл за галузями: |
||
фінансування |
||
електроніка, біотехнологія, медицина, нанотехнології тощо; доля підприємств |
||
|
||
|
на ранніх стадіях – seed, start – up, early stage, рівень капіталізації венчурних |
|
|
компаній); |
|
|
– частка витрат на інновації в % від загальної суми валових витрат |
|
|
|
|
|
– частка молодих учених (% від загального населення у віці від 20 до 29 років); |
|
|
– частка осіб з вищою освітою (у % від загальної чисельності населення у віці |
|
|
від 25 до 64 років); |
|
|
– рівень безробіття серед осіб з вищою освітою; |
|
Кадровий |
– частка населення, що продовжує своє навчання після отримання диплома про |
|
вищу освіту у віці від 25 до 64 років; |
||
потенціал |
||
– витрати на освіту (державні і приватні); |
||
|
||
|
– кількість іноземних студентів (у % від загального кол-ва студентів, аспірантів |
|
|
і докторантів); |
|
|
– рівень зайнятості в high – tech індустрії (доля зайнятих в high – tech серед |
|
|
економічно активного населення, зайнятих в економіці) |
170
Продовження табл.17.4
1 |
2 |
|
|
– вступ патентних заявок (загальна кількість з розрахунку на 10 000 населення; |
|
|
за галузями економіки); |
|
|
– коефіцієнт самозабезпеченості (співвідношення числа вітчизняних патентних |
|
|
заявок до загальної кількості поданих заявок); |
|
|
– співвідношення експорту та імпорту технологій за категоріями угод (патентні |
|
|
ліцензії, товарні знаки, наукові дослідження, наукові дослідження, ноу-хау |
|
|
тощо); |
|
|
– питома вага прогресивних технологій (частка продукції, що піддалася |
|
Рівень |
значним технологічним змінам або знову впроваджена); |
|
комерціалізації |
– додана вартість, створена внаслідок матеріалізації інновації; |
|
технологій |
– частка доданої вартості, створеної у високотехнологічному секторі економіці, |
|
|
в структурі експорту; |
|
|
– число зареєстрованих бізнес інкубаторів та інноваційно-технологічних |
|
|
центрів; |
|
|
– коефіцієнт інтернаціоналізації наукових досліджень (частка витрат на наукові |
|
|
дослідження філій іноземних наукових організації в загальному об'ємі витрат); |
|
|
– розмір дивідендів за державними акціями наукових організацій; |
|
|
– обсяг фондового ринку (частка високотехнологічних компаній в зведеному |
|
|
фондовому індексі) |
|
Міра |
– рівень доступу до Internet (% користувачів Internet загальної кількості |
|
домогосподарств; % малих і середніх компаній, що мають власний вебсайт); |
||
поширення |
||
– частка витрат компаній на інформаційні технології і телекомунікаційне |
||
інформаційних |
||
устаткування (у % від валових витрат); |
||
технологій |
||
– ринок інформаційних технологій (об'єм валових прибутків в % від ВВП) |
||
|
Оцінювання державної інноваційної політики за методичними рекомендаціями О.В. Морщагіна. Запропоновано оцінювати ефективність державної інноваційної політики у такій послідовності [103]:
1) аналіз динаміки питомої ваги інноваційних компонентів в основних макроекономічних показниках;
2)оцінка коефіцієнтів прямої та непрямої ефективності інноваційної політики;
3)оцінка коефіцієнта кумулятивної ефективності;
4)оцінка розвитку прогресивних технологічних устроїв;
5)інтегральна оцінка інноваційної активності;
6)оцінка інтенсивності інноваційної політики (табл. 17.5)
171
Таблиця 17.5
Показники оцінки ефективності державної інноваційної політики [103]
Показники |
|
Формула розрахунку |
|||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||
Питома вага |
|
ВВП |
|
|
|
Vіп |
Vнп |
Vніп |
, |
||||||||
інноваційних |
|
ін |
|
|
|
|
|
|
|
||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
ВВП |
|
|
|
||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||
компонентів у ВВП |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||
Vіп, Vнп, V |
ніп – обсяг реалізованої кінцевої інноваційної продукції; |
||||||||||||||||
(інноваційний ВВП) |
|||||||||||||||||
наукоємних (інноваційних) послуг; реалізованих інноваційних |
|||||||||||||||||
|
|||||||||||||||||
|
продуктів |
у незавершеній |
|
формі (патентів, ліцензій, ноу-хау |
|||||||||||||
|
тощо), грош. од.; ВВП – валовий внутрішній продукт, грош. од. |
||||||||||||||||
Питома вага |
|
|
|
|
е |
|
|
|
|
е |
|
е |
|||||
|
Еін |
V іп |
V нп V ніп |
, |
|||||||||||||
інноваційного експорту |
|
||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Е |
|
|
|
|
||
|
Vеіп, Vенп, Vеніп – обсяг реалізованої на експорт кінцевої |
||||||||||||||||
|
інноваційної продукції; наукоємних послуг; інноваційних |
||||||||||||||||
|
продуктів у незавершеній формі (патентів, ліцензій, ноу-хау |
||||||||||||||||
|
тощо), грош. од.; Е – обсяг експорту товарів і послуг, грош. од. |
||||||||||||||||
Питома вага венчурних |
|
|
VIін |
|
VI |
, |
|
|
|
||||||||
інвестицій у загальному |
|
|
|
|
|
||||||||||||
|
|
|
|
|
|
||||||||||||
обсязі інвестицій |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Iінв |
|
|
|
|
||
|
VI – обсяг венчурних інвестицій, грош. од.; Iінв – загальний обсяг |
||||||||||||||||
|
інвестицій, грош. од. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||
Питома вага |
|
|
|
Кіп |
|
|
ІПП |
, |
|
|
|
||||||
інноваційної продукції у |
|
|
|
|
|
|
|
||||||||||
|
|
|
|
ПП |
|
|
|
||||||||||
загальному обсязі |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||
ІПП – обсяг виробленої інноваційної продукції, грош. од.; ПП – |
|||||||||||||||||
виробленої продукції |
|||||||||||||||||
обсяг виробленої продукції, грош. од. |
|
|
|
|
|||||||||||||
|
|
|
|
|
|||||||||||||
Коефіцієнт |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Твір |
|
|
|
||||
інтенсивності державної |
|
Кдіп |
|
|
|
|
|
||||||||||
|
|
Т ВВПін |
|
|
|
||||||||||||
інноваційної політики |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||
|
Твір – темп зростання державних витрат на реалізацію заходів у |
||||||||||||||||
|
сфері інноваційного розвитку; ТінВВП – темп зростання |
||||||||||||||||
|
інноваційного ВВП |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||
Б) Регіональний рівень. Для визначення результатів інноваційної політики на регіональному рівні можна скористатись такою системою показників як наведено в табл.17.6.
172
Таблиця 17.6
Перелік показників для оцінювання результатів регіональної політики [75]
Назва показників
Напрям 1. Активізація інноваційної діяльності на регіональному рівні та реструктуризація регіональної економіки
1 |
|
Питома вага інноваційної продукції у загальному обсязі продукції інноваційно- |
|
активних організацій, % |
|
|
|
|
2 |
|
Питома вага експорту інноваційної продукції в загальному обсязі експорту інноваційно- |
|
активних організацій, % |
|
|
|
|
3 |
|
Частка високотехнологічних галузей в галузевій структурі регіональної економіки, % |
|
|
Напрям 2. Формування сприятливого інвестиційного клімату та зниження |
|
|
адміністративних бар’єрів в інноваційній сфері регіону |
1 |
|
Рівень інноваційної активності, % (для великих, середніх і малих організацій) |
2 |
|
Питома вага інвестицій в основний капітал в обсязі виробництва інноваційно-активних |
|
організацій,% |
|
|
|
|
3 |
|
Обсяг залучених позабюджетних коштів на грн. витрат бюджету за цільовими |
|
|
інноваційними програмами, грн |
4 |
|
Результати опитування суб’єктів регіональної інноваційної системи про існування |
|
адміністративних бар’єрів для інноваційного бізнесу |
|
|
|
|
|
|
Напрям 3. Розвиток людського капіталу та створення робочих місць для |
|
|
висококваліфікованих кадрів, залучення молоді в інноваційне підприємництво |
1 |
|
Коефіцієнт винахідницької активності (видано патентів на 10 тис. чолові економічно |
|
ефективного населення, од) |
|
|
|
|
2 |
|
Для персоналу, зайнятого науково-дослідницьких роботах, в середньорічній |
|
чисельності зайнятих в економіці, % |
|
|
|
|
3 |
|
Середній ріст дослідників, років |
4 |
|
Частка працівників інноваційно-активних організацій в середньорічній чисельності |
|
зайнятих в економіці |
|
|
|
|
5 |
|
Продуктивність праці і інноваційно-активних організаціях, грн./чол |
6 |
|
Приток високваліфікованої робочої сили в регіон, чол. |
|
Напрям 4. Стимулювання коопераційних процесів в регіональній інноваційній системі |
|
1 |
|
Кількість інноваційно-активних організацій, що беруть участь в розробленні спільних |
|
проектів з виконання НДДКР, од |
|
|
|
|
2 |
|
Кількість спільних проектів з виконання НДДКР інноваційно-активних організацій, од |
В). На рівні підприємств. На рівні підприємств ефективність інноваційної політики можна визначити на основі досліджень вчених Фінансової академії при Уряді Російської Федерації. Інноваційну політику можна оцінювати за такими напрямами, як [180]:
−інноваційний клімат в організації;
−реалізація інновацій;
−зміст інновацій.
Для діагностики інноваційної політики пропонується використовувати таку анкетуопитник, як наведено у табл. 17.7
173
|
|
Таблиця 17.7 |
|
Результати опитування по інноваційній політиці [180] |
|
№ |
Інноваційна політика |
Середній бал |
1 |
Інноваційний клімат |
|
1.1 |
У нашій організації схвалюється керівництвом |
|
1.2 |
Працівники компанії відносяться до інновацій конструктивно |
|
1.3 |
У нас постійно обговорюються результати та ефективність інноваційних |
|
|
проектів |
|
1.4 |
Частіше за все пропозиції по інноваціям надходять від керівництва |
|
2 |
Реалізація інновацій |
|
2.1 |
В організації є структурний підрозділ, що відповідає за організаційний |
|
|
розвиток |
|
2.2 |
Для організації інновацій у нас створюються експериментальні площі |
|
2.3 |
На розробку та реалізацію інновацій працівники отримують необхідні |
|
|
засоби |
|
3 |
Зміст інновацій |
|
3.1 |
Інновації стосуються розширення асортименту продукції |
|
3.2 |
Інновації стосуються покращення якості продукції |
|
3.3 |
Інновації стосуються створення нових ринків збуту |
|
3.4 |
Інновації стосуються управлінської сторони діяльності |
|
3.5 |
Інновації стосуються адміністративно-господарської сторони діяльності |
|
За даною анкетою респонденти використовують чотирибальну шкалу:
«1» – «не задоволений інноваційною політикою компанії»; «2» – «не зовсім задоволений інноваційною політикою компанії»;
«3» – «в цілому задоволений інноваційною політикою компанії»; «4» – «повністю задоволений інноваційною політикою компанії».
Результати оцінювання ранжуються відповідно до таких значень: «0-2» (включно) – інноваційна політика незадовільна; «2-3» (включно) – інноваційна політика задовільна;
«3-4» – в цілому у працівників складається позитивне враження про інноваційну політику.
174
ЛЕКЦІЯ 18. ШЛЯХИ ПІДВИЩЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ ТА РЕЗУЛЬТАТИВНОСТІ ІННОВАЦІЙНОЇ ПОЛІТИКИ
Зміст заняття
18.1.Шляхи підвищення ефективності та результативності інноваційної політики
18.1.Шляхи підвищення ефективності та результативності інноваційної
політики
Відповідно до Проекту ЄС «Вдосконалення стратегій, політики та регулювання інновацій в Україні» для підвищення ефективності та результативності інноваційної політики в Україні потрібно здійснити ряд заходів, згрупованих за такими напрямами Інновації в Україні [61]:
Удосконалення управління у сфері інновацій (табл. 18.1)
Механізми реалізації інноваційної політики, як правило, потерпають через
недостатню увагу з боку державної влади до інноваційної політики. Законодавчі акти щодо підтримки інновацій, у багатьох випадках, мають більш низький пріоритет в порівнянні з деякими іншими нормативними актами держави (наприклад, Законом України про Державний бюджет). Це призводить до блокування інноваційних ініціатив. Такий несприятливий розвиток подій створив розрив між наукою, освітою і економікою (бізнесом). Одна з можливостей – створити нові інноваційні підприємства і використовувати їх в якості моделі для інших галузей економіки. Для її успішної реалізації необхідні більш ефективна державна координація та інфраструктури. Реформи повинні полягати не в окремих змінах у системі, а бути втіленням скоординованих дій.
Активізація інноваційної діяльності на підприємствах (табл. 18.2).
Державна інноваційна політика в Україні не орієнтована на підприємства і не
створює умов, які б сприяли виконанню підприємствами ролі головних новаторів у національній інноваційній системі. МСП і великі підприємства не мають стимулів для перетворення результатів досліджень і розробок у нові продукти та послуги і проведення власних НДДКР. Крім того, рівень інноваційного співробітництва між підприємствами та установами, що займаються НДДКР, є низьким. Ключова проблема в Україні – розрив між заявленими політичними цілями та реальною реалізацією політичних заходів. Офіційні заяви щодо потреб в інноваційному розвитку не підтримуються ретельно розробленими заходами і, зокрема, відповідними та ефективними механізмами, програмами та рамковими умовами.
175
Таблиця 18.1
Рекомендовані заходи щодо удосконалення управління у сфері інновацій (складено на основі [61])
№ |
Захід |
|
Основні дії |
|
з/п |
|
|||
|
|
|
||
1 |
2 |
|
3 |
|
|
|
Виявлення та покарання за порушення; визначення норм та процедур процесу прийняття рішень і |
||
|
|
запобігання дискреційного прийняття рішень; забезпечення незалежності контролюючих або наглядових |
||
1. |
Впровадити європейські стандарти |
органів від тих, над яким здійснюється |
контроль; обов’язковий регулярний контроль та моніторинг |
|
управління у державних установах |
організацій, процедур і стандартів; постійний нагляд за ефективністю законодавчо закріплених норм і |
|||
|
||||
|
|
правил; універсальне застосування деонтологічних правил, тобто кодекс поведінки для державних |
||
|
|
службовців. |
|
|
|
Гарантувати захист прав власності |
Розвинути правову систему, щоб вона |
охоплювала вирішення спорів, що виникають у зв’язку з |
|
2. |
володінням, використанням, трансфером, |
та відчуженням власності, особливо у випадках контрактних |
||
відповідно до міжнародних стандартів |
||||
|
відносин, шляхом компромісу чи у судах |
|
||
|
|
|
||
|
Деталізувати відповідальність органів |
|
|
|
|
України, що займаються розробкою та/або |
Чітко окреслена роль Держінформнауки |
із закріпленими політичним значенням, сферою діяльності, |
|
|
реалізацією інноваційної політики, на |
|||
3. |
функціями та фіксованим бюджетом є життєво важливою для реалізації визначених напрямів та заходів |
|||
додаток до нещодавнього затвердження |
||||
|
політики |
|
||
|
Президентом постанов щодо МЕРТ, |
|
||
|
|
|
||
|
МОНМС та Держінформнауки |
|
|
|
|
|
Визначення конкретних пріоритетів (а не лише загальних, як це представлено нині), системи |
||
|
|
скоординованих та гармонізованих програм, системи урядової координації діяльності міністерств і |
||
|
Посилити роль стратегії та 3-5-річних |
відомств, механізмів державної підтримки, обсягів фінансування та системи моніторингу. Шляхом |
||
4. |
планів у сфері досліджень, розробок та |
державного планування необхідно визначити потенційні потреби у окремих державних науково- |
||
|
інновацій в Україні |
технологічних, інноваційних програмах і програмах з трансферу технологій, беручи до уваги їхню |
||
|
|
взаємодію та очікувані кінцеві результати. Долучати зацікавлені сторони до процесу прийняття рішень |
||
|
|
стосовно формування державних програм (консультаційні механізми). |
||
|
Налаштування структурованого процесу |
Ключовим фактором успіху є зкоординованість дій усіх залучених суб’єктів. Пріоритети у сфері наукових |
||
5. |
встановлення пріоритетів політики у сфері |
досліджень та інновацій повинні формуватись з урахуванням прогнозно-аналітичних досліджень та |
||
досліджень, розробок та інновацій в |
світових технологічних тенденцій на основі результатів Національної програми форсайтних досліджень з |
|||
|
||||
|
Україні |
широким залученням представників національних бізнес кіл, а також іноземних експертів. |
||
|
Проведення дослідження з метою |
Слід враховувати значний обсяг інформації про результати досліджень усіх науково-дослідних інститутів |
||
6. |
відображення, аналізу й оцінки цілої |
України, яку зібрав Український інститут науково-технічної та економічної інформації (Укр. ІНТЕІ). Таке |
||
державної інфраструктури досліджень і |
дослідження повинна провести міжнародна незалежна організація (це буде доповненням до досліджень, |
|||
|
||||
|
розробок |
що вже проводяться, напр. проект BILAT). |
|
|
|
|
Дозволить порівнювати Україну з країнами ЄС та аналізувати регіональну науково-технологічну та |
||
|
Регулярні обстеження інноваційної |
інноваційну діяльність в Україні, виявляти слабкі і сильні сторони кожного регіону України, відображати |
||
7. |
діяльності відповідно до методології |
існуючі тенденції і розробляти заходи, спрямовані на зміцнення регіональної науково-технологічної та |
||
|
обстеження винаходів у співтоваристві |
інноваційної політики. Для цього, запровадити програму гармонізації статистичних методологій з метою |
||
|
|
забезпечення більшої співставності з міжнародними даними. |
||
|
|
176 |
|
|
Продовження табл. 18.1
1 |
2 |
|
|
|
3 |
|
|
|
|
Формування ефективної системи |
Моніторинг та оцінка необхідні для оцінки ефективності політики та програм. Необхідно встановити постійну |
||||||
|
незалежну систему довгострокових вимірювань інноваційної діяльності при Держінформнауки, що постійно |
|||||||
8. |
моніторингу та оцінки |
|||||||
використовуватиме інформацію, зібрану в ході обстежень інноваційної діяльності, та передаватиме її напряму до |
||||||||
|
інноваційного розвитку |
|||||||
|
Кабінету Міністрів та Адміністрації Президента |
|
|
|
||||
|
|
|
|
|
||||
|
Розробити консолідовану та |
Один спеціально призначений |
орган (напр. Держінформнауки) повинен бути |
відповідальним за створення |
||||
|
методології оцінки, консультацій щодо неї та її впровадження шляхом проведення навчання співробітників різних |
|||||||
9. |
узгоджену систему оцінки як |
|||||||
залучених органів (відповідні департаменти з розробки політики, фонди, агентства, регіональні органи влади, |
||||||||
|
заходів політики, так і програм |
|||||||
|
тощо) |
|
|
|
|
|
||
|
|
|
|
|
|
|
||
|
Визначити вимоги до звітності |
|
|
|
|
|
|
|
10. |
(показники) про хід і результати |
Встановити систему збору, аналізу інформації та звітування задля підтримки подальшої розробки стратегії та |
||||||
виконання державних програм у |
валідизації політичних заходів |
|
|
|
|
|||
|
|
|
|
|
||||
|
сфері НТІ |
|
|
|
|
|
|
|
|
Фінансування загальнонаціональної |
Створити та забезпечити фінансування загальнонаціональної системи підтримки інформаційних пунктів (НІП) з |
||||||
11. |
системи підтримки інформаційних |
тематичними осередками, передбачивши систематичне навчання персоналу центральним пунктом. |
||||||
|
пунктів |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Розробити комунікаційну платформу, яка надасть основним суб’єктам сфери досліджень та інновацій України |
||||||
12. |
Розробити комунікаційну |
доступ до |
головних Європейських джерел політичної інформації, таких як Європейське інноваційне табло |
|||||
платформу |
(Scoreboard) і таблиця трендів (Trend Chart), ERAWATCH, OECР, Europe INNOVA, тощо |
|||||||
|
||||||||
|
|
|
||||||
13. |
Провести огляд процесу |
Один із заходів – перспективне багаторічне планування відрахувань з бюджету на різні програми та заходи. |
||||||
формування державного бюджету |
Лісабонська стратегія рекомендує 1% ВВП державних інвестицій, і 2 % інвестицій з боку промисловості |
|||||||
|
||||||||
|
Розвивати інституційний потенціал |
|
|
|
|
|
|
|
|
відповідних органів (агентств, |
Спільно з |
існуючими вищими |
навчальними |
закладами |
України розробити |
програми, курси підвищення |
|
|
фондів, тощо) з точки зору |
|||||||
|
кваліфікації |
для менеджерів та |
координаторів |
проектів з |
державного сектору, |
які керують виконанням НТІ |
||
14. |
планування, фінансування |
|||||||
програм |
|
|
|
|
|
|||
|
державних закупівель та управління |
|
|
|
|
|
||
|
|
|
|
|
|
|
||
|
фондами і заходами у відповідності |
|
|
|
|
|
|
|
|
з кращим міжнародним досвідом. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Необхідно створити систему доступу до інформації щодо іноземного патентування шляхом розвитку вільних |
||||||
|
Розробити та впровадити програми |
точок доступу до мережі Інтернет і консультативних пунктів у регіонах України. |
|
|||||
|
державної підтримки патентування |
Привести законодавство з проведення тендерів на НДДКР у відповідність зі стандартами держав-членів ЄС, |
||||||
|
українських винаходів за кордоном, |
передбачаючи, що у випадку: проведення конкурсів проектів за певними напрямками досліджень та розробок – |
||||||
15. |
а також створити державні та |
фінансування проектів здійснюється за наслідками конкурсного відбору; у випадку проведенні головними |
||||||
|
приватні установи (центри) надання |
розпорядниками бюджетних коштів тендерів на виконання конкретних проектів переважними критеріями відбору |
||||||
|
професійних послуг з патентування |
мають стати якість проекту та рівень наукового колективу – виконавця проекту. Вкрай важливо зробити |
||||||
|
винаходів в інших країнах. |
процедури відбору прозорими та відкритими шляхом забезпечення неупередженості та незалежності вибору |
||||||
|
|
експертів |
|
|
|
|
|
|
177
Поєднання потенціалу сфери досліджень та розробок з промисловістю (табл.
18.3)
Згідно з оцінками міжнародних експертів, продуктивність України пригнічується, в
тому числі, відносно низьким рівнем трансферу технологій. До того ж, головним недоліком інноваційної системи України є слабкі зв’язки між сферою досліджень і промисловістю.
Підвищення рівня інноваційної діяльності в регіонах (табл. 18.4).
Узгодження регіональної системи з точки зору ефективності, дієвості та результативності розроблених заходів відіграє найважливішу роль.
Розвиток інноваційної культури та навичок (табл. 18.5).
Конкурентоспроможність на світовому ринку у сфері еко-інновацій (табл. 18.6).
Масштабна науково-дослідна інфраструктура, багаті земельні та мінеральні ресурси,
сильний інтелектуальний людський капітал, а також її міжнародна роль в енергетичній галузі відносять Україну до типових гравців, якщо вона зможе вигідно скористатися сучасною ситуацією і міжнародними умовами.
178
Таблиця 18.2
|
Рекомендовані заходи активізації інноваційної діяльності на підприємствах |
|
||||
|
|
|
(складено на основі [61]) |
|
|
|
№ |
Захід |
|
Основні дії |
|
||
з/п |
|
|
||||
|
|
|
|
|
||
|
|
Компенсації (повні або часткові) відсотку по кредитах, що сплачуються підприємствами банкам та іншим |
||||
|
|
фінансово-кредитним установам за кредитування інноваційних проектів, безвідсоткове кредитування (з |
||||
1. |
Кредитна підтримки підприємств, що |
інфляційною індексацією) інноваційних проектів у пріоритетних напрямах, надання державних гарантій |
||||
займаються інноваційною діяльністю |
банкам, що здійснюють кредитування інноваційних проектів у пріоритетних напрямках, виділення у |
|||||
|
||||||
|
|
державному бюджеті на дослідження і розробки фіксованого відсотку на кредитну підтримку інноваційних |
||||
|
|
проектів МСП |
|
|
||
|
|
Запровадити на певний період часу пільгове оподаткування доходів новостворених підприємств (так |
||||
|
|
званих «start-up»), у разі: реалізації високотехнологічної продукції, експорту високотехнологічної |
||||
|
|
продукції, придбання нових технологій, отримання доходів в результаті застосування винаходів. |
||||
|
Пільгове оподаткування доходів |
Дослідити, |
чи можливо (якщо так, то яким чином) включити податкове стимулювання досліджень і |
|||
2. |
розробок у |
загальну податкову політику. У разі прийняття позитивного рішення щодо податкового |
||||
новостворених підприємств |
||||||
|
стимулювання, запровадити пільгове оподаткування («податковий кредит» в Європі) досліджень та |
|||||
|
|
|||||
|
|
розробок у формі зменшення податку на прибуток на суму, що дорівнює певній частині витрат на |
||||
|
|
дослідження і розробки протягом фінансового року, або підвищені норми списання витрат на дослідження |
||||
|
|
та розробки, диференційовані для великих підприємств, середніх та малих підприємств |
||||
3. |
Розробити гармонізовані стандарти на |
Привести стандарти ДСТУ у відповідність до Європейських стандартів |
|
|||
основі міжнародних |
|
|||||
|
|
|
|
|
||
|
|
Розширити |
спектр зовнішніх джерел фінансування інноваційної діяльності МСП задля розбудови |
|||
|
|
(реформування) українських механізмів венчурного фінансування відповідно до європейського досвіду. |
||||
|
|
Створити фонд підтримки нових інноваційних підприємств (державну компанію) для надання стартового |
||||
|
|
капіталу у формі позик на конкурсній основі. Позики можуть використовуватись для інвестування в |
||||
4. |
Фінансування інноваційної діяльності |
обладнання й устаткування, робочий капітал, в інші компанії start-up чи в розширення інноваційних |
||||
проектів. Розробити окремі галузеві або технологічні програми надання на конкурсній основі малим та |
||||||
|
|
|||||
|
|
середнім підприємствам державного фінансування за механізмом державно-приватного партнерства. |
||||
|
|
Запровадити заходи стимулювання, збільшивши відсоток фінансування за умови співпраці МСП з |
||||
|
|
науково-дослідними організаціями, виробництва ними інноваційної та високотехнологічної продукції та |
||||
|
|
збільшення експорту |
|
|
||
5. |
Розробити програми сприяння |
Можуть включати участь фірм в міжнародних бізнес мережах, міжнародних |
подіях і виставках з |
|||
інтернаціоналізації підприємств |
інноваційної тематики, а також пошук нових ринків за кордоном |
|
||||
|
|
|||||
|
На основі національної кластерної |
Системи налагодження зв’язків (кластеризація) |
повинні розвиватися в секторах, |
де розробляються та |
||
|
впроваджуються найбільш передові технології. |
На національному та регіональному рівні розробити |
||||
|
політики впровадити заходи для |
|||||
|
програми підтримки створення, розвитку та управління кластерами у конкретних цільових галузях, про що |
|||||
6. |
ефективного розвитку діяльності |
|||||
згадується |
у «Програмі розвитку інвестиційної |
та інноваційної діяльності в Україні», з визначенням |
||||
|
регіональних кластерів та управління |
|||||
|
організаційно-правових форм кластерних організацій, механізмів прямої та опосередкованої підтримки |
|||||
|
ними |
|||||
|
кластерів |
|
|
|
||
|
|
|
|
|
||
179