rinn.polit._konspekt

конкретній ситуації. Інноваційну силу визначають множенням інноваційної позиції на коефіцієнт інноваційної активності [156].

۩ Інноваційна активність – це інтенсивність реалізації економічними суб’єктами діяльності з розроблення, залучення та впровадження нових технологій або удосконалених продуктів в господарський обіг [27].

Від рівня інноваційної активності підприємства у дійсності може залежати загальне його положення як в контексті конкурентоздатності загалом, так і внутрішнього рівня інноваційного розвитку.

Важливість оцінювання інноваційної активності визначається ще й залежністю вибору інноваційної стратегії від її рівня.

Склад елементів ознаки «інноваційна активність» [156]:

1)якість інноваційної стратегії та інноваційної цілі: відповідність стратегії місіїпризначенню та місії-орієнтації, зовнішньому середовищу, потенціалу, цілям, іншим стратегіям фірми;

2)рівень мобілізації інноваційного потенціалу: проявляється спроможність керівництва залучення необхідного потенціалу, спроможність залучити не тільки явну та відому частину, але і приховану (латентну) частину потенціалу, тобто спроможність проявити найвищу компетенцію під час мобілізації інноваційного потенціалу;

3)рівень залучених капіталовкладень-інвестицій: виявлена керівництвом спроможність щодо залучення інвестицій, що вимагаються за обсягом і прийнятні за джерелами;

4)методи, культура, орієнтири, що використовуються під час проведення змін: застосування в інноваційній діяльності концепцій та методів, що спрямовані на отримання реальних конкурентних переваг. Наприклад, в інноваційних процесах поширений метод «паралельного проектування». В маркетингу інновацій таким методом або такою концепцією на сьогодні є концепція «фокусування на клієнтах»;

5)відповідність реакції фірми характеру конкурентної стратегічної ситуації: інноваційна ситуація визначається станом об’єкту (пропонованої новації) і станом середовища. Відомі три типи поведінки чи реакції на стратегічну ситуацію:

-реактивна поведінка, коли ситуація вже сприймається навіть недостатньо компетентними керівниками і тільки потім організація береться за її зміну;

-активна поведінка, коли ситуація розглядається професіонально компетентним керівництвом і після цього розробляється і реалізується стратегія;

-планово-прогнозна поведінка, за якої реалізується метод управління по «слабким сигналам»;

6)швидкість (темп) проведення стратегічних інноваційних змін: інтенсивність дій зі створення та просування новацій, проведення стратегічних інноваційних змін. Така інтенсивність характеризується комплексом показників, що включають показник інноваційне оновлення продукції, оновлення технології і технологічного обладнання, оновлення знань персоналу, оновлення організаційних структур та інші показники;

7)обґрунтованість рівня інноваційної активності, що реалізується: відповідність того чи іншого рівня стратегічної і тактичної активності стану зовнішнього середовища і стану самої організації. Різке необґрунтоване посилення активності може перетворити організацію у так званого «мертвого героя», а неадекватна пасивність прирікає її на невдачу.

130

Оцінювання інноваційної активності підприємства здійснюють на основі порівняння отриманих значень коефіцієнтів з базовими величинами.

Сукупність розрахункових економічних показників інноваційної активності підприємства визначають ступінь забезпечення підприємства інфраструктурними ресурсами в інноваційній сфері (табл. 13.5).

131

13.3. Оцінювання інноваційного потенціалу

Інноваційний потенціал підприємства трактується в основному з двох позицій – як сукупність ресурсів, так і спроможність і готовність реалізувати інноваційну діяльність [100], зазначені підходи до інноваційного потенціалу розглядають у часовому проміжку

(рис 13.2.)

132

Етапи

розвитку

Оцінка рівня мотивації до інновацій

Оцінка

конкурентоспроможності

Стадія готовності до інноваційної діяльності

Стадія

спроможності

Ресурсна

стадія

t

-техніка, технологія, матеріали, нематеріальні активи;

-кадрова складова.

Рис. 13.2. Розвиток інноваційного потенціалу [100] Тому інноваційний потенціал на різних етапах оцінюється відповідними

методиками.

1.Оцінювання інноваційного потенціалу як ресурсу.

Згідно з [34] інноваційний потенціал доцільно оцінювати відповідно до напряму

інноваційної діяльності [34]:

-показники оцінки інноваційного потенціалу на етапі створення інновацій:

1)питома вага витрат на НДДКР у загальній сумі витрат підприємства:

,

де – витрати на проведення НДДКР, грн.;

– загальні витрати підприємства на виготовлення та реалізацію продукції, грн.;

2)питома вага кількості науково-технічних працівників з науковим ступенем у загальній їх кількості:

де – чисельність працівників з науковим ступенем (доктор наук, кандидат наук), чол.; – загальна чисельність науково-технічних працівників, чол.;

3)питома вага наукових публікацій щодо стратегічного напряму інноваційного розвитку підприємства у загальній кількості наукових праць протягом року:

де – кількість публікацій щодо стратегічного напряму інноваційного розвитку підприємства, од.; – загальна кількість публікацій протягом року, од.;

4)рівень забезпечення інноваційною діяльності науково-дослідним обладнанням:

– вартість основних виробничих фондів, грн.;

133

5)питома вага вартості проданих ліцензій у поточному році в прибутку від звичайної діяльності (до оподаткування):

,

–прибуток від звичайної діяльності (до оподаткування) в тому ж році, грн.;

6)питома вага вартості придбаних ліцензій у поточному році в прибутку від звичайної діяльності (до оподаткування):

,

–прибуток від звичайної діяльності (до оподаткування) в тому ж році, грн.;

7)кількість дослідних зразків, розроблених власними силами підприємства, од.;

8)кількість дослідних зразків, розроблених іншими підприємствами на замовлення даного підприємства, од.;

-показники оцінки інноваційного потенціалу на етапі освоєння інновацій:

1)фізичний знос обладнання для здійснення НДДКР:

– первісна вартість обладнання для здійснення НДДКР, грн.

Сума зносу обладнання для здійснення НДДКР визначається як різниця між первісною вартістю цього обладнання та його залишковою вартістю;

2) моральний знос обладнання для здійснення НДДКР:

–продуктивність праці діючого обладнання для здійснення НДДКР;

3)коефіцієнт оновлення обладнання для проведення для проведення НДДКР – характеризує ступінь інтенсивності його оновлення:

де – вартість обладнання для проведення НДДКР, що надійшло на підприємство протягом поточного року, грн.;

– вартість обладнання для проведення НДДКР на кінець поточного року, грн.;

4)коефіцієнт вибуття обладнання для проведення НДДКР – характеризує ступінь інтенсивності його вибуття:

де – вартість обладнання для проведення НДДКР, що вибуло з підприємства протягом поточного року, грн.; – вартість обладнання для проведення НДДКР на початок поточного року, грн.;

5)питома вага нових технологій, освоєних у поточному році в загальній кількості технологічних процесів:

де – нові технологічні процеси, од.;

134

– загальна кількість технологічних процесів, од.; 6) рівень інформатизації робіт, пов’язаних з НДДКР:

де – кількість робочих місць науково-технічних працівників, оснащених комп’ютерами, од.; – загальна кількість робочих місць науково-технічних працівників, од.;

7) рівень професіоналізму науково-технічного персоналу:

де – чисельність науково-технічних працівників з базовою вищою освітою, чол.;

–загальна кількість науково-технічних працівників, чол.;

8)рівень підвищення кваліфікації науково-технічного персоналу:

де – чисельність науково-технічних працівників, які підвищили кваліфікацію протягом поточного року, чол.;

9)рентабельність (прибутковість) реалізованої інновації – характеризує, скільки прибутку від впровадження інновації отримає підприємство на 1 гривню витрат, пов’язаних з її створенням:

де – прибуток від впровадження інновації, грн.;

–витрати, пов’язані з її створенням, грн.;

10)питома вага нових товарів у річних обсягах продажів у поточному році:

де – обсяг реалізації нових товарів, грн.; – загальний обсяг реалізації продукції, грн.

Для комплексної оцінки інноваційного потенціалу підприємства можна використовувати інтегрований показник «Темп зростання інноваційного потенціалу», який з одного боку характеризує інтенсивність використання всіх (трудових, матеріальних, нематеріальних, фінансових та інших) видів ресурсів, а з іншого – дозволяє оцінити ефективність інноваційної діяльності в цілому в динаміці [125]:

,

інноваційного потенціалу; – кількість показників, прийнятих для оцінки.

2. Оцінювання інноваційного потенціалу як спроможності підприємства впроваджувати інновації [152]:

наявність власних оборотних засобів.

Цей показник розраховується як різниця власних засобів і основних засобів і вкладів (необоротних активів) за формулою:

Ec Ис F ,

де Ec – наявність власних оборотних засобів; И c – джерела власних засобів;

135

F– основні засоби та вклади;

наявність власних оборотних засобів і довгострокових джерел позик для

формування запасів і витрат.

Розраховується як сума власних оборотних засобів і довгострокових кредитів та позик:

EТ ЕС КТ (ИС КТ ) F ,

де EТ – наявність власних оборотних засобів і довгострокових джерел займу для формування запасів витрат;

КТ – довгострокові кредити та займи засобів;

загальна величина основних джерел засобів для формування запасів та витрат.

Розраховується як сума власних оборотних засобів, довгострокових і короткострокових кредитів та позик:

E ET Kt (Ис Кт Кt ) F

E – загальна величина за основними джерелами засобів для формування

результатів витрат;

Kt – короткострокові кредити та займи.

На основі цих показників, що характеризують наявність джерел, які формують запаси і витрати для виробничо-господарської діяльності, розраховуються величини, які дозволяють оцінити розмір (достатність) джерел для покриття запасів і витрат:

надлишок (+) або недостача (-) власних оборотних засобів:

/ Ec Ec Z ,

де Z – запаси та витрати.

надлишок (+) або недостача (-) власних оборотних засобів і довгострокових джерел займу формування запасів і витрат:

/ ET ET Z (EC KT ) Z ;

надлишок (+) або недостача (-) загальної величини основних джерел для формування запасів і витрат:

/ E E Z (EC KT Kt ) Z

Показники забезпечення витрат і результатів джерелами їх формування ( EC , ET , E )

– це база для класифікації фінансово-економічного положення підприємства за ступенем його фінансової стійкості.

Піж час визначення типу фінансової стійкості прийнято використовувати трьохвимірний (трьохкомпонентний показник):

S (S1 (x1 ); S2 (x2 ); S3 (x3 )) , де x1 / Ec ; x2 / ET ; x3 / E

Функція S(x) визначається наступним чином: S(x)=1, якщо x≥0; S(x)=0, якщо x≤0.

В теорії фінансового аналізу прийнято виділяти чотири основних типи фінансової

Під час оцінювання відповідності наявних і необхідних для забезпечення виробничо-господарської діяльності, в склад аналізованих витрат слід включити також інноваційні потреби, які необхідні для впровадження в господарський обіг нової, чи базисної технології ( CЬ ) і/або поліпшуючої ( C y ) . Таким чином:

­надлишок (+) або недостача (-) власних оборотних засобів для забезпечення виробничого процесу та для впровадження базисних та поліпшуючих технологій:

/ Ec Ec Z Cб , / Ec Ec Z C y ,

де Z – запаси та витрати;

CЬ , Cy – витрати, необхідні для освоєння базисних і поліпшуючих інновацій, відповідно;

­надлишок (+) або недостача (-) власних оборотних засобів і довгострокових позикових джерел формування виробничо-господарських запасів і впровадження витрат:

Показники забезпеченості виробничо-господарських запасів і витрат, а також витрат

за реалізацію стратегій інноваційного розвитку джерелами їх формування ( EC , ET , E ) можуть також бути базою для класифікації інноваційно-фінансової стійкості, або інноваційного потенціалу підприємства.

За визначення інноваційного потенціалу можна також використовувати трьох вимірний (трьохкомпонентний) показник:

S (S1 (x1 ); S2 (x2 ); S3 (x3 )) ,

де x1 / Ec ; x2 / ET ; x3 / E

Значення функція S(x) визначається наступним чином: S(x)=1, якщо x≥0; S(x)=0, якщо x≤0.

Із врахуванням обумовлених функцій S(x) можна виділити чотири основних типи інноваційного потенціалу підприємства (табл. 13.6)

137

3. Оцінювання інноваційного потенціалу як готовності підприємства до інноваційної діяльності

Для визначення готовності підприємства до реалізації інновацій можна використовувати систему індикаторів рівня готовності підприємства до здійснення інноваційної стратегії (табл. 13.7).

Таблиця 13.7

Система індикаторів рівня готовності підприємства до здійснення інноваційної стратегії [162]

139