C _Учебник_МОНУ

//--------- Відгук на кнопку «Обчислити» --------------

void __fastcall TForm1::Button1Click(TObject *Sender)

{int k;

if(RadioGrooup1->ItemIndex == 0) k=0; else k=1;

pracivnik a(StrToFloat(Edit1->Text), k); // Створення об‟єкта a

Edit2->Text = FloatToStr(a.podatok()); Edit3->Text = FloatToStr(a.zarplatnia());

}

У програмному коді для події OnClick кнопки “Обчислити” оголошено змінну об‟єкта класу a, поля якої задаються за допомогою конструктора з двома параметрами. Для цього об‟єкта викликатимуться методи podatok() та zarplatnia(), а їхні результати виводитимуться до текстових полів.

На формі розташовано, окрім текстових полів (компонентів Edit) для введення значення окладу певного працівника та виведення результатів, ще й компонент RadioGroup для обирання виду діяльності (значення поля vid).

Можливі варіанти робочого вигляду форми при виконанні проекту:

Приклад 14.3. Створити клас для динамічної структури, яку називають черга. Структура містить два інформаційні поля: прізвище студента і екзаменаційний бал з інформатики. Клас матиме такі методи: конструктор, долучення елемента до черги, вилучення елемента з черги, переглядання елементів черги.

Текст програми: structlistec

{AnsiString Fio; int num; listec *next;

};

class queue { private:

listec *curr,*first,*last; // Поля класу – вказівники на поточний, // перший та останній елементи класу

public:

queue(){curr=first=last=NULL;} // Конструктор класу

void add(String fio, int d); // Долучення елементів до черги

// Кнопка переглядання даних черги (інформації про студентів)

void __fastcall TForm1::Button2Click(TObject *Sender)

{Memo1->Clear(); Memo1->Lines->Add(stt.view());

}

// Кнопка вилучання елемента (інформації про студента) з черги void __fastcall TForm1::Button3Click(TObject *Sender) { stt.del();

}

Форма з результатами роботи програми:

14.6 Деструктори

Деструктор – це особлива форма методу класу, який застосовується для звільнення пам‟яті, зайнятої об‟єктом. Деструктор за суттю є антиподом конструктора. Якщо конструктор – це функція, яка допомагає будувати (конструювати) об‟єкт, то деструктор являє собою функцію, яка допомагає знищувати об‟єкт, тобто звільняти від нього пам‟ять. Деструктор викликається автоматично, коли об‟єкт виходить за межі області видимості.

Деструктор при визначенні класу має такий формат:

~ <ім‟я класу> () { <оператори деструктора> }

Розглянемо основні властивості деструктора.

Ім‟я деструктора розпочинається з тільди (~), безпосередньо за якою йде ім‟я класу.

Деструктор – це метод, який виконується автоматично.

Конструктор не повертає жодного значення, навіть типу void.

Деструктор не має аргументів.

Вказівник на деструктор визначити не можна.

Деструктор не успадковується.

Якщо деструктор явно не визначено, компілятор автоматично ство-

рює порожній деструктор.

По завершенні програми об‟єкти усіх класів знищуються з пам‟яті комп‟ютера навіть тоді, коли деструктор явно не визначено.

CMyClass::CMyClass()//Конструктор

CMyClass::~CMyClass()// Деструктор

{ MyInt = 0; // Об‟єкт класу CMyClass фактично припинив своє існування, // але надамо змінній класу MyInt значення 0

delete point; // Використаємо вказівник на число для того,

//щоби звільнити пам‟ять, яку виділено під це число

//(Автоматично деструктор не виконує цього!)

}

Приклад 14.4 Створимо клас – “два резистори, які з‟єднані паралельно” з полями номіналів r1 та r2 (див. приклад 4.7). Крім того, явно визначимо деструктор в оголошенні класу та обчислимо сумісний опір цих резисторів.

Розв‟язок. У програмі використовуватимемо різні способи визначення конструкторів: без параметрів (конструктор 1), з одним (конструктор 2) та з двома параметрами (конструктор 3). Програму розмістимо в двох файлах Unit1.h та Unit1.cpp, призначення операторів пояснюватимемо коментарями.

Файл Unit1.h

resistor(float iR1,float iR2):r1(iR1),r2(iR2){};//Конструктор 3 float comr(); // Метод класу – обчислення сумісного опору двох резисторів

AnsiString resistor::Info();// Метод класу – формування рядка

// зі значеннями номіналів резисторів

~ resistor(void); // Деструктор };

// Опис реалізації функцій (методів) класу float resistor::comr()

{ return r1*r2/(r1+r2); }

AnsiString resistor::Info()

{ return "r1="+FloatToStr(r1)+" r2="+FloatToStr(r2); }

resistor::~ resistor(void) // Реалізація деструктора

{ Form1->Memo1->Lines->Add("Об’єкт знищено ("+ Info()+")"); }

телефонів є підкласом класу “Телефон”, який, у свою чергу, входить до ще більшого класу “Електрозв‟язок”. Разом з тим, клас “Електрозв‟язок” є підкласом класу “Способи зв‟язку”, до складу якого, крім електрозв‟язку, входять супутниковий зв‟язок, радіозв‟язок, поштовий зв‟язок тощо (рис. 14.1). Застосування ієрархії класів дозволяє керувати великими потоками інформації. Прикладом подібної ієрархії є системи класифікації в ботаніці, зоології тощо.

Рис. 14.1. Ієрархія класів “Способи зв‟язку”

В об‟єктно-орієнтованому програмуванні успадкування – це процес створювання нових класів, які називають похідними класами (нащадками) на базі вже існуючих батьківських (базових) класів. Похідний клас успадковує всі можливості батьківського (базового) класу, але може бути удосконаленим за рахунок змінювання існуючих методів і долучення нових власних полів та методів. Батьківський клас (чи клас вищого рівня) при цьому залишається незмінним. Похідний клас (клас нижчого рівня), у свою чергу, сам може слугувати за батьківський.

Найважливішою позитивною якістю успадкування в ООП є те, що воно дає можливість уникати повторювань програмного коду для кожного об‟єкта, адже спільний для множини подібних класів код може бути винесено до методів їхнього спільного батьківського класу. Це є доволі зручний спосіб, оскільки програміст може використовувати класи, створені будь-ким іншим, без модифікації коду, лише створюючи похідні класи.

Успадкування буває простим і множинним. Простим називається успадкування, за якого похідний клас має один батьківський клас. Множинне успадкування означає, що клас має кілька батьківських класів, і застосовується для того, щоб забезпечити похідний клас їхніми властивостями. При застосовуванні множинного успадкування треба ретельно стежити за тим, щоби похідний клас не успадкував поля чи методи з однаковими іменами, але різні за змістом.

__fastcall TForm1::TForm1(TComponent* Owner) : TForm(Owner)

{

}

//-------------------------------------------------------------

class areal_r_c // Оголошення батьківського класу «два дійсних числа» { protected: // Забезпечення доступу до даних похідного класу

float heigth, width ;

}; // Оголошення похідного класу “прямокутник”

class rectangle : public areal_r_c

{ public:

rectangle(float h, float w); float arear();

}; // Реалізація методів похідного класу “прямокутник”

float cylinder::areac() // Обчислення бокової поверхні циліндра

{ return 3.14*width*heigth; }

//Оголошення класу “паралелепіпед”, похідного від класу “прямокутник” class paral : public rectangle

{ public: float hv;

paral(float h, float w, float hh); float areap();

};

//Реалізація методів похідного класу “паралелепіпед”

paral :: paral(float h, float w, float hh) : rectangle(h, w)

{ return rectangle::arear()*hv; } // методу arear батьківського класу

//----- Відгук на кнопку “Обчислити”--------------------

void __fastcall TForm1::Button1Click(TObject *Sender) { // Створення об‟єктів класів

rectangle b(StrToFloat(Edit1->Text),StrToFloat(Edit2->Text)); cylinder c(StrToFloat(Edit3->Text),StrToFloat(Edit4->Text));