C _Учебник_МОНУ

c1->next=c; if(c1==(*las)) (*las)=c;

}

// Функція вилучення елемента зі списку

void del_el(Element* c1, Element** las)

{Element* c=c1->next; c1->next=c->next;

if(c==(*las)) (*las)=c1; delete c;

}

// Функція звільнення пам‟яті від списку void ochistka(Element *fir)

{Element *c=fir; while (fir!=0) { fir=fir->next;

delete c; c=fir;

}

}

Файл Unit1.cpp: #include "Unit2.h"

//Функція виведення списку до StringGrid

//(параметри – вказівник на початок списку і StringGrid, до якого виводиться список) void setka(Element *fir, TStringGrid *sg)

{Element *c=fir; int n=0; while(c!=0)

{sg->Cells[n][0]=c->d; n++;

c=c->next;

}

sg->ColCount=n;

}

// Функція обчислювання середнього арифметичного додатних елементів списку float sr_ar(Element * fir)

{int sum=0, kol=0; Element *c=fir; while(c!=0)

{if(c->d>0) { sum+=c->d; kol++; } c=c->next;

}

return 1.0*sum/kol;

}

// Функція вилучення зі списку елементів з числовим значенням менше за –1 void vyluch (Element ** fir, Element** las)

{Element* c1=(*fir); bool ok=false;

while((*fir)->d<-1) //Якщо значення першого елемента є менше за –1, { (*fir)=(*fir)->next; //першим стає той, що був другим

13.5 Різновиди списків

За кількістю зв‟язків між елементами списки бувають:

однозв‟язні;

двозв‟язні.

За топологією списки можуть бути:

лінійні;

циклічні.

Список, який було розглянуто у цьому розділі, є лінійний однозв‟язний (однонапрямлений). У такому списку кожний попередній елемент посилається на наступний, і за таким списком можна рухатися лише у напрямку від першого елемента до останнього (лінійно). Інакше кажучи, елементи лінійного списку і зв‟язки поміж ними можна розташувати у пряму лінію, окрім того, зв‟язки поміж елементами мають чіткий і незмінний напрямок.

Інколи виникає потреба проходити за списком в обох напрямках і “знати” не лише наступний елемент, а й попередній. У такому разі до елемента слід долучити ще одне поле – адресу попереднього елемента, тобто кожний елемент матиме два зв‟язки з сусідніми елементами. На рисунку це позначається двома стрілками: вліво (зв‟язок елемента з попереднім) і вправо (зв‟язок елемента з наступним). Такий список називається лінійним двозв‟язним (двонапрямленим), оскільки зв‟язки мають два напрямки: від першого елемента до останнього і від останнього до першого. Схематично зобразити цей список можна так:

Кожний елемент, окрім поля з даними, має два додаткових поля, які містять адреси попереднього й наступного елементів. Унаслідок цього виникає можливість проходження за списком у якому завгодно напрямку.

Оголошення лінійного двозв‟язного списку має вигляд:

struct Element

{ int d; Element* next; Element* prev; };

Функція створення першого елемента масиву: void fir(int x)

{first=new Element; first->d=x; first->next=0; first->prev=0;

last=first;

}

Функція долучення елемента до списку після останнього елемента: void add_end(int x)

{Element* c=new Element; c->d=x;

c->next=0; c->prev=last;

З умови завдання невідомо, чи уведено станції до списку за зростанням часу, який минув від моменту відправлення. Тому при створюванні списку слід долучати кожний новий елемент так, щоб наприкінці введення список був відсортованим за зростанням часу руху.

Форма додатка з результатами роботи матиме вигляд

Текст програми:

__fastcall TForm1::TForm1(TComponent* Owner) : TForm(Owner)

{

StringGrid1->RowCount=2; StringGrid1->Cells[0][0]="Назва станції"; StringGrid1->Cells[1][0]="Час у дорозі";

StringGrid2->RowCount=2; StringGrid2->Cells[0][0]="Назва станції"; StringGrid2->Cells[1][0]="Час у дорозі";

}

//-------------------------------------------------------

//Оголошення елемента списку struct Element

Element* first=0, *last=0;

//Створення першого елемента. Параметри функції – рядки: назва станції та час void fir(char *naz, char* tim)

{first=new Element; strcpy(first->naz,naz); strcpy(first->tim,tim); first->next=0; first->prev=0;

last=first;

}

//Вставлення нового елемента після елемента с1

void insert(Element *c1, char *naz, char* tim) { Element *c=new Element, *c2=c1->next;

// Вставлення нового елемента з сортуванням за часом void sort(char *naz, char* tim)

{ Element *c=first;

TTime tm=TTime(tim); // Час у елементі, який вставляється. if(tm<TTime(first->tim))// Якщо час нового елемента менше за час першого,

//Проходження за списком, допоки час tm є більше за час елементів

//(відшукування місця для вставлення)

while(c->next!=0 && tm>TTime(c->next->tim)) c=c->next;

}

// Очищення списку з кінця void ochistka()

{ Element* c;

while(last!=0) { c=last; last=last->prev; delete c; } first=0;

}

У циклічному однозв‟язному списку за останнім елементом знов іде перший елемент. Це означає, що у полі next останнього елемента записано адресу першого елемента, тобто

last->next=first;

Схематично такий список можна зобразити як

чи як

–5

0

first

4

last 1

8

Оголошення циклічного однозв‟язного списку буде таким самим, як оголошення лінійного однозв‟язного списку.

Функція створювання першого елемента:

Функція долучення нового елемента до списку (між останнім і першим):

void print_el(TMemo* memo)

{ Element* c=first; last if(first==0) {ShowMessage ("Empty"); return;} do{

memo->Lines->Add(IntToStr(c->d)); c=c->next;

}while(c!=first); // Допоки не дістались першого елемента

}