LabSAPR_1_9

2. Команди ПОЛОСА (TRACE), ПЛИНИЯ (PLINE) утворюють об’єкти, що мають основу та накриття, якщо вони визначають замкнутий контур й (або)

мають ненульову ширину (товщину).

3.Команда ФИГУРА (SOLID) завжди утворює об’єкт з основою та накриття.

4.Команда ТЕКСТ пише тексти тільки на вказаному базовому рівні з нульовою висотою. Задати висоту тексту можна тільки за допомогою команди ИЗМЕНИ (CHANGE).

5.При виконання команди ТЗРЕНИЯ (VPOINT) пригнічується режим ЗАПОЛНИ та усі об’єкти, що мають товщину не зафарбовуються.

6.Встановити нові значення рівня та висоти для об’єкту, що був створений раніше, можна за допомогою команди ИЗМЕНИ.

7.Команда УРОВЕНЬ не розповсюджується на примітиви, що створені командами 3-ОТРЕЗОК, 3-ГРАНЬ, 3-ПОЛИ та 3-СЕТЬ.

6.1.3. Команди 3-ОТРЕЗОК (команда суміщена з командою ОТРЕЗОК) та 3-

ГРАНЬ за своїми діями повністю ідентичні командам ОТРЕЗАК та ФИГУРА.

Відмінність полягає у тому, що потрібно задавати не дві координати а всі три.

Команда 3-ГРАНЬ визначає деяку поверхню, що задана чотирма кутовими точками й на відміну від команди ФИГУРА з’єднує точки не по діагоналі, а у відповідності до послідовності введення.

Команда 3-ПОЛИ поєднує обидві попередні команди, тобто, якщо ламана замкнена, то визначається деяка поверхня.

За допомогою розглянутих команд можна визначити практично будь-який тривимірний об’єкт. Звичайно ці графічні примітиви формуються у зовнішніх САПР та потім передаються у систему AutoCAD.

6.1.4. Система AutoCAD має можливість формувати просторові сіті.

3-СЕТЬ – будує багатокутну білінійну сітку загального вигляду вершину за вершиною.

П-СОЕД – будує багатокутну сітку, що апроксимує поверхню з’єднання

(лінійчату поверхню) між двома вибраними кривими.

41

П-СДВИГ – будує багатокутну сітку, що апроксимує поверхню зсуву

(циліндричну поверхню) пересовуючи обрану криву за направленням заданого вектора.

П-ВРАЩ – будує багатокутну сітку, що апроксимує поверхню обертання,

повертаючи заданий об’єкт навколо осі.

П-КРАЙ – будує багатокутну сітку, що апроксимує ділянку поверхні Кунса поверхню (сплайн поверхні), яка обмежена чотирма вибраними кривими, що у свою

чергу створюють просторовий криволінійний чотирикутник.

Важливе значення мають дві системні змінні SURFTAB1 та SURFTAB2. Змінна

SURFTAB1 курує щільністю сітки у командах П-СОЕД та П-СДВИГ. У командах П-

ВРАЩ та П-КРАЙ використовуються обидві системні змінні. Щільність сутки

визначається по двом напрямкам відповідно змінними SURFTAB1 та SURFTAB2.

6.1.5. Команда ДВИД – динамічні тривимірні та перспективні види. Команда

має наступні дії:

1.Два паралелепіпеди, основи яких є квадрати зі стороною 30 та 75 мм, мають один центр, належать різним площинам та висотою 120 та 65 мм, відповідно.

Паралелепіпед з основою рівностороннього трикутника й висотою 127мм.

Вписаний у паралелепіпед циліндр, що виступає на 35 та 37 мм за межі основ.

Тор діаметром 67мм та радіусом 124мм. Конус з діаметром основи 76мм та висотою 134мм. Створити проекції з невидимими лініями та з їх відсутністю.

2.Два паралелепіпеди, основою яких є два прямокутника зі сторонами 30 та 75

мм, висотою 120 та 65 мм. Два циліндри, що мають спільний центр,

діаметрами 35 та 75мм, та висотою 175 та 34мм, відповідно. Створити проекції з невидимими лініями та з їх відсутністю.

3.Два паралелепіпеди, що мають у основі рівносторонній трикутник зі стороною

75 мм та висотою 95 та 175мм. Трикутники мають одну спільну вершину.

Циліндр діаметром 25мм та висотою 75мм та вписаний у нього паралелепіпед висотою 100мм. Створити проекції з невидимими лініями та з їх відсутністю.

4.Чотири циліндри зі спільним центром та діаметрами 25, 35, 45, 55 мм та висотами 125, 120, 110, 100 мм , відповідно. Паралелепіпед висотою 250мм,

що має у основі паралелограм зі сторонами 48 та 76 мм. Створити проекції з невидимими лініями та з їх відсутністю.

5.П’ять кубів зі сторонами 20, 25, 30, 35, 40 мм. Дав циліндри зі спільним центром діаметром 30 та 60 мм, та висотою 130 та 30 мм, відповідно. Створити проекції з невидимими лініями та з їх відсутністю.

6.Три циліндри різною висоти, що входять один в одного, основи яких не лежать на одній площині. Дві фігури, що утворені обертанням прямокутного трикутника навколо гіпотенузи та навколо прямого кута. Створити проекції з невидимими лініями та з їх відсутністю.

7.Три фігури основою яких є: коло діаметром 55мм, еліпс, вписаний у це коло та еліпс описаний навколо кола. Висота фігур 75, 125 та 55 мм, відповідно.

Паралелепіпед висотою 50мм з прямокутною основою зі сторонами 23 та 56

мм. Створити проекції з невидимими лініями та з їх відсутністю.

8.Три паралелепіпеди висотою 45, 75 та 13 мм, що не лежать на одній площині та мають у основі прямокутник зі сторонами 34 та 56 мм, трикутник зі

43

сторонами 35 та 76 мм та ромб з діагоналями 36 та 38 мм. Кулю діаметром 125

мм. Створити проекції з невидимими лініями та з їх відсутністю.

9.Два куби з однаковою стороною, що не лежать у одній площині.

Паралелепіпед висотою 125 мм з основою квадрата зі стороною 65мм у якому знаходиться циліндр, що виступає за межі кубу на 15 мм з кожної сторони та має діаметр половини довжини сторони кубу. Створити проекції з невидимими лініями та з їх відсутністю.

10.Фігуру, що утвориться при обертанні квадрату зі стороною 25мм навколо осі,

що є паралельною одній з діагоналей та проходить на відстані 88 мм від неї.

Два паралелепіпеди з основою трикутника та ромба та висотою 76 та 98мм.

Два концентричні циліндри різної висоту, та основи яких не лежать у одній площині. Створити проекції з невидимими лініями та з їх відсутністю.

11.Циліндр діаметром 55мм та висотою 43 мм у який вписано паралелепіпед висотою 87 мм з основою вписаного квадрату. Паралелепіпед, з основою прямокутного трикутника, що з гіпотенузою діагоналі квадрату та висотою 110

мм. Три куби, що знаходяться один зовнішній і два, що знаходяться у ньому в протилежних вершинах. Створити проекції з невидимими лініями та з їх відсутністю.

6.2.3.Результати виконання продемонструвати на екрані для перевірки та замалювати у протокол разом з командами виконання.

6.3Зміст звіту.

Протокол до лабораторної роботи має містити мету роботи, необхідну теоретичну інформацію, що дозволить виконати та захистити лабораторну роботу,

послідовність виконання з необхідними командами системи AutoCAD відповідно до варіанту завдання.

Студенти, що не мають належним чином оформлений протокол до виконання та захисту лабораторної роботи не допускаються.

44

ЛАБОРАТОРНА РОБОТА № 7

Виконання робочих креслень у системі AutoCAD.

Мета роботи: Виконання комплексу дій, що передують розробленню

робочого креслення.

7.1.Теоретична частина.

7.1.1.Перед початком розроблення креслення необхідно виконати низку попередніх операцій, що дозволяють коректно виконати робоче креслення. У

залежності від складності креслення вибирається розмір поля креслення, одиниці виміру, кількість робочих шарів (кожному шару може призначатись свій тип лінії).

Кожен лист креслення має рамку та основний напис у якому міститься інформація про виконавця роботи, особи що перевіряє та приймає роботу, підрозділ у якому виконано роботу, кодовану інформацію про виконавця та деталь, назву креслення,

матеріал креслення та ін.

7.2.Послідовність виконання роботи.

7.2.1.Завантажити систему AutoCAD.

7.2.2.Створити новий файл для креслення.

7.2.3.Задати стандартні одиниці вимірювання та розмір поля креслення, що відповідає формату А3.

7.2.4.У нульовому шарі накреслити рамку, що обмежує поле креслення,

основний напис та заповнити його наявною інформацією. Розділи, по яким

інформація відсутня залишити порожніми.

7.2.5.Створити шар для виконання в ньому креслення деталі. (Шар «Деталь»)

7.2.6.Створити окремі шари для: осьових ліній, нанесення розмірів, ливарної технології, пояснювальних написів. (Кількість шарів може бути збільшена самостійно під час виконання креслення у залежності від складності та зручності читання).

Кожен шар повинен мати назву, що віддзеркалює його вміст.

7.2.7. Зберегти файл під власним унікальним ім’ям. Кожен студент повинен мати свій окремий файл.

45

7.2.8.Вийти з системи AutoCAD.

7.2.9.Зберегти файл на дискету (з дозволу викладача).

7.3 Зміст звіту.

Протокол до лабораторної роботи має містити мету роботи, необхідну теоретичну інформацію, що дозволить виконати та захистити лабораторну роботу,

послідовність виконання з необхідними командами системи AutoCAD відповідно до варіанту завдання.

Студенти, що не мають належним чином оформлений протокол до виконання та захисту лабораторної роботи не допускаються.

46

ЛАБОРАТОРНА РОБОТА № 8

Виконання креслень деталі-виливка у системі AutoCAD.

(4 години)

Мета роботи: Виконання креслення деталі-виливка відповідно до ЄСКД з

вибором необхідної кількості зображень та розрізів.

8.2.Послідовність виконання роботи.

8.2.1.Відкрити поточний файл системи AutoCAD та пересвідчитись у наявності власного файлу, що був створений під час виконання попередньої роботи. Якщо він відсутній, з дозволу викладача, скопіювати його у цей каталог з дискети.

8.2.2.Завантажити систему AutoCAD.

8.2.3.Відкрити файл що містить рамку та основний напис для виконання

креслення.

8.2.4.Відповідно до варіанту завдання виконати креслення деталі-виливка з дотримування всіх вимог ЄСКД. Для зручного подальшого читання відповідні зображення повинні знаходитись у різних шарах.

8.2.5. Лінійні розміри деталі обчислити відповідно до маси та матеріалу виливка.

8.2.6. Перед закінченням занять зберегти результати роботи у файлі. Вийти з системи AutoCAD. З дозволу викладача зберегти файл з результатами роботи на дискеті.

8.3 Зміст звіту.

Протокол до лабораторної роботи має містити мету роботи, необхідну теоретичну інформацію, що дозволить виконати та захистити лабораторну роботу,

послідовність виконання з необхідними командами системи AutoCAD відповідно до варіанту завдання.

Студенти, що не мають належним чином оформлений протокол до виконання та захисту лабораторної роботи не допускаються.

47

48

49

50