
- •Література
- •1. Завдання на курсовий проект
- •Таблиця 1
- •Таблиця 2
- •2. Теоретичні засади проектування лінійного підсилювача.
- •2.1. Загальні питання схемотехніки лінійних підсилювачів
- •2.2. Принципова схема підсилювача
- •2.3. Розрахунок лінійного підсилювача
- •Вибір типу транзисторів
- •Розрахунок вихідного каскаду
- •Розрахунок стабілізуючих кіл
- •Розрахунок каскаду попереднього підсилення
- •Розрахунок регулятора підсилення
- •Розрахунок реактивних елементів
Розрахунок стабілізуючих кіл
З практики відомо, що нестабільність коефіцієнта підсилення К на каскад при нестабільності струму спокою в межах 10 % складає приблизно 15%. Доцільно в кожний каскад ввести місцеве коло НЗЗ по змінному струму і зменшити нестабільність коефіцієнта підсилення до К =3-5%. Таким чином, вихідний каскад повинен бути охоплений колом НЗЗ глибиною
.
(24)
Оберемо К =3%= 0,03, та з табл. 1 візьмемо для свого варіанту КF=5%= 0,045. Отримаємо:
.
Зворотній зв'язок в каскаді – комбінований: по струму та напрузі і послідовний за виходом. При зміні навантаження параметри каскаду не повинні змінюватись. З метою збереження постійних характеристик каскаду необхідно виконати умову:
.
(25)
Тоді
коефіцієнт передачі петлі НЗЗ по струму
та опору резистораRеF
розраховується по формулам:
(26)
Ом.
(27)
Причому
активний опір обмотки L5
повинен
бути значно менше ReF,
тобто
.
Задамо
Ом.
Коефіцієнт трансформації по відношенню до обмотки, з якої знімається напруга ЗЗ, приймається рівним:
,
(28)
де W4 та W5 – кількість витків відповідних обмоток трансформатора.
Індуктивний опір обмотки W5 дуже малий у порівнянні з ReF, і з ним можна не рахуватися.
Спільний коефіцієнт передачі кіл НЗЗ оконечного каскаду та його коефіцієнт підсилення КF3 , будуть рівні:
(29)
Тоді, припустивши зменшення амплітуди сигналу ЗЗ в коректуючих колах на 20%, коефіцієнт передачі кола спільного НЗЗ можна прийняти рівним:
.
(30)
Стабілізація струму спокою здійснюється високоефективними схемами емітерної стабілізації, для чого необхідно забезпечити значне падіння напруги на резисторах в колі емітерів. Падіння напруги на резисторах в колі емітера задається в межах 1,5 – 2 В. Тоді величина напруги живлення підсилювача складе
.
(31)
Для
розрахункових даних
=
6 В,
А,
=
2 В
Ом маємо:
В.
Опір резистора Re розраховується за формулою:
Ом.
(32)
Для розрахунку опорів резисторів базового дільника зручно скористатися наступними формулами:
(33)
де
=2
– 4 – чутливість зміни струму колектора
при зміні
оберненого струму колектора. Зі зменшенням
цього коефіцієнта зростає стабільність
струму та знижується коефіцієнт
підсилення.
Оберемо
=3,
тоді:
Ом
Ом.
З урахуванням двох послідовних по входу кола НЗЗ для отримання заданої потужності в навантаженні на вхід вихідного каскаду необхідно подати сигнал UвхF3:
(34)
З урахуванням ЗЗ реальний коефіцієнт гармонік буде:
.
(35)
Заданий на підсилювач коефіцієнт гармонік обраховується за формулою:
.
(36)
Глибина спільного НЗЗ F0 буде рівною:
.
(37)
Розрахунок каскаду попереднього підсилення
Оскільки параметри другого каскаду відомі, то його вхідне коло буде споживати струм з амплітудою Івх2:
(38)
- дані
з таблиці 2 (
Ом).
Маємо:
10-3
А= 20,3
мкА.
Вихідні дані для розрахунку першого каскаду (рис. 11) отримані. Тепер необхідно вибрати режим роботи транзистора і розрахувати параметри елементів принципової схеми. Напругу спокою вибирають близькою до напруги, при якій знімалися паспортні дані транзистора. Майже для всіх транзисторів при максимально допустимій потужності розсіювання 50...500 мВт UК= 5 В.
Струм спокою вибирається значно більшим, ніж струм, споживаний вхідним колом наступного каскаду:
.
(39)
Оберемо
А.
Потрібно
мати на увазі, що ІК
для
германієвих транзисторів не повинен
бути менше 3...4 мА, а для кремнієвих менше
4...5 мА. Тому задамо
.
Досить ефективна стабілізація струму спокою каскаду забезпечується, якщо прийняти величину спадання напруги на резисторах у колі емітера
(40)
При
обраному
В
маємо
В.
Опір резистора RК1, опір навантаження колектора RK~ і коефіцієнт підсилення розраховуються відповідно по формулах (27), (28), (29).
;
(41)
;
(42)
,
(43)
де h11Е - вхідний опір транзистора (для КТ315Б h11Е=750 Ом).
Звідси
Ом,
Ом,
,
де
,
(дані транзистора КТ315Б).
Задана нестабільність коефіцієнту підсилення на каскад забезпечується при обхваті його колом НЗЗ глибиною:
,
а
незмінність вхідного опору забезпечується
при рівності величини глибини НЗЗ по
напрузі
та по струму
,
так як одна з них вводиться по входу
паралельно, а інша послідовно:
.
(44)
Як ми вже знайшли попередньо :
.
.
Коефіцієнти
передачі ланцюга НЗЗ
і
Rе
розраховуються
так само, як і у вихідному каскаді
,
(45)
Ом,
Ом.
Для
того, щоб не враховувати місцевий ЗЗ за
рахунок протікання змінної складової
струму емітера через обмотку зв’язку
L3,
необхідно по всій робочій смузі частот
виконати умову
де
- повний опір обмоткиL3.
Припустимо:
Ом.
(46)
Тоді для забезпечення рівноглибоких НЗЗ по струму та по напрузі за рахунок сигналу, який поступає із загальної петлі ЗЗ, коефіцієнт трансформації відносно обмотки зворотного зв’язку п1F повинен дорівнювати:
(47)
де W2 та W3 – число витків відповідних обмоток.
З врахуванням місцевого НЗЗ коефіцієнт підсилення першого каскаду та його вхідний опір розраховуються за формулами:
(48)
(49)
де
=35
Ом - опір бази транзистора;
=h11E=750
Ом
- опір емітера транзистора.
Маємо:
18,35,
Ом.
Активні опори обмоток вибираються рівними:
,
(50)
де ρ – хвильовий опір кабелю, що підводиться;
ηТ – ККД трансформатора. Взагалі приймають ηТ =0,9.
Отже
Ом,
Ом.
Кабель, що підводиться буде навантажений на опір, рівний хвилевому, якщо коефіцієнт трансформації вхідного трансформатора буде рівний
.
(51)
Резистори Rб1 і Rб2 розраховуються так само, як і у вихідному каскаді.