Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
История.docx
Скачиваний:
53
Добавлен:
12.05.2015
Размер:
242.19 Кб
Скачать

6)Проаналізуйте сусп.-політ течії та рухи в наддніпрянщині

Напрями суспільно політичних рухів Наддніпрянської України:

- масонство;

- польський національно-визвольний рух;

- російський суспільно-політичний рух;

- український національно-культурний рух.

Масонство– релігійно-етичний рух, прибічники якого закликали до морального самовдосконалення й об’єднання людей за принципами Свободи, Рівності, Братерства. Хоча масони заявляли про невтручання в політику, вони відігравали помітну роль у революційних та національно-визвольних рухах.

ПОЛЬСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНО-ВИЗВОЛЬНИЙ РУХ

Мета: відновлення незалежності Речі Посполитої.

Поляки вважали Правобережну Україну та Західну Волинь своїми територіями і планували шляхом збройного повстання звільнити ці землі з-під влади Росії та відновити Річ Посполит

У1830 – 1831 рр. відбулося польське повстання за відновлення незалежності Польщі, яке було придушене російськими військами.

Українці в своїй більшості не підтримали поляків під час повстання, оскільки на Правобережжі поляки планували відновити лише свою владу.

РОСІЙСЬКИЙ СУСПІЛЬНО-ПОЛІТИЧНИЙ РУХ

ДЕКАБРИСТСЬКИ

Декабристи– представники опозиційного російського дворянства, які боролися за повалення царату (самодержавства), скасування кріпацтва та демократизацію Росії.

Першими декабристськими організаціями були «Союз порятунку» (1816 – 1818 рр.) та «Союз благоденства» (1818 – 1821 рр.)У 1821 р. декабристські товариства були реорганізовані в Північне товариствота Південне товариство.

УКРАЇНСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНО-КУЛЬТУРНИЙ РУХУ ХІХ ст. відбувається процес становлення (відродження) української нації.

В українському напрямку Наддніпрянщини на основі громадівських рухів, що розвивалися раніше, розпочали формуватися нові течії: із громадівського руху — ліберально-демократична, зі студентського — соціалістична і націоналістична течії. (Учитель привертає увагу учнів до схеми.) Усі вони в цей період долали стадію організаційного та ідей­ного становлення. Особливістю розвитку цих течій було те, що їхню соціальну базу становила майже виключно українська інтелігенція. Це було зумовлено недостатньою розвиненістю та структурованістю українського суспільства під владою Російської імперії.

6) ОСОБЛИВОСТІ СУСПІЛЬНО-ПОЛІТИЧНОГО ЖИТТЯ НАДДНІПРЯНСЬКОЇ УКРАЇНИ НА ПОЧАТКУ XX На початку XX ст. в суспільно-політичному житті Наддніпрянської України існувало кілька основних напрямків. У російському напрямку консерватори обстоювали збереження існуючого суспільно-політичного устрою Російської імперії, а ліберали, критикуючи самодержавство, виступали за перетворення Росії шляхом реформ на конституційну монархію. Власних політичних партій російські консерватори й лібе­рали до 1905 р. не мали. Російські радикали, що поділяли ідеали со­ціалізму та прагнули повалення самодержавства в Росії, діяли в краї досить активно. У середовищі переважно робітників пропагували свої ідеї представники Російської соціал-демократичної робітничої партії (РСДРП), утвореної в 1898 р. Від 1903 р. вони поділялися на помір­кованих меншовиків, які віддавали перевагу мирним методам ді­яльності, та більшовиків, які виступали за здійснення соціалістичної революції та встановлення диктатури пролетаріату.

У суспільно-політичному житті Наддніпрянської України, в умовах загострення соціальних суперечностей початку XX ст., співіснували три основні напрямки — російський, єврейський та український.

Український напрямок представляли соціалістична, ліберально- демократична та націоналістична течії. Розв’язання тогочасних го­стрих соціальних проблем переважна більшість представників партій українського напрямку пов’язували з реалізацією соціалістичної ідеї.

На початку 30'х рр. 19 ст. у Львові підіймається нова хвиля національного руху. В цей час починає функціонувати гурток студентської молоді на чолі з "Руською трійцею", який ставить перед собою задачу "вправлятися в слов'янській і руській мовах, вводити в руських колахрозмовнуруськумову, піднімати дух народний, просвіщати народ і, протистоячи полонізму, воскресити руську письменність в Галичині". До складу "Руської трійці" входили Маркіян Шашкевич( Руслан ), Іван Вагилевич( Далибор ), Яків Головацький( Ярослав ).

Члени «Руської трійці» «ходили в народ», записували народні пісні, оповіді, приказки та вислови. Цікаву подорож Галичиною та Буковиною здійснив Я. Головацький. Закарпаттям подорожував І. Вагилевич, який проводив агітаційну роботу серед селян, закликаючи їх боротися за свої права. За це його заарештували і заборонили з'являтися в Закарпатті.

Навколо «Руської трійці» об'єднувалася молодь, що прагнула працювати для добра свого народу. Деякі її члени (М. Ількевич, М. Кульчицький та ін.) були зв'язані з польським революційним підпіллям. Збираючи усну народну творчість, вивчаючи Історію рідного народу, перекладаючи твори слов'янських будителів та пишучи власні літературні й наукові твори, учасники угрупування твердили, що «русини» Галичини, Буковини й Закарпаття є частиною українського народу, який має свою історію, мову й культуру.