8.2. Контроль стану навколишнього середовища

При освоєнні надр дані ДЗЗ можуть використовуватися для оцінки впливу гірничодобувних, промислових, енергетичних підприємств і інженерних споруджень, а саме для:

- виявлення відкритих кар'єрних розробок, шламонакопичувачів, відстійників промислових вод, свердловин і т.д.;

- визначення внутрішньої структури об'єктів надрокористування;

- виділення територій з різним ступенем порушенности геологічного середовища;

- виявлення ділянок антропогенно-стимульованих сучасних і омолоджених екзогенних процесів і визначення ступеню їх активізації й ін.

Оцінка параметрів, що характеризують стан лісів як одного з компонентів біосфери, належить до пріоритетних завдань використання даних ДЗЗ. КЗ можуть застосовуватися при розв'язуванні наступних завдань оцінки стану лісів:

- визначення освоєння лісових масивів вирубкою й типу вирубки (посвітління й проріджування, прохідні, суцільні, вибіркові);

- визначення площі лісосіки;

- виявлення порушень границь відводу лісосік, норм по ширині й напрямку лісосік і інших правил рубань;

- виявлення зведення відомостей лісового покриву в межах водоохоронних зон великих водотоків, лісозаготівель у межах особливо охоронних територій і ін.

При проведенні оцінки порушнності земель із використанням даних ДЗЗ можуть вирішуватися завдання:

- виявлення ділянок пасовищної дигресії в степовій зоні (перевипасу худоби);

- виділення ділянок з різним ступенем преосвіченості (порушеності) рослинного покриву;

- виявлення солончакових масивів і їх структури;

- визначення причин засолення ґрунтів;

- визначення ступеня й виявлення факторів запустинювання;

- виявлення ділянок і локалізація джерел забруднення земель нафтою, нафтопродуктами й ін.

Дані ДЗЗ дозволяють виявляти комунікаційні об'єкти (трубопроводи, дороги й т.п.) і наслідку будівництва й експлуатації доріг і комунікації.

При оцінці стійкості природних і антропогенних систем проводиться ранжування ділянок природно-антропогенних систем по ступеню стійкості до антропогенних впливів, виділення площ із ознаками структурних і функціональних змін і їх оцінка, а також виявлення господарської діяльності в границях особливо охоронюваних природних територій.

При виявленні екологічних проблем міст дані ДЗЗ використовуються для:

а) виявлення несанкціонованих місць розміщення відходів виробництва й споживання;

б) виявлення несанкціонованих забудов, зміни планування міст і сіл;

в) оцінки густоти забудови й озеленення міст;

г) визначення забруднення сніжного покриву навколо міст.

Використання методів ДЗЗ в інтересах контролю забруднення атмосфери дозволяє вирішувати наступні завдання:

- визначення джерел аерозольно-димових забруднень;

- визначення площ поширення й ступені аерозольно-димових забруднень.

При вивченні екологічного стану поверхневих вод дані ДЗЗ дозволяють:

- виявляти ділянки на поверхні водойм, забруднені поверхнево-активними речовинами, мінеральними суспензіями й іншим забруднюючими речовинами при аварійних скиданнях і розливах забруднюючих речовин і визначати джерела забруднення;

- прогнозувати поширення забруднюючих речовин по акваторії в межах водного басейну й ін.

Одним з найнебезпечніших є забруднення поверхневих вод у результаті розливів нафти при аваріях на об'єктах нафтогазового комплексу, розташованих у прибережній зоні й у відкритому морі. Навіть невелика нафтова пляма може нанести навколишньому середовищу значний збиток. Забруднення Каспійського моря вже призвело до загибелі близько 10 млн. птахів в 1998 р. і більш 30 тис. каспійських тюленів в 2000 р. Найбільш прийнятними для виявлення й прогнозу розвитку нафтових плям є радіолокаційні супутникові дані, оскільки їх одержання можливе в будь-який час доби й не залежить від погодних умов.