
- •1.1.Види, рівні та основні завдання моніторингу
- •1.2. Системаекологічного моніторингу України
- •1.3. Автоматичний моніторинг якості повітря
- •1.4. Моделювання розсіювання забруднень
- •1.5.Джерела вихідних даних для моделювання
- •1.6.Розрахунки концентрацій в атмосферному повітрі шкідливих викидів
- •1.7. Визначення координат джерела забруднення
- •Контрольні запитання
- •Література до першого розділу
- •Розділ 2.Архітектурні засади сучасних комп’ютерних мереж
- •2.1.Базова термінологія та класифікація комп’ютерних мереж
- •2.2. Технології побудови мережі
- •2.3.Семирівнева модель osi
- •2.4. Реальні архітектурні рівні та tcp/ip
- •2.5. Стек протоколів tcp/ip як реалізація dod моделі
- •2.6.Рівні стека tcp/ip
- •2.7.Функціонування транспортних протоколівTcp/ip
- •2.8.Комутація та маршрутизація в комп’ютерних мережах
- •2.9.Тунелювання не-транспортними протоколами
- •2.10. Маршрутизовані протоколи
- •Контрольні запитання
- •Література до другого розділу
- •Розділ 3. Якість передачі даних в мережах
- •3.1.Застосування дайджестів для контролю цілісності даних в розподілених мережах
- •3.2. Технологія забезпечення гарантованої якості зв’язку (qos)
- •3.3.Огляд досліджень щодо архітектури одноранговихмереж
- •3.4. Netsukuku — концепція публічних мереж
- •Контрольні запитання
- •Література до третього розділу
- •Розділ 4. Побудова інформаційних технологій на основі територіально розосереджених мереж
- •4.1.Проблеми побудови іт на основі територіально розосереджених мереж
- •4.2.Архітектурна специфіка розосереджених та однорангових мереж
- •4.3. Використання стандартних метрик часу затримки відповіді та трасування
- •4.4. Впровадження інтерфейсних рівнів до стандартної системи маршрутизації
- •4.5.Використання виділених служб наглядуза мережею
- •4.6.Математичне моделювання комп’ютернихмереж в Інтернет
- •4.7. Імітаційне моделювання однорангових і розосереджених мереж
- •4.8. Підвищення ефективності іт на основі територіально розосереджених мереж
- •4.9. Місце Інтернет в класифікації мереж
- •4.10. Розподілені системи імітаційного моделювання
- •4.11. Використання динамічної маршрутизації в задачах самоорганізації мобільних дослідницьких роїв
- •4.12. Побудова цифрових рель’єфно-батиметричних моделей
- •4.13.Екологічний моніторинг довкілля та енергозбереження
- •4.14.Організація систем пошуку інформації та доставки контенту
- •Література до четвертого розділу
- •Розділ 5. Початкові відомості про дистанційне зондування землі
- •5.1. Поняття дистанційного зондування Землі
- •5.2. Коротка історія дистанційного зондування Землі
- •Контрольнізапитання
- •Розділ 6. Системи дистанційного зондування землі
- •6.1 Фізичні основи дистанційного зондування Землі
- •6.1.1. Електромагнітний спектр
- •6.1.2. Особливості спектральних характеристик об’єктів
- •6.2. Структура системи дистанційного зондування
- •6.3. Способи передачі даних дзз
- •6.4. Параметри орбіт штучних супутників Землі
- •6.5. Активні й пасивні методи зйомки
- •6.6. Характеристики знімальної апаратури й космічних знімків
- •6.7. Радіолокаційні системи
- •Контрольні запитання
- •Розділ 7. Системи обробки й інтерпретації даних дзз
- •7.1. Erdas Imagine
- •7.2. Erdas er Mapper
- •7.3. Envi
- •7.4. Idrisi
- •7.5. Multispec
- •7.6. Програмні продукти компанії Сканекс
- •Контрольні запитання
- •Розділ 8. Дані дзз у розв'язанні прикладних завдань
- •8.1. Огляд прикладних завдань, що розв'язуються з використанням даних дзз
- •8.2. Контроль стану навколишнього середовища
- •8.3. Залежність рослинного покриву від нафтидогенних процесів та радіаційного фону
- •Контрольні запитання
- •Література до розділів 5, 6, 7, 8
Контрольні запитання
1) Які діапазони ЕМ спектра використовуються в ДЗЗ?
2) Що таке «вікна прозорості» земної атмосфери?
3) Опишіть особливості кривої спектральної яскравості рослинності. Чим вони обумовлені?
4) Назвіть основні елементи наземного й орбітального сегментів системи ДЗЗ.
5) Які способи передачі даних ДЗЗ на Землю Ви знаєте?
6) Які переваги забезпечує використання кругових сонячно-синхронних орбіт ШСЗ?
7) Які орбіти ШСЗ забезпечують максимальне охоплення території?
8) Приведіть класифікацію знімальних систем за технологією одержання знімків.
9) Перелічіть переваги використання радіолокаційних систем.
10) Опишіть ідею синтезованої апертури антени.
11) Які основні характеристики даних ДЗЗ Ви знаєте?
12) Які характеристики КЗ залежать від висоти орбіти супутника?
13) У якому діапазоні можуть змінюватися спектральні яскравості пікселів зображення із РРЗ 11 біт.
14) Які сучасні системи ДЗЗ дозволяють одержувати КЗ надвисокої ПРЗ?
15) Які сучасні системи ДЗЗ оснащені приладами для проведення радіолокаційної зйомки?
16) Проведіть зіставний аналіз космічних систем ДЗЗ за наступними критеріями: ПР, ширина смуги огляду, наявність панхроматичного каналу, можливість проведення стереозйомки, вартість зйомки 1 кв. км поверхні Землі. Додатково використовуйте дані мережі Інтернет.
Розділ 7. Системи обробки й інтерпретації даних дзз
У цей час існує цілий ряд програмних засобів, застосовуваних для попередньої й тематичної обробки даних ДЗЗ. Найпоширеніші ERDAS Imagine, ER Mapper, ENVI, IDRISI і ін.
7.1. Erdas Imagine
Програмний пакет ERDAS Imagine, що поставляється на ринок фірмою ERDAS, поєднує в собі функції растрової й векторної ГІС і системи для обробки зображень, орієнтованої на дані аеро- і космічних зйомок, і призначений для професіоналів в області ДЗЗ і фотограмметрії. Широкий набір інструментів, що дає можливість обробляти дані з будь-якого джерела й представляти результати в будь-якому виді, від професійно оформлених друкованих карт до тривимірних моделей місцевості, робить ERDAS Imagine одним із кращих програмних продуктів для аналізу й обробки даних ДЗЗ.
Ядром програмного забезпечення (ПЗ) ERDAS Imagine є один із трьох варіантів базових пакетів: Imagine Essentials, Imagine Advantage і Imagine Professional. Кожний наступний пакет містить у собі функціональні можливості попереднього та розширює їх.
У якості спеціалізованих інструментів компанія ERDAS розробляє додаткові модулі, які можна придбати окремо від базового варіанта й підключити до нього для одержання нових функцій. Такими модулями є Imagine Virtualgis, Imagine Orthobase, Imagine Subpixel Classifier, Imagine Radar Mapping Suite, Imagine Developers Toolkit, Stereo Analyst і ін.
Модуль тривимірної візуалізації й аналізу Imagine Virtualgis дозволяє створювати реалістичні тривимірні сцени зі знімків і моделей рельєфу місцевості, а також ефект руху по створюваному нею віртуальному миру в реальному часі при наявності графічного прискорювача.
Imagine Orthobase – основа фотограмметричних рішень ERDAS. Цей модуль дозволяє обробляти сотні аерофотознімків, що покривають територію, одержуючи на виході фотоплан картографічної точності. Варіант Orthobase Pro дозволяє автоматично одержати модель рельєфу місцевості. Другий фотограмметричний продукт Stereo Analyst дозволяє працювати з парами знімків у стерео-режимі й виконує стерео-дешифрування, подібно традиційним фотограмметричним приладам.
Модуль Imagine Subpixel Classifier реалізує особливий метод класифікації зображень, який спрямований на розв’язок проблеми змішання множини об’єктів у межах одного пікселя.
Imagine Radar Mapping Suite реалізує різні аспекти обробки радарних зображень.
Інструмент програміста Imagine Developers Toolkit дозволяє доповнити ERDAS Imagine будь-якими функціями, які потрібні замовникові.
ERDAS Imagine надає набір засобів для поліпшення зображення, підвищення його читабельності й інформативності, складання карт землекористування й виділення об’єктів із застосуванням контрольованої (на основі принципу максимальної правдоподібності, мінімальної відстані, відстані Махалонобіса) і неконтрольованої класифікації (ієрархічний кластерний аналіз), виявлення змін, що відбулися із часом на будь-якій території і т.д. ERDAS Imagine забезпечує можливість точної прив’язки аеро- або космічних знімків до реальних координат, перетворення їх у картографічні проекції з використанням різних параметрів земного еліпсоїда.
ERDAS Imagine дозволяє інтерактивно конструювати моделі, використовуючи спеціальний об’єктно-орієнтований графічний редактор алгоритмів Model Maker, відкриваючи доступ більш ніж до 200 операцій по обробці зображень і маніпулювання даними ГІС. Зокрема, дуже просто можуть бути створені моделі для опису природного середовища та процесів, що відбуваються в ньому.
Для створення професійно оформленої картографічної продукції й демонстраційної графіки може бути використаний спеціальний редактор Map Composer. Картографічні композиції можуть включати один або кілька шарів зображення, тематичних векторних карт, анотацій.
Модуль Vector в ERDAS Imagine працює з векторно-топологічною моделлю даних ГІС ARC/ІNFO, забезпечуючи унікальну комбінацію можливостей растрової й векторної ГІС в одному пакеті. Можна створити повну географічну базу даних на досліджувану територію, включаючи в неї векторні електронні карти. Є засоби редагування векторних карт, включаючи побудову топології.
Внутрішній формат графічних даних IMG є відкритим для растрових даних. ERDAS Imagine дозволяє прямо переглядати й обробляти файли різних векторних і растрових форматів, а також має широкі можливості імпорту й експорту зображень.
Перевагою системи є її відкритість, тобто можливість написання користувачем і впровадження в неї додаткових модулів обробки зображень, для чого в системі передбачений спеціальний набір функцій розробника.