
- •1.1.Види, рівні та основні завдання моніторингу
- •1.2. Системаекологічного моніторингу України
- •1.3. Автоматичний моніторинг якості повітря
- •1.4. Моделювання розсіювання забруднень
- •1.5.Джерела вихідних даних для моделювання
- •1.6.Розрахунки концентрацій в атмосферному повітрі шкідливих викидів
- •1.7. Визначення координат джерела забруднення
- •Контрольні запитання
- •Література до першого розділу
- •Розділ 2.Архітектурні засади сучасних комп’ютерних мереж
- •2.1.Базова термінологія та класифікація комп’ютерних мереж
- •2.2. Технології побудови мережі
- •2.3.Семирівнева модель osi
- •2.4. Реальні архітектурні рівні та tcp/ip
- •2.5. Стек протоколів tcp/ip як реалізація dod моделі
- •2.6.Рівні стека tcp/ip
- •2.7.Функціонування транспортних протоколівTcp/ip
- •2.8.Комутація та маршрутизація в комп’ютерних мережах
- •2.9.Тунелювання не-транспортними протоколами
- •2.10. Маршрутизовані протоколи
- •Контрольні запитання
- •Література до другого розділу
- •Розділ 3. Якість передачі даних в мережах
- •3.1.Застосування дайджестів для контролю цілісності даних в розподілених мережах
- •3.2. Технологія забезпечення гарантованої якості зв’язку (qos)
- •3.3.Огляд досліджень щодо архітектури одноранговихмереж
- •3.4. Netsukuku — концепція публічних мереж
- •Контрольні запитання
- •Література до третього розділу
- •Розділ 4. Побудова інформаційних технологій на основі територіально розосереджених мереж
- •4.1.Проблеми побудови іт на основі територіально розосереджених мереж
- •4.2.Архітектурна специфіка розосереджених та однорангових мереж
- •4.3. Використання стандартних метрик часу затримки відповіді та трасування
- •4.4. Впровадження інтерфейсних рівнів до стандартної системи маршрутизації
- •4.5.Використання виділених служб наглядуза мережею
- •4.6.Математичне моделювання комп’ютернихмереж в Інтернет
- •4.7. Імітаційне моделювання однорангових і розосереджених мереж
- •4.8. Підвищення ефективності іт на основі територіально розосереджених мереж
- •4.9. Місце Інтернет в класифікації мереж
- •4.10. Розподілені системи імітаційного моделювання
- •4.11. Використання динамічної маршрутизації в задачах самоорганізації мобільних дослідницьких роїв
- •4.12. Побудова цифрових рель’єфно-батиметричних моделей
- •4.13.Екологічний моніторинг довкілля та енергозбереження
- •4.14.Організація систем пошуку інформації та доставки контенту
- •Література до четвертого розділу
- •Розділ 5. Початкові відомості про дистанційне зондування землі
- •5.1. Поняття дистанційного зондування Землі
- •5.2. Коротка історія дистанційного зондування Землі
- •Контрольнізапитання
- •Розділ 6. Системи дистанційного зондування землі
- •6.1 Фізичні основи дистанційного зондування Землі
- •6.1.1. Електромагнітний спектр
- •6.1.2. Особливості спектральних характеристик об’єктів
- •6.2. Структура системи дистанційного зондування
- •6.3. Способи передачі даних дзз
- •6.4. Параметри орбіт штучних супутників Землі
- •6.5. Активні й пасивні методи зйомки
- •6.6. Характеристики знімальної апаратури й космічних знімків
- •6.7. Радіолокаційні системи
- •Контрольні запитання
- •Розділ 7. Системи обробки й інтерпретації даних дзз
- •7.1. Erdas Imagine
- •7.2. Erdas er Mapper
- •7.3. Envi
- •7.4. Idrisi
- •7.5. Multispec
- •7.6. Програмні продукти компанії Сканекс
- •Контрольні запитання
- •Розділ 8. Дані дзз у розв'язанні прикладних завдань
- •8.1. Огляд прикладних завдань, що розв'язуються з використанням даних дзз
- •8.2. Контроль стану навколишнього середовища
- •8.3. Залежність рослинного покриву від нафтидогенних процесів та радіаційного фону
- •Контрольні запитання
- •Література до розділів 5, 6, 7, 8
5.2. Коротка історія дистанційного зондування Землі
Першим реальним кроком у розробці сучасної концепції ДЗЗ слід уважати винахід фотографії в першій половині XIX століття, коли вперше стало можливим фіксувати зображення постійно й об'єктивно. Протягом дев'ятнадцятого сторіччя були виконані дослідження ЕМ випромінювання поза видимою зоною ЕМ спектра: інфрачервоного (ІЧ) випромінювання - Гершелем, радіохвильового - Герцем. В 1863 м. Максвелл розробив ЕМ теорію, яка багато в чому сприяла розумінню всіх цих явищ.
Аерофотознімання стало використовуватись майже відразу після винаходу фотографічного методу. Перші знімки були зроблені з повітряної кулі, а до 1890 г. корисність аерофотознімання стала настільки очевидною, що було видано перший підручник на цю тему.
Наступний крок був пов'язаний з розвитком літакобудування. В 1909 р. були отримані перші аерофотознімки з літака. Під час першої світової війни аерофотознімання використовувалося з метою військової розвідки. В 20-30 роки XX століття фотозйомка місцевості з літаків стала широко застосовуватися в сільському господарстві й для створення лісових, топографічних, геологічних карт. У це же час Джон Логі Байрд виконав перші роботи зі створення скануючих систем, здатних передавати зображення на Землю, які були перервані війною й надовго забуті. Під час війни розроблялися прилади, чутливі до інфрачервоного випромінювання, і радари (радіолокаційні системи (РЛС)), засновані на випромінюванні радіохвиль і реєстрації їх відбиття від об'єктів та призначені дня виявлення повітряних, морських і наземних об'єктів, а також для визначення їх віддаленості й геометричних параметрів.
В 1950 р. кольорова інфрачервона плівка, спочатку розроблена для військових, стала застосовуватися для складання карт рослинності. Тоді ж розроблені візуальні радари високої розподільної здатності. Продовженням усіх цих розробок було встановлення датчиків на космічних апаратах. Спочатку це було частиною програми з вивчення Місяця, а після цього були оцінені переваги застосування дистанційних методів до спостереження Землі. Перші мультиспектральні знімки були отримані американцями з борту космічного апарату (КА) Апполон-6 у рамках проведення військової розвідки в 1960 р. Приблизно в це ж час військові СРСР почали зйомку поверхні Землі із супутників серії Зеніт.
Перша система ДЗЗ була метеорологічного призначення. Піонером ДЗЗ уважається КА Tiros-1 з телевізійними системами на борту (запущено 01.04.1960 г.). У СРСР перший метеорологічний КА Космос-122 почав функціонувати в 1966 р.
З розробкою знімальної апаратури нового покоління, що характеризується підвищеним просторовою розрізнюючою здатністю (ПРЗ) і вузьким спектральним інтервалом, з'явилися нові космічні системи, що дозволяють вирішувати завдання екологічного моніторингу поверхні Землі регіонального й локального масштабів. Відкриття сучасної ери ДЗЗ зазвичай датують 1972 р. у зв'язку з успішною експлуатацією ERTS - технологічного супутника NASA з вивчення земних ресурсів. Цей супутник був перейменований в Landsat-1, і за програмою Landsat протягом більш ніж 30 років накопичений величезний архів даних ДЗЗ. Із цього часу космічна зйомка стала проводитися в масовому порядку не тільки в інтересах військових, але й для застосування в мирних цілях: у метеорології, при дослідженні природних ресурсів і т.д. Історія вітчизняних КА природно-ресурсного призначення почалася в 1974 р. із запуску ШСЗ Метеор-Природа із установленими на борті скануючими системами високої і середньої роздільної здатності. Бурхливий ріст об’єму одержуваної інформації був підтриманий одночасним прогресом обчислювальної техніки й засобів зберігання даних. Насправді широкі перспективи відкрилися перед ДЗЗ із розвитком комп'ютерних технологій, переносом усіх операцій з обробки й використання даних на комп'ютери, особливо у зв'язку з появою ГІС. Ці дві технології, колись різні, у цей час стимулюють розвиток одна одну й взаємно збагачують. Це яскраво проявляється в розвитку програмного забезпечення.
В останні роки чітко визначилися основні тенденції в розвитку технологій ДЗЗ із космосу: збільшення просторової роздільної здатності одержуваних зображень і продуктивність зйомки з КА, створення супутників або угруповань для розв'язку спеціалізованих завдань. Усе це безпосереднім чином позначається на структурі й обсязі ринку ДЗЗ - поліпшується якість продукції, і в той же час за рахунок збільшення на орбіті кількості супутників і конкуренції значно знижується вартість даних, постійно розширюються архіви знімків, у тому числі на територію Росії й країн СНД.
ДЗЗ сьогодні - це величезна різноманітність методів одержання зображень у всіх діапазонах довжин хвиль ЕМ спектра від ультрафіолетової до далекої ІЧ зони й радіо діапазону, різна оглядовість - від знімків з метеорологічних геостаціонарних супутників, що охоплюють майже цілу півкулю, до детальних зйомок невеликих ділянок. ПРЗ може варіюватися від декількох кілометрів до декількох сантиметрів.