33. Омонімія. Класифікаційні ознаки омонімів. Питання розмежування полісемії та омонімії. Стилістичні функції омонімії. Міжмовна омонімія та її стилістичні можливості.

Омо́німи — це слова, які однаково звучать та пишуться, але мають різне значення. В народі омоніми часто не відрізняються від омографів та омофонів. Омоніми з'являються внаслідок: звукових змін у слові у процесі розвитку мови; смислових змін у слові у процесі розвитку мови; випадкового збігу звучання слова рідної мови та запозиченого з іншої мови; випадкового збігу звучання форми різних слів.

Розрізняють омоніми: повні (абсолютні) — омоніми, у яких збігається уся система форм. Наприклад, ключ (від замку) — ключ(джерело), часткові — омоніми, у яких збігаються за звучанням не всі форми. Так, слово кадри, що означає склад працівників, вживається тільки у множині, а слово кадри, що означає окремі сцени чи епізоди з кінофільму, знімки на кіноплівці, є формою множини іменника кадр.

Основним критерієм розмежування полісемії і омонімії є те, що кожне переносне значення полісемантичного слова обов'язково так чи інакше пов'язане з його первинним значенням, бо розвинулося внаслідок подібності понять. Допомагає розмежувати омонімію й полісемію підставляння антонімів та творення похідних слів. Наприклад: гучний у словосполученнях: гучний голос, гучна вечірка, гучна мова скрізь можна замінити на тихий. Отже, це багатозначне слово. Різні слова омоніми по-різному творять похідні. Напр. клас - суспільна група класовий і клас - навчальна кімната класний. Але ці критерії не можна визнати вичерпними, тому основним мірилом розрізнення багатозначності й омонімії.

Міжмовні омоніми - слова з різних мов, які мають однаковий вигляд або однакове звучання, але означають різні речі називаються міжмовними омонімими, або фальшивими друзями перекладача, наприклад: рос. час «година» і укр. час (рос.время).

34. Визначення поняття «паронімія». Класифікаційні ознаки паронімів. Стилістичні функції паронімів.

Пароніми — слова, досить близькі за звуковим складом і звучанням, але різні за значенням. Наприклад: білити ібіліти; сильний і силовий, громадський і громадянський, дружний і дружній. Часто вони мають один корінь, а різняться лише суфіксом, префіксом чи закінченням. Незначна відмінність у вимові призводить до помилок, тому варто приділяти увагу вживанню малознайомих слів, додатково перевіряючи їхнє тлумачення.

За звуковим складом пароніми бувають:

однокореневі — відрізняються лише суфіксами або префіксами: зв'язаний «з'єднаний вузлом», «скріпле¬ний за допомогою мотузка, ланцюга» — пов 'язаний «за¬кріплений», «поєднаний чимось спільним»;

різнокореневі — відрізняються одним-двома звуками: ком¬панія «товариство» — кампанія «сукупність заходів»;

За лексичним значенням пароніми бувають:

• синонімічні: повідь — повінь, крапля — капля,

• антонімічні: прогрес — регрес, екс¬порт — імпорт, еміграція — іміграція;

• семантично близькі: крикливий — кричущий, ніготь — кіготь, кристал — кришталь;

• семантично різні: газ — гас, глуз — глузд.

Пароніми, як і омоніми, у художній літературі та в побуті використовуються для створення каламбурів — жартівливої гри слів. Через певну подібність звучання пароніми близькі до омонімів, проте між ними є різниця: на відміну від омонімів, пароніми мають різне написання і ніколи не збігаються повністю за вимовою (адресат — адресант, емігрант — мігрант).

35. Фразеологія як наука. Поняття «фразеологічна одиниця». Властивості фразеологічних одиниць.

Формальні та лексико-семантичні ознаки фразеологізмів. Класифікація фразеологізмів та ступенем мотивації, за походженням, за функціонуванням. Логіко-понятійні, образні, предикативні та не предикативні мовні сталі одиниці.

Фразеологія (від грецького phrasis - вираження, logos - вчення) — розділ мовознавства, в якому вивчаються лексично неподільні поєднання слів. Фразеологією називають також сукупність властивих мові усталених зворотів і висловів.

Об’єктом дослідження фразеології як розділ мовознавства є стійкі вислови, їх семантика, структура, походження, роль у мові, взаємозв’язок з іншими мовними одиницями, зокрема словом і реченням.

Фразеологія — сукупність зворотів і висловів (словосполучень, речень), фразеологізмів, властивих тій чи іншій мові.

Одиниця фразеологічної системи називається фразеологізмом (лексико-граматична єдність двох і більше граматично оформлених компонентів).

Класифікація фразеологічних одиниць

В основі вітчизняної концепції класифікації ФО лежить семантична класифікація, яку запропонував російський мовознавець В.В.Виноградов. Він виділив три типи ФО: фразеологічні зрощення, фразеологічні єдності і фразеологічні сполучення.

Фразеологічні зрощення — семантично неподільні ФО, у яких цілісне значення невмотивоване, тобто не випливає із значень компонентів (бити байдики, точити ляси, собаку з’їсти).

Фразеологічні єдності — тематично неподільні одиниці, але цілісне значення їх певною мірою мотивоване значенням компонентів (тримати камінь за пазухою, не нюхати пороху, прикусити язика).

Фразеологічні сполучення — це такі стійкі мовні звороти, які не є «безумовними семантичними одиницями», оскільки характеризуються складових частин. Одне слово у фразеологічному сполученні є стрижневим й не може бути замінене іншим, а ті слова, що його характеризують, допускають взаємну заміну чи підстановку (бере досада (зло, страх, жаль); порушити питання (справу, проблему); не сходити з язика (уст).

Фразеологізми за походженням

1. Сільськогосподарські та інші трудові процеси: варити воду (з когось), з одного тіста.

2. Різні виробництва, ремесла:

1. ткацько-прядильного: розплутувати вузол, де тонко, там і рветься, розмотати клубок;

2. кравецького: білими нитками шите, на живу нитку, як з голочки;

3. ковальського: козирний туз;

3. народні звичаї та обряди: давати гарбуза, облизати макогона, як засватаний;

4. вірування та магічні дії: напускати ману, замовляти зуби, як рукою зняло

5. : за щучим велінням, за тридев'ять земель

6. ознаки та дії, пов'язані зі світом звірів і птахів: заяча душа, хитрий лис, кіт наплакав.

7. іншомовні запозичення, інтернаціональні звороти: буря в склянці води, дамоклів меч, вогонь Прометея

8. біблійного походження: око за око, у поті чола,

Предикативні фразеологізми являють собою закінчені речення, оформлені зазвичай прислів’ями, приказками, афоризмами, стійкими судженнями, у яких відображена життєва мудрість та мораль народу: не все те золото, що блищить,яблуко від яблуні недалеко котиться, моя хата скраю – нічого не знаю.