- •Билет 1
- •Билет 2
- •Билет 3
- •Досліди Перрена по визначенню числа Авогадро за допомогою розподілу Больцмана. Частинки у полі тяжіння розподіляються за законом
- •Билет 4
- •Билет 4
- •Билет 5
- •Билет 5
- •Билет 6
- •Билет 7
- •Билет 7
- •Билет 8
- •Билет 9
- •Билет 13
- •Билет 14
- •2. Тиск під викривленою поверхнею (формула Лапласа)
- •Билет 15
- •Билет 16
- •Билет 17
- •Билет 18
- •1. Третій закон термодинаміки
- •Изменение температуры
Билет 14
1.Кинетические явления (явления переноса) это необратимые процессы, сопровождающиеся переносом какой-либо физической величины, в результате стремления любой системы перейти из неравновесного состояния в равновесное состояние.
Кинетические явления в молекулярной физике: вязкость, теплопроводность, диффузия.
Для оцінення швидкості руху молекул вводиться поняття середньої довжини шляху, який молекула проходить без зіткнень . Для підрахунку цього шляху беруть суму довжин відрізків траєкторії l1, l2, l3,..., ln від зіткнення до зіткнення і цей загальний шлях ділять на кількість відрізків п, яка дорівнює кількості зіткнень, тобто

За цією формулою визначають середній шлях, який молекула проходить вільно від зіткнення до зіткнення і який називається середньою довжиною вільного пробігу молекул.
Для визначення визначимо спочатку кількість зіткнень обраної молекули з іншими молекулами за одиницю часу.
Справді, за одиницю часу молекула проходить відстань, що дорівнює значенню середньої швидкості руху молекул газу . Тому об’єм циліндра, в якому містяться задані молекули, буде 4πr2.
Якщо концентрація молекул становить n0, то всередині заданого циліндра міститься число молекул, яке дорівнює z = 4πr2n0. Це число z і визначає середню кількість зіткнень за одиницю часу. Оскільки інші молекули також перебувають у русі, то в це число вводять поправочний множник, що дорівнює 2. Тому середню кількість зіткнень за одиницю часу визначають за формулою
![]()
Щоб визначити середню довжину вільного пробігу молекул, потрібно шлях, який проходить молекула за одиницю часу (чисельно він дорівнює ), поділити на кількість відповідних відрізків шляху, тобто на середню кількість зіткнень z за одиницю часу:=z або
Отже,
середня довжина вільного пробігу не
залежить від температури газу, оскільки
з підвищенням Т одночасно збільшуватиметься
i z.
2.Якщо
термодинамічна система адіабатно
ізольована, то
,
і зміна ентропії у результаті протікання
оборотних процесів
,
а під час необоротних процесів, які,
власне, тільки і існують у природі, як
показує досвід і теорія, ентропія
зростає.
Тут
немає суперечності. Рівність
має місце лише дляоборотних
процесів за означенням ентропії. Для
необоротних процесів ентропія буде
збільшуватись навіть у адіабатній
системі.
Властивість зростати притаманна ентропії так само, як енергії – зберігатись. Закон зростання ентропії виражає друге начало термодинаміки для необоротних процесів, тобто
,
або
.
Ентропія адіабатно ізольованої системи не може зменшуватись; вона або збільшується, або лишається сталою. Це – закон зростання ентропії встановлений Клаузіусом.
Для
оборотного процесу ми можемо записати
зміну ентропії. Тіло
втрачає кількість теплоти
,а
тіло
отримує теплоту.
Ентропія є адитивною величиною,
тому
.
За законом збільшення ентропії процеси можуть йти тільки у напрямку збільшення ентропії (принаймні не зменшення), тому із нерівності
випливає,
що вона може виконуватись лише при
.
Отже, ми отримали, що тепло завжди буде йти у напрямку від більш нагрітого тіла до менш нагрітого, і це буде супроводжуватись збільшенням ентропії.
Билет 11
