
- •5. Транспортна задача лiнiйного програмування
- •5.1. Змiстовна постановка та формальна модель транспортної задачi лiнiйного програмування
- •5.2. Умова iснування розв’язку транспортної задачі лінійного програмування
- •5.3. Побудова формальної моделi транспортної задачі лінійного програмування при порушеннi умов балансу в змiстовiй постановцi
- •5.4. Векторна форма запису транспортної задачі лінійного програмування
- •5.5. Метод потенцiалiв
- •5.5.1. Загальна схема алгоритму
- •5.5.2. Методи побудови початкового допустимого базисного розв’язку
- •Крок 3.
- •5.5.4. Знаходження змінної, що виводиться з базису (побудова циклу)
- •5.5.5. Перехiд до нового допустимого базисного розв’язку
- •5.5.6. Схема методу потенціалiв
- •5.6. Приклад розв’язання транспортної задачi лiнiйного програмування
- •5.7. Приклади компенсаторних циклiв
- •5.8. Зіставлення методу потенціалів I симплекс-методу
- •Задачi для самостійної роботи
- •Контрольнi запитання
- •Завдання до контрольної роботи
- •Двоїстий симплекс-метод
- •6.1. Основні теоретичні положення
- •6.2. Схема двоїстого симплекс-методу для задачі максимізації цільової функції
- •6.3. Сфера застосування двоїстого симплекс-методу
- •6.4. Приклад застосування двоїстого симплекс-методу
- •6.5. Додавання нового обмеження
- •Завдання до самостійної роботи
- •Варіанти завдань
- •Контрольні завдання
- •Список літератури
5. Транспортна задача лiнiйного програмування
5.1. Змiстовна постановка та формальна модель транспортної задачi лiнiйного програмування
Нехай є
m
пунктів виробництва однорiдної або
взаємозамінної продукції. Кожний з
пунктів виробництва позначимо через
,
деi=
1,
…,
m.
Через
будемо позначати обсяг продукції, що
виробляють у пункті
.
Нехай єn
пунктів споживання (призначення) цієї
продукції, кожний з яких позначимо через
,
деj=1,
...,
n,
а обсяг споживання (попиту) продукції
в пункті
–
через
.
Вартість перевезення одиниці продукції
відi-го
виробника j-го
споживача складає
(i=1,
..., m, j=1,
…, n).
Припускається, що транспортні витрати
на перевезення між будь-якою парою
пунктів пропорційні обсягу продукту,
який перевозять.
Потрібно
встановити такі обсяги перевезень
від кожного виробника до кожного
споживача, щоб сумарні витрати на
перевезення були мінімальними, а потреби
всіх споживачів – задоволені (якщо
тільки обсяг можливих поставок покриває
загальний обсяг споживання).
Математична модель задачі така:
(5.1)
(5.2)
(5.3)
(5.4)
У (5.1)
являє собою сумарні транспортні витрати.
Задача (5.1) – (5.4) є ЗЛП і називається транспортною задачею лінійного програмування (ТЗЛП). Така назва пов’язана зі структурою задачі, а не зі змістовною постановкою. До моделі вигляду (5.1) – (5.4) може привести задача, за своїм змістом ніяк не пов’язана з транспортом та плануванням перевезень. У такому разі кажуть, що задачу можна сформулювати в термінах транспортної задачі.
5.2. Умова iснування розв’язку транспортної задачі лінійного програмування
Необхідною умовою існування розв’язку задачі (5.1) – (5.4) є
.
Якщо
, (5.5)
то кажуть, що мають збалансовану транспортну модель; умова (5.5) має назву умови балансу.
Збалансована транспортна модель має вигляд:
(5.6)
(5.7)
(5.8)
(5.9)
Теорема 1
Для того, щоб задача (5.6) – (5.9) мала допустимий розв’язок, необхідно і достатньо, щоб виконувалась умова балансу.
5.3. Побудова формальної моделi транспортної задачі лінійного програмування при порушеннi умов балансу в змiстовiй постановцi
1.Нехай у змістовній постановці є таке співвідношення:
.
Введемо фіктивний пункт
споживання
з обсягом споживання
і покладемо
.
Після цього будуємо задачу (5.6)–(5.9), для якої виконується
умова балансу. Тоді
– неперевезена (надлишкова) продукція
пункту
.
2. Нехай у
змістовій постановці
.
Введемо фіктивний пункт
виробництва
з обсягом виробництва:
Далі будуємо задачу (5.6) –
(5.9), для якої виконується умова
балансу.
Тоді
- це обсяги нестачі продукції в пунктах
.
5.4. Векторна форма запису транспортної задачі лінійного програмування
Побудуємо
вектори
,
які відповідають змінним
i=1,…,
m,
j=1,…,
n,
та вектор
правих
частин обмежень
:
Якщо змінні
упорядковано так:
,
то матриця Р коефіцієнтів лівої частини системи обмежень матиме вигляд:
Розглянемо деякі властивості транспортної задачі, обумовлені цими особливостями.
Матриця Р має розмірність (m+n)(mn). Очевидно, що ранг матриці Р не може перевищувати m+n, оскільки ТЗЛП має зміст, якщо m>1 та n>1, і в цьому разі m+n mn.
Легко помітити, що якщо від суми перших m рядків обмежень (5.7) відняти суму останніх n рядків, то одержимо нульовий рядок. Отже, ранг матриці Р r(Р) m+n–1 і кожен з рядків матриці Р можна виразити як лінійну комбінацію інших рядків.
Теорема 2
Ранг матриці Р дорівнює m + n — 1.
Теорема 3
Якщо всі
і
у транспортній задачі — цілі, то всі
у будь-якому ДБР (включаючи й оптимальний)
також будуть цілими числами.