1. Визначення густини рідкої органічної речовини пікнометричним методом

Реактиви: органічна речовина 5мл (етилацетат, тетрахлорометан, ізопропіловий спирт) дистильована вода.

Прилади та матеріали : пікнометр, термостатфільтрувальний папір, піпетка, аналітичні ваги.

Завдання. Визначити густину заданої речовини пікнометричним методом та порівняти отримане значення з довідниковими даними.

1. Отримати у викладача завдання.

2. Провести визначення густини досліджуваної речовини за методикою, що наводиться на ст. 2.

3. По довіднику знайти значення густини досліджуваної рідини.

4. Визначити абсолютну та відносну похибки експерименту.

Звіт

1. Досліджувана рідина

2. Маса сухого пікнометра

3. Маса пікнометра з дистильованою водою

4. Маса пікнометра з досліджуваною речовиною

5. Об’єм пікнометра

6. Розрахунок густини досліджуваної речовини.

7. Довідникове значення густини.

8. Визначення абсолютної та відносної похибки експерименту.

9. Висновок, в якому вказано можливі причини похибки.

2. Визначення показника заломлення рідкої органічної речовини за допомогою рефрактометра

Реактиви: органічна речовина (етилацетат, тетрахлорометан, ізопропіловий спирт), ацетон для протирання призми.

Прилади та матеріали: рефрактометр, фільтрувальний папір, скляна паличка.

Завдання. Ознайомитись з принципом визначення показника заломлення за допомогою рефрактометра. Визначити показник заломлення заданої речовини та порівняти отримане значення з довідниковими даними.

1. Отримати досліджувану рідину.

2. Провести визначення показника заломлення користуючись методикою, яку вказано на ст. 6.

3. По довіднику знайти значення показника заломлення досліджуваної рідини.

4. Порівняти експериментальні та довідникові данні.

Звіт

1. Досліджувана рідина

2. Експериментальне значення показника заломлення.

3. Довідникове значення показника заломлення.

4. Висновок.

3. Визначення вмісту компонентів у розчині невідомого складу за значенням показника заломлення.

Реактиви: органічні речовини (етилацетат, тетрахлорометан, ізопропіловий спирт), ацетон для протирання призми.

Прилади та матеріали: рефрактометр, фільтрувальний папір, скляна паличка, мірні піпетки, штатив з пронумерованими пробірками.

Завдання. Побудувати калібрувальний графік залежності показника заломлення від обємної частки компонентів у розчині та визначити по ньому вміст компонентів у розчині невідомого складу.

1. Отримати завдання у викладача та приготувати у сухих пробірках сухими піпетками розчини двох розчинних одна в одній рідин різного складу загальним об’ємом 5 мл кожен.

2. Пробірки закрити пробками і добре збовтати.

3. За допомогою рефрактометра визначити показники заломлення чистих рідин та приготованих розчинів.

4. За одержаними результатами побудувати графік залежності показника заломлення від об’ємної частки компонентів у розчині. (Має вийти пряма).

5. Отримати розчин досліджуваних речовин невідомого складу.

6. Визначити показник заломлення цього розчину.

7. По калібрувальному графіку визначити вміст компонентів у розчині.

8. Порівняти визначений по графіку вміст компонентів з реальними значеннями.

9. Висновок.

Звіт

1.Речовина А

2. Речовина В

3. Дані для побудови калібрувального графіку залежності показника заломлення від об’ємного складу розчину

Об’ємний склад розчину А-В		Об’єми рідини А та В у розчині		Показник заломлення п
%А	%В	А, мл	В, мл
0	100
20	80
40	60
50	50
60	40
80	20
100	0

5. Графік: показник заломлення – об’ємний склад розчину.

6. Показник заломлення розчину невідомого складу.

7. Вміст компонентів А та В у цьому розчині, визначений за графіком.

8. Реальний склад розчину, отриманий у викладача.

9. Похибка експерименту.

10. Висновок.

9