
- •Тема 1 Предмет і задачі дослідження операцій
- •1.1 Типові задачі дослідження операцій
- •Характерні особливості завдань дослідження операцій
- •1.2 Основні поняття дослідження операцій
- •1.3. Етапи проведення дослідження операцій
- •1.4. Математичні моделі операцій
- •Детермінована модель
- •Недетермінована модель
- •1.5 Задачі оптимізації - визначення
- •Класифікація задач оптимізації
1.4. Математичні моделі операцій
У математичних моделях задаються наступні компоненти:
векторна змінна
,
що відповідає керованим параметрам;
векторна змінна
,
що відповідає некерованим параметрам;
множина
допустимих значень векторної змінної
;
множина
допустимих значень векторної змінної
;
цільова функція
,
що встановлює значення критерію
ефективності.
Якщо відоме значення у, то математична модель є детермінованою, інакше – говорять про недетерміновану модель.
Детермінована модель
Нехай
приймає значення
,
відоме нам. Введемо в цьому випадку
позначення:
Тоді модель може бути записана в вигляді:
|
(1) |
Цей
запис означає, що необхідно знайти
значення векторної змінної
таке,
при якому функція
досягає мінімуму. Модель (1) називаєтьсязадачею оптимізації.
Недетермінована модель
Якщо
є векторною випадковою величиною з
відомою імовірнісною мірою, то
недетермінована модель називаєтьсястохастичною моделлю.
Якщо операція проводиться неодноразово і має значення середній результат, то математична модель має наступний вигляд:
,
.
Якщо операція проводиться одноразово, або не має значення середній результат (середня температура хворих, що знаходяться в реанімації; результат хірургічної операції для окремо взятого пацієнта; середнє відхилення від директивних термінів виконання), то модель може приймати вигляд:
,
.
Ці задачі називаються задачами стохастичної оптимізації.
Якщо
не є випадковою величиною, або це
випадкова величина з невідомою
імовірнісною мірою, то маємо модель в
умовах невизначеності. Така модель може
приймати вигляд:
,
.
1.5 Задачі оптимізації - визначення
Надалі
розглядатимемо тільки скінченновимірні
задачі оптимізації, тобто задачі,
допустимі множини X яких лежать в
евклідовому просторі
.
Точка
називаєтьсяточкою глобального
мінімумуфункції
на множині X або глобальним рішенням
задачі (1), якщо
|
(2) |
Точка
називаєтьсяточкою локального
мінімумуфункції
на множині X або локальним розв’язком
задачі (1), якщо існує таке
,
що:
|
(3) |
де
- куля радіусаз
центром в
.
Якщо
нерівність в (2) або (3) виконується як
строга при
,
то кажуть, що
-точка строгого мінімуму(строгий
розв’язок) в глобальному або локальному
сенсі відповідно.
Задачу
максимізації функції
на
множині
записуватимемо у вигляді
|
(4) |
Ясно, що задача(4) еквівалентна задачі
.
в тому сенсі, що множини глобальних або локальних строгих або нестрогих розв’язків цих задач відповідно співпадають. Це дозволяє без зусиль переносити твердження для задачі мінімізації на задачу максимізації і навпаки.
Точна
нижня грань функції
на
,
тобто величина
називаєтьсязначеннямзадачі
(1).
Можливі три випадки:
a)
і
при деякому
,
тобто значення задачі скінчене і досяжне,
при цьому
;
b)
і
при всіх
,
тобто значення задачі скінчене, але не
досягається;
c),
тобто значення задачі нескінчене.
У випадку а) задача (1) має глобальний розв’язок, у випадках b) і с) - не має.
Класифікація задач оптимізації
Якщо
,
то задача (1) називаєтьсязадачею
безумовної оптимізації.
Якщо
- власна підмножина
,
то (1) –задача умовної оптимізації.
Якщо
визначається так:
,
а функції
і
,
є диференційованими, то (1) –задача
класичної оптимізаціїі записується
у вигляді:
,
.
Під
множиною простої структуривбудемо розуміти множини типу:
а)
невід’ємного октанта:
б)
-мірного
паралелепіпеда:
в)
-мірної
кулі.
Якщо
визначається умовами:
де
-
множина простої структури, то (1) –загальна задача математичного
програмуванняі записується у
вигляді:
|
(5) |
|
(6) |
|
(7) |
|
(8) |
Умови (6) називаються обмеженнями – нерівностями. Умови (7) називаються обмеженнями – рівностями. Умови (6) і (7) називаються функціональними обмеженнямизадачі (5)- (8), а умови (8) -прямими обмеженнямизадачі (5)- (8). Розділення обмежень на функціональні і прямі є умовним (вони можуть бути взаємно-зворотніми).
Функція
виду
називаєтьсяафінною. Якщо
,
то функція
називаєтьсялінійною.
Будь-яка
афінна функція опукла на будь-якій
опуклій множині
.
Задача
(1) називається задачею опуклої
оптимізації, якщо- опукла функція, а множина
-
опукла множинаi.
Якщо в
задачі (5)–(8)
– опукла функціяii,
-
опуклі функції,
– афінні функції,
- опукла множина, то задача (5)-(8) –загальна
задача опуклого програмування.
Якщо в
задачі (5)-(8)
– лінійна функція,
-
афінні функції,
– невід’ємний октант, то (5)-(8) –задача
лінійного програмування.
Якщо в
задачі (5)-(8)
– квадратична функція, функції
-
афінні функції,
– невід’ємний октант, то (5)-(8)-задача
квадратичного програмування.
Якщо в
задачі (5)-(8) множина
-
дискретна, то задача (5)- (8) –загальна
задача дискретного програмування.
Якщо в
задачі (5)-(8)
є адитивними або мультиплікативними,
то задача (5)-(8) -задача сепарабельногопрограмування.
Адитивнафункції:
.
Мультиплікативнафункція:
.
iВизначення 1. Множинаназиваєтьсяопуклою, якщо разом
з кожними двома точками
вона містить і всі точки вигляду
.
Те ж саме геометричною мовою.
Визначення
2. Множинаназиваєтьсяопуклою, якщо з
будь-якими двома своїми точками
вона містить весь відрізок, кінцями
якого служать ці точки.
iiНехай-
опукла множина.Функція
опукла намножині
,
якщо для будь-яких двох точок
якщо
,
просто кажуть, що
опукла.