- •Т е о р і я й м о в і р н о с т е й т а
- •03056, Київ-56, просп. Перемоги, 37 Зміст
- •1. Елементи комбінаторики
- •2. Біноміальні тотожності
- •3. Формула включень та виключень
- •4. Класичне означення ймовірності
- •5. Геометричний метод знаходження ймовірності
- •6. Умовні ймовірності, незалежні події, формула повної ймовірності, формула Байєса
- •Дискретні випадкові величини, математичне сподівання та дисперсія
- •Загальне поняття випадкової величини, функції від випадкових величин
- •Граничні теореми
- •0.74 1.12 3.75 4.33 5.71 6.09 7.89 8.03 9.55 10.22.
- •Список використаної літератури
6. Умовні ймовірності, незалежні події, формула повної ймовірності, формула Байєса
Умовна ймовірність. Умовна ймовірність випадкової події
при умові, що відбулась подія
,
визначається за формулою
(20)
Незалежні
події. Випадкові
події
і
називаються
незалежними, якщо
![]()
Незалежні
у сукупності події. Випадкові
події
називаються незалежними у сукупності,
якщо для будь-якого
і для будь-яких
виконується рівність

Приклад
1.
Три
попарно незалежні події
одночасно відбутися не можуть. У
припущенні, що всі вони мають одну й ту
ж саму ймовірність
,
визначити максимально можливе значення
.
Розв’язання.
Позначимо
Очевидно
– це монотонно неспадна функція за
.
Використовуючи формулу включень та
виключень (16), маємо
![]()
![]()
(було
враховано, що події попарно незалежні,
але всі вони одночасно відбутися не
можуть). Ця функція монотонно зростає
на проміжку
і досягає свого максимуму при
.
Саме ця точка і задовольняє умову задачі.
Приклад
2.
Гравці
та
грають у шахи. За виграш партії
зараховується одне очко. Ймовірність
того, що партію виграє гравець
дорівнює
,
а гравець
–
відповідно
(нічия вважається неможливою). Всю гру
виграє той, хто обжене суперника на 2
очка. Знайти ймовірність виграшу для
гравця
.
Розв’язання.
Розглянемо можливі варіанти розвитку
гри, у яких виграє гравець
.
По-перше, має бути зіграно обов’язково
парну кількість партій, причому останні
дві з них повинен виграти гравець
(загальну кількість зіграних партій
позначимо
).
По-друге, якщо розглянути партії
та![]()
,
то одну з них виграє гравець
,
а другу – гравець
.
Враховуючи, що у серії з
партій гравець
виграє
партій, а гравець
–
партій, а також те, що результати партій
є подіями незалежними у сукупності,
отримуємо ймовірність
виникнення серії з
партій, результатом якої є виграш гравця
.
Легко бачити, що кількість таких серій
з
партій дорівнює
(у кожних двох партіях може спочатку
виграти
,
а потім
,
або навпаки – спочатку
,
а потім
).
Враховуючи всі можливі значення
,
маємо остаточну відповідь
![]()
Приклад
3.
Три
мисливці одночасно зробили по одному
пострілу у ведмедя. Ведмедя вбито однією
кулею. Яка ймовірність того, що ведмедя
вбито першим, другим або третім мисливцем,
якщо ймовірності влучення для них
дорівнюють відповідно
,
,
?
Розв’язання.
Введемо події
{
-й
мисливець влучив у ведмедя},
.
Тоді
{ведмедя
вбито однією кулею}
![]()
,
де
позначає подію, протилежну до
.
Згідно з умовою задачі треба обчислити
ймовірності
Враховуючи незалежність подій
,
маємо
![]()
Тоді згідно з (20)
![]()
Аналогічно
![]()
Повна група подій. Випадкові події
утворюють повну групу подій, якщо
виконані умови:
1)
– попарно несумісні, тобто
Ø
для будь-яких![]()
2)
![]()
Формула
повної ймовірності. Якщо
– повна група подій і
то для будь-якої випадкової події
виконується рівність
(21)
Приклад 4. З урни, що містить 6 білих та 4 чорних кулі, беруть послідовно дві кулі та перекладають їх в урну, що містить 2 білі та 4 чорні кулі. Чому дорівнює ймовірність витягнути білу кулю з другої урни?
Розв’язання. Введемо повну групу подій:
{у
другу урну переклали дві білих кулі};
{спочатку
переклали білу, а потім чорну кулі};
{спочатку
переклали чорну, а потім білу кулі};
{у
другу урну переклали дві чорні кулі}.
Визначимо ймовірності цих подій:
![]()
В той же час
![]()
![]()
Згідно з формулою повної ймовірності (21) маємо
![]()
Приклад
5.
Два гравці
і
по черзі стріляють у ціль. Виграє той,
хто влучить перший. Ймовірність влучення
в ціль для
і
дорівнюють відповідно
і
.
Перший стріляє
.
Обчислити ймовірність виграшу для
кожного з гравців.
Розв’язання.
Позначимо через
та
ймовірності виграшу відповідних гравців.
Введемо повну групу подій:
{ціль
була уражена при
-му
пострілі},
![]()
Розглянемо два випадки.
Тоді
![]()
Тоді
![]()
Тому згідно з (21) маємо
![]()
Аналогічно
![]()
Формула Байєса. Якщо
– повна група подій і
то для будь-якої випадкової події
такої, що
виконується рівність
(22)
Приклад 6. Передається повідомлення, яке закодоване нулями та одиницями. При передачі можуть виникати помилки: одиниця сприймається як нуль з ймовірністю 0.1, а нуль як одиниця – з ймовірністю 0.2. Відомо, що у повідомленні 40% символів складають одиниці. Знайти ймовірність того, що навмання взятий символ було передано без помилки, якщо: a) прийнято одиницю; b) прийнято нуль.
Розв’язання.
Введемо події:
{передано
одиницю},
={передано нуль},
{прийнято
одиницю}. Потрібно знайти ймовірність
Використаємо формулу Байєса. Для цього
визначимо всі ймовірності, що входять
у праву частину формули (22). З умови
задачі випливає, що
Оскільки
то
Крім того,
Згідно з формулою (22) отримуємо
![]()
У
випадку b)
позначимо
{прийнято
нуль}.
Тоді
![]()
Тоді
![]()
Приклад 7. З 18 стрільців п’ятеро потрапляють у мішень з ймовірністю 0.8, семеро – з ймовірністю 0.7, четверо – з ймовірністю 0.6 та двоє – з ймовірністю 0.5. Навмання обраний стрілець робить постріл, але у мішень не влучає. До якої з цих чотирьох груп найбільш ймовірно належить стрілець?
Розв’язання.
Розіб’ємо 18 стрільців на чотири групи
згідно з вказаними ймовірностями
влучення. Введемо події:
{навмання
обраний стрілець належить
-й
групі},
{стрілець
не влучає у мішень}. Потрібно обчислити
і порівняти ймовірності![]()
Оскільки стрільця обрано навмання, то
![]()
Крім того, обчислюємо відповідні умовні ймовірності
![]()
Далі застосовуємо формулу Байєса (22):

Аналогічно
Звідси випливає, що найбільш ймовірно
стрільця було обрано з другої групи.
Приклад
8.
З урни, що містить
білих
і
чорних куль, загублено одну кулю. Для
того, щоб визначити склад куль в урні,
з урни взяли дві кулі, які виявились
білими. Знайти ймовірність того, що
загублена куля – біла.
Розв’язання.
Введемо події:
{загублена
куля є білою},
{загублена
куля є чорною},
{з
урни взяли дві білих кулі}. Потрібно
обчислити ймовірність
Оскільки в урні було
білих і
чорних куль, то безумовні ймовірності
подій
та
визначаються таким чином:
В той же час
![]()
Підставляючи ці значення у формулу (22), маємо
![]()
