
- •Т е о р і я й м о в і р н о с т е й т а
- •03056, Київ-56, просп. Перемоги, 37 Зміст
- •1. Елементи комбінаторики
- •2. Біноміальні тотожності
- •3. Формула включень та виключень
- •4. Класичне означення ймовірності
- •5. Геометричний метод знаходження ймовірності
- •6. Умовні ймовірності, незалежні події, формула повної ймовірності, формула Байєса
- •Дискретні випадкові величини, математичне сподівання та дисперсія
- •Загальне поняття випадкової величини, функції від випадкових величин
- •Граничні теореми
- •0.74 1.12 3.75 4.33 5.71 6.09 7.89 8.03 9.55 10.22.
- •Список використаної літератури
3. Формула включень та виключень
Нехай
множина складається з
елементів, причому деякі з елементів
можуть мати одну чи декілька з властивостей
.
Позначимо через
множину елементів, що мають властивість
,
а через
кількість елементів у цій множині. Тоді
має місце рівність
(15)
Ця формула називається формулою включень та виключень. Інколи застосування даної формули є єдиним методом розв’язання задачі.
Приклад 1. Скільки чисел серед першої тисячі натуральних чисел не діляться без остачі ні на 2, ні на 3, ні на 5, ні на 7?
Розв’язання.
Позначимо
через
властивість:“число
ділиться без остачі на
”.
Тоді
– це множина чисел з першої тисячі
натуральних чисел, що діляться без
остачі на
.
Очевидно, що
,
,
,
,
,
,
,
,
,
,
,
,
,
,
,
де
позначає цілу частину числа. Кількість
чисел,
що не діляться без остачі ні на 2, ні на
3, ні на 5, ні на 7 дорівнює
.
Згідно з (15) маємо
.
Отже
кількість чисел, жодне з яких не ділиться
ні на 2, ні на 3, ні на 5, ні на 7 дорівнює
Приклад 2. По пустелі іде караван із 5 верблюдів. Скількома способами можна переставити верблюдів таким чином, щоб попереду кожного верблюда йшов інший, ніж раніше?
Розв’язання.
Перенумеруємо
верблюдів згідно з їх розташуванням у
каравані: 12345. Загальна кількість можливих
перестановок дорівнює
.
Позначимо через
властивість:“перестановка
містить пару
”.
Нехай
– це множина перестановок, що мають
властивість
.
Треба обчислити кількість
перестановок, які не належать жодній з
множин
,
тобто
.
Далі
застосовуємо формулу включень та
виключень, зазначивши, що
(пара
розглядається як один елемент; маємо
усього чотири елементи для перестановок),
(якщо
,
то
розглядається як один елемент; якщо ж
,
то пари
та
розглядається як два елементи; легко
бачити, що в обох цих випадках маємо
усього три елементи для перестановок),
(для всіх варіантів взаємного розташування
маємо усього два елементи для перестановок),
(існує єдина комбінація, коли всі п’ять
цифр ідуть у зростаючому порядку).
Враховуючи те, що кількість доданків у
-й
сумі формули (15) дорівнює
(у нашому випадку
),
маємо
Приклад 3. Треба надіслати 6 термінових листів за допомогою 3 кур’єрів. Скількома способами це можна зробити, якщо: a) листи різні і кожен лист можна дати довільному кур’єру; b) листи різні і кожен з кур’єрів повинен везти хоча б один лист; c) листи однакові і кожен з них можна дати довільному кур’єру; d) листи однакові і кожен з кур’єрів повинен везти хоча б один лист?
Розв’язання. Ці чотири випадки потребують принципово різних методів розв’язання.
А.
Кожен з 6 листів незалежно від інших
можна дати довільному кур’єру (існує
3 способи). Тому за правилом множення
загальна кількість способів дорівнює
.
B.
Якщо ж кожен з кур’єрів везе хоча б один
лист, то метод розв’язання задачі
принципово змінюється. У цьому випадку
використовується формула включень та
виключень. Як було з’ясовано вище,
загальна кількість варіантів дорівнює
.
Позначимо через
властивість:“
-й
кур’єр не везе жодного листа”.
Нехай
– це множина способів, якими можна
розподілити листи таким чином, щоб була
виконана властивість
.
Треба обчислити кількість
способів розподілу листів, які не
належать жодній з множин
,
тобто
.
Враховуючи
те, що
(6 листів розподіляємо між двома
кур’єрами),
(всі 6 листів дістаються одному кур’єру),
(не існує варіантів, коли жоден з кур’єрів
не везе листів), за формулою (15) обчислюємо
C.
У випадку однакових листів застосовується
формула для комбінацій з повтореннями.
А саме, треба розподілити 6 однакових
листів на три групи ().
Використовуючи метод перегородок
(приклад 11 у розділі 1), вводимо дві
перегородки, які визначають скільки
саме листів повезе кожен з кур’єрів. В
результаті чого отримуємо відповідь
.
D.
Розглянемо випадок, коли кожен з кур’єрів
повинен везти хоча б один лист. Оскільки
всі листи однакові, то кожному з кур’єрів
можна наперед дати по одному листу. В
цьому випадку задача зводиться до
попередньої, а саме, треба розподілити
3 однакових листа на три групи ().
Використовуючи метод перегородок,
отримуємо відповідь
.