§4 Магнітна сприйнятливість. Магнітна проникність речовини.

В ізотропних речовинах та не дуже сильних магнітних полях залежність має вигляд:

(8.11)

χ– міра відгуку речовини на намагнічування, магнітна сприйнятливість речовини.

χ =1 χ >0 χ<0

(8.12)

μ – відносна магнітна проникність речовини

Для ізотропних магнетиків:

(8.13)

Таким чином вектор спрямований як і вектор, але в μ₀μ раз менший за модулем.

У вакуумі:

§5 Умови на межі поділудвох магнетиків.

1 Умови для нормальних складових.

(8.14)

(8.15)

2 Умови для тангенціальних складовихi.

Якщо на межі поділу немає макроскопічних струмів провідності, то циркуляція дорівнює нулю.

(8.16)

(8.17)

Отже, при переході крізь межу поділу двох магнетиків нормальна складова і тангенціальна складованеперервні, а складовіB_τізазнають розриву.

На межі поділу двох середовищ поводить себе так само, як, аяк.

3. Заломлення ліній вектора

(8.18)

При переході в магнетик з більшим значенням лінії магнітної індукції відхиляються від нормалі до поверхні, це викликає їх згущення і.

4. Магнітне екранування.

Магнітне екранування ніколи не буває повним (на відміну від електричного). Лінії не можуть обриватися на поверхні, лише змінюють напрямок.

5. Розрив ліній

<

На межі поділу спостерігається розрив ліній внаслідок існування струмів намагнічування .

§6 Магнетики.

1. Типи магнетиків.

В магнітному відношенні всі речовини поділяються на два класи: слабомагнітні (пара- та діамагнетики) та сильномагнітні (феромагнетики).

Визначним фактором приналежності магнетика до того чи іншого класу є значення .

Діамагнетики:

~

інертні гази, деякі метали: Cu, Be, Zn, Ag, Au;

неорганічні сполуки: ;

Парамагнетики:

~

гази: NO;

елементи: Li, Na, Ca;

неорганічні сполуки: CaO;

Феромагнетики:

~

Елементи в твердому кристалічному стані:

Fe ~

Ni ~

Сплави, рідкоземельні елементи.

Доменна структура феромагнетиків.

В твердих речовинах між електронами існує особлива обмінна взаємодія, що не має аналогів в класичній фізиці. В деяких твердих речовинах у відповідності з особливістю їх кристалічної структури і будовою атому обмінна взаємодія дуже велика. Ця взаємодія приводить до того, що спінові магнітні моменти електронів великої кількості атомів встановлюються строго паралельно один до одного. В результаті утворюються невеликі макроскопічні ділянки спонтанного намагнічування, що називаються доменами.

Крива Столетова:

Особливості:

1. нелінійність намагнічування

2. наявність насичення

Магнітний гістерезис

За величиною площі петлі гістерезиса магнетики поділяються на магнітом’які та магнітожорсткі.

Магнітом’які: використовуються для осердя в трансформаторах та індукційних кружцях.

Магнітожорсткі:

Ці феромагнетики застосовуються в якості постійних магнітів та як елементи логічних комірок в обчислювальній техніці та автоматиці.

2 Особливості визначення магнітної проникності і температурна залежність μ.

Магнітна проникність μ – макроскопічний параметр, який характеризує магнітні властивості різних магнетиків і для кожного однорідного магнетика є матеріальною константою. Магнітну проникність μ визначають експериментально.

Для кожного феромагнетика є певна температура Тсза якої речовина втрачає феромагнітні властивості. Ця температура називається точкою Кюрі. При температурі, вищій за точку Кюрі, феромагнетик стає звичайним парамагнетиком, магнітна сприйнятливість якого підкорюється закону Кюрі-Вейса.

С - стала Кюрі

Т - абсолютна температура

При охолодженні феромагнетика нижче за точку Кюрі у ньому знову виникають домени.

Розділ 9. Електромагнітна індукція.