(рис. 3.27 б), також показують без нанесення лінії перетину. Лінію перетину не проводять і в тому випадку, коли винесений симетричний переріз розташований в безпосередній близькості від зображення, а вісь симетрії перетинає контури зображення (рис. 3.27 в).

Рис. 3.28.

Як правило, за побудовою і розташуванням на кресленні переріз повинен відповідати напряму погляду, вказаному стрілками на штрихах лінії перерізу (рис. 3.29 А-А). Допускається розташовувати переріз в будь-якому місці поля креслення, а також з поворотом, додаючи в написі над ним слово "повернуто" (рис. 3.29 Б-Б).

Для декількох однакових перерізів, що відносяться до одного предмета, лінії перерізу позначають однією буквою і викреслюють один переріз (рис. 3.29). Якщо при цьому січні площини розташовані під різними кутами, то напис “повернуто” не наносять (рис. 3.29 В-В).

Якщо січна площина проходить через вісь поверхні обертання, що обмежує отвір або заглиблення, то контур отвору або заглиблення в перерізі показують повністю (два ліві перерізи на рис. 3.30). Якщо січна площина проходить через наскрізний некруглий отвір і переріз виходить тим, що складається з окремих самостійних частин, то замість перерізу слід виконувати розріз (рис. 3.30, Б-Б). Переріз можна виконувати декількома січними площинами (рис. 3.30, А-А).

Б-Б

Рис. 3.29 . Рис. 3.30.

11

Деякі умовності при виконанні розрізів.

При оформленні розрізів, необхідно враховувати вимоги ДЕСТ 2. 305-68, СТ СЕИ 362-

76, СТ СЕВ 363-76.

1.Якщо зображення (вид, розріз або перетин) є симетричною фігурою, допускається викреслювати половину зображення (рис. 3.31, вид зверху) або трохи більш половини з лінією обриву (рис. 3.31, вид зліва).

2.Такі елементи, як спиці, тонкі стінки, ребра жорсткості і т.п., не заштриховують, якщо січна площина спрямована уздовж осі або довгої сторони цього елемента (рис. 3.32). Якщо в подібних елементах є отвір або заглиблення, роблять місцевий розріз (вушко на рис. 3.32).

3.Якщо предмет має декілька однакових елементів (наприклад, чотири отвори на рис. 3.33), розташування яких зрозуміле з креслення, то назображенні допускається показувати один-два таких елементи.

4.Плавний перехід від однієї поверхні до іншої (за рахунок спеціально передбачених заокруглень) показують умовно уявною лінією переходу, суцільною тонкою лінією (рис. 3.34 а). Уявні лінії переходу можна зовсім не показувати на зображеннях, якщо при цьому не порушується уявлення про

форму предмету (рис. 3.34 б). Умовні та спрощені лінії перерізу (переходу) повинні за своєю формою наближатися до ліній, які Рис.3.34.

виходять при точній їх побудові.

5. Якщо не вимагається точної побудови ліній перетину поверхонь, то на видах і розрізах ці лінії допускається зображати спрощено. Наприклад, замість лекальних кривих проводять дуги кола і прямі лінії (рис. 3.35).

Рис.3.35.

12

різницею в розмірах) на кресленні 2 мм і менше зображають з відступом від масштабу, прийнятого для всього зображення, у бік збільшення. Незначну конусність або нахил допускається для наочності зображати збільшеними.

8. Коли для двох розрізів використовують одну і ту ж січну площину (рис. 3.37), то стрілки, що вказують напрям погляду, наносять на одній лінії.

Рис. 3.37

9. Якщо частини виду і розрізу суміщені, і є симетричними

10. Якщо січна площина співпадає з віссю симетрії деталі, то положення січної площини на розрізі не позначають (рис. 3.38, фронтальний розріз).

11. При зображенні пазів шпонок, а також отворів допускаються спрощення, подібні приведеним на рис. 3.39; лінії перерізу не будують, контур паза показують як місцевий вид (без лінії обриву).

Рис. 3.39.

13

12.Суміщати розріз і вид можна, якщо симетричний не весь предмет, а лише його частина, яка є тілом обертання (рис.

3.40).

13.Частину виду і частину відповідного розрізу допускається суміщати на одному зображенні, розділяючи їх суцільною хвилястою лінією (рис. 3.41, 3.42).

14.Якщо з віссю симетрії зображення співпадає яка-небудь

рис. 3.42), то вид від розрізу відділяють суцільною хвилястою лінією, що проводиться лівіше або правіше за вісь симетрії.

15. На частинах виду і розрізу, що сполучаються, звичайно не проводять штрихові лінії, відповідні невидимим контурам.

16.В разі необхідності виділення на кресленні плоских поверхонь предмета на їх зображеннях проводять діагоналі суцільними тонкими лініями (рис. 3.42).

17.Частини деталей, які є суцільними об’ємами, слід показувати нерозрізаними. В цьому випадку межею між розрізом і видом є хвиляста лінія розриву (рис. 3.43).

18.Допускається об’єднувати чверть виду з четвертями трьох розрізів чи половини одного розрізу і четвертинами других, при умові, що кожне з цих зображень симетрично

(рис. 3. 44).

Рис.3.44.

Рис. 3.43.

14

Виносні елементи

Виносний елемент є окремим зображенням якої-небудь частини предмета, що потребує додаткових пояснень (форми, розмірів і ін.). На рис. 3.45 представлені приклади виконання виносних елементів (канавок для виходу шліфувального круга і проточок для виходу різьбонарізного інструменту).

Виносні елементи зазвичай виконують із збільшенням. При зображенні виносного елемента відповідне місце на основному виді позначають суцільною тонкою лінією (у виді кола) і позначають римською цифрою (відповідно порядковому номеру виносного елемента) на полиці лінії-виноски. Над виносним елементом виконують напис, що складається з відповідної римської цифри та масштабу, в якому виконаний виносний елемент (якщо масштаб відрізняється від масштабу, вказаного в основному написі).

Виносний елемент може містити подробиці, не вказані у відповідному зображенні, а також відрізнятися за змістом (наприклад, зображення може бути видом, а виносний елемент - розрізом і навпаки).

Виносний елемент розташовують, по можливості, ближче до відповідного місця на зображенні предмета.

Рис.3.45

15

Питання для самоперевірки:

1.Який спосіб проектування використовують в кресленні?

2.Що називається видом і як класифікують види?

3.Назвіть основні види.

4.Як розміщені основні види на кресленнях?

5.В яких випадках і як позначають основні види?

6.Які види називають додатковими та місцевими?

7.Що називають розрізами та для чого їх виконують на кресленнях?

8.В чому різниця між розрізом та перерізом?

9.Як класифікують розрізи?

10.В яких випадках додатково позначають прості розрізи?

11.Які розрізи називають ступінчатими, ламаними?

12.В яких випадках виконують місцеві розрізи?

13.В яких випадках використовують виносні елементи?

14.Коли вид суміщається з розрізом?

16