Таблиця 2. Лікарські засоби, що впливають на еферентну нервову систему

Назва

препарату

Форма

випуску

Спосіб

застосування

Побічні

дії

Показання

до застосування

М-Холіноміметики

(лікарські препарати, які стимулюють мускариночутливі рецептори)

Пілокарпіну г/х

(Pilocarpini hydrochloridum)

Порошок; 1% і 2% розчини у флаконах по 5 і 10 мл; 1% розчин в тюбиках-крапельницях; 1% розчин з метилцелюлоза у флаконах по 5 і 10 мл; 1% і 2% очна мазь; плівки очні в пеналах або флаконах по 30 штук з вмістом у кожній плівці по 2,7 мг пілокарпіну гідрохлориду (плівки пофарбовані діаман-товим зеленим в зелений колір). 

Зазвичай застосовують 1% або 2% водний розчин пілокарпіну 2-3-4 рази на день. У рідкісних випадках призначають більш концентровані розчини

(5-6%). 

Рідко - головний біль, при тривалому застосуванні - фолікулярний кон'юн-ктивіт (запалення зовнішньої оболонки ока). 

Гострий напад глаукоми, вторинна глаукома, тромбоз центральної вени сітківки, гострий тромбоз артерії сітківки, атрофія зорового нерва, крововиливи у склоподібне тіло, хронічна відкритокутова глаукома, абсцес рогівки.

Ацеклідин

(Aceclidinum)

Ампули по 1 мл 0,2% розчин в пачці по 10 шт.; Мазь 3% й 5% по 20 г.

Підшкірно по 1-2 мл 0,2% розчину. Вища разова доза -0,004 грам, добова -0,012 р. У офтальмології застосовують 3% і 5% очну мазь.

Можливі слинотеча, пітливість, пронос.

Для усунення в наслідку операційної атонії (втрати тонусу) шлунково-кишкового тракту і сечового міхура; у офтальмології для звуження зіниці і пониження внутрішньо очного тиску при глаукомі (підвищеному внутрішньо очному тиску).

Н-Холіноміметики

(лікарські препарати, що стимулюють нікотиночутливі холінорецептори подібно до нікотину)

Цитітон

(Cytitonum)

В ампулах по 1 мл в упаковці по 10 штук.

Внутрішньовенно і внутрішньом'язово по 0,5-1 мл. Вища разова доза - 1 мл, добова - 3 мл. Дітям до 12 міс. - 0,1-0,15 мл; 2-5 років - 0,2-0,3 мл; 6-12 років - 0,3-

0,5 мл.

Уповільнення серцевого ритму, нудота, блювота.

Асфіксія (важкі порушення дихання), в тому числі у новонароджених, шок, колапс (різке падіння артеріального тиску), зупинка дихання під час операції, травми, наркоз, інтоксикації, отруєння (задушливими отруйними речовинами, окисом вуглецю, морфіном, синильною кислотою).

Лобеліну г/х

(Lobelini hydrochloridum)

Ампули по 1 мл 1% розчину в упаковці по 10 штук.

Внутрішньом'язово і внутрішньовенно (повільно) по 0,3-1,0 мл 1% розчину. Дітям залежно від віку -0,1-0,3 мл 1% розчину.  Вищі дози для дорослих: внутрішньом'язово разова - 0,01 г, добова -0,02 г; внутрішньовенно разова - 0,005 г, добова -0,01 г.

При передозуванні збудження блювотного центру, зупинка серця, пригнічення дихання і тонікоклонічні судоми. 

 Ослаблення або рефлекторна зупинка дихання (при відсутності порушень з боку серцево-судинної системи), асфіксія новонароджених (відсутність дихання).

Антихолінестеразні речовини

(знижують активність ферменту ацетилхолін естерази і сприяють накопиченню в холінергічних синапсах ацетилхоліну, який стимулює М- і Н-холінорецептори)

Прозерин

(Proserinum)

Порошок; таблетки по 0,015 г в упаковці по 20 штук; ампули по

1 мл 0,05% розчину в упаковці по 10 штук. 

Застосовують підшкірно, внутрішньом’язово, внутрішньовенно. Під шкіру дорослим вводять по 0,5 мг (1 мл 0,05% розчину) 1 - 2 рази на добу. Вищі дози для дорослих під шкіру: разова – 2 мг, добова – 6 мг.

Гіперсалівація (рясне слиновиділення), рясне потовиділення, диспепсичні розлади (розлади травлення), часте сечовипускання, порушення зору, головний біль, запаморочення, посмикування м'язів язика і скелетної мускулатури, нудота, блювота. 

Міастенія (м'язова слабкість), парези (зменшення сили та /або амплітуди рухів) і паралічі; відновний період після менінгіту; атрофія зорового нерва, неврити (запалення нерва); глаукома (підвищений внутрішньоочний тиск); для профілактики і лікування атонії (втрати тонусу) шлунка, кишечника, сечового міхура, для стимулювання пологів; як антидот (протиотрута) міорелаксантів (засобів, розслаблюючих м'язи). 

Піридостигмін

(Pyridostigminum)

Таблетки по 60 мг.

Патологiчна слабкiсть м’язiв (тяжка мiастенiя) - для лiкування початкових симптомiв захворювання препарат взагалi признача-ють у добових дозах 30 - 60 мг, якi розподiляють на 3 - 6 прийомiв; при прогресуваннi захворювання - 1 - 3 табл. 2 - 4 р/добу (120 - 720 мг/добу);

Пiтливiсть, пiдвищена слинотеча i сльозотеча, посилення секрецiї бронхiальних залоз, нудота, блювання, проноси, нападоподiбний біль у животi в зв’язку з пiдвищеною перистальтикою кишечнику, м’язовий тремор, частi позиви до сечовипускання, спазми та слабкiсть м’язiв i порушення адаптацiї ока до зору поблизу (розлади акомодацiї ока); при застосуваннi препарату в бiльших дозах - зниження ЧСС, небажане падiння АТ, висипання на шкiрi.

Лiкування патологiчної слабкостi м’язiв (тяжка мiастенiя, мiастенiчний с-м), а також за вiдсутностi тонусу (атонiя) мускулатури ШКТ i сечового мiхура.

Оксазил

(Oxazylum) 

Таблетки по 0,001; 0,005 і 0,01 г в упаковці по 50 штук.

Всередину по 0,001-0,01 г після їди 2-4 рази на день. Вища разова доза - 0,025 г; добова - 0,05 г. 

Гіперсалівація (рясне слиновиділення), рясне потовиділення, диспепсичні розлади (розлади травлення), часте сечовипускання, порушення зору, головний біль, запаморочення, посмикування м'язів язика і скелетної мускулатури, нудота, блювота. 

Міастенія (м'язова слабкість), парези (зменшення сили та /або амплітуди рухів) і паралічі після травм, менінгіту та енцефаліту; відновний період після поліомієліту, бічний аміотрофічний склероз, периферичний параліч лицьового нерва. 

Армін

(Arminum)

У флаконах по 10 мл 0,01% розчину.

У вигляді очних крапель (0,01% розчин) по 1-2 краплі 2-3 рази на день.

Гіперсалівація (рясне слиновиділення), рясне потовиділення, диспепсичні розлади (розлади травлення), часте сечовипускання, порушення зору, головний біль, запаморочення, посмикування м'язів язика і скелетної мускулатури, нудота, блювота. 

При різних формах глаукоми;

У випадках, де необхідно викликати сильне звуження зіниці (прорив рогівки, випадання кришталика та ін);

Для зняття атропінового мідріазу і викликаного ним паралічу акомодації.

Галантаміну гідробромід

(Galantamini hydrobromidum)

Ампули по 1 мл 0,25%; 0,5% і 1% розчину в упаковці по 10 штук.

Підшкірно по 0,251 мл 1% розчину 12 рази в день, дітям залежно від віку - 0,10,7 мл 0,25% розчину; як антидот вводять у вену (152025 мг). 

При передозуванні слинотеча, запаморочення, брадикардія (рідкісний пульс).

Поліомієліт, неврити, міопатії, міастенія, прогресивна дистрофія м'язів, дитячий церебральний параліч, пологовий параліч, нічне нетримання сечі, олігофренія, як антидот при отруєнні морфіном та його аналогами.

М-Холіноблокувальні речовини

(засоби, що блокують М-холінорецептори і перешкоджають взаємодії з ними ацетилхоліну)

Атропіну сульфат

(Atropini sulfas)

Порошок; ампули по 1 мл 0,1% розчину в упаковці по 10 штук; 1% розчин (очні краплі) у флаконах по 5 мл; плівки очні по 0,0016 г в упаковці по 30 штук. 

Атропіну сульфат вводять підшкірно, внутрішньом’язово, внутрішньовенно. При вступному наркозі з метою зменшення ризику пригнічення вагусом частоти серцевих скорочень і зменшення секреції   слинних   і бронхіальних  залоз  –  0,3-0,6  мг   під  шкіру   або внутрішньом’язово   за 30-60 хвилин до анестезії; у комбінації з морфіном (10 мг морфіну сульфату) – за 1 годину до анестезії. При отруєнні антихолінестераз-ними препаратами Атропіну сульфат вводять по 2 мг внутрішньом’язово кожні 20-30 хвилин до виникнення почервоніння і сухості шкіри, розширення зіниць і появи тахікардії, нормалізації дихання.

Сухість у роті, розширення зіниць, порушення акомодації (порушення зорового сприйняття), атонія (втрата тонусу) кишечника, запаморочення, тахікардія, утруднення сечовипускання. 

Як симптоматичний засіб при виразковій хворобі шлунка та дванадцятипалої кишки, пілороспазмі, гострому панкреатиті, жовчокам’яній хворобі, холециститі, спазмах кишечнику, сечовивідних шляхів, бронхіальній астмі, брадикардії, як наслідок – підвищення тонусу блукаючого нерва, для зменшення секреції слинних, шлункових, бронхіальних, іноді – потових залоз, для проведення рентгенологічного дослідження травного тракту (зменшення тонусу і рухової активності органів). Препарат застосовують також перед наркозом і операцією та під час хірургічної операції як засіб, що запобігає бронхо- і ларингоспазмам, зменшує секрецію залоз, рефлекторні реакції і побічні ефекти, зумовлені збудженням блукаючого нерва. Як специфічний антидот при отруєннях холіноміметич-ними сполуками і антихоліне-стеразними (у тому числі фосфорорганічними) речовинами.

Сухий екстракт беладони

(Extractum Belladonnae siccum) 

Порошок. Містить 0,7-0,8% алкалоїдів. 

Входить до складу ряду комбінованих форм.  У зв'язку з меншим вмістом алкалоїдів при виготовленні лікарських форм сухий екстракт застосовують в подвійній кількості по відношенню до густому екстракту.  Вищі дози для дорослих всередину: разова - 0,1 г, добова - 0,3 г. 

Сухість у роті, запаморочення, порушення акомодації (порушення зорового сприйняття), тахікардія (прискорені серцебиття). 

Захворювання шлунково-кишкового тракту, що супроводжуються болями. 

Платифіліну гідротартрат

(Platyphyllini hydrotartras) 

Порошок; таблетки по 0,005 г в упаковці по 10 штук; ампули по 1 мл 0,2% розчину в упаковці по 10 штук. 

 Всередину по 0,0025-0,005 г 2-3 рази на день, підшкірно - 1-2 мл 0,2% розчину. В очній практиці застосовують 1% розчин для діагностики, 2% розчин для лікувальних цілей.  Вищі дози для дорослих всередину і під шкіру: разова - 0,01 г, добова -0,03 г.

Сухість у роті, порушення акомодації (порушення зорового сприйняття), серцебиття, утруднення сечовипускання. 

Спазми гладкої мускулатури органів черевної порожнини, виразкова хвороба шлунка та дванадцятипалої кишки, бронхіальна астма, гіпертонічна хвороба (стійкий підйом артеріального тиску), коліки (кишкові, ниркові, печінкові) та ін; в офтальмології для розширення зіниці. 

Скополаміну гідробромід

(Scopolamini hydrobromidum)

Порошок (1 г); 0,05% розчин в ампулах по

1 мл.

Всередину, по 0.25-0.5 мг; п / к - 0.5-1 мл 0.05% розчину. Починають лікування з мінімальної дози (небезпека гноблення судинного і дихального центрів), збільшуючи дозу поступово. В офтальмології - 0.25% водний розчин, по 1-2 кап у кон'юнктивальний мішок, 1-2 рази на добу або 0.25% мазь.

Сухість у роті, спрага, зниження артеріального тиску, мідріаз, параліч акомодації, тахікардія, атонія кишечнику, запаморочення, головний біль, сонливість, порушення уваги, уповільнення психічних і рухових реакцій, фотофобія, судоми; затримка сечі; гострий психоз (високі дози). При застосуванні пластиру більше 3 діб – запаморочення, блювота, головний біль, нестійкість при ходьбі. При застосуванні очних крапель - гіперемія кон'юнктиви.

Паркінсонізм, ВСД, хвороба Меньєра, рухове і психічне збудження, премедикація, гіперсалівація, блювота. Розширення зіниці з діагностичною метою (в т.ч. дослідження очного дна, визначення істинної рефракції ока), запальні захворювання очей (в т.ч. ірит, іридоцикліт, кератит), травми ока. Морська і повітряна хвороба

Метацин

(Methacinum)

Таблетки по 0,002 г в упаковці по 10 штук; ампули по 1 мл 0,1% розчину в упаковці по 10 штук.

Всередину по 0,002-0,004 г 2-3 рази на день, парентерально (минаючи травний тракт) - по 0,5-2 мл 0,1% розчину.  Вища разова доза для дорослих при прийомі всередину - 0,005 г, добова - 0,015 г, парентерально разова - 0,002 г, добова - 0,006 г.

При передозуванні сухість у роті, запор, утруднення сечовипускання.

Виразкова хвороба шлунка та дванадцятипалої кишки, ниркова та печінкова коліки; бронхіальна астма.

Гангліоблокувальні речовини (Н-холіноблокатори)

(речовини, що блокують нікотиночутливі холінорецептори)

Бензогексоній

(Benzohexonium) 

Таблетки по 0,1 г і 0,25 г в упаковці по 20 штук; ампули по 1 мл 2,5% розчину в упаковці по 6 штук.

Всередину по 0,1-0,2 г 2-3 рази на день; підшкірно і внутрішньом'язово - 1-1,5 мл 2,5% розчину. Вища разова доза всередину - 0,3 г, добова - 0,9 г; підшкірно разова - 0,075 г, добова –

0,3 г. 

Загальна слабкість, запаморочення, серцебиття. Великі дози можуть викликати ортостатичний колапс (різке падіння артеріального тиску при переході з горизонтального у вертикальне положення), виражений мідріаз (розширення зіниці), сухість у роті, атонію (втрату тонусу) сечового міхура.

Спазм (різке звуження просвіту) периферичних судин, гіпертонічна хвороба (стійкий підйом артеріального тиску), гіпертонічні кризи (швидкий і різкий підйом артеріального тиску), бронхіальна астма, виразкова хвороба шлунка та дванадцятипалої кишки.

Пентамін

(Pentaminum) 

5% розчин в ампулах по 1 і 2 мл в упаковці по 6 і 10 штук. 

При спазмах судин внутрішньом'язово 0,5-2 мл 5% розчину 2-3 рази на день.  При гіпертонічних кризах, набряку легень, набряку мозку вводять у вену 0,2-0,5 мл або більше 5% розчину, розведених у 20 мл ізотонічного розчину натрію хлориду або 5% розчину глюкози. Вводять повільно, під контролем артеріального тиску і загального стану. Можна вводити внутрішньом'язово 0,5-2 мл 5% розчину. 

Загальна слабкість, запаморочення, серцебиття. Великі дози можуть викликати ортостатичний колапс (різке падіння артеріального тиску при переході з горизонтального у вертикальне положення), виражений мідріаз (розширення зіниці), сухість у роті, атонію (втрату тонусу) сечового міхура. 

Гіпертонічна хвороба I-II стадії (стійкий підйом артеріального тиску) і гіпертонічні кризи (швидкий і різкий підйом артеріального тиску), спазми (різке звуження просвіту) периферичних судин, кишечника і жовчовивідних шляхів, ниркова колька, напади бронхіальної астми.

Гігроній

(Hygronium) 

Порошок по 0,1 г в ампулах місткістю 10 мл в упаковці по 10 штук.

Внутрішньовенно (краплинно) 0,1% розчин в ізотонічному розчині хлориду натрію. Починають з 70-100 крапель на хвилину. Підтримуюча доза 30-40 крапель на хвилину. 

Різка гіпотонія (зниження артеріального тиску). 

В анестезіології для керованої гіпотонії (штучного регульованого зниження артеріального тиску). 

Арфонад

(Arfonad)

Ампули: 250 міліграм сухої речовини і ампули з розчинником

(5 мл води для ін'єкцій).

Арфонад вводиться за допомогою внутрішньовенного краплинного вливання. Вливання продукту починається з 60 крапель 1% розчину (приблизно 3 міліграми) в хвилину надалі ввідного наркозу і фіксації хворого в необхідному для операції положенні (операційне поле вгорі), за 10 хвилин до отримання бажаного зниження тиску. Швидкість вливання необхідно контролювати для підтримки гіпотензії на необхідному рівні. Зазвичай буває достатньо 10-30 крапель (0,5-1,5 міліграм) в хвилину.

При строгому дотриманні інструкції по застосуванню продукту (ретельний контроль артеріального тиску і повільне вливання розчину) побічні ефекти відносно рідкісні і в основному викликаються надмірним пониженням тиску. Іноді виникають нудота, блювота і відчуття теплоти. Тахікардія (прискорене серцебиття), паралітична непрохідність кишечника або атонія (втрата тонусу) сечового міхура спостерігаються украй не часто і є наслідком парасимпатичної блокади.

Штучна гіпотензія (штучно регульоване зниження артеріального тиску) в хірургії, гострий набряк легенів у гіпертонічних хворих з лівошлуночковою недостатністю, гіпертонічний криз (швидкий і різкий підйом артеріального тиску).

Міорелаксанти (курареподібні речовини)

(лікарські засоби, що блокують Н-холінорецептори скелетних м’язів і переривають нервово-м’язову передачу)

Тубокурарину хлорид

(Tubocurarini chloridum) 

В ампулах по 1,5 мл, що містять 15 мг препарату, в упаковці по 25 штук.

Вводять тубокурарин-хлорид у вену. Дія препарату розвивається поступово, зазвичай релаксація м'язів починається через 1-11/2 хв, а максимум дії настає через 3-4 мін. Середня доза для дорослої людини становить 15-25 мг, при цьому релаксація триває 20-25 хв. Зазвичай, для операції, яка триває 2-2> /2 ч, витрачається 40-45 мг препарату. 

Введення препарату вимагає обережності, так як він може викликати зупинку дихання. При необхідності для ослаблення дії тубокурарина вводять прозерин. 

В анестезіології як міорелаксант (засіб, що розслабляє м'язи), в травматології при репозиції (зіставленні) відламків та вправленні складних вивихів, в психіатрії для попередження травм при судомної терапії у хворих на шизофренію.

Дитилін

(лістенон)

(Dithylinum)

(Lysthenonum)

Розчин для ін'єкцій.

Вводять внутрішньовенно. Для інкубації та повного розслаблення скелетних і дихальних м'язів під час проведення операції Дитилін вводять в дозі 1,5-2 мг/кг. Для одержання тривалого розслаблення мускулатури протягом усієї операції Дитилін можна вводити фракційно кожні 5-7 хв. по 0,5-1 мг/кг ( 20-60 мг).

Брадикардія, колапс, спазм бронхів, біль у м’язах кінцівок, шиї, у поперековій ділянці.

Застосовують при інкубації трахеї, під час ендоскопічних процедур, нетривалих операціях. Препарат спричинює сильне, але нетривале (8-10 хв) розслаблення м’язів.