19. Поняття оборотних коштів та їх структура.

Оборотні кошти – це сукупність грошових коштів підприємства, необхідних для формування і забезпечення кругообігу виробничих оборотних фондів та фондів обігу. Виокремлюють оборотні кошти у сферах обігу та виробництва, а також їх розподіляють на нормативні і ненормативні. Певне практичне значення мають виявлення і оцінка структури оборотних коштів. Вони (кошти) використовуються ефективніше тоді, коли більша їх частина зайнята у сфері виробництва. Перебування оборотних коштів у сфері обігу – лише необхідна умова безперервності процесу відтворення; проте ця частина коштів не бере безпосередньої участі у створенні вартості виготовлюваної продукції.

40. Система планів підприємства.

При плануванні діяльності підприємства розробляють плани для:

-різних підрозділів підприємства та загальний план

-всіх видів діяльності або цільові плани, що передбачають завдання по якомусь одному напрямку роботи

-різних періодів часу (довго, середньо та короткострокові).

Кожен вид плану має свої особливості в методах та порядку його розробки, різні показники.ї

В залежності від тривалості планового періоду планування поділяється на перспективне і поточне. Перспективне планування охоплює довгострокове і середньострокове. Пточне планування полягає в розробці планів на всіх рівнях управління підприємством та по всіх напрямках його діяльності, а також планів на більш короткі періоди (квартал, місяць).

Ядром системи планів виступає його стратегія розвитку, при розробці якої використовуються результати аналізу зовнішньго середовища, виконання прийнятих стратегічних та тактичних планів.

41. Зміст та завдання оперативного планування.

Оперативне планування є, з одного боку, завершальною ланкою в системі планування, а з другого – виступає як засіб виконання довго-, середньо- та короткострокових планів, один з важелів поточного управління виробництвом. Оперативне планування поєднує два напрямки роботи:

-календарне планування (в рамках цьго напрямку розробляються оперативні плани та графіки виготовлення та випуску продукції).

-диспетчеризація (включає в себе роботи, що необхідні для безперечного оперативного обліку, контролю та регулювання виконання оперативних планів та ходу виробництва).

При оперативному плануванні вирішуються такі основні завдання:

-забезпечення виконання плану виробничої діяльності по випуску планової продукції в заплановані строки

-встановлення режиму роботи підприємства, що сприяє найбільш ефективному використанню виробничих ресурсів

-максимальне скорочення тривалості виробничого циклу та обсягів незавершеного виробництва.

42. Мотивація та її види.

Мотивація – це процес стимулювання окремої людини або групи людей до діяльності, що направлена на досягнення індивідуальних та загальних цілей організації (підприємства).

Мотивація на рівні підприємства має базуватися на таких вимогах:

-надання рівних можливостей щодо зайнятості і службового просування.

-узгодження рівня оплати праці за її результатами та визнання особистого внеску у загальний успіх.

-захист здоров’я працюючих;

-можливість творчої реалізації працівника

-підтримка в колективіатмосфери довіри;

На практиці розрізняють такі види мотивації:

1.економічна (пряма)

-відрядна оплата

-почасова оплата

-премії за реалізацію

-участь у прибутках

-оплата навчання

-виплати за відсутність невиходів

2.економічні (непрямі)

-пільгове харчування

-доплати за стаж

-пільгове користування житлом, транспортом тощо

3.не економічні

-збагачення праці

-гнучкі робочі графіки

-охорона праці

-програми підвищення якості трудового життя

-просування за службою

-участь у прийнятті рішень на більш високому рівні

Крім згаданих вище видів мотивації існує її поділ на індивідуальну та групову, зовнішню та внутрішню тощо.