Тема 6. Контроль за витратами виробництва через показники нормативних витрат

Важливим елементом системи управління витратами є облік по місцях виникнення витрат і центрах відповідальності. Для його орга­нізації підприємство підрозділяють на виробничі структурні елементи різного ступеня деталізації, в яких здійснюється планування, облік і контроль витрат. Облік по місцях виникнення витрат дає уяву про го­ризонтальну структуру витрат підприємства, дозволяючи:

•     контролювати формування витрат;

•     встановлювати відповідальність за доцільність понесених витрат;

•     обґрунтовано розподіляти витрати по їх носіях;

•     забезпечувати точність обліку витрат.

Для контролю формування витрат місця їх виникнення повинні співпадати з центрами відповідальності за витрати.

Ступінь деталізації місць виникнення витрат визначається підпри­ємством самостійно, виходячи із економічної доцільності і потреб управління.

У процесі контролю витрат встановлюються вихідні стандарти (норми і нормативи витрат і запасів), на основі яких можна визначити показники ефективності; виявляється відхилення фактичних показни­ків від планованих і визначаються негативні тенденції змін. Контроль витрат допомагає встановити чинники відхилень від плану і внести відповідні коригування.

Контроль витрат базується на системі їх моніторингу, з яким необ­хідно глибоко ознайомитись у процесі вивчення теми.

 

Література: 10, с. 59-64; 22, с. 118-145; 23, с. 133-150; 24, с. 97-121; 25, с. 48-126; 27, с. 133-165.

 

Тема 7. Управління засобами праці підприємства

Основу необоротних активів підприємства складають основні засо­би, тобто матеріальні ресурси, які багаторазово приймають участь у господарському обороті і мають термін використання більше 1 року.

Політика управління засобами виробництва являє собою частину загальної стратегії підприємства, що полягає в забезпеченні їх своє­часного оновлення та ефективного використання.

Характер і періодичність оновлення основних засобів пов’язані з процесом руху їх вартості, який має три стадії:

•     сформовані підприємством основні засоби у процесі свого вико­ристання і зносу переносять свою вартість на готову продукцію по частинах;

•     у процесі реалізації продукції знос основних засобів накопичу­ється на підприємстві у формі амортизаційних коштів;

•     амортизаційні кошти як частина власних фінансових ресурсів підприємства спрямовується на оновлення діючих або придбання но­вих видів виробничих фондів.

Оновлення основних засобів здійснюється на простій і розширеній основі, являючи собою процес простого або розширеного їх відтворення.

Просте відтворення основних засобів може здійснюватися тільки в межах амортизаційного фонду і в таких формах: поточний ремонт, капітальний ремонт, придбання нових видів основних фондів.

Розширене відтворення основних засобів являє собою процес фор­мування їх нових видів, що здійснюють не лише за рахунок сум на­ко­пиченої амортизації, але й за рахунок інших фінансових джерел: при­бутку, довгострокових позичок.

Слід також ознайомитися із системою показників, які характе­ризу­ють ефективність процесу оновлення основних засобів на підпри­ємстві, а також особливостями здійснення ефективної амортизаційної політики на підприємстві.

 

Література: 13, с. 169-177; 18, с. 244-261; 20, с. 4-18; 26, с. 91-122; 28, с. 277-308.