Topografia nutrowiv

Статевий член – penis, phallos – починається від сідничних горбів двома ніжками (правою і лівою), які прикриті сіднично-печеристими м’язами. Ніжки, зливаючись, утворюють корінь статевого члена, котрий прикріплюється двома короткими міцними підвішуючими зв’язками до тазового зрощення. Корінь і тіло цього органа знаходяться між черевними м’язами та шкірою, а його голівка – виходить за межі шкіри, оточена листками препуція (рис. 5.1).

Органи розмноження самки – organa genitalia femininа

Яєчники – ovarium, oophoron – статеві залози самки, парні паренхіматозні органи, розташовані в поперековій ділянці. В жуйних вони підвішені біля входу в таз на рівні крижових горбів клубової кістки, в свині – розміщені на рівні 5-6-го поперекових хребців, у кобили – залягають поблизу каудальних кінців нирок, а в суки – на рівні 3-4-го поперекових хребців (рис. 5.3).

Яйцепровід (маткова труба) – oviductus, salpinx, tuba Falopii, tuba utеrina –

парний трубчастий орган, який лежить у брижі, що є частиною широкої маткової зв’язки, починається лійкою – infundibulum , має звивистий хід, з’єднує яєчник з рогом матки (рис. 5.3). Яйцепроводи знаходяться в поперековій ділянці черевної порожнини.

Матка – metra, uterus, histera – непарний мішкоподібний орган, що розташовується в черевній (роги матки) і тазовій (тіло та шийка матки) порожнинах дорсально від сечового міхура, вентрально від прямої кишки (рис. 5.3). В кобили роги матки прикріплюються на рівні від 3-4-го поперекових до 4-го крижового хребців. У корови роги матки лежать у черевній порожнині несиметрично, більше справа через розміщення в лівій половині рубця. В свині та суки в черевній порожнині знаходяться як роги, так і тіло матки, розташовуючись попереду лобкових кісток у лобковій та поперековій ділянках.

Піхва – vagina – непарний трубчастий орган, що розташовується в тазовій порожнині вентрально від прямої кишки, дорсально від сечового міхура та каудально від матки, переходить у сечостатевий присінок піхви (рис. 5.3). Межею між ними на вентральній стінці є зовнішній отвір сечівника.

Присінок піхви (сечостатевий) – vestibulum vaginae – є продовженням піхви від зовнішнього отвору сечівника до зовнішніх статевих органів (рис. 5.3).

52

Зовнішні статеві органи (соромітна ділянка) – pudendum femininum, s. vulva – є зовнішньою частиною статевого апарату, розміщені вентрально від відхідника, відокремлюючись від останнього промежиною – perineum (рис. 5.4).

Соромітні губи – labia pudenda – парні потовщені шкірні складки, що обмежують вхід у статеві шляхи.

Клітор – clitoris – розташовується біля вентральної спайки соромітних губ.

Рис. 5.4. Зовнішні статеві органи самок:

А – свині; Б – кобили; В – корови; 1 – відхідник; 2 – промежина; 3 – соромітна щілина; 4 – соромітні губи; 5 – дорсальна спайка губ; 6 – вентральна спайка губ; 7 – голівка клітора.

54

§6. ОСОБЛИВОСТІТОПОГРАФІЇНУТРОЩІВ НОВОНАРОДЖЕНИХТВАРИН

Особливості будови та топографії нутрощів новонароджених тварин зумовлюються незавершеністю їх структур, а органів травлення ще й характером корму – молозиво і молоко та переважно кишковим типом травлення. Характер корму визначає і домінуючий рефлекс новонароджених – смоктання.

Топографія багатокамерного шлунка новонародженого теляти значно відрізняється від такої дорослих тварин. Рубець, як і інші беззалозисті камери шлунка, не функціонує, переважно знаходиться в дорсальній частині лівого підребер’я від 11-12 (13)-го грудних до 1-2-го поперекових хребців (Рис. 6.1). Його об’єм всього 400,0-450,0 мл, ворсинки слизової оболонки розвинуті слабо, не зроговілі, завдяки чому вона ніжна, оксамитова, світло-рожева.

11

4

6

1

7

10

8

3

Рис. 6.1. Топографія внутрішніх органів новонародженого теляти. Ліва сторона (по

П.Попеско):

1 – 8 реберна кістка, 2 – 13 реберна кістка, 3 – 8- й реберний хрящ, 4 – ліва легеня, 5 – селезінка, 6 – рубець – дорсальний мішок, 7 – рубець – вентральний мішок, 8 – сичуг, 9 – ліва нирка, 10 – порожня кишка, 11 – ободова кишка - низхідна частина, 12 – лінія прикріплення діафрагми.

Сітка і книжка розташовані в сагітальній площині попереду рубця, біля сухожилкового центру діафрагми, у вигляді прилеглих один одного округлих утворів вздовж 10-12 (13)-го грудних хребців. Загальна їх ємність не перевищує 70,0 мл, слизова оболонка сітки зібрана в ніжні складочки, котрі формують прямокутні комірки, а в книжці вона формує листочки, що займають увесь просвіт.

55

Сичуг (1,5-2 л) – найбільша і єдина камера багатокамерного шлунка, яка функціонує, міститься у вентральній частині лівого підребер’я, ділянці мечоподібного хряща, пупковій ділянці та вентральній частині правого підребер’я від 11-12 (13)-го грудних до 1-4-го поперекових хребців. Пілорус сичуга, який спрямований до пупкового кільця, межує із верхівкою сечового міхура (Рис. 6.2).

4 5 13 1

11 15

18

Рис. 6.2. Топографія внутрішніх органів новонародженого теляти. Права сторона (по

П.Попеско):

1 – 8- а реберна кістка, 2 – 13та реберна кістка, 3 – 8- й реберний хрящ, 4 – ободова кишка-висхідна частина, 5 – права нирка, 6 – сліпа кишка, 7 – печінка – хвостатий відросток, 8 – печінка – права частка, 9 – дванадцятипала кишка, 10 – порожня кишка, 11 – сечовий міхур, 12 – сечова протока (урахус), 13 – права трикутна зв’язка печінки, 14 – права легеня, 15 – сичуг, 16 – великий сальник, 17 – малий сальник, 18 – кругла зв’язка печінки.

Однокамерний шлунок добового лошати, об’ємом 600,0-1000,0 мл,

знаходиться в лівому підребер’ї поміж печінкою та петлями порожньої кишки, а справа його можна дослідити за краєм реберної дуги каудально від 10-го ребра. В новонароджених поросяти і цуценяти шлунок переважно розмішений у лівому підребер’ї та в ділянці мечоподібного хряща (Рис. 6.3). Його об’єм становить у поросяти 25,0-30,0 мл, а цуценяти – 5,0-30,0 мл.

56

У новонароджених тварин усіх видів дванадцятипала кишка разом із підшлунковою залозою розміщена, як і в дорослих, у правому підребер’ї, дещо випинаючись за хребцевий кінець останнього ребра та поперековій ділянці. В теляти дванадцятипала кишка межує з пілоричною частиною сичуга.

В новонародженого теляти печінка розміщується в правому підребер’ї та ділянці мечоподібного хряща, лошати, поросяти та цуценяти – в правому та лівому підребер’ях та в ділянці мечоподібного хряща. Крім того, в новонароджених тварин усіх видів печінка дещо виходить за останні ребра і торкається гострим краєм вентральної черевної стінки.

Найбільш розвинена порожня кишка в новонародженого теляти розміщена вентрально в лівій та правій здухвинах і пахвинних ділянках, каудальній частині пупкової ділянки, краніально заходить у праве та ліве підребер’я і ділянку мечоподібного хряща. В новонародженого лошати петлі порожньої кишки розміщуються в лівій здухвині, вентральній частині ділянки мечоподібного хряща й пупкової ділянки, а поросяти – в лівому підребер’ї та пупковій ділянці (Рис. 6.4).

12

4

2

13

7

1

11

3

8

10

9

5

6

Рис. 6.4. Топографія внутрішніх органів новонародженого лошати (ліва сторона):

1 – шлунок, 2 – селезінка, 3 – печінка, 4 – діафрагма, 5 – груднинний згин товстої ободової кишки, 6 – ліва вентральна товста ободова кишка, 7 – ліва нирка, 8 – ліва дорсальна товста ободова кишка, 9– порожня кишка, 10 – дванадцятипала кишка, 11 – верхівка сліпої кишки, 12 – тазовий згин товстої ободової кишки, 13 – тонка ободова кишка.

Порожня кишка в новонародженого цуценяти міститься у вентральній частині черевної порожнини від останнього ребра до межі із тазовою порожниною.

58

Топографія клубової кишки новонароджених тварин усіх видів суттєво не відрізняється, проте в товщі її слизової оболонки, на відміну від дорослих, є клубово-порожниста кишкова бляшка завдовжки більш ніж 2,0-2,5 м.

Сліпа кишка в новонародженого лошати голівкою приростає до стінки правої здухвини та вентральних м’язів ділянки попереку, а верхівкою спрямована краніо-вентрально або вентрально, проте ділянки мечоподібного хряща не досягає.

В теляти вона міститься в поперековій ділянці під поперековими хребцями вентрально від нирок і дещо справа, верхівка спрямована каудально.

Більша ободова кишка новонародженого лошати розміщується дещо вентрально від сліпої, її діафрагмальний та груднинний згини межують із печінкою на рівні воріт, тазовий згин повертає в лівому підребер’ї біля останнього ребра. Менша ободова кишка новонародженого лошати знаходиться в лівій та правій здухвинах і лівій пахвинній ділянці. Ободова кишка теляти міститься дорсально в правій здухвині. В поросяти сліпа кишка разом із основою конуса ободової кишки міститься в поперековій ділянці, а верхівка конуса ободової кишки – дещо нижче, на межі поперекової та пупкової ділянок. У цуценяти сліпа й ободова кишки знаходяться, як і в дорослої собаки, в поперековій ділянці.

Пряма кишка новонароджених тварин усіх видів розміщена в тазовій порожнині піж крижовими та першими хвостовими хребцями.

Сечовий міхур у новонароджених тварин усіх видів розміщується в лобковій та пупковій ділянках, простягаючись по вентральній черевній стінці до пупкового кільця, де за наповнення верхівкою в теляти може стикатися із сичугом, а в

лошати, поросяти і цуценяти – із пілорусом шлунка.

Закономірності топографії органів апаратів дихання та розмноження, а також більшість органів апарату сечовиділення новонароджених свійських тварин не мають суттєвих відмінностей від дорослих.

59

60