6.1.8. Концепція розвитку системи технічного регулювання та споживчої політики в Україні

Стратегічним завданням України на найближчий період є курс на інтеграцію в Європейський Союз. Один з визначальних кроків у цьому напрямку – реформування системи технічного регулювання України, спрямоване на її гармонізацію з міжнародними системами. Адаптація законодавства України в сфері технічного регулювання здійснюється шляхом впровадження технічних регламентів, розроблених на основі відповідних директив Європейського Союзу.

29 жовтня 2009 р. Постановою Кабінету Міністрів України № 1149 затверджений Технічний регламент безпеки низьконапружного електричного обладнання, обов'язкове застосування якого почалося з 1 січня 2012 р. Вимоги цього регламенту поширюються в тому числі на побутові електроприлади й обов'язкові для виконання:

- виробниками, їх уповноваженими представниками (резидентами України) або особами (резидентами України), які займаються введенням електроустаткування в обіг;

- центральними органами виконавчої влади, на які покладені функції технічного регулювання й нагляду за безпекою електроустаткування;

- призначеними у встановленому порядку органами з оцінки відповідності електроустаткування.

У технічному регламенті зазначено, що введення електроприладів в обіг на території України допускається за умови їх відповідності встановленим у регламенті вимогам безпеки, а саме:

на електроприладах повинні бути нанесені найважливіші показники, розуміння й дотримання яких є умовою безпечної експлуатації. Якщо нанесення такої інформації на електроприладі не можливе, то ці показники повинні бути зазначені в супровідній документації;

найменування електроприладу, виробника, фірми або торговельний знак повинні бути чітко нанесені безпосередньо на електроприладі або у разі відсутності можливості – на упаковці;

електроприлад і його складові частини не повинні створювати небезпеки під час складання й приєднання, що проводяться відповідно до встановлених правил;

для захисту від небезпечних факторів, пов'язаних з електроприладом, при розробці й виготовленні повинні бути впроваджені технічні рішення, які за умови правильного обслуговування електроприладу й використання його за призначенням забезпечують:

- захист людей і тварин від можливих фізичних травм або іншої шкоди, причиною яких може бути безпосередній або побічний електричний контакт;

- захист від виникнення в електроприладі температури, електричної дуги або випромінювання, здатних створити небезпеку;

- захист людей, тварин і майна від небезпечних факторів неелектричного походження;

- відповідність ізоляції встановленим вимогам;

для захисту від небезпеки, яка може виникнути внаслідок дії зовнішніх факторів на електроприлад, при розробці й виготовленні повинні бути впроваджені технічні рішення, які за умови правильного обслуговування електроприладу та використання його за призначенням забезпечують:

- стійкість електроприладу до впливу механічних факторів;

- стійкість електроприладу до впливу немеханічних факторів зовнішнього навколишнього середовища;

- безпека для людей, тварин і майна при можливих перевантаженнях електроприладу.

На відміну від Системи УкрСЕПРО, у якій процедурою підтвердження відповідності займається призначений (уповноважений) орган із сертифікації, процедура оцінки відповідності електроприладів вимогам технічного регламенту передбачає, що виробник або вповноважений представник гарантують і декларують відповідність електроприладу встановленим вимогам. За результатами оцінювання відповідності виробник або вповноважений представник проставляє на кожному електроприладі, упаковці, інструкції для експлуатації або свідоцтві про гарантію національний знак відповідності й оформляє декларацію відповідності у встановленій формі. Таким чином, уся відповідальність за процедуру оцінки відповідності вимогам технічного регламенту покладає на виробника продукції [⁴³].

Сучасний стан технічного регулювання відносин у сфері встановлення, застосування та виконання обов'язкових вимог до продукції або пов'язаних з нею процесів, а також перевірка їх дотримання не відповідає основним положенням законодавства ЄС, внаслідок чого іноземними торговими партнерами не визнаються результати діяльності національних органів з оцінки відповідності та метрології.