
- •Навчально-методичний посібник з дисципліни
- •Тема 2. Роль міжнародних організацій в системі міжнародного технічного регулювання 23
- •Тема3. Особливості систем технічного регулювання певних країн світу 96
- •Тема 4. Міжнародні угоди і законодавчо-нормативна база сфери міжнародного та технічного регулювання України 126
- •Тема 5. Складові системи міжнародного технічного регулювання 170
- •Тема 6. Україна в системі міжнародної технічної допомоги. Програми міжнародної технічної допомоги в галузі технічного регулювання 233
- •1. Вступ
- •1. Навчальна програма дисципліни
- •1.1. Вступ. Загальна характеристика системи технічного регулювання в умовах глобалізації економічних процесів
- •1.2. Роль міжнародних організацій в системі міжнародного технічного регулювання
- •1.3. Особливості систем технічного регулювання певних країн світу
- •Модуль іі. Особливості систем технічного регулювання певних країн світу
- •2.1. Міжнародні угоди та законодавчо-нормативна база сфери міжнародного технічного регулювання
- •2.2. Складові системи міжнародного технічного регулювання
- •2.3. Україна в системі міжнародної технічної допомоги. Програми міжнародної технічної допомоги в галузі технічного регулювання
- •Частина і
- •Методичні поради до вивчення теми
- •Методичні поради до вивчення теми
- •Термінологічний словник
- •Питання для самостійного вивчення
- •Тема 2. Роль міжнародних організацій в системі міжнародного технічного регулювання
- •2.1. Характеристика, завдання та напрями діяльності Світової організації торгівлі
- •2.1.1. Завдання, напрями, принципи діяльності Світової організації торгівлі
- •2.1.2. Організації економічного співробітництва і розвитку
- •2.1.3. Організація оон з питань продовольства та сільського господарства
- •2.1.4. Організація Об'єднаних Націй з промислового розвитку
- •2.1.5. Організація оон з торгівлі та розвитку
- •2.1.6. Програма розвитку оон
- •2.2. Характеристика та основні напрями діяльності міжнародних організацій у сфері технічного регулювання
- •2.3.Міжнародні та регіональні організації зі стандартизації
- •2.3.1. Міжнародна організація по стандартизації iso
- •2.3.2.Європейський Комітет по Стандартизації
- •2.3.3. Європейський комітет із стандартизації в галузі електротехніки та електроніки
- •2.3.4. Міжнародна електротехнічна комісія
- •2.3.5. Діяльність Європейського союзу в галузі стандартизації
- •2.4. Міжнародні та регіональні організації з метрології
- •2.4.1. Міжнародне бюро мір і ваг
- •2.4.2. Міжнародна організація законодавчої метрології
- •2.4.3. Міжнародна конфедерація з вимірювань
- •2.4.4. Всесвітня метеорологічна організація
- •2.5.Міжнародні та європейські організації в галузі оцінки відповідності та акредитації
- •2.5.1. Європейський комітет iso з оцінки відповідності
- •2.5.2. Система з сертифікації виробів електронної техніки
- •2.5.3. Міжнародна конференція з акредитацій випробувальних лабораторій
- •2.6. Міжнародні та регіональні організації в галузі якості, безпеки та споживчої політики
- •2.6.1. Міжнародна організація споживачів
- •2.6.2. Комітет з захисту інтересів споживачів
- •2.6.3. Європейська організація з якості
- •2.6.4. Україна і Організація оон з питань продовольства та сільського господарства
- •2.6.5. Міжнародний альянс хассп
- •2.6.7. Міжнародна організація з тестувань товарів та послуг
- •2.6.8. Європейська економічна комісія оон
- •Методичні поради до вивчення теми
- •Термінологічний словник
- •Контрольні запитання
- •Тема3.Особливості систем технічного регулювання певних країн світу
- •3.1. Система технічного регулювання в країнах єс - правила системи, принцип створення єдиного ринку
- •3.2. Аналіз іноземного досвіду побудови системи технічного регулювання та споживчої політики
- •3.2.1. Австрія
- •3.2.2. Німеччина
- •3.2.3. Франція
- •3.2.4. Чехія
- •3.2.5. Фінляндія
- •3.2.6. Латвія
- •3.2.7. Польща
- •3.2.8. Угорщина
- •3.2.9. Японія
- •3.2.10. Сша
- •3.2.11. Російська Федерація
- •Підсумки
- •Методичні поради до вивчення теми
- •Термінологічний словник
- •Контрольні запитання
- •Модуль 2 Тема 4. Міжнародні угоди і законодавчо-нормативна база сфери міжнародного та технічного регулювання України
- •4.1. Характеристика міжнародних угод, директив єс у галузі технічного регулювання
- •4.2. Генеральна угода з питань митних тарифів і торгівлі
- •4.3. Роль, переваги та недоліки директив Нового і Глобального підходів щодо обов'язкових вимог до певних видів продукції
- •4.5.Угода про застосування санітарних та фіто санітарних заходів
- •4.6. Угода про оцінку відповідності та прийнятність промислових товарів
- •Методичні поради до вивчення теми
- •Термінологічний словник
- •Тема 5. Складові системи міжнародного технічного регулювання
- •5.1. Система стандартизації продукції
- •5.1.1. Основні цілі cen, правила розробки стандартів, директив, забезпечення бізнес-підходу в межах cen.
- •5.1.2. Добровільність застосування стандартів як основний принцип міжнародної стандартизації
- •5.2. Система оцінки відповідності
- •5.2.1. Державний нагляд за підтвердженням відповідності
- •5.3. Міжнародні та європейські стандарти з підтвердження відповідності: стандарти-серій iso 17000, en 45000
- •5.3.1. Принципи дотримання економічної інтеграції у єс
- •5.3.2.Глобальний та модульний підходи до оцінки відповідності.
- •5.4. Політика в єс з оцінювання відповідності
- •5.4.1. Комплексний підхід до взаємного визнання результатів сертифікації
- •5.4.2. Європейські модулі на стадіях життєвого циклу продукції
- •5.4.2.1. Модулі на стадії проектування.
- •5.4.2.2. Модулі на стадії виробництва
- •5.4.2.3.Модулі на об’єднаній стадії проектування і виробництва
- •5.4.3.Сертифікація в єс
- •5.4.4. Сертифікація в снд
- •5.5. Системи управління безпечністю та якістю товарів та послуг
- •5.5.1. Міжнародні та національні стандарти з управління якістю
- •5.5.2. Правозастосування системи насср та iso 22000
- •5.5.3. Світова практика щодо контролю та поліпшення якості харчової продукції
- •5.5.4. Розвиток систем простежуваності для харчової продукції
- •5.5.5. Відносини із who/faо (Кодекс), оеср, єєк оон
- •5.5.6. Сот/сфс
- •5.6. Стандарти brç, ifs, GlobalGap, програма єс щодо оповіщення про небезпечні товари rapex
- •5.6.1. Стандарт харчової галузі brc
- •5.6.2. Стандарт ifs
- •5.6.3. СтандартGlobalGap
- •5.6.4.Програма єс щодо оповіщення про небезпечні товари rapex
- •5.7. Система ринкового нагляду
- •5.7.1. Суть, принципи Нового підходу до ринкового нагляду
- •5.7.2. Директива щодо акредитації та ринкового нагляду
- •5.7.3. Директива щодо регламентів для акредитації та ринкового нагляду у зв'язку із реалізацією продукції
- •Методичні поради до вивчення теми
- •Термінологічний словник
- •Контрольні запитання
- •Тема 6. Україна в системі міжнародної технічної допомоги. Програми міжнародної технічної допомоги в галузі технічного регулювання
- •6.1.1.Формування системи технічного регулювання в Україні
- •6.1.2.Технічне регулювання електротехнічної галузі в Україні
- •6.1.3. Акредитація
- •6.1.4. Сучаснийстан на напрямки розвитку технічного регулювання в світовому суспільстві та Україні
- •6.1.5. Стислий опис системи технічного регулювання в Україні до проведення реформ
- •6.1.6. Реформа системи технічного регулювання в Україні та проблеми, з якими вона стикається.
- •6.1.7. На шляху до Європи: питання, що потребують подальшого вирішення у ході реформи технічного регулювання в Україні
- •6.1.8. Концепція розвитку системи технічного регулювання та споживчої політики в Україні
- •6.2. Зелена книга
- •6.2.1. Мета Зеленої книги
- •6.2.2. Біла книга „Політика адаптації вітчизняного законодавства в галузі норм і стандартів до європейських вимог",
- •6.2.3. Червона книга "Про політику адаптації вітчизняного законодавства в галузі норм і стандартів до європейських вимог"
- •6.3.Зовнішні та внутрішні чинники впливу на систему технічного регулювання та споживчої політики
- •6.4. Аналіз вимог національного, міжнародного та європейського законодавства, що регулює питання надання міжнародної технічної допомоги
- •6.4.1. Роль та характеристика проектів міжнародної технічної допомоги країн єс (проекти tacis
- •6.4.2. Проект Twinning
- •Частина іі методичні рекомендації для виконання індивідуальної роботи студентів
- •Тема 1. Сутність стандартизації та її роль у розвитку народного господарства
- •1.Основні закони і нормативні документи (нд)
- •2.Нд по сертифікації
- •Додатки
- •1.Основні терміни і поняття
- •Міжнародні та національні організації із стандартизації Міжнародні організації зі стандартизації
- •Національні організації з стандартизації
- •Діючі в Україні, гармонізовані з міжнародними, стандарти по оцінці відповідност (серії iso 17000, iso/iec Guide)
- •Список літератури
- •Порядок і критерії оцінювання знань студентів
- •Система нарахування балів за видами навчальної роботи
- •Розподіл балів, що отримують студенти за результатами вивчення дисципліни " технічне регулювання ”
- •Система нарахування додаткових балів за видами робіт з вивчення дисципліни " технічне регулювання"
- •Система нарахування штрафних балів за видами робіт з вивчення дисципліни "технічне регулюванння"
- •17 Н. Г. Салухіна, о. М. Язвінська - Стандартизація та сертифікація товарів і послуг. Підручник
5.6.3. СтандартGlobalGap
Стандарт GlobalGAP - це система, яка гарантує безпечність вирощеної продукції. Основною відмінністю від інших стандартів є оцінка безпечності не вирощеного продукту, а відстеження і оцінка всього технологічного циклу. Іншими словами, якщо вирощування проводиться у відповідності з чітко встановленими нормами та технологічними регламентами, отримана продукція буде безпечною. Для кінцевої перевірки проводиться аналіз продукції на вміст залишків пестицидів та агрохімікатів. Сертифікат GlobalGAP є свідченням належного рівня аграрного виробництва. Він забезпечує для фермера ряд суттєвих переваг, а саме: Комерційні переваги: продукція, сертифікована за даним стандартом, є безпечною для споживання, а тому користується більшим попитом, що значно полегшує збут. Конкурентні переваги: сертифікація GlobalGAP є вагомою конкурентною перевагою компанії-виробника. Фермер демонструє готовність іти на зустріч побажанням Споживача. Впевненість Покупців: покупці продукції (супермаркети, переробні підприємства, пункти громадського харчування) впевнені в якості і безпечності отриманої продукції. Це найпростіший шлях до довготривалого і взаємовигідного співробітництва. Впевненість Споживачів в якості та безпечності сільськогосподарської продукції сприяє зростанню довіри до сільгоспвиробників, підприємствам роздрібної торгівлі. Це сприяє збільшенню обємів продаж та позитивно віддзеркалюється на розвитку даного сегменту ринку. Управління Ризиками зменшує ймовірність забруднення/зараження продукції, сприяє охороні оточуючого середовища, покращенню виробничої гігієни та санітарії. Сумісність з Системами управління якістю: Система GlobalGAP сумісна з іншими Системами управління якістю, наприклад BRC, IFS, ISO 9001:2000, ISO22000. Вона не претендує на функції Державного стандарту та не вступає в протиріччя з національним законодавством. Вихід на міжнародний ринок: Система GlobalGAP ефективно працює в 90 країнах світу. Переважна більшість європейських торгівельних мереж працює лише з продукцією, сертифікованою за стандартом GlobalGAP.
GlobalGAP – це приватна організація, яка створює добровільні сертифікатні стандарти сільськогосподарської продукції. Ці стандарти гарантують споживачам, що продукцію було вироблено на сільськогосподарських підприємствах, які мінімізують шкідливий вплив на оточуюче середовище, забезпечують безпечні умови роботи своїх працівників та намагаються зменшувати кількість хімічних обробок.
«GlobalGap» служить інструкцією для землеробських хазяйств для правильної (Good) агрономічної (Agronomical) практики (Practice). «GlobalGap» включає цілорічні інспекції землеробів, в тому числі неоголошений контроль. В сертифікацію «GlobalGap» уже включились сільськогосподарські підприємства більш ніж у 80 країнах світу.
5.6.4.Програма єс щодо оповіщення про небезпечні товари rapex
Система швидкого обміну інформацією про небезпечні товари (система Рарех) [38]. Система RAPEX почала функціонувати в 2004 році. З моменту її запуску кількість товарів, визнаних небезпечними, збільшилася в 4 рази. У 2009 році список товарів, заснований на даних системи швидкого обміну інформацією про небезпеку непродовольчих товарів RAPEX, збільшився в порівнянні з показником 2008 роком на 7 відсотків.
Походження. Для забезпечення безперешкодної діяльності внутрішнього ринку та спільного управління ризиком Європейська Комісія прагне бути поінформованою про заходи, запроваджені країнами-членами ЄС щодо ризиків, виявлених у товарах, які знаходяться в обігу на території Співтовариства.
Система, передбачена статтею 8 Директиви, була створена у 1984 р. Вона діє як загальна система попередження та контролю, та має на меті сприяти подоланню надзвичайних ситуацій. Система призначена для забезпечення швидкого обміну інформацією між країнами-членами ЄС і Комісією в разі виявлення товару, який становить серйозний і прямий ризик для здоров' я і безпеки споживача. Вона дозволяє національним органам державної влади діяти негайно, якщо виявлено нагальну і пряму небезпеку на території однієї з країн-членів ЄС.
Ця процедура розпочинається, коли одна з країн-членів ЄС приймає рішення про запровадження термінових заходів для запобігання, обмеження чи накладання спеціальних умов на продаж або потенційне використання товару чи партії товару на її території через серйозний та прямий ризик (небезпеку), який становить згаданий товар чи партія товарів для здоров' я і безпеки споживача.
У таких випадках країна-член ЄС має терміново повідомити Комісію про вже вжитий захід або про існування ризику безпосередньо перед запровадженням заходу. Комісія передає відповідну інформацію іншим країнам-членам ЄС.
Сфера застосування
Система застосовується до всіх товарів, призначених для споживачів, за винятком товарів, призначених для професійного використання, чи товарів, які на підставі інших документів Співтовариства підлягають еквівалентним процедурам повідомлення.
Система швидкого обміну інформацією включає дві мережі: одна - для нехарчових товарів, а інша - для продуктів харчування. Ці дві мережі працюють загалом однаково та спираються на спільну правову базу.
Як сфера застосування, так і умови започаткування процедур та самі процедури, що застосовуються в рамках системи, окреслені Директивою від 29 червня 1992 р. Детальний опис процедур застосування системи у тому вигляді, у якому вони були ухвалені Комісією у співробітництві з країнами- членами ЄС у 1990 році, міститься у додатку до цієї Директиви.
Нова Директива 2001/95 внесла деякі незначні зміни у функціонування системи.
Умови застосування процедури
Застосування процедури надзвичайних заходів відповідно до системи 'ЯЛРЕХ' (системи швидкого обміну інформацією) вимагає виконання трьох сукупних умов:
наявність серйозної і прямої загрози (А);
наслідки цього ризику мають виявитися або ймовірно виявляться поза територією відповідної країни члена ЄС (Б);
відсутність в рамках інших нормативно-правових актів Співтовариства жодних інших еквівалентних процедур (В).
Наявність серйозної і прямої загрози
Поняття „серйозної і прямої загрози" для здоров'я та безпеки споживачів не визначено жодною з директив Співтовариства, які гармонізують норми національного законодавства.
З метою покращення функціонування системи і уникнення непотрібних операцій раннього попередження Комісія у ряді випадків звертала увагу країн-членів ЄС на необхідність обмеження використання системи тільки у тих випадках, які дійсно представляють "серйозну і пряму загрозу". Відповідність або невідповідність товару існуючим нормативним вимогам не є у даному випадку важливою, на відміну від ряду інших існуючих процедур.
Немає необхідності надсилати таке повідомлення, якщо товар не відповідає вимогам національних стандартів, навіть якщо ці стандарти були встановлені так само з метою забезпечення охорони здоров'я та безпеки споживачів; в усіх випадках основним критерієм для здійснення повідомлення має бути наявність серйозної та прямої загрози здоров' ю та безпеці людей.
Бажання Комісії не надавати визначення поняттю „серйозної і прямої загрози" пояснюється, з одного боку, гнучкістю, необхідною для стабільного функціонування системи, а з іншого - тим фактом, що це поняття постійно розвивається.
Процедури застосування системи, деталізовані у додатку до цієї Директиви, підкреслюють неможливість визначення спеціальних критеріїв, які б точно вказували, що саме може становити серйозний та прямий ризик. Відповідно, національні органи державної влади зобов'язані приймати у кожному випадку рішення на свій розсуд (пункт 2 Додатку). Просте застосування обмежень чи заборони розміщення товару на ринку або його вилучення не є саме по собі достатнім свідченням серйозного і прямого характеру ризику.
Варто звернути увагу на те, що нова Директива замінює поняття серйозної і прямої загрози поняттям „ серйозна загроза, яка вимагає негайних дій". Це зроблено з метою полегшення виявлення випадків для застосування цієї процедури. Для використання системи RAPEX небезпека виникнення загрози не обов 'язково повинна бути прямою; для використання системи достатньою є ймовірність виникнення ризику через тривалий час. Цей нюанс вже використано в нещодавно прийнятому рішенні Комісії стосовно наявності фталатів у іграшках та засобах догляду за дітьми [11]. У цьому документі Комісія роз 'яснює поняття серйозного і прямого ризику: „Хоча згадані вище серйозні наслідки не проявляються протягом певного часу після використання, ризик, пов'язаний із зазначеними товарами, є прямим, оскільки він безпосередньо пов'язаний з впливом фталатів; такі товари після закінчення періоду нормального використання дитиною можуть призвести до значних уражень, що матиме серйозні наслідки у майбутньому (для дітей) ".