Методичні поради до вивчення теми

При вивченні першої теми необхідно приділити увагу ролі, значенню та завданням технічного регулювання. Передумовам розвитку та етапам становлення технічного регулювання у світі.

Головне ж завдання при вивченні цієї теми полягає в засвоєнні термінології, основних понять, видів, принципів та методів у сфері технічного регулювання. Загальний огляд ситуації у світі та глобальні виклики людству, що впливають на сферу технічного регулювання та споживчої політики.

Без вільного володіння основними термінами, наведеними в словнику, до кожної теми неможливим буде розуміння матеріалу дисципліни. Найкращими для цього джерелами інформації є підручники 1–5.

Для цього, крім конспекту лекцій, необхідно обов’язково скористатися Законами України та іншими актами в сфері стандартизації (п. 7, 8, 10-12 в переліку літератури).

Головним завданням діяльності міжнародних організацій у країнах-членах ЄС розглядається проблема забезпечення якості продукції, повне задоволення запитів мільйонів споживачів єдиного європейського ринку щодо якісної продукції. Її вирішення є гарантом підвищення конкурентоспроможності підприємств-товаровиробників та забезпечення прав споживачів.

В середині 90-х років в Європейському Союзі була прийнята нова політика в області якості продукції, яка відбита в документі комісії Європейських Співтовариств (КЄС) "Елементи політики Європейської Спільноти в області якості"[⁴].¹

Відмітимо деякі передумови для нового етапу посилення уваги до якості. Передусім це усе більш зростаюче насичення європейського ринку товарами і ще більше явне посилення нецінової конкуренції, у тому числі в області якості; чітке розуміння того, що створення єдиного ринку - важливий, але недостатній чинник для забезпечення конкурентоспроможності фірм і умов їх подальшого вдосконалення. Тому пошуки нових напрямів тривають. Аналіз діяльності основних конкурентів - японських і американських компаній - показує, що в одному з напрямів - підході до проблеми якості - вони значно перевершили європейців.

За даними дослідження декількох сотень фірм з багатьох країн світу, які провела американська Асоціація Ф. Кросбі, відношення до ролі якості як чинника конкурентоспроможності компанії в Європі і США різне. Так, на задоволення запитів споживачів націлено близько 34% з опитаних західноєвропейських фірм і майже 53% компаній США і Тихоокеанського регіону. Концепцію TQM² застосовує 30% фірм Європи, більше 56% компаній США і більше 53% -в Тихоокеанському регіоні.

За даними Американського федерального інституту якості, при обстеженні більше 2800 цехів і виробництв в різних фірмах виявлено, що на методологію TQM орієнтується близько 70% з них. Фахівці Європейського фонду з управління якістю (EFQM) підрахували, що відмова споживачів від придбання виробів через низьку якість обходиться в країнах - членах ЄС в 25% собівартості, тоді як в Японії - в 12% [⁵].

Оцінивши ситуацію, експерти ЄС дійшли висновку про необхідність сформулювати і розвивати власну політику якості, яка повинна торкатися не лише товару або послуги, але і владних структур стандартизації, сертифікації, контролю і випробувань, усіх чинників конкурентоспроможності фірм. Але це не означає прийняття нормативного документу усеосяжного обов'язкового характеру: обов'язковість не торкається методів управління, спрямованих на досягнення переваги над конкурентами.

Європейська політика за якістю базується на загальних підходах до створення загальноєвропейської економіки і покликана забезпечити умови для розвитку "нової культури якості", спрямованої на споживача з урахуванням інтересів економічних партнерів і звернення на єдиному ринку тільки високоякісних товарів.

Мета політики якості як невід'ємної складової загальної економічної політики ЄС наступна:

- узгодження вимог до якості національних і єдиного ринків для розробки спільних цілей в області якості;

- забезпечення умов для постійного поліпшення якості;

- підвищення якості внаслідок зближення вимог до якості державного і приватного секторів виробництва;

- зміна структури виробництва відповідно до світових тенденцій для посилення впливу на якість відповідних організацій (інститутів якості), для повнішого задоволення споживчих переваг;

- зміцнення позицій європейської економіки і підвищення її конкурентоспроможності за рахунок більшої доступності різних методів управління якістю для підприємств країн ЄС;

- поліпшення використання промислового потенціалу, підтримка інноваційної діяльності і науково-технічного розвитку підприємств. Створюючи свою політику за якістю, ЄС визначив роль органів влади,

- виробничих компаній і споживачів в загальному завданні поліпшення якості.

Органи влади координують дії в самих різних областях, спрямовані на поліпшення якості. Кожна компанія вносить свій практичний вклад і представляє окрему ланку в загальному ланцюзі завдань. Споживач є цінним джерелом інформації і нових ідей, тому необхідно посилити інформованість споживачів у всіх аспектах якості і підтримувати зворотний зв'язок. А це у свою чергу пов'язано із завданням досягнення більшої соціальної прийнятності діяльності фірм, зокрема, більш високих параметрів економічності виробництв.

Основні принципи європейської політики за якістю: кооперація і взаємодоповнення; базовий підхід; соціальність; структуризація; використання нової концепції якості; інтернаціоналізація.

Принцип кооперації і взаємодоповнення зводиться до того, що заслуговуючий довіри ефективний правовий і технічний простір, який зможе гарантувати безперебійність функціонування внутрішнього ринку, не може бути створений, якщо політика за якістю не враховує заходи, що реалізовуються на національному, регіональному і міжнародному рівнях.

Базовий підхід заснований на усвідомленні того, що політика за якістю складає один із стратегічних елементів промислової політики, спрямованої на підвищення конкурентоспроможності в широкому аспекті, а не в окремих сферах.

Принцип соціальності говорить про необхідність стимулювання підходів до політики за якістю, заснованих на використанні ключового - людського - чинника. У цьому плані вимагаються гнучка інтеграція різних національних культур країн співтовариства, а також поліпшення виробничої атмосфери, що можливо при забезпеченні взаєморозуміння між керівними і виконавчими ланками. Спільна мета - поліпшення якості життя людей в об'єднаній Європі - повинна сприяти цьому.

Принцип структуризації спрямований на посилення взаємодії усіх елементів в інфраструктурі якості і тісніша і ефективніша їх співпраця з компаніями в цілях пристосування до нових вимог європейської економіки.

Використання нової концепції якості припускає зміну підходу до якості: формування нової філософії в стратегії управління фірмами, заснованою на включенні усього персоналу в процес постійного поліпшення діяльності усіх підрозділів компанії з метою повнішого задоволення запитів споживачів. Взаємовідносини усередині кожного підрозділу і між ними будуються на принципі "постачальник - клієнт" з усіма витікаючими звідси обов'язками кожного.

Інтернаціоналізація зводиться до рішення двох завдань: розробка принципів взаємного визнання усіх національних законодавчих положень країн-членів для зняття усіх перешкод у вільному пересуванні товарів на єдиному ринку; створення "культури якості", забезпеченню її розвитку і оволодіння нею усіма учасниками єдиного ринку.

На основі вищевикладених принципів і цілей створена Європейська програма якості - EQP (European Quality Programm).

Головна мета програми - об'єднати зусилля усієї економіки ЄС, спрямовані на підвищення конкурентоспроможності в результаті поліпшення якості товарів, послуг і вдосконалення організації виробництва. Програма складається з п'яти розділів:

1) підвищення якості і усвідомлення необхідності цього;

2) створення, розвиток і демонстрація способів і методів підвищення якості;

3) підвищення ролі "інфраструктур якості";

4) навчання і підвищення кваліфікації;

5) структурна координація.

Завдання, поставлені в першому розділі, полягають в наступному:

доведення до керівників виробничих і обслуговуючих підрозділів інформації про переваги, які забезпечує висока якість продукції на внутрішньому ринку;

- проведення широкої рекламної кампанії, що пропонує підвищення якості, яка адресована громадським кругам і безпосереднім споживачам;

- призначення європейської премії за якість для фірм, що досягли в цій області значних успіхів;

- розвиток партнерських стосунків між виконавцями і замовниками;

- вивчення критеріїв якості і показників, що впливають на рівень конкурентоспроможності європейської економіки;

- розширення маркіровки товарів знаками відповідності і іншими символами, що несуть споживачеві необхідну інформацію про товар.

Мета другого розділу - сприяння компаніям в доступі до передових способів забезпечення якості товарів. В зв'язку з цим визначені такі завдання:

- поширення передового досвіду по управлінню якістю усередині ЄС і забезпечення взаємопроникнення методів;

- організація обміну практичним досвідом на національному і регіональному рівнях з метою управління процесом впровадження нових технологій.

Третій розділ спрямований на виявлення і реформування інфраструктур якості, які можуть зробити негативний вплив на управління єдиним ринком ЄС. Для цього передбачено:

- розвиток зв'язків між складовими інфраструктури якості і зацікавленими компаніями, зокрема, шляхом підвищення ролі Європейської організації по випробуваннях і сертифікації, а також системи акредитації;

- розширення інформаційного обміну між країнами-членами;

- розвиток співпраці між випробувальними лабораторіями, а також їх взаємодія з органами по нагляду за сертифікованою продукцією.

Як політика за якістю, так і програма відбивають підвищену увагу до рівня кваліфікації персоналу, зайнятого в процесах забезпечення якості продукції. Цьому питанню присвячений четвертий розділ програми, мета якого - посилення ефективності використання людського чинника шляхом навчання персоналу усіх рівнів, залучення кожного співробітника від вищої ланки управління до рядового виконавця в процес управління якістю. Завдання, зв'язані з цією метою :

- розробка учбових програм, створення системи стимулювання роботи персоналу фірм, державних і інших органів, діяльність яких пов'язана з питаннями якості;

- створення системи сертифікації фахівців з управління якістю;

- розвиток обміну експертами між відповідними організаціями на національному і регіональному рівнях.

Головне завдання п'ятого розділу полягає в "підготовці Європейської Хартії якості для закріплення і підвищення ролі інфраструктури якості", для чого намічається тісна взаємодія організацій по стандартизації, сертифікації і метрології ЄС із відповідними загальноєвропейськими організаціями. Разом з цим відзначається необхідність підтримки національних органів, які керують випробувальними центрами, що пов'язано з труднощами періоду гармонізації технічних вимог до продукції, а також обов'язкової ув'язки методів, які застосовують для підвищення якості, з вимогами безпеки для людини і довкілля.

Таким чином, програма ЄС за якістю свідчить про прагнення Співтовариства посилити свої позиції на світовому ринку товарів і послуг і визначити свої конкурентні переваги в області якості.

З практичними діями з виконання програми пов'язана сертифікація систем якості.

Регіональні і міжнародні організації по сертифікації систем якості.

Провідні національні органи по сертифікації європейських країн в 1990 році уклали багатобічну угоду про взаємне визнання сертифікатів і створили першу в світі мережу по сертифікації - EQNet. Пізніше вона перетворилася на міжнародну мережу IQNet.

Мережа IQNet - це зареєстрована асоціація національних органів по сертифікації систем менеджменту, представлена 36 офіційними партнерами - органами по сертифікації високого класу і більш ніж 150 дочірніми компаніями з 33 країн світу³. Діяльність IQNet спрямована на сприяння широкому і взаємному визнанню сертифікатів відповідності систем якості міжнародним стандартам ИСО серії 9000, видаваних національними органами.

IQNet має єдину форму сертифікату, який визнається організаціями-партнерами. Власник такого сертифікату має право отримати сертифікат від будь-якого конкретного органу, що входить до складу Мережі, без додаткової перевірки системи якості у заявника. Мережа пропонує деякі додаткові послуги: надання допомоги транснаціональними корпораціями по визнанню сертифікатів практично у будь-якій країні світу; додаткова сертифікація товару на відповідність Директивам ЄС; проведення добровільної сертифікації.

Нормативними документами для аудиторів IQNet служать стандарт ИСО 10011 "Керівні вказівки по перевірці систем якості. Перевірка. Кваліфікаційні критерії для експертів-аудиторів по перевірці систем якості" і європейський стандарт EN 45012 "Критерії оцінки органів по сертифікації систем якості".

Безпосередньо з сертифікацією систем якості пов'язана акредитація органів по сертифікації. Було докладено багато зусиль до створення регіональної організації з акредитації, яка б забезпечила достатній рівень компетентності органів з оцінки відповідності та посприяла укладенню угод про взаємне визнання. Спочатку існувало дві такі організації: Європейська організація з акредитації органів із сертифікації [⁴] та Європейська організація з акредитації лабораторій [⁵]. У другій половині 90-х років минулого століття ці дві організації були об’єднані в одну – організацію Європейської співпраці з акредитації (ЄА) [⁶]. Основна мета цієї організації полягає у тому, щоб заохочувати взаємне визнання результатів оцінки відповідності між органами з оцінки відповідності різних країн, таким чином сприяючи усуненню технічних бар’єрів в торгівлі, особливо на європейському рівні. До неї входять органи з акредитації випробувальних і калібрувальних лабораторій, а також органів із сертифікації продукції та послуг, систем управління якістю та управління довкіллям, персоналу та органів контролю. Організація також розробляє принципи однакового застосування міжнародних і європейських документів та заохочує укладення угод про взаємне визнання як між органами із сертифікації та лабораторіями, акредитованими членами організації, так і між країнами.

Важливу роль грає ЕАС (European organization for accreditation of certification bodies)- Європейська асоціація організацій по акредитації органів, що займаються сертифікацією систем якості. Основне завдання ЕАС - розвиток багатосторонньої співпраці між країнами-членами з метою досягнення взаємної довіри.

Незалежна міжнародна організація по сертифікації (Independent International Organisation for Certification IIOC), складається з восьми міжнародних органів по сертифікації, які працюють по всьому світу, серед яких - Норске Веритас, Регістр Ллойда, Тюф-СЕРТ та ін. Члени IIOC підписали меморандум взаєморозуміння, направлений на спільну роботу по усуненню необхідності проведення численних оцінок. Основна мета організації полягає у виключенні повторних сертифікації систем якості і наданні більшої ваговитості сертифікації на відповідність стандартам ИСО серії 9000.

Міжнародний форум по акредитації (IАF- International Accreditation Forum). об'єднує національні органи по акредитації багатьох країн, у тому числі Австралії, Канади, США, Японії, Великобританії, Китаю та ін. Росія - також член IАF, де вона представлена Держстандартом РФ.