5.5.2. Правозастосування системи насср та iso 22000

Система НАССР (аналіз ризиків і критичних контрольних точок - від англ. - Hazard Analysis and Critical Control Points) була вперше розроблена й впроваджена в 60-х роках саме в США на замовлення Національного Аерокосмічного Агентства й застосовувалася для контролю безпеки при виробництві продуктів харчування для американських астронавтів. За свою більш ніж 40-літню історію існування система НАССР одержала широке поширення в країнах Європи й Америки й стала всесвітньо визнаним методом у забезпеченні безпеки харчової продукції. Система НАССР одержала схвалення спеціалізованих організацій ООН і ЄС, у багатьох європейських країнах (Данія, Німеччина, Франція, Словенія) вимога про впровадження системи НАССР на підприємствах харчової галузі закріплено законодавчо.

У 1997 році Данією був прийнятий стандарт DS 3027, відомий як HACCP (Hazard Analysis and Critical Control Points-Аналіз ризиків і критичні контрольні точки). Цей стандарт став великим кроком уперед у питанні забезпечення безпеки харчової продукції, і його популярність аж ніяк не випадкова. Впровадження системи НАССР становить значний інтерес для компаній, що беруть участь у всіх стадіях життєвого циклу харчової продукції:

Система НАССР базується на семи принципах:

• Проведення аналізу ризиків

• Ідентифікація критичних крапок контролю (ССР)

• Установлення критичних меж для кожної ССР

• Установлення вимог до моніторингу ССР

• Розробка коригувальних дій

• Установлення процедури ведення записів

• Установлення процедур перевірки системи НАССР.

Версія 2002 року стандарту DS 3027, що увібрала в себе рекомендації гарної виробничої практики, з'явилася подальшим послідовним кроком у напрямку забезпечення безпеки харчової продукції.

Зростання числа захворювань, викликаних зараженою їжею або кор­мами викликало необхідність створення стандарту, здатного врегулювати дане проблемне питання. Адже крім шкоди для здоров'я ці хвороби мо­жуть привести до значних економічних втрат, що виражається в збитках від відсутності персоналу на робочому місці, оплати лікування, страхових виплат і компенсацій за рішенням суду. Тому у 2005 році експертами ІSO від харчової промисловості у тісному співробітництві з Комісією «Кодекс Аліментаріус» було розроблено стандарт ІSO 22000:2005 «Системи менеджменту безпеки харчових продуктів. Вимоги до будь-яких організацій у ланцюжку поставки». Даний стандарт підтриманий світовою громадськістю, гармонізує вимоги до систем менеджменту безпеки ланцю­жків поставки продовольчих товарів, пропонуючи унікальне рішення між­народного масштабу. Крім того, системи менеджменту, засновані на ISO 22000, можуть бути сертифіковані.

ISO 22000:2005 заповнює нішу між ISO 9001:2008 і НАССР, і об'єднує їх вимоги, це перший з серії стандартів, яка включає наступні документи:

ISO/TS 22003:2007 "Системи управління безпекою харчових продуктів. Вимоги до і органів, які проводять аудит і сертифікацію систем. Він дає гармонізоване керівництво по акредитації сертифікаційного органу ІСО 22000 і визначає правила по аудиту системи менеджменту харчової безпеки на відповідність стандарту.

ISO/TS 22004:2005 "Системи управління безпекою харчових продукти. Настанови з застосування стандарту ISO 22000:2005"; дає важливі рекомендації, які можуть допомогти маленьким і середнім організаціям у всьому світі.

ISO 22005:2007 Простежуваність у ланцюгу кормів і харчовому ланцюгу - Загальні принципи та настанова щодо проектування та розроблення системи. Даний стандарт сумісний із стандартами ISO 14001:2004, OHSAS 18001:2007 і іншими стандартами на системи менеджменту.

Стандарт ISO 22000 розроблений спеціально для того, щоб організації всіх типів, що беруть участь у ланцюгу поставки харчової продукції, могли впровадити систему менеджменту безпеки цієї продукції. До таких органі­зацій належать виробники сировини й харчових продуктів, компанії, що за­безпечують транспортування й зберігання готової продукції, організації роздрібної торгівлі, а також виробники устаткування, пакувального матері­алу, добавок і інгредієнтів.

Головним достоїнством документа с його здатність полегшити органі­зації впровадження системи НАССР, вимоги якої гармонізовані для за­стосування на підприємствах харчової промисловості будь-якої країни, і не залежать від виду продукції[³⁶].