Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Методичка МTР-12-2012 / Методичка МTР-12-2012.doc
Скачиваний:
247
Добавлен:
25.04.2015
Размер:
5.1 Mб
Скачать

5.4.3.Сертифікація в єс

В 1988 р. у Брюсселі відбувся симпозіум західноєвропейських країн з питань сертифікації і випробувань, на якому були розроблені рекомендації по створенню єдиних для ЄС принципів сертифікації і випробувань. На основі матеріалів симпозіуму Комісія європейських спільнот (КЕС) підготувала резолюцію з питання комплексного підходу до технічних умов, випробувань і сертифікації. Положення цього документу підтверджують початок нового, більш високого ступеня в розвитку підходів ЄС до питань, що стосуються сертифікації і випробувань продукції :

Пропонується підприємствам країн ЄС впровадити системи управління якістю на базі стандартів EN 29001. EN 29002 і EN 29003.

- Затверджуються єдині для Співтовариства критерії оцінки компетентності і незалежності випробувальних лабораторій, органів по акредитації і сертифікації.

Європейська організація по випробуваннях і сертифікації. У 1990 р. на основі Меморандуму про взаєморозуміння Комісією ЄС, Секретаріатом ЕАСТ і СЕН/СЕНЭЛЕК була заснована Європейська організація по випробуваннях і сертифікації (ЕОІС), яка в 1993 р. набула статусу Міжнародної незалежної некомерційної асоціації.

В ЕОІС входять національні комітети за оцінкою відповідності 18 європейських країн і 8 європейських організацій, діяльність яких пов'язана з сертифікацією і випробуваннями: ЕСІТС (Європейський комітет з інформаційної техніки), EQS (Європейський комітет з атестації і сертифікації систем якості), WELAC (Західноєвропейська організація по акредитації лабораторій), СЕОК (Європейська конференція організацій з контролю), Консультативна рада споживачів ЄС, Консультативна рада споживачів ЕАСТ, EUROLAB '(Європейська організація по атестації лабораторій), WECC (Західноєвропейська організація по взаємному визнанню акредитації калібрувальних лабораторій).

Головне завдання ЕОІС - встановлення взаєморозуміння і взаємної довіри між європейськими організаціями в країнах-членах, які займаються оцінкою відповідності, для забезпечення вільного пересування товарів і послуг і чесної конкуренції. ЕОІС переслідує мету створення таких умов, які гарантують усім зацікавленим сторонам, що продукція, послуги і технологічні процеси, що пройшли випробування або сертифікацію, не потребують повторної перевірки тих результатів, які повинні прийматися різними сторонами або різними європейськими країнами.

ЕОІС передбачає як дійсне, так і асоційоване членство. Дійсні члени організації (мають право голосу) підрозділяються на національні і європейські. Національний член - це орган, що має право представляти усі зацікавлені організації країни -члена ЄС і ЕАСТ. Європейський член - будь-яке угрупування, що об'єднує не менше п'яти країни-членів ЄС і ЕАСТ, а також що представляє міжгалузеві інтереси. Асоційованим членом має право бути будь-яка європейська неприбуткова організація без права голосу в ЕОІС.

ЕОІС здійснює як зовнішні зв'язки (укладення угод про взаємне визнання результатів випробувань і сертифікації з країнами, що не є членами ЄС), так і силами галузевих комітетів сприяє укладенню подібних угод на основі європейських стандартів серії EN 45000 усередині ЄС. Експортери продукції зобов'язані знати, що на ринках західноєвропейських країн признаються тільки видані центрами сертифікати, які відповідають вимогам євронорм 45000.

Сім європейських стандартів серії EN 45000 торкаються випробувань, сертифікації і акредитації випробувальних центрів. У них містяться критерії оцінки діяльності випробувальних лабораторій (EN 45001 і EN 45002), оцінки органів по акредитації випробувальних лабораторій (EN 45003). Стандарти EN 45011, EN 45012, EN 45013, EN 45014 містять вимоги по роботі сертифікаційних центрів, органів по сертифікації систем якості і персоналу. У них наводиться і форма декларації постачальника про відповідність товару вимогам стандарту. Офіційне прийняття цих стандартів як національні дає можливість створювати значну міру довіри до результатів сертифікації і випробувань різних сертифікаційних і випробувальних центрів. На урядовому рівні в країнах ЄС офіційно признаються лише ті центри, які організовують свою діяльність в повній відповідності з євронормами серії 45000.

В структурі ЕОІС діють: Рада; спеціалізовані комітети; галузеві комітети; групи управління договорами; адміністративна інфраструктура підтримки.

Рада координує діяльність за оцінкою відповідності, забезпечує гласність відносно принципів і процедур оцінки, публікує інформацію про діяльність організації, сприяє Комісії ЄС у визначенні перспектив в роботі по взаємному визнанню результатів випробувань (у тому числі з країнами, що не входять в ЄС), контролює правильність процедур. Рада складається з 14 членів: один член представляє загальні інтереси держав, що полягають в організації; по три - від споживчих організацій, профспілок і Організації європейської промисловості; по одному - від кожного спеціального і галузевого комітетів, Комісії ЄС і кожної європейської організації із стандартизації.

Спеціалізовані комітети розробляють правила і процедури, контролюють їх виконання; організовують технічні експертизи силами своїх експертів; сприяють укладенню угод про взаємне визнання по сертифікації, випробуванням або контролю; консультують і надають технічну допомогу за інтерпретацією і застосуванням засадничих європейських стандартів в області управління якістю продукції EN 29000 і в області випробувань EN 45000.

Галузеві комітети складаються з представників зацікавлених сторін від країн-членів, включаючи виготівників, споживачів та ін. Їх діяльність конкретизується відповідно до особливостей і потреб певної галузі виробництва. В цілому галузеві комітети повинні забезпечувати необхідною інформацією зацікавлені в ній сторони; координувати роботу в галузях по укладенню угод про взаємне визнання, у тому числі і на міжнародному рівні; підтримувати зв'язки з аналогічними організаціями інших регіонів і країн за межами ЄС.

Групи управління договорами розробляють правила ло укладенню договорів про взаємне визнання і котролируют їх виконання; спостерігають за діяльністю національних систем сертифікації; підтримують постійний контакт з Радою, галузевими і спеціалізованими комітетами, інформуючи їх про свою роботу і виникаючі потреби.

Адміністративна инфрастуктура підтримка забезпечується головним чином силами СЕН і СЕНЭЛЕК. Основне місце в інфраструктурі займає інформаційне забезпечення: єдиною інформаційною системою по стандартизації користуються усі організації по стандартизації країн - членів ЄС.

Інформацію по сертифікації, випробуванням і випробувальним лабораторіям надає система " Промолог-сертифікат", в яку закладені детальні і великі відомості, що стосуються товарів, сертифікованих на відповідність певним нормативним документам, і самі ці документи; особливостей систем сертифікації для певних видів виробів; правив і процедур конкретних систем сертифікації; знаків відповідності; аналогів конкретного виробу, його виготівників, характеристик безпеки і якості і так далі. Передбачається, що надалі ця інформаційна система розглядатиметься як частину єдиної інформаційної системи по стандартизації.

Політика ЄС в області сертифікації цілком ув'язується з політикою за якістю, основні положення якої зводяться до наступного.

Відповідність товару основним вимогам має бути обов'язковою, оскільки необхідно охороняти здоров'я людей і забезпечувати їх безпеку, охороняти довкілля. Але обов'язкова відповідність непридатна до методів управління, спрямованих на підвищення ефективності, конкурентоспроможності і досягнення досконалості. Політика ЄС в області якості базується на принципі "горизонтального підходу", сенс якого зводиться до "підтягування" тих областей, де спостерігається низька міра конкурентоспроможності, і зміцненню позицій там, де досягнута перевага. Це не повинно бути пов'язано з концентрацією усіх зусиль на якійсь одній галузі промисловості. Кінцева мета цієї концепції - підвищення якості життя громадян Європейського Союзу. Ця політика зв'язана з дещо ширшою концепцією якості, коли продукція не лише відповідає заданим вимогам і придатна до застосування, але і має додаткову перевагу над іншою продукцією при конкурентоздатній ціні.

Такий підхід до управління якістю вимагає і нового підходу до стратегічного управління компанією, який якнайкраще відповідає концепції TQM - усебічного управління якістю. TQM розглядається в зарубіжних країнах як найбільш високий ступінь в управлінні якістю, шлях до якої лежить через самооцінку діяльності компанії, усунення усього, що заважає досягненню переваги в області якості і обов'язковому залученню усього персоналу компанії (не лише усіх підрозділів виробничих підприємств, але усій корпорації в цілому) в TQM.

ЄС визначає основні цілі своєї політики в області якості :

- підвищення конкурентоспроможності європейських фірм на внутрішньому і зовнішніх ринках;

- розвиток інфраструктури, що забезпечує технічну основу єдиного

ринку;

- зміцнення партнерства постачальників і споживачів;

- підвищення якості і ефективності праці;

- примноження промислового потенціалу Європи в цілому. Перераховані цілі узгоджуються з політикою за оцінкою відповідності, а

практика сертифікації у свою чергу сприяє досягненню спільних цілей політики ЄС в області якості і конкурентоспроможності.

Сертифікація в ЄС глибоко проникла і в сферу управління якістю продукції. Деякі фахівці вважають, що фактично усі фірми західноєвропейських країн сертифікували системи якості на відповідність стандартам ИСО 9000 і переходять до більш високого ступеня - освоєння TQM, коли якість визначається як стратегія управління фірмою.