4.6. Угода про оцінку відповідності та прийнятність промислових товарів

Угода про взаємне визнання Україною та ЄС сертифікатів відповідності на промислову продукцію (Угода АСАА - Agreement on Conformity Assessment and Acceptance of Industrial Products) — майбутня угода, яка, на думку Держспоживстандарту має бути укладена між Україною і ЄС в рамках розпочатого у лютому 2008 року переговорного процесу щодо Угоди про асоціацію між Україною та ЄС [²⁵].

Інтегральною складовою Угоди про асоціацію між Україною та ЄС будуть положення Угоди про зону вільної торгівлі (Угода про ЗВТ). Згідно з практикою укладання подібних угод, додатком до положень Угоди про ЗВТ є Угода про взаємне визнання сертифікатів відповідності на промислову продукцію (Угода АСАА). Така угода укладається в формі Протоколу щодо оцінки відповідності та прийнятність промислової продукції (АСАА).

Такі угоди укладались Європейським Союзом з країнами, які були кандидатами на членство в ЄС, та країнами Середземномор'я і дали змогу продукції, що охоплювалась цими угодами, вільно просуватись на внутрішньому ринку ЄС без додаткових процедур оцінки відповідності.

У грудні 2005 року в Брюсселі між Держспоживстандартом та Генеральним директоратом Європейської Комісії «Підприємництво та промисловість» і «Торгівля» було підписано домовленість щодо закріплення основних напрямів співпраці на основі Плану дій щодо вільного просування промислових товарів (далі — План дій АСАА), які необхідно здійснити у рамках підготовки до укладення з ЄС Угоди АСАА. План дій АСАА охоплює:

• адаптацію законодавства, гармонізацію нормативно-правової бази,

• створення (модернізацію) відповідної інфраструктури.

У рамках Плану дій АСАА за участі центральних органів виконавчої влади і підприємницьких структур було визначено й погоджено з європейською стороною чотири пріоритетні сектори української промисловості, у яких буде здійснюватись доступ продукції на ринки Сторін на основі дії Угоди АСАА:

• низьковольтне обладнання,

• машини і механізми,

• прості посудини високого тиску,

• електромагнітна сумісність

З 2005 року Держспоживстандарт здійснює адаптацію рамкового і секторального законодавства, удосконалення інфраструктури якості, гармонізацію національних стандартів з міжнародними та європейськими нормами і правилами. Станом на початок 2010 в Україні прийнято

• 5998 національних стандартів, гармонізованих з міжнародними та європейськими,

• 27 технічних регламентів, розроблених на основі європейських директив, насамперед директив Нового і Глобального підходу, у тому числі три технічні регламенти, що визначені як пріоритетні (безпека простих посудин високого тиску, електромагнітна сумісність, низьковольтне обладнання). Інші два пріоритетні технічні регламенти проходять процедури узгодження (машини і механізми, обладнання, що працює під тиском). До затверджених технічних регламентів Держспоживстандартом прийнято переліки стандартів, які є доказовою базою відповідності продукції вимогам цих технічних регламентів.

Створення всебічної та поглибленої зони вільної торгівлі з масштабним сегментом наближення регуляторного законодавства України до стандартів ЄС сприятиме поступовій інтеграції України до внутрішнього ринку ЄС.

Для досягнення можливості інтегруватися до внутрішнього ринку ЄС Україна має привести свою систему технічного регулювання у відповідність до європейських вимог, оскільки головними перешкодами торгівлі з ЄС є не імпортні тарифи, а технічні бар'єри у торгівлі - вимоги до безпечності та якості продукції, її характеристик, процедури оцінки відповідності.

Позиція ЄС (у викладі Держспоживстандарту України)

У процесі розпочатих переговорів Держспоживстандарт не погоджувався з пропозицією ЄС, яка полягала в односторонньому визнанні українською стороною європейських сертифікатів і відкритті українського ринку для продукції країн ЄС. Ця пропозиція була неприйнятною для української сторони, як така, що порушує принцип симетричного взаємного доступу продукції на ринки Сторін і не відповідає положенням Угоди про технічні бар'єри у торгівлі СОТ (далі — Угода ТБТ СОТ).

Позиція Держспоживстандарту

Європейській стороні було запропоновано підхід, який полягає у тому, що Україна і ЄС будуть керуватись положеннями Угоди АСАА у секторах, в яких Україною здійснено адаптацію і створено відповідну інфраструктуру після перевірки європейськими експертами. Доступ продукції на ринки Сторін, яка не охоплена Угодою АСАА, регулюватиметься Угодою ТБТ СОТ.

Відкритий формат Угоди АСАА передбачає, що після адаптації законодавства, створення відповідної інфраструктури та перевірки відповідності європейським нормам у певних секторах, ці сектори буде внесено до Угоди АСАА без необхідності повторної ратифікації. Вільний доступ продукції на ринки Сторін буде забезпечено на основі взаємного визнання сертифікатів відповідності на цю продукцію.

Передбачається, що протягом трьох років ЄС надаватиме Україні технічну допомогу для удосконалення системи технічного регулювання. В результаті цього мають бути введені в дію всі директиви Нового і Глобального підходів, які за експертною оцінкою охоплюють понад 50% обсягів взаємної торгівлі.

Подальші кроки України з адаптації законодавства будуть приводити до включення до Угоди АСАА інших видів продукції, за якими буде відкриватись взаємний доступ продукції на ринки Сторін на основі взаємного визнання сертифікатів відповідності.

Позиція ЄС (у викладі Мін'юсту України)

Європейська сторона запропонувала в частині щодо технічних бар'єрів розділу «Торгівля товарами» проекту Угоди про зону вільної торгівлі підхід щодо визначення еквівалентності товарів відповідно до формату АСАА. Тобто, відповідно до Протоколу про оцінку відповідності та прийнятність промислової продукції між Україною та ЄС (далі - Угода АСАА) відбуватиметься взаємне визнання сертифікатів відповідності на продукцію, що належатимуть до сфер, в яких здійснено адаптацію законодавства України до актів ЄС та створено відповідну інфраструктуру.

Положення Угоди АСАА на момент підписання та вступу в дію Угоди про зону вільної торгівлі міститимуть зобов'язання України щодо адаптації законодавства лише до положень актів acquis communautaire Нового і Глобального підходу. Торгівля продукцією між Сторонами, яка не буде охоплена положеннями Угоди АСАА, здійснюватиметься відповідно до Угоди про технічні бар'єри у торгівлі COT (далі - Угода СОТ ТБТ).

Також формат Угоди АСАА передбачає, що після адаптації законодавства, створення відповідної інфраструктури та перевірки відповідності європейським нормам у інших секторах, ніж ті що будуть зазначені Угоді АСАА, ці сектори будуть внесені до положень Угоди АСАА.

Два підходи доступу української продукції на ринок ЄС

В Україні існує два підходи стосовно доступу української продукції на ринок ЄС:

• підхід на основі Угоди АСАА (Держспоживстандарт)

• підхід на основі вільного доступу продукції на ринки Сторін після п'ятирічного періоду адаптації (Міністерство юстиції України).

Позиція Держспоживстандарту

На думку Держспоживстандарту існують ризики для України, якщо буде обраний підхід, запропонований Міністерством юстиції України.

1. Ризик невиконання Україною повномасштабної адаптації внаслідок браку необхідних ресурсів. Це призведе до того, що європейські товари будуть вільно надходити на український ринок, а українським товарам доведеться проходити процедуру оцінки відповідності.

2. недостатня якість української продукції її невідповідність європейським вимогам призведе до заборони поставок на ринок ЄС і застосування відповідних штрафних санкцій.

Для об'єднання двох підходів, думку Держспоживстандарту необхідно:

1. прийняти Закон України про національну програму адаптації до норм ЄС. Програма розрахована на 10 років і передбачає повномасштабну адаптацію законодавства, нормативної бази, створення відповідної інфраструктури згідно з європейськими принципами, підготовку економіки України до роботи за європейськими нормами;

2. відобразити в розділі технічні бар'єри у торгівлі Угоди про зону вільної торгівлі підхід на основі Угоди АСАА та посилання на відповідну Національну програму.

Позиція Міністерства юстиції України

Угода про асоціацію має сприяти поступовій інтеграції України до внутрішнього ринку ЄС. Тому її положення мають містити всі необхідні юридичні механізми для побудови внутрішнього ринку, як це передбачається в статях 34-36 Договору про функціонування Європейського Союзу. Натомість запропонований ЄС формат розділу «Торгівля товарами» в частині технічних бар'єрів у торгівлі передбачає інший механізм побудови внутрішнього ринку між Україною та ЄС.

Так, по-перше, надання вільного доступу українським товарам на ринок ЄС відбуватиметься паралельно із забезпеченням еквівалентності законодавства, тобто після здійснення адаптації законодавства. На нашу думку такий підхід не є заохочувальним для України, оскільки не покладає на Україну обов'язку забезпечити еквівалентність. Навпаки, ЄС пропонує Україні визнавати еквівалентність лише у тих аспектах і тоді, коли Україна буде готова до визнання еквівалентності.

План дій щодо вільного просування промислових товарів на сьогоднішній день не реалізовано. Виконання Національної програми адаптації до норм ЄС в сфері технічного регулювання, яку запропоновано Держспоживстандартом прийняти для здійснення протягом 10 років повномасштабної адаптації законодавства України до законодавства ЄС, не забезпечить автоматичного спрощення зі сторони ЄС умов доступу української продукції на ринок ЄС.

По-друге, такий формат Угоди АСАА буде стосуватися лише продукції, яка входитиме до секторів, які в ЄС регулюються актами acquis communautaire Нового і Глобального підходу, а саме переважно це стосуватиметься такої продукції: низьковольтне обладнання, машини і механізми, прості посудини високого тиску, електромагнітна сумісність.

Натомість інші товари, які відносяться до інших сфер економіки, залишатимуться осторонь процедур визнання еквівалентності, зокрема: автомобілі, сільськогосподарські та лісогосподарські трактори, будівельне устаткування та обладнання, текстиль (тканини), продукти харчування, добрива, небезпечні речовини, косметика, тютюн, алкогольні напої, предмети культури, рекреаційні транспортні засоби.

В деяких сферах, які не будуть внесені до Угоди як такі, що потребують встановлення еквівалентності, вже діятиме на момент вступу Угоди відповідне законодавство, гармонізоване з законодавством ЄС, наприклад це стосується текстильних виробів, сільськогосподарських та лісогосподарських машин, маркування продуктів харчування:

• в 2009 році прийнятий Технічних регламент щодо назв текстильних волокон і маркування текстильних виробів, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 14.01.2009 № 13, який розроблений з урахуванням вимог Директиви Європейського Парламенту і Ради ЄС 96/74/ЄС від 16 грудня 1996 р. про назви і правила маркування текстильних матеріалів,

• на виконання Загальнодержавної програми адаптації законодавства України до законодавства Європейського Союзу розроблено:

  • проект Технічного регламенту щодо затвердження типу сільськогосподарських або лісогосподарських тракторів, їх причепів та змінних причіпних машин разом з їх системами, складовими частинами та окремими технічними із урахуванням;

  • проект Технічного регламенту щодо частин та характеристик колісних сільськогосподарських або лісогосподарських тракторі;

  • проект Технічного регламенту щодо маркування харчових продуктів.

Положення тексту Додатку до статті 11 «Врегулювання правил та скасування нетарифних заходів» розділу «Торгівля товарами» в редакції, запропонованій Держспоживстандартом, містять деякі неузгодженості.

Так, зокрема передбачається здійснення гармонізації національного законодавства до acquis communautaire, що визначають вимоги до інституцій та адміністративної інфраструктури, а саме до положень

• Регламенту (EC) № 764/2008 Європейського Парламенту і Ради від 9 липня 2008 року щодо визначення процедур, пов'язаних із застосуванням певних національних процедур до продукції, правомірно розміщеної на ринку держави-члена, та щодо скасування Рішення № 3052/95/ЕС,

• Регламенту (EC) № 765/2008 Європейського Парламенту і Ради від 9 липня 2008 року, що визначає вимоги до акредитації та ринкового нагляду щодо розміщення продукції на ринку та що скасовує Регламент (EEC) № 339/93,

• Рішення № 768/2008/ЕС Європейського Парламенту і Ради від 9 липня 2008 року про спільні правові рамки розміщення продукції на ринку та про скасування Рішення Ради 93/465/ЕЕС, протягом трьох років.

Водночас, більшість інших сфер щодо торгівлі товарами, для визнання еквівалентності яких необхідно спочатку створити інституційну та адміністративну систему на зразок європейській, мають бути гармонізовані з законодавством ЄС протягом року або двох років.

Департамент з питань адаптації законодавства Міністерства юстиції пропонує:

1. В основу тексту щодо усунення технічних бар'єрів у торгівлі покласти положення статей 34-36 Договору про функціонування Європейського Союзу, аналогічно до угод з Норвегією, Ісландією, Туреччиною, Албанією тощо

2. Передбачити, що Україна у чіткі строки здійснить імплементацію актів acquis communautaire як щодо інституційної системи контролю за обігом товарів (Регламенти 764/2008 й 765/2008 та Рішення 768/2008 від 9 липня 2008 року), так і щодо змістовних вимог до товарів (категорії вимог див у додатку XX).

3. Передбачити, що Україна може нотифікувати ЄС про імплементацію актів acquis communautaire до завершення перехідних періодів

4. Передбачити, що обов'язок імплементувати акти acquis communautaire охоплює всі необхідні заходи із забезпечення дієвого застосування в правовому порядку України норм, еквівалентних нормам актів acquis communautaire.

5. Передбачити, що до того, як Україна нотифікує про належну імплементацію актів acquis communautaire в свій правовий порядок, ЄС та Україна можуть обмежувати рух товарів на підставі положення Угоди, що відповідає статті 36 Договору про функціонування Європейського Союзу, а саме на підставі:

• суспільної моралі, порядку чи безпеки;

• захисту здоров'я та життя людей, тварин чи рослин;

• захисту національних скарбів, що мають мистецьку, історичну чи археологічну вартість;

• захисту промислової та комерційної власності.

Такі обмеження повинні відповідати Угоді СОТ ТБТ [²⁶.²⁷].