3.2.8. Угорщина

Законодавство. Діють закони про стандартизацію, оцінку відповідності, акредитацію. Впроваджено всі європейські директиви.

Нормативна база. 90% національних стандартів ідентичні європейським.

Інфраструктура. Загальну координацію робіт здійснює Міністерство економіки. У сфері стандартизації діє Угорський інститут стандартів. У сфері акредитації –орган акредитації. Органи сертифікації незалежні. У сфері метрології існує Метрологічний центр і низка реґіональних центрів. Захист прав споживачів здійснюється через мережу громадських організацій. Навчання здійснює Інститут стандартів.

3.2.9. Японія

Національна система сертифікації Японії. Система сертифікації продукції на відповідність національним стандартам впроваджена в Японії за рішенням уряду. Вона охоплює машинобудування, електротехніку, автомобілебудування, залізничний транспорт, суднобудування, чорну та кольорову металургію, хімічну, текстильну, целюлозно-паперову, гірничодобувну, авіаційну галузі промисловості, цивільне будівництво, архітектуру тощо.

Загальне управління роботами з сертифікації здійснюють Міністерство зовнішньої торгівлі та промисловості, Міністерство транспорту і Міністерство охорони здоров'я на основі промислових законів, а методичним забезпеченням сертифікації промислової продукції займається департамент стандартів Міністерства зовнішньої торгівлі та промисловості.

Законодавчою базою в галузі сертифікації є приблизно 10 промислових законів, національні стандарти з вимогами до продукції та послуг, нормативні документи систем сертифікації деяких видів продукції з обов'язковими вимогами до сертифікації на безпеку.

Управління сертифікацією реалізується за допомогою акредитації випробувальних лабораторій, утворення міністерствами структур незалежних і некомерційних випробувальних лабораторій, надання сертифікатів, інспекційного контролю виконання правил сертифікації, методичного забезпечення сертифікаційної діяльності, надання випробувальним лабораторіям обладнання та коштів.

Стандарти Японського комітету промислових стандартів (JISC) охоплюють всю промислову продукцію (крім медикаментів, хімічних добрив і сільськогосподарських хімікатів), продукцію сільського та лісового господарства, а також харчові продукти і шовкову пряжу (майже 5000 стандартів JIS на продукцію, 2000 — на процеси її виготовлення).

При сертифікації використовують не всі стандарти. За рішенням міністерств вибрані приблизно 1000 стандартів, відповідність яким може бути підтверджена знаком JIS. Таке підтвердження поширюється не лише на продукцію, але й на технологію її виготовлення.

Сертифікації підлягають усі види продукції, що є потенційно небезпечними.

УЯпонії здійснюється нагляд за продукцією із знакомJIS, що передбачає перевірку стану виробництва на підприємстві, випробування, інспекційний контроль та інші находи.

Основними виконавчими структурами в системі сертифікації є незалежні випробувальні лабораторії, які юридично не належать до жодних виробничих та комерційних структур. Основною метою їх створення було запобігання (ікспортуванню продукції низької якості та поліпшення якості японських товарів.

Японські випробувальні організації мають угоди з аналогічними зарубіжними про взаємне визнання результатів випробувань (наприклад, з французькою національною випробувальною лабораторією (LNA))

В Японії діють три форми сертифікації :

- обов'язкова сертифікація, що підтверджує відповідність законодавчим вимогам;

- добровільна сертифікація на відповідність національним стандартам J1S, яку проводять органи уповноважені урядом;

добровільна сертифікація, яку проводять приватні органи по сертифікації. Обов'язкова сертифікація регламентується чинними законами (їх більше 30), в яких встановлюються перелік продукції, належній обов'язковій сертифікації, і вимоги до неї; схеми сертифікації; знаки відповідності; органи управління, відповідальні за організацію сертифікації і інспекційний контроль. Уповноважені органи розробляють технічні регламенти, на відповідність яким проводяться сертифікаційні випробування, а затверджує їх Кабінет міністрів країни.

Забезпечення виконання законодавчих положень по сертифікації розподіляється між міністерствами і іншими державними органами управління. Наприклад, за Міністерством зовнішньої торгівлі і промисловості закріплені десять законів.

По деяких видах продукції в законах вводяться категорії, що характеризують міру їх небезпеки для користувача. Наприклад, для електротехнічних виробів встановлені категорії А і б. Для категорій використовують різні схеми сертифікації і знаки відповідності (рисунок).

Для небезпечніших товарів (категорія А) передбачена сертифікація третьою стороною, а для виробів категорії б - заява-декларація виготівника.

Випробувальні лабораторії призначаються міністерствами і працюють як неприбуткові організації.

Особливість обов'язкової сертифікації в Японії полягає в необхідності отримати дозвіл на серійне виробництво продукції, належній обов'язковій сертифікації, а також в тому, що товари, що експортуються, підлягають обов'язковій сертифікації. Японський комітет промислових стандартів (Japanese Indusrial Standarts Committee, JIS)

Добровільна сертифікація на відповідність стандарту JIS не завжди підтверджує відповідність вимогам безпеки, оскільки обов'язкові вимоги включаються в технічні регламенти. Цей вид сертифікації знаходиться у введенні Міністерства зовнішньої торгівлі і промисловості, яке організовує і координує її. Заявник повинен звертатися до міністра, що однаковою мірою відноситься і до експортерів на японський ринок, якщо з ними не укладена угода про взаємне або одностороннє визнання результатів.

Як правило, схема сертифікації включає оцінку діючої системи якості на відповідність стандартам ИСО 9000 і інспекційний контроль, який в плановому порядку проводиться один раз в 4-5 років, а позаплановий - у будь-який час без попередження.

Розглянемо особливості сертифікації товарів, що поставляються в Японію.

На підставі закону про електротехнічні товари побутового призначення і контролю матеріалів для їх виробництва діє знак відповідності Т. Отримання такого знаку служить необхідним "пропуском" для реалізації товарів цього виду, причому закон однаковою мірою діє як для японських, так і електротехнічних товарів, що імпортуються. Знак, що відноситься до товару категорії А, засвідчує відповідність побутових електротоварів, до яких користувач торкається безпосередньо (електробритви, телевізори, пилососи та ін.).

Знак категорії В – це підтвердження відповідності таких товарів, як електроарматура, вентилятори, устаткування офісів і тому подібне

Експортер подібних товарів на японський ринок повинне представляти свій продукт на випробування в японському відповідному випробувальному центрі. Зробити це він має право тільки через японських посередників, які у свою чергу проходять через певну процедуру. Японський посередник зобов'язаний уявити до Міністерства зовнішньої торгівлі і промисловості усі дані про товар, який він має намір імпортувати : параметри безпеки і якості, класифікаційні характеристики, подтиерждение його повної відповідності японським стандартам. Посередник зобов'язаний гарантувати дотримання порядку отримання знаку відповідності і своєчасно інформувати покупців про усі зміни в якості або конструкції товару.

Якщо ж товар належить до категорії б, додається додаткова вимога до імпортера - посередника, який продаватиме товар зарубіжної фірми : представлення в Міністерство торгівлі і промисловості заяви про намір почати бізнес по цьому товару. Японський покупець "вихований" таким чином, що електротехнічні товари, не маркіровані знаком відповідності Т, він сприймає як низькоякісні з усіма витікаючими звідси наслідками для експортера.

До обов'язкових знаків відповідності в Японії відносяться також: знак v - y що що засвідчує схвалення товару Японським інститутом телекомунікаційного устаткування :

знак v -> (див. рисунок) що означає відповідність широкого діапазону товарів

До обов'язкових знаків відповідності в Японії відносяться також: знак засвідчує схвалення товару Японським інститутом телекомунікаційного устаткування; знак (див. рисунок), що означає відповідність широкого діапазону товарів вимогам японських стандартів. Знак введений Міністерством торгівлі і промисловості, яке і здійснює контроль за отриманням знаку і подальший нагляд за дотриманням встановлених вимог виробником товару.

Діють також різні добровільні знаки. Їх встановлюють асоціації і інші суспільства для інформування споживачів про відповідність товару певним вимогам. Особливо характерне застосування таких знаків для продовольчих товарів.

Таким чином, експортери на японський ринок вимушені вивчати вимоги стандартів і правил, діючих в приймаючій країні; звертатися в японські випробувальні лабораторії, якщо немає угоди про взаємне визнання результатів випробувань. А для цього необхідно правильно вибрати японського посередника, без якого виконати усі вимоги, тобто просунути товар на ринок неможливо. Іноземні постачальники на ринок Японії намагаються різними шляхами здолати або хоч би понизити жорсткі бар'єри, що захищають внутрішній ринок. Так, США вдалося добитися угоди японської сторони на проведення випробувань деяких товарів, призначених для експорту в Японію, у своїх лабораторіях під спостереженням японського Міністерства зовнішньої торгівлі і промисловості. Ця угода торкнулася лише п'яти американських лабораторій, на думку яких залишається ще я язиковий бар'єр, оскільки японська сторона бере до розгляду тільки перекладені на японську мову документи.

Для проведення сертифікації систем якості була створена Японська асоціація по сертифікації систем якості (JAВ).Japan Accreditation Board for Conformity Assessment (JAB) Основні її функції:

- акредитація органів по сертифікації продукції і систем якості і організацій, що займаються навчанням аудиторів; атестація аудиторів, а також реєстрація відповідних постачальників;

- проведення досліджень і здійснення практичних дій зі взаємного визнання акредитації органів по сертифікації систем якості за кордоном, по координації зусиль в цій області з національними і зарубіжними організаціями;

- виконання інших робіт, спрямованих на досягнення цілей JAВ.

Уся діяльності JAВ будується відповідно до документів ИСО і МЭК, наприклад, нею підготовлений довідник на основі документу ИСО/КАСКО "Проект керівництва ИСО/МЭК. Загальні вимоги до сертифікації і реєстрації органів оцінки відповідності і акредитації систем". Опубліковані і інші керівні документи JAB по виконанню вказаних вище робіт.

Акредитація органів по сертифікації і організацій, що займаються підготовкою аудиторів, здійснюється аудиторами JAB, що призначаються її генеральним директором. По лінії JAB акредитовані такі великі центри, як Центр сертифікації систем якості Японської асоціації по стандартизації (JSA-Q), Центр по контролю газового устаткування (JIA-QA), Центр сертифікації систем якості Асоціації по безпеці посудин, працюючих під тиском та ін.

При сертифікації аудиторів JAB видає сертифікати трьох категорій : головного аудитора, аудитора і помічника аудитора.

.