
- •Навчально-методичний посібник з дисципліни
- •Тема 2. Роль міжнародних організацій в системі міжнародного технічного регулювання 23
- •Тема3. Особливості систем технічного регулювання певних країн світу 96
- •Тема 4. Міжнародні угоди і законодавчо-нормативна база сфери міжнародного та технічного регулювання України 126
- •Тема 5. Складові системи міжнародного технічного регулювання 170
- •Тема 6. Україна в системі міжнародної технічної допомоги. Програми міжнародної технічної допомоги в галузі технічного регулювання 233
- •1. Вступ
- •1. Навчальна програма дисципліни
- •1.1. Вступ. Загальна характеристика системи технічного регулювання в умовах глобалізації економічних процесів
- •1.2. Роль міжнародних організацій в системі міжнародного технічного регулювання
- •1.3. Особливості систем технічного регулювання певних країн світу
- •Модуль іі. Особливості систем технічного регулювання певних країн світу
- •2.1. Міжнародні угоди та законодавчо-нормативна база сфери міжнародного технічного регулювання
- •2.2. Складові системи міжнародного технічного регулювання
- •2.3. Україна в системі міжнародної технічної допомоги. Програми міжнародної технічної допомоги в галузі технічного регулювання
- •Частина і
- •Методичні поради до вивчення теми
- •Методичні поради до вивчення теми
- •Термінологічний словник
- •Питання для самостійного вивчення
- •Тема 2. Роль міжнародних організацій в системі міжнародного технічного регулювання
- •2.1. Характеристика, завдання та напрями діяльності Світової організації торгівлі
- •2.1.1. Завдання, напрями, принципи діяльності Світової організації торгівлі
- •2.1.2. Організації економічного співробітництва і розвитку
- •2.1.3. Організація оон з питань продовольства та сільського господарства
- •2.1.4. Організація Об'єднаних Націй з промислового розвитку
- •2.1.5. Організація оон з торгівлі та розвитку
- •2.1.6. Програма розвитку оон
- •2.2. Характеристика та основні напрями діяльності міжнародних організацій у сфері технічного регулювання
- •2.3.Міжнародні та регіональні організації зі стандартизації
- •2.3.1. Міжнародна організація по стандартизації iso
- •2.3.2.Європейський Комітет по Стандартизації
- •2.3.3. Європейський комітет із стандартизації в галузі електротехніки та електроніки
- •2.3.4. Міжнародна електротехнічна комісія
- •2.3.5. Діяльність Європейського союзу в галузі стандартизації
- •2.4. Міжнародні та регіональні організації з метрології
- •2.4.1. Міжнародне бюро мір і ваг
- •2.4.2. Міжнародна організація законодавчої метрології
- •2.4.3. Міжнародна конфедерація з вимірювань
- •2.4.4. Всесвітня метеорологічна організація
- •2.5.Міжнародні та європейські організації в галузі оцінки відповідності та акредитації
- •2.5.1. Європейський комітет iso з оцінки відповідності
- •2.5.2. Система з сертифікації виробів електронної техніки
- •2.5.3. Міжнародна конференція з акредитацій випробувальних лабораторій
- •2.6. Міжнародні та регіональні організації в галузі якості, безпеки та споживчої політики
- •2.6.1. Міжнародна організація споживачів
- •2.6.2. Комітет з захисту інтересів споживачів
- •2.6.3. Європейська організація з якості
- •2.6.4. Україна і Організація оон з питань продовольства та сільського господарства
- •2.6.5. Міжнародний альянс хассп
- •2.6.7. Міжнародна організація з тестувань товарів та послуг
- •2.6.8. Європейська економічна комісія оон
- •Методичні поради до вивчення теми
- •Термінологічний словник
- •Контрольні запитання
- •Тема3.Особливості систем технічного регулювання певних країн світу
- •3.1. Система технічного регулювання в країнах єс - правила системи, принцип створення єдиного ринку
- •3.2. Аналіз іноземного досвіду побудови системи технічного регулювання та споживчої політики
- •3.2.1. Австрія
- •3.2.2. Німеччина
- •3.2.3. Франція
- •3.2.4. Чехія
- •3.2.5. Фінляндія
- •3.2.6. Латвія
- •3.2.7. Польща
- •3.2.8. Угорщина
- •3.2.9. Японія
- •3.2.10. Сша
- •3.2.11. Російська Федерація
- •Підсумки
- •Методичні поради до вивчення теми
- •Термінологічний словник
- •Контрольні запитання
- •Модуль 2 Тема 4. Міжнародні угоди і законодавчо-нормативна база сфери міжнародного та технічного регулювання України
- •4.1. Характеристика міжнародних угод, директив єс у галузі технічного регулювання
- •4.2. Генеральна угода з питань митних тарифів і торгівлі
- •4.3. Роль, переваги та недоліки директив Нового і Глобального підходів щодо обов'язкових вимог до певних видів продукції
- •4.5.Угода про застосування санітарних та фіто санітарних заходів
- •4.6. Угода про оцінку відповідності та прийнятність промислових товарів
- •Методичні поради до вивчення теми
- •Термінологічний словник
- •Тема 5. Складові системи міжнародного технічного регулювання
- •5.1. Система стандартизації продукції
- •5.1.1. Основні цілі cen, правила розробки стандартів, директив, забезпечення бізнес-підходу в межах cen.
- •5.1.2. Добровільність застосування стандартів як основний принцип міжнародної стандартизації
- •5.2. Система оцінки відповідності
- •5.2.1. Державний нагляд за підтвердженням відповідності
- •5.3. Міжнародні та європейські стандарти з підтвердження відповідності: стандарти-серій iso 17000, en 45000
- •5.3.1. Принципи дотримання економічної інтеграції у єс
- •5.3.2.Глобальний та модульний підходи до оцінки відповідності.
- •5.4. Політика в єс з оцінювання відповідності
- •5.4.1. Комплексний підхід до взаємного визнання результатів сертифікації
- •5.4.2. Європейські модулі на стадіях життєвого циклу продукції
- •5.4.2.1. Модулі на стадії проектування.
- •5.4.2.2. Модулі на стадії виробництва
- •5.4.2.3.Модулі на об’єднаній стадії проектування і виробництва
- •5.4.3.Сертифікація в єс
- •5.4.4. Сертифікація в снд
- •5.5. Системи управління безпечністю та якістю товарів та послуг
- •5.5.1. Міжнародні та національні стандарти з управління якістю
- •5.5.2. Правозастосування системи насср та iso 22000
- •5.5.3. Світова практика щодо контролю та поліпшення якості харчової продукції
- •5.5.4. Розвиток систем простежуваності для харчової продукції
- •5.5.5. Відносини із who/faо (Кодекс), оеср, єєк оон
- •5.5.6. Сот/сфс
- •5.6. Стандарти brç, ifs, GlobalGap, програма єс щодо оповіщення про небезпечні товари rapex
- •5.6.1. Стандарт харчової галузі brc
- •5.6.2. Стандарт ifs
- •5.6.3. СтандартGlobalGap
- •5.6.4.Програма єс щодо оповіщення про небезпечні товари rapex
- •5.7. Система ринкового нагляду
- •5.7.1. Суть, принципи Нового підходу до ринкового нагляду
- •5.7.2. Директива щодо акредитації та ринкового нагляду
- •5.7.3. Директива щодо регламентів для акредитації та ринкового нагляду у зв'язку із реалізацією продукції
- •Методичні поради до вивчення теми
- •Термінологічний словник
- •Контрольні запитання
- •Тема 6. Україна в системі міжнародної технічної допомоги. Програми міжнародної технічної допомоги в галузі технічного регулювання
- •6.1.1.Формування системи технічного регулювання в Україні
- •6.1.2.Технічне регулювання електротехнічної галузі в Україні
- •6.1.3. Акредитація
- •6.1.4. Сучаснийстан на напрямки розвитку технічного регулювання в світовому суспільстві та Україні
- •6.1.5. Стислий опис системи технічного регулювання в Україні до проведення реформ
- •6.1.6. Реформа системи технічного регулювання в Україні та проблеми, з якими вона стикається.
- •6.1.7. На шляху до Європи: питання, що потребують подальшого вирішення у ході реформи технічного регулювання в Україні
- •6.1.8. Концепція розвитку системи технічного регулювання та споживчої політики в Україні
- •6.2. Зелена книга
- •6.2.1. Мета Зеленої книги
- •6.2.2. Біла книга „Політика адаптації вітчизняного законодавства в галузі норм і стандартів до європейських вимог",
- •6.2.3. Червона книга "Про політику адаптації вітчизняного законодавства в галузі норм і стандартів до європейських вимог"
- •6.3.Зовнішні та внутрішні чинники впливу на систему технічного регулювання та споживчої політики
- •6.4. Аналіз вимог національного, міжнародного та європейського законодавства, що регулює питання надання міжнародної технічної допомоги
- •6.4.1. Роль та характеристика проектів міжнародної технічної допомоги країн єс (проекти tacis
- •6.4.2. Проект Twinning
- •Частина іі методичні рекомендації для виконання індивідуальної роботи студентів
- •Тема 1. Сутність стандартизації та її роль у розвитку народного господарства
- •1.Основні закони і нормативні документи (нд)
- •2.Нд по сертифікації
- •Додатки
- •1.Основні терміни і поняття
- •Міжнародні та національні організації із стандартизації Міжнародні організації зі стандартизації
- •Національні організації з стандартизації
- •Діючі в Україні, гармонізовані з міжнародними, стандарти по оцінці відповідност (серії iso 17000, iso/iec Guide)
- •Список літератури
- •Порядок і критерії оцінювання знань студентів
- •Система нарахування балів за видами навчальної роботи
- •Розподіл балів, що отримують студенти за результатами вивчення дисципліни " технічне регулювання ”
- •Система нарахування додаткових балів за видами робіт з вивчення дисципліни " технічне регулювання"
- •Система нарахування штрафних балів за видами робіт з вивчення дисципліни "технічне регулюванння"
- •17 Н. Г. Салухіна, о. М. Язвінська - Стандартизація та сертифікація товарів і послуг. Підручник
3.2.3. Франція
Законодавство. [14] Діють закони у сфері стандартизації, метрології, захисту прав споживачів. Впроваджено всі європейські директиви.
Нормативна база. Усі європейські стандарти ухвалено як національні.
Крім того, діють до 30% суто національних стандартів з урахуванням розвитку специфічних галузей економіки Франції.
Інфраструктура. Загальну координацію діяльності у сфері стандартизації, метрології, ринкового нагляду та захисту прав споживачів здійснює Міністерство економіки, фінансів і промисловості. У сфері стандартизації діє Асоціація стандартизації, яка координує діяльність мережі технічних комітетів зі стандартизації, що віддзеркалює європейську структуру стандартизації. Асоціація також здійснює роботу у сфері сертифікації, системи управління якістю та екологічного управління. У сфері сертифікації діють незалежні органи сертифікації продукції. Функціонує Національне агентство з акредитації. У сфері метрології діє Національна метрологічна лабораторія, яка координує діяльність незалежних калібрувальних служб. Питаннями контролю на ринку займається Генеральний директорат боротьби з контрабандною та контрафактною продукцією. Зазначений директорат має мережу близько 100 реґіональних центрів. Питаннями захисту прав споживачів займається широка мережа громадських організацій і третейських судів. Широкомасштабне навчання здійснює Французька асоціація стандартизації. Структурні схеми “Французька система забезпечення якості” та “Система ринкового нагляду Франції” представлено на рис. 1–2.
Сертифікація у Франції
Організаційна структура системи сертифікації у цій країні побудована за галузевим принципом і тісно взаємодіє з системою стандартизації, забезпечуючи не лише відповідність якості продукції і послуг вимогам стандартів, а й удосконалення нормативної бази через розроблення нових стандартів і технічних умов.
Сертифікація у Франції існує з 1939 р. Першим законом в цій області був Закон про знак відповідності національним стандартам NF, який з подальшими змінами і доповненнями діє і сьогодні. Відповідальність за сертифікацію відразу ж була покладена на Французьку асоціацію по стандартизації AFNOR (Association francaise denormalisation, AFNOR) [15].
Організаційно сертифікація побудована за галузевим принципом і постійно взаємодіє з системою стандартизації в плані як відповідності вимогам національних стандартів, так і розробки нових вимог і норм.
ОкрімAFNOR,
сертифікацією управляють органи
державного і галузевого рівня : Французький
центр зовнішньої торгівлі CNCE,
Центр інформації про норми і технічні
регламенти (CINR),
Союз електротехніків (UTE).
AFNOR визначає повноваження випробувальних центрів і лабораторій, відповідає за їх акредитацію, за привласнення і відміну знаку №, координує співпрацю національних органів по сертифікації з міжнародними організаціями.
CNCE відповідає за сертифікацію товарів, що експортуються і імпортуються.
CINR здійснює інформаційне забезпечення національної системи сертифікації і галузей економіки, маючи в розпорядженні банк даних про більш ніж 400 тис. стандартів, про правила і системи сертифікації, процедури акредитації багатьох країн світу, міжнародних і регіональних організацій.
UTE розробляє нормативні вимоги для сертифікації електронної і електротехнічної продукції, будучи не лише уповноваженим AFNOR галузевим органом по сертифікації, але і національною організацією по стандартизації в області електроніки, електротехніки і зв'язку.
Оцінка відповідності у Франції має декілька форм:
- підтвердження відповідності європейським директивам;
- заява-декларація виготівника про відповідність продукту європейському стандарту;
- добровільна сертифікація на відповідність національним стандартам Франції;
- контроль безпеки продукції, що знаходиться у продажу. Відповідність Директивам ЄС підтверджується сертифікацією третьою стороною і знаком СЄ. У Франції близько 20% продукції, що випускається, підлягають такому способу оцінки. Заява-декларація виготівника під його відповідальність вказує, що продукція відповідає конкретному європейському стандарту. Виготівник має право також маркірувати товар знайомий С€. Уповноважений орган здійснює інспекційний контроль за такою продукцією і при виявленні відхилень позбавляє права маркіровки. Якщо товар робиться по іншому нормативному документу, то він підлягає сертифікації третьою стороною.
Добровільна сертифікація на відповідність національним стандартам Франції проводиться AFNOR, причому зазвичай використовується найстрогіша схема сертифікації. Сертифікована продукція маркірується знаком відповідності національним стандартам Франції - NF. Добровільній сертифікації піддається до 75% продукції, що випускається. На відміну від підтвердження відповідності Директивам ЄС в цьому випадку вимагається довести відповідність товару усім вимогам національного стандарту, у тому числі безпеці.
Контроль безпеки продукції, що знаходиться у продажу, проводиться шляхом регулярних перевірок відповідності якості відібраних зразків, маркірованих знаками С€ і NF, вимогам Директиви ЄС або національного французького стандарту відповідно. Найактивніше цим займається Міністерство економіки, керівне роботою декількох тисяч інспекторів Національною системою є система сертифікації на відповідність державному стандарту, що упевняється знаком NF, який застосовується для усіх видів товарів. Але для електротоварів є свої знаки, наприклад, для побутових електроприладів - NF ELECTRICITE. Знак CONTROLE NF LIMITE A LA SECURITE означає тільки безпеку електроприладу, але не відповідність його технічних характеристик стандарту.
Право застосування знаку NF виготівник може отримати на основі контракту і ліцензії у тому випадку, коли в нім зацікавлена значна частина виготівників цього виду продукції. По кожному виду продукції AFNOR стверджує постанови про правила застосування знаку, видах обов'язкового контролю і суб'єктах, що здійснюють його, про відповідальність і порядок апеляцій. При маркіровці товару знаком NF ліцензіат бере на себе зобов'язання не лише по відношенню до AFNOR, але і до споживача. AFNOR має право застосувати переслідування згідно із законом за неправомірну маркіровку товарів, неправдиву рекламу або шахрайство. У Франції знаком NF маркірується більше 100 тис. видів продукції, він має 110 модифікацій для різних галузей.
Продукція зарубіжного виробництва також може маркіруватися цим знаком, якщо вона відповідає встановленим вимогам для аналогічної французької продукції.
З метою більшої доступності для заявників AFNOR затвердила мережу уповноважених органів, що мають право на сертифікацію для отримання знаку NF.
Уповноважений орган виконує замість AFNOR усі функції, пов'язані з сертифікацією (управління, випробування, контроль).
Сертифікація на знак NF носить добровільний характер. Виняток становить продукція медичного напряму (матеріали, ліки, устаткування) де випробування, у тому числі і клінічні, обов'язкові. Такі товари маркіруються знаком NF - MED1CAL.
Незважаючи на добровільність, фірми - виготівники будь-якого виду виробів прагнуть отримати право маркіровки знаком NF, оскільки це забезпечує довіру споживачів до якості товару.
Випробувальні лабораторії у Франції можна підрозділити на чотири групи: державні, громадські, приватні і лабораторії фірм. Акредитація їх добровільна і фінансується лабораторією-заявником. AFNOR акредитувала більше 60 лабораторій, які мають право випробовувати продукцію на відповідність національним стандартам. Окремі акредитовані лабораторії - це технічні промислові центри, які контролюються урядом.
Окрім AFNOR, добровільною акредитацією займається Національна мережа випробувальних лабораторій (RNE), програма якої дотується державою. Термін дії акредитації не перевищує трьох років, перша перевірка зазвичай призначається через рік. У рамках RNE працюють найбільші випробувальні центри Франції : Національна лабораторії по випробуваннях (LNE); Центральна електротехнічна лабораторія (LCIE), яка також є хранителем еталонів і державних стандартів на електротехнічну продукцію. Акредитацію лабораторій по перевірці вимірювальних приладів проводить Національне бюро метрології BNM.
Існує також особливий вид акредитації, який носить обов'язковий характер, зазвичай пов'язаний з конкретним міністерством. Наприклад, Міністерство з довкілля охорони акредитує випробувальні лабораторії, які проводять біологічні і хімічні випробування хімічної продукції на відповідність національним і міжнародним стандартам. Термін подібної акредитації зазвичай не перевищує двох років.
Сертифікацію систем якості у Франції проводить Французька асоціація з забезпечення якості (AFAQ), заснована в 1988 р. У AFAQ діють сертифікаційні комітети — багатосекторний та шість спеціалізованих (з машинобудування, хімії і нафти, продуктів харчування і сільськогосподарських продуктів, транспорту, електротехніки, електроніки). У стадії формування перебувають комітети цивільного будівництва та консультативний. Ці органи виконують загальні керівні, координаційні та інформаційні функції, а також специфічні завдання.
AFNOR відповідає за визначення повноважень і акредитацію випробувальних центрів і лабораторій, за присвоєння і відміну національного сертифікаційного знака «NF», координацію діяльності національних органів із сертифікації з міжнародними організаціями, керівництво діяльністю галузевих асоціацій та бюро з стандартизації та сертифікації.
Кінцевою процедурою у французькій системі сертифікації є присвоєння продукції знака відповідності стандарту — «NF», який означає, що ця продукція пройшла сертифікацію відповідно до встановлених правил, повністю відповідає вимогам відповідних французьких стандартів. Знак «NF» є єдиним у Франції сертифікаційним знаком відповідності національному стандарту. «NF» зареєстрований у Франції відповідно до закону про торгові та сервісні знаки і застосовується в різних галузях промисловості й сільського господарства. Отже, основою національної системи є національні стандарти, що розробляються і затверджуються AFNOR.