
- •Навчально-методичний посібник з дисципліни
- •Тема 2. Роль міжнародних організацій в системі міжнародного технічного регулювання 23
- •Тема3. Особливості систем технічного регулювання певних країн світу 96
- •Тема 4. Міжнародні угоди і законодавчо-нормативна база сфери міжнародного та технічного регулювання України 126
- •Тема 5. Складові системи міжнародного технічного регулювання 170
- •Тема 6. Україна в системі міжнародної технічної допомоги. Програми міжнародної технічної допомоги в галузі технічного регулювання 233
- •1. Вступ
- •1. Навчальна програма дисципліни
- •1.1. Вступ. Загальна характеристика системи технічного регулювання в умовах глобалізації економічних процесів
- •1.2. Роль міжнародних організацій в системі міжнародного технічного регулювання
- •1.3. Особливості систем технічного регулювання певних країн світу
- •Модуль іі. Особливості систем технічного регулювання певних країн світу
- •2.1. Міжнародні угоди та законодавчо-нормативна база сфери міжнародного технічного регулювання
- •2.2. Складові системи міжнародного технічного регулювання
- •2.3. Україна в системі міжнародної технічної допомоги. Програми міжнародної технічної допомоги в галузі технічного регулювання
- •Частина і
- •Методичні поради до вивчення теми
- •Методичні поради до вивчення теми
- •Термінологічний словник
- •Питання для самостійного вивчення
- •Тема 2. Роль міжнародних організацій в системі міжнародного технічного регулювання
- •2.1. Характеристика, завдання та напрями діяльності Світової організації торгівлі
- •2.1.1. Завдання, напрями, принципи діяльності Світової організації торгівлі
- •2.1.2. Організації економічного співробітництва і розвитку
- •2.1.3. Організація оон з питань продовольства та сільського господарства
- •2.1.4. Організація Об'єднаних Націй з промислового розвитку
- •2.1.5. Організація оон з торгівлі та розвитку
- •2.1.6. Програма розвитку оон
- •2.2. Характеристика та основні напрями діяльності міжнародних організацій у сфері технічного регулювання
- •2.3.Міжнародні та регіональні організації зі стандартизації
- •2.3.1. Міжнародна організація по стандартизації iso
- •2.3.2.Європейський Комітет по Стандартизації
- •2.3.3. Європейський комітет із стандартизації в галузі електротехніки та електроніки
- •2.3.4. Міжнародна електротехнічна комісія
- •2.3.5. Діяльність Європейського союзу в галузі стандартизації
- •2.4. Міжнародні та регіональні організації з метрології
- •2.4.1. Міжнародне бюро мір і ваг
- •2.4.2. Міжнародна організація законодавчої метрології
- •2.4.3. Міжнародна конфедерація з вимірювань
- •2.4.4. Всесвітня метеорологічна організація
- •2.5.Міжнародні та європейські організації в галузі оцінки відповідності та акредитації
- •2.5.1. Європейський комітет iso з оцінки відповідності
- •2.5.2. Система з сертифікації виробів електронної техніки
- •2.5.3. Міжнародна конференція з акредитацій випробувальних лабораторій
- •2.6. Міжнародні та регіональні організації в галузі якості, безпеки та споживчої політики
- •2.6.1. Міжнародна організація споживачів
- •2.6.2. Комітет з захисту інтересів споживачів
- •2.6.3. Європейська організація з якості
- •2.6.4. Україна і Організація оон з питань продовольства та сільського господарства
- •2.6.5. Міжнародний альянс хассп
- •2.6.7. Міжнародна організація з тестувань товарів та послуг
- •2.6.8. Європейська економічна комісія оон
- •Методичні поради до вивчення теми
- •Термінологічний словник
- •Контрольні запитання
- •Тема3.Особливості систем технічного регулювання певних країн світу
- •3.1. Система технічного регулювання в країнах єс - правила системи, принцип створення єдиного ринку
- •3.2. Аналіз іноземного досвіду побудови системи технічного регулювання та споживчої політики
- •3.2.1. Австрія
- •3.2.2. Німеччина
- •3.2.3. Франція
- •3.2.4. Чехія
- •3.2.5. Фінляндія
- •3.2.6. Латвія
- •3.2.7. Польща
- •3.2.8. Угорщина
- •3.2.9. Японія
- •3.2.10. Сша
- •3.2.11. Російська Федерація
- •Підсумки
- •Методичні поради до вивчення теми
- •Термінологічний словник
- •Контрольні запитання
- •Модуль 2 Тема 4. Міжнародні угоди і законодавчо-нормативна база сфери міжнародного та технічного регулювання України
- •4.1. Характеристика міжнародних угод, директив єс у галузі технічного регулювання
- •4.2. Генеральна угода з питань митних тарифів і торгівлі
- •4.3. Роль, переваги та недоліки директив Нового і Глобального підходів щодо обов'язкових вимог до певних видів продукції
- •4.5.Угода про застосування санітарних та фіто санітарних заходів
- •4.6. Угода про оцінку відповідності та прийнятність промислових товарів
- •Методичні поради до вивчення теми
- •Термінологічний словник
- •Тема 5. Складові системи міжнародного технічного регулювання
- •5.1. Система стандартизації продукції
- •5.1.1. Основні цілі cen, правила розробки стандартів, директив, забезпечення бізнес-підходу в межах cen.
- •5.1.2. Добровільність застосування стандартів як основний принцип міжнародної стандартизації
- •5.2. Система оцінки відповідності
- •5.2.1. Державний нагляд за підтвердженням відповідності
- •5.3. Міжнародні та європейські стандарти з підтвердження відповідності: стандарти-серій iso 17000, en 45000
- •5.3.1. Принципи дотримання економічної інтеграції у єс
- •5.3.2.Глобальний та модульний підходи до оцінки відповідності.
- •5.4. Політика в єс з оцінювання відповідності
- •5.4.1. Комплексний підхід до взаємного визнання результатів сертифікації
- •5.4.2. Європейські модулі на стадіях життєвого циклу продукції
- •5.4.2.1. Модулі на стадії проектування.
- •5.4.2.2. Модулі на стадії виробництва
- •5.4.2.3.Модулі на об’єднаній стадії проектування і виробництва
- •5.4.3.Сертифікація в єс
- •5.4.4. Сертифікація в снд
- •5.5. Системи управління безпечністю та якістю товарів та послуг
- •5.5.1. Міжнародні та національні стандарти з управління якістю
- •5.5.2. Правозастосування системи насср та iso 22000
- •5.5.3. Світова практика щодо контролю та поліпшення якості харчової продукції
- •5.5.4. Розвиток систем простежуваності для харчової продукції
- •5.5.5. Відносини із who/faо (Кодекс), оеср, єєк оон
- •5.5.6. Сот/сфс
- •5.6. Стандарти brç, ifs, GlobalGap, програма єс щодо оповіщення про небезпечні товари rapex
- •5.6.1. Стандарт харчової галузі brc
- •5.6.2. Стандарт ifs
- •5.6.3. СтандартGlobalGap
- •5.6.4.Програма єс щодо оповіщення про небезпечні товари rapex
- •5.7. Система ринкового нагляду
- •5.7.1. Суть, принципи Нового підходу до ринкового нагляду
- •5.7.2. Директива щодо акредитації та ринкового нагляду
- •5.7.3. Директива щодо регламентів для акредитації та ринкового нагляду у зв'язку із реалізацією продукції
- •Методичні поради до вивчення теми
- •Термінологічний словник
- •Контрольні запитання
- •Тема 6. Україна в системі міжнародної технічної допомоги. Програми міжнародної технічної допомоги в галузі технічного регулювання
- •6.1.1.Формування системи технічного регулювання в Україні
- •6.1.2.Технічне регулювання електротехнічної галузі в Україні
- •6.1.3. Акредитація
- •6.1.4. Сучаснийстан на напрямки розвитку технічного регулювання в світовому суспільстві та Україні
- •6.1.5. Стислий опис системи технічного регулювання в Україні до проведення реформ
- •6.1.6. Реформа системи технічного регулювання в Україні та проблеми, з якими вона стикається.
- •6.1.7. На шляху до Європи: питання, що потребують подальшого вирішення у ході реформи технічного регулювання в Україні
- •6.1.8. Концепція розвитку системи технічного регулювання та споживчої політики в Україні
- •6.2. Зелена книга
- •6.2.1. Мета Зеленої книги
- •6.2.2. Біла книга „Політика адаптації вітчизняного законодавства в галузі норм і стандартів до європейських вимог",
- •6.2.3. Червона книга "Про політику адаптації вітчизняного законодавства в галузі норм і стандартів до європейських вимог"
- •6.3.Зовнішні та внутрішні чинники впливу на систему технічного регулювання та споживчої політики
- •6.4. Аналіз вимог національного, міжнародного та європейського законодавства, що регулює питання надання міжнародної технічної допомоги
- •6.4.1. Роль та характеристика проектів міжнародної технічної допомоги країн єс (проекти tacis
- •6.4.2. Проект Twinning
- •Частина іі методичні рекомендації для виконання індивідуальної роботи студентів
- •Тема 1. Сутність стандартизації та її роль у розвитку народного господарства
- •1.Основні закони і нормативні документи (нд)
- •2.Нд по сертифікації
- •Додатки
- •1.Основні терміни і поняття
- •Міжнародні та національні організації із стандартизації Міжнародні організації зі стандартизації
- •Національні організації з стандартизації
- •Діючі в Україні, гармонізовані з міжнародними, стандарти по оцінці відповідност (серії iso 17000, iso/iec Guide)
- •Список літератури
- •Порядок і критерії оцінювання знань студентів
- •Система нарахування балів за видами навчальної роботи
- •Розподіл балів, що отримують студенти за результатами вивчення дисципліни " технічне регулювання ”
- •Система нарахування додаткових балів за видами робіт з вивчення дисципліни " технічне регулювання"
- •Система нарахування штрафних балів за видами робіт з вивчення дисципліни "технічне регулюванння"
- •17 Н. Г. Салухіна, о. М. Язвінська - Стандартизація та сертифікація товарів і послуг. Підручник
2.4.2. Міжнародна організація законодавчої метрології
МІЖНАРОДНА
ОРГАНІЗАЦІЯ ЗАКОНОДАВЧОЇ МЕТРОЛОГІЇ
- (Organisation internationale de metrologie legale), МОЗМ (OIML)
-міжнародна міжурядова організація.
Утворена в 1956 на підставі Конвенції про
заснування Міжнародної організації
законоддавчої метрології, підписаної
12.Х 1955 у м. Парижі (Франція). Організація
об’єднує більше, ніж 80 країн.
Членами МОЗМ є держави — учасниці Конвенції. В її роботі можуть брати участь держави — члени-кореспонденти організації (серед них і Україна — з 1992). МОЗМ: збирає документацію та інформацію про різні нац. (метрологічні) служби, що займаються легалізацією, повіркою (верифікацією) і контролем засобів вимірювальної техніки (вимірювальних приладів), які підлягають або можуть підлягати законод. і адм. регламентації, тобто бути об'єктом правового регулювання; здійснює переклади, тлумачить і видає тексти нац. законод. актів (нормат.-правових документів), що стосуються засобів вимірювальної техніки, які діють у різних д-вах, та їх застосування; визначає заг. засади законод. метрології, проводить дослідження у сфері законод. метрології; готує модельні (типові) зразки проектів законів і правил, які визначають нормат. базу тех. врегулювання щодо вимірювальних приладів та їх застосування; розробляє проекти організації типової служби з повірки і контролю засобів вимірювальної техніки; сприяє зносинам між службами мір і ваг, які відають законод. метрологією держав — членів організації. Вищим органом МОЗМ є Міжнар. конференція законод. метрології, сесії якої скликаються не рідше одного разу на 4 роки. Конференція обирає зі свого складу голову і двох віце-голів організації, приймає рішення з відповідних питань. Керуючим органом МОЗМ є Міжнародний комітет законод. метрології, який збирається на свої сесії раз на рік. Він складається з 20 членів — представників різних держав. Поточну роботу виконує Міжнарордне бюро законодавчої метрології, директор якого призначається комітетом. МОЗМ співпрацює з ЮНЕСКО, Міжнародним бюро мір і ваг, Міжнародною електротехнічною комісією, Міжнарордною організацією з питань стандартизації, бере участь у роботі ЮНКТАД тощо. В Україні застосовується Міжнародна система одиниць, рекомендована МОЗМ. Організація видає щоквартальний «Bulletin de l'Organisation internationale de metrologie legale» («Бюлетень Міжнародної організації законодавчої метрології»), словники законодавчої метрології, основних і загальних термінів з метрології тощо. Офіційна мова — французька. Місцеперебування — м. Париж.
Мета МОЗМ – розробка загальних питань законодавчої метрології, у тому числі встановлення класів точності засобів вимірювань; забезпечення однаковості визначення типів, зразків і систем вимірювальних приладів; рекомендації з їх випробувань для уніфікації метрологічних характеристик; порядок повірки і калібрування засобів вимірювань; гармонізація верифікаційної апаратури, методів звірення, повірок і атестацій еталонних, зразкових і робочих вимірювальних приладів; розробка оптимальних форм організації метрологічних служб і забезпечення єдності державних наказів з їх введення; надання науково-технічної допомоги, країнам, що розвиваються, у створенні і організації метрологічних служб і оснащення належним обладнанням; встановлення єдиних принципів підготовки кадрів в галузі метрології з врахуванням різних рівнів кваліфікації.
На 4-й Міжнародній конференції МОЗМ в 1972 р. її цілі були доповнені більш загальним формулюванням, що висвітлює суть основних завдань міжнароднї співпраці: встановлення взаємної довіри до результатів вимірювань технічних характеристик сировини, напівфабрикатів і промислової продукції, що проводяться в кожній з країн–учасниць Конвенції, визначення загальних принципів законодавчої метрології; встановлення необхідних і достатніх характеристик і вимог, котрим повинні відповідати засоби вимірювань, щоб їх застосування після узгодження з країнами-членами могло бути рекомендоване в міжнародному плані.
На наступних конференціях завдання доповнялись відповідно до розвитку сертифікації, а також стандартизації систем управління якістю на основі міжнародних стандартів ISO серії 9000. Так, на 8-й Конференції МОЗМ в 1988 р. в число нових актуальних завдань були включені пропозиції з проведення досліджень методів повірки засобів вимірювань у їх виробників з врахуванням діючих на підприємствах систем управління якістю, що відповідають стандартам ISO 9000.
Вищий керуючий орган МОЗМ – Міжнародна конференція законодавчої метрології, яка скликається раз на чотири роки. В роботі конференції зазвичай беруть участь не тільки країни–члени, але і ті країни, які не планують стати членами, а також різні міжнародні спілки, діяльність яких пов’язана з метрологією. Рішення, що прийняті МОЗМ, мають рекомендаційний характер і лише морально зобов’язують країни–члени організації застосувати їх при можливості.
Виконавчий орган МОЗМ – Міжнародний комітет законодавчої метрології, що складається із представників кожної країни-члена МОЗМ. Представники не наділені правом брати на себе зобов’язання від імені уряду своєї держави. При Комітеті діє консультативний орган – Рада президента (Міжнародного комітету законодавчої метрології ). До його складу входять два віце-президенти, директор Міжнародного бюро законодавчої метрології і п’ять найактивніших членів Міжнародного комітету законодавчої метрології.
Рішення зазвичай приймаються на сесіях Комітету, котрі проводяться щороку, а в особливих випадках – шляхом листування. Резолюції, що приймаються Комітетом, дійсні при одноголосній підтримці всіх його членів.
Роботу Комітету і Конференції координує Міжнародне бюро законодавчої метрології (МБМЗ, міститься в Парижі). Бюро видає інформаційні матеріали, веде фонд документації, займається пропагандою досягнень в галузі метрології шляхом експозиції в своїх демонстраційних залах. Бюро проводить постійний взаємний обмін інформацією з учасниками МОЗМ, а також щоквартально випускає “Бюлетень МОЗМ” (на французькій мові – офіційній для організації). Технічні комітети (ТК) і підкомітети (ПК), являються, як прийнято в подібних організаціях, робочими органами, МОЗМ мали до останнього часу інші назви: секретаріати-пілоти і секретаріати-доповідачі відповідно. Зараз йде перехід на ТК та ПК, і він ще не завершений. Секретаріати-пілоти відповідають за певну галузь метрології, а секретаріати-доповідачі ведуть конкретні аспекти в кожній галузі.
В міжнародну робочу групу входять представники секретаріата-пілота (ТК) і секретаріатів-доповідачів (ПК) різних країн, що хочуть приймати участь в роботі, а також представники інших міжнародних організацій, що співпрацюють з МОЗМ.
В міжнародних робочих групах може бути два види членства:
- член П – представник країни-учасниці МОЗМ;
- член О – представник країни- спостерігача.
Головне завдання ТК – складання програми робіт, яка розрахована на чотирилітній період і затверджується вищим керуючим органом МОЗМ. ТК і ПК по характеру створюваних ними документів діляться на три основних групи:
- з загальних питань метрології;
- з окремих видів вимірювань;
- з метрологічного забезпечення окремих галузей діяльності.
МОЗМ видає два види документів: міжнародні документи (МД) і міжнародні рекомендації (МР). МД мають директивний характер і призначені для робочих органів МОЗМ, МР – мають рекомендаційний характер і призначені для країн-членів МОЗМ.
МР і МД видаються на англійській і французькій мовах і розсилаються країнам-членам.
Взаємне визнання результатів випробувань і сертифікації безпосередньо пов’язано з визнанням результатів повірки засобів вимірювань. Працюючи в цьому напрямку, МОЗМ затвердила міжнародний документ “Рекомендації з співставлення дво- і багатосторонніх угод про визнання результатів випробувань, затвердження типу, повірки”.
Розробки МОЗМ , направлені на укладення угод про взаємне визнання, внесли значний внесок в можливість утворення Міжнародної системи сертифікації засобів вимірювань, як добровільної і відкритої системи. Діяльність МОЗМ в цьому напрямку не суперечить прийнятим рекомендаціям ISO/IEC. Навпаки, МОЗМ не тільки враховує настанови ISO/IEC, безпосередньо зв’язані з областю метрології, а також бере участь в роботі майже 30 технічних комітетів ISO. Крім того, МОЗМ співпрацює з такими міжнародними організаціями, як IEC, ЮНІДО, МОМВ, ІМЕКО та інші.
ІМЕКО – Міжнародна конференція з вимірювальної техніки і приладобудування – утворена в 1958 р. і є науковою, консультативною організацією. Форма її роботи – проведення міжнародних конгресів і семінарів з актуальних проблем розвитку вимірювальної і діагностичної техніки.
ЮНІДО – організація системи ООН з промислового розвитку, головна мета якої – сприяння індустріалізації країн, що розвиваються.
Таким чином, ділові контакти з організаціями, здавалось би, різного профілю направлені до однієї мети – сприяння науково-технічному прогресу і міжнародним економічним зв’язкам.
Форми співпраці МОЗМ з іншими міжнародними організаціями різні: обмін інформацією з проведених і планованих робіт, участь в завданнях (з правом дорадчого голосу), утворення змішаних комітетів. Всі вони переслідують одну мету – уникнути дублювання в роботі і максимально використати зусилля і напрацювання інших організацій у виконанні поставлених завдань.
Сертифікати МОЗМ.
Треба відзначити діяльність МОЗМ у сертифікації засобів вимірювання. З 1 січня 1995 р. введена система сертифікатів МОЗМ.
Сертифікат МОЗМ – це документ, що підтверджує відповідність засобу вимірювань певній Міжнародній рекомендації (МР) МОЗМ. МР містить технічні вимоги, опис процедури випробувань і форму звіту з випробувань. Сертифікат МОЗМ дає гарантію виробнику засобів вимірювань у тому, що його виріб відповідає міжнародним вимогам, які признаються більшістю країн світу.
На кінець 1995 р., в Системі сертифікатів МОЗМ діє 16 МР. В цьому ж році видано більше 160 сертифікатів МОЗМ 32 виробникам у 12 країнах.
З метою удосконалення Системи утворена технічна консультативна група з сертифікації (ТАГсерт). В її роботі беруть участь: Австралія, Китай, Данія, Німеччина, Японія, Куба, Норвегія, Польща, Росія, Словачина, Великобританія, США, Україна, Югославія. ТАГсерт щорічно доповідає перед МОЗМ, робота її організована в основному через листування. Секретаріат веде МБЗМ, робоча мова – англійська.
Завдання на найближчу перспективу включають: прискорення робіт з взаємного визнання шляхом порівняння і обміну результатами випробувань; розповсюдження Системи на несерійні засоби вимірювань; розповсюдження інформації про Систему; пропрацювання процедур використання Системи сертифікатів МОЗМ для групи однотипних засобів вимірювання.
МЗБМ займається визначенням думок країн-членів МОЗМ щодо завдань розвитку Системи розсилаючи для цього опитувальник, що стосується робочих доповідей ТАГсерт з пріоритетних напрямків. Серед пропозицій підприємств (фірм) – виробників, зацікавлених в сертифікації своєї продукції в Системі сертифікації МОЗМ, МБЗМ відмічає міжнародне визнання сертифікатів на засоби вимірювань всіма країнами-членами МОЗМ; розповсюдження Системи на автоматичні зважувальні пристрої та інше. Система сертифікації засобів вимірювання МОЗМ дає можливість будь-якій країні-члену отримати сертифікат про відповідність конкретного приладу, який виробляється підприємством в даній країні, вимогам певної МР МОЗМ. Інші країни-учасниці МОЗМ на добровільній основі приймають рішення про признання (непризнання) такого сертифікату. Будь-яка країна яка приєднається до Конвенції 1956р., отримує всі права країни-члена МОЗМ, в тому числі відносно Системи сертифікатів МОЗМ.
В галузі метрології працюють також інші міжнародні організації:
МККР – Міжнародний консультативний комітет з радіозв’язку;
МККТТ – Міжнародний консультативний комітет з телефонії та телеграфії;
ІКАО – Міжнародна організація цивільної авіації;
МАГАТЕ – Міжнародне агентство з атомної енергії;
КОСПАР – Комітет з дослідження космічного простору.