
- •Навчально-методичний посібник з дисципліни
- •Тема 2. Роль міжнародних організацій в системі міжнародного технічного регулювання 23
- •Тема3. Особливості систем технічного регулювання певних країн світу 96
- •Тема 4. Міжнародні угоди і законодавчо-нормативна база сфери міжнародного та технічного регулювання України 126
- •Тема 5. Складові системи міжнародного технічного регулювання 170
- •Тема 6. Україна в системі міжнародної технічної допомоги. Програми міжнародної технічної допомоги в галузі технічного регулювання 233
- •1. Вступ
- •1. Навчальна програма дисципліни
- •1.1. Вступ. Загальна характеристика системи технічного регулювання в умовах глобалізації економічних процесів
- •1.2. Роль міжнародних організацій в системі міжнародного технічного регулювання
- •1.3. Особливості систем технічного регулювання певних країн світу
- •Модуль іі. Особливості систем технічного регулювання певних країн світу
- •2.1. Міжнародні угоди та законодавчо-нормативна база сфери міжнародного технічного регулювання
- •2.2. Складові системи міжнародного технічного регулювання
- •2.3. Україна в системі міжнародної технічної допомоги. Програми міжнародної технічної допомоги в галузі технічного регулювання
- •Частина і
- •Методичні поради до вивчення теми
- •Методичні поради до вивчення теми
- •Термінологічний словник
- •Питання для самостійного вивчення
- •Тема 2. Роль міжнародних організацій в системі міжнародного технічного регулювання
- •2.1. Характеристика, завдання та напрями діяльності Світової організації торгівлі
- •2.1.1. Завдання, напрями, принципи діяльності Світової організації торгівлі
- •2.1.2. Організації економічного співробітництва і розвитку
- •2.1.3. Організація оон з питань продовольства та сільського господарства
- •2.1.4. Організація Об'єднаних Націй з промислового розвитку
- •2.1.5. Організація оон з торгівлі та розвитку
- •2.1.6. Програма розвитку оон
- •2.2. Характеристика та основні напрями діяльності міжнародних організацій у сфері технічного регулювання
- •2.3.Міжнародні та регіональні організації зі стандартизації
- •2.3.1. Міжнародна організація по стандартизації iso
- •2.3.2.Європейський Комітет по Стандартизації
- •2.3.3. Європейський комітет із стандартизації в галузі електротехніки та електроніки
- •2.3.4. Міжнародна електротехнічна комісія
- •2.3.5. Діяльність Європейського союзу в галузі стандартизації
- •2.4. Міжнародні та регіональні організації з метрології
- •2.4.1. Міжнародне бюро мір і ваг
- •2.4.2. Міжнародна організація законодавчої метрології
- •2.4.3. Міжнародна конфедерація з вимірювань
- •2.4.4. Всесвітня метеорологічна організація
- •2.5.Міжнародні та європейські організації в галузі оцінки відповідності та акредитації
- •2.5.1. Європейський комітет iso з оцінки відповідності
- •2.5.2. Система з сертифікації виробів електронної техніки
- •2.5.3. Міжнародна конференція з акредитацій випробувальних лабораторій
- •2.6. Міжнародні та регіональні організації в галузі якості, безпеки та споживчої політики
- •2.6.1. Міжнародна організація споживачів
- •2.6.2. Комітет з захисту інтересів споживачів
- •2.6.3. Європейська організація з якості
- •2.6.4. Україна і Організація оон з питань продовольства та сільського господарства
- •2.6.5. Міжнародний альянс хассп
- •2.6.7. Міжнародна організація з тестувань товарів та послуг
- •2.6.8. Європейська економічна комісія оон
- •Методичні поради до вивчення теми
- •Термінологічний словник
- •Контрольні запитання
- •Тема3.Особливості систем технічного регулювання певних країн світу
- •3.1. Система технічного регулювання в країнах єс - правила системи, принцип створення єдиного ринку
- •3.2. Аналіз іноземного досвіду побудови системи технічного регулювання та споживчої політики
- •3.2.1. Австрія
- •3.2.2. Німеччина
- •3.2.3. Франція
- •3.2.4. Чехія
- •3.2.5. Фінляндія
- •3.2.6. Латвія
- •3.2.7. Польща
- •3.2.8. Угорщина
- •3.2.9. Японія
- •3.2.10. Сша
- •3.2.11. Російська Федерація
- •Підсумки
- •Методичні поради до вивчення теми
- •Термінологічний словник
- •Контрольні запитання
- •Модуль 2 Тема 4. Міжнародні угоди і законодавчо-нормативна база сфери міжнародного та технічного регулювання України
- •4.1. Характеристика міжнародних угод, директив єс у галузі технічного регулювання
- •4.2. Генеральна угода з питань митних тарифів і торгівлі
- •4.3. Роль, переваги та недоліки директив Нового і Глобального підходів щодо обов'язкових вимог до певних видів продукції
- •4.5.Угода про застосування санітарних та фіто санітарних заходів
- •4.6. Угода про оцінку відповідності та прийнятність промислових товарів
- •Методичні поради до вивчення теми
- •Термінологічний словник
- •Тема 5. Складові системи міжнародного технічного регулювання
- •5.1. Система стандартизації продукції
- •5.1.1. Основні цілі cen, правила розробки стандартів, директив, забезпечення бізнес-підходу в межах cen.
- •5.1.2. Добровільність застосування стандартів як основний принцип міжнародної стандартизації
- •5.2. Система оцінки відповідності
- •5.2.1. Державний нагляд за підтвердженням відповідності
- •5.3. Міжнародні та європейські стандарти з підтвердження відповідності: стандарти-серій iso 17000, en 45000
- •5.3.1. Принципи дотримання економічної інтеграції у єс
- •5.3.2.Глобальний та модульний підходи до оцінки відповідності.
- •5.4. Політика в єс з оцінювання відповідності
- •5.4.1. Комплексний підхід до взаємного визнання результатів сертифікації
- •5.4.2. Європейські модулі на стадіях життєвого циклу продукції
- •5.4.2.1. Модулі на стадії проектування.
- •5.4.2.2. Модулі на стадії виробництва
- •5.4.2.3.Модулі на об’єднаній стадії проектування і виробництва
- •5.4.3.Сертифікація в єс
- •5.4.4. Сертифікація в снд
- •5.5. Системи управління безпечністю та якістю товарів та послуг
- •5.5.1. Міжнародні та національні стандарти з управління якістю
- •5.5.2. Правозастосування системи насср та iso 22000
- •5.5.3. Світова практика щодо контролю та поліпшення якості харчової продукції
- •5.5.4. Розвиток систем простежуваності для харчової продукції
- •5.5.5. Відносини із who/faо (Кодекс), оеср, єєк оон
- •5.5.6. Сот/сфс
- •5.6. Стандарти brç, ifs, GlobalGap, програма єс щодо оповіщення про небезпечні товари rapex
- •5.6.1. Стандарт харчової галузі brc
- •5.6.2. Стандарт ifs
- •5.6.3. СтандартGlobalGap
- •5.6.4.Програма єс щодо оповіщення про небезпечні товари rapex
- •5.7. Система ринкового нагляду
- •5.7.1. Суть, принципи Нового підходу до ринкового нагляду
- •5.7.2. Директива щодо акредитації та ринкового нагляду
- •5.7.3. Директива щодо регламентів для акредитації та ринкового нагляду у зв'язку із реалізацією продукції
- •Методичні поради до вивчення теми
- •Термінологічний словник
- •Контрольні запитання
- •Тема 6. Україна в системі міжнародної технічної допомоги. Програми міжнародної технічної допомоги в галузі технічного регулювання
- •6.1.1.Формування системи технічного регулювання в Україні
- •6.1.2.Технічне регулювання електротехнічної галузі в Україні
- •6.1.3. Акредитація
- •6.1.4. Сучаснийстан на напрямки розвитку технічного регулювання в світовому суспільстві та Україні
- •6.1.5. Стислий опис системи технічного регулювання в Україні до проведення реформ
- •6.1.6. Реформа системи технічного регулювання в Україні та проблеми, з якими вона стикається.
- •6.1.7. На шляху до Європи: питання, що потребують подальшого вирішення у ході реформи технічного регулювання в Україні
- •6.1.8. Концепція розвитку системи технічного регулювання та споживчої політики в Україні
- •6.2. Зелена книга
- •6.2.1. Мета Зеленої книги
- •6.2.2. Біла книга „Політика адаптації вітчизняного законодавства в галузі норм і стандартів до європейських вимог",
- •6.2.3. Червона книга "Про політику адаптації вітчизняного законодавства в галузі норм і стандартів до європейських вимог"
- •6.3.Зовнішні та внутрішні чинники впливу на систему технічного регулювання та споживчої політики
- •6.4. Аналіз вимог національного, міжнародного та європейського законодавства, що регулює питання надання міжнародної технічної допомоги
- •6.4.1. Роль та характеристика проектів міжнародної технічної допомоги країн єс (проекти tacis
- •6.4.2. Проект Twinning
- •Частина іі методичні рекомендації для виконання індивідуальної роботи студентів
- •Тема 1. Сутність стандартизації та її роль у розвитку народного господарства
- •1.Основні закони і нормативні документи (нд)
- •2.Нд по сертифікації
- •Додатки
- •1.Основні терміни і поняття
- •Міжнародні та національні організації із стандартизації Міжнародні організації зі стандартизації
- •Національні організації з стандартизації
- •Діючі в Україні, гармонізовані з міжнародними, стандарти по оцінці відповідност (серії iso 17000, iso/iec Guide)
- •Список літератури
- •Порядок і критерії оцінювання знань студентів
- •Система нарахування балів за видами навчальної роботи
- •Розподіл балів, що отримують студенти за результатами вивчення дисципліни " технічне регулювання ”
- •Система нарахування додаткових балів за видами робіт з вивчення дисципліни " технічне регулювання"
- •Система нарахування штрафних балів за видами робіт з вивчення дисципліни "технічне регулюванння"
- •17 Н. Г. Салухіна, о. М. Язвінська - Стандартизація та сертифікація товарів і послуг. Підручник
2.3.1. Міжнародна організація по стандартизації iso
Роби
один раз, роби правильно, роби
інтернаціонально - Девіз ISO
Після закінчення Другої світової, в жовтні 1946 р., рішенням ООН була створена Міжнародна організація з стандартизації (ISO). На засіданні генеральної асамблеї ООН був прийнятий статут ISO, який визначив статус організації, її структуру, функції основних органів і методи їх роботи.
В статуті ISO записано, що “метою організації є сприяння розвитку стандартизації в світовому масштабі для полегшення міжнародного товарообміну і взаємодопомоги, а також для розширення співпраці в галузі інтелектуальної, наукової, технічної та економічної діяльності”.
Для досягнення цієї мети ISO може:
- вживати заходів для полегшення гармонізації у світовому масштабі стандартів і зв’язаних з ним галузей;
- розробляти і публікувати міжнародні стандарти за умови, що в кожному випадку стандарт буде ухвалений, якщо за нього було віддано дві третини голосів активних членів технічного комітету або підкомітету і проти – не більше чверті загального числа голосів;
- організовувати обмін інформацією про роботу своїх комітетів – членів і технічних комітетів;
- співпрацювати з іншими міжнародними організаціями, що зацікавлені в суміжних питаннях.
ВISO встановлені два види членства –
комітети-члени і члени-кореспонденти.
Комітетами-членами є національні
організації з стандартизації.
Органами ISO є: Генеральна Асамблея, Рада, Комітети Ради, технічні комітети і Центральний секретаріат. Структура ISO наведена на рисунку
Вищим органом ISO є Генеральна Асамблея.
В період між сесіями Генеральної Асамблеї роботою організації керує Рада, на чолі якої стоїть президент ISO. Рада складається з 18 членів–представників національних організацій з стандартизації, що вибираються на 3 роки. Для розгляду і підготовки рішень з питань, що цікавлять всю організацію загалом, Рада утворює постійні і тимчасові комітети.
На даному етапі працюють такі комітети:
STACO – Комітет з вивчення наукових принципів стандартизації;
PLACO – Технічне бюро;
CASCO – Комітет з оцінки відповідності;
INFCO – Комітет з науково- технічної інформації;
DEVCO – Комітет з надання допомоги кранам, що розвиваються;
COPOLCO – Комітет з захисту інтересів споживачів;
REMCO – Комітет з стандартних зразків.
В даний час організація включає близько 150 членів, по одному від кожної країни. Місія ІСО полягає в тому, щоб сприяти розвитку стандартизації в світі, полегшити міжнародний обмін товарами і послугами, досягти взаємної дружнього угоди між державами в інтелектуальній, науковій, технічній та економічній сферах. Робота стосується всіх сфер стандартизації, крім електричних і електронних технічних стандартів, які розробляються Міжнародною електротехнічною комісією (ІЕС). Деякі види робіт виконуються спільними зусиллями цих організацій. В останні роки ІСО приділяє багато уваги стандартизації систем забезпечення якості. Крім стандартизації, ІСО займається проблемами сертифікації.
Для прикладу наведем напрямки діяльності двох Комітетів Ради ISO.
Стандарти на харчові продукти розробляє технічний комітет TC 34. Сфера діяльності комітету - стандарти на харчові продукти для людини та корму для тварин, матеріали рослинного і тваринного походження. Стандарти відносяться до термінології, методів відбору проб, випробувань та аналізу, специфікаціям на продукти і вимогам до упаковки, зберігання і транспортування. Загальна кількість стандартів, опублікованих комітетом, перевищує 600.
Робочі органи в складі комітету спеціалізуються на окремих напрямках:
■ генетично змінені організми і продукція з них;
■ системи управління безпекою харчових продуктів;
■ система відстеження у ланцюгу поставки сільськогосподарських продуктів;
■ олійне насіння і плоди;
■ продукти з овочів і фруктів;
■ хлібні злаки;
■ молоко і молочна продукція;
■ м'ясо, домашня птиця, риба, яйця та продукція з них;
■ прянощі і приправи;
■ чай;
■ мікробіологія;
■ корму для тварин;
■ тварини і рослинні жири та олії;
■ сенсорний аналіз;
■ свіжі, сухі і висушені фрукти і овочі;
■ кави.
Виробники в країнах Європи все частіше звертаються до органів із стандартизації з проханням прийняти добровільні стандарти безпеки, які відповідали б зростаючим вимогам споживачів. За ініціативи Датської асоціації стандартів в 2004 р. розроблений новий міжнародний стандарт ІСО 22000 «Системи менеджменту безпеки харчових продуктів». Стандарт ІСО 22000 розглядає аспекти безпеки і орієнтує виготовлювачів на розробку та впровадження системи менеджменту безпеки. Раніше технічним комітетом ¹ 34 ІСО був розроблений стандарт ІСО 15161 «Керівні вказівки по застосуванню стандарту ІСО 9001:2000 у харчовій промисловості та виробництві напоїв». Стандарт охоплює всі аспекти якості і дає рекомендації, як інтегрувати систему ХACCП в систему менеджменту якості.
Міжнародні неурядові організації у сфері стандартизації та сертифікації продукції [8]
Головні цілі функціонування ICO охоплюють сприяння розвитку стандартизації і пов'язаних із цим сфер діяльності для забезпечення міжнародного обміну товарами й послугами, а також розвитку співпраці в інтелектуальній, науково-технічній та економічній сферах.
До основних напрямів і завдань діяльності ICO належать:
- розробка стандартів у галузях машинобудування, хімічної промисловості, руд і металів, інформаційної техніки, сільського господарства, будівництва, спеціальної техніки, охорони здоров'я і медицини, упакування й транспортування товарів;
- розробка спільно з Міжнародною електротехнічною комісією (МЕК) стандартів у сфері інформаційних технологій, мікропроцесорної техніки, телекомунікацій;
- стандартизація систем забезпечення якості, розробка й публікації міжнародних стандартів;
- співробітництво з регіональними організаціями зі стандартизації;
- сприяння Світовій організації торгівлі через програми, орієнтовані на поступову трансформацію технічних умов на поставку товарів до стандартів ICO, заохочення створення нових стандартів для промисловості;
- сприяння країнам, що розвиваються, у розвитку національних систем стандартизації, вирівнювання ступеня стандартизації, підготовці спеціалістів зі стандартизації в навчальних центрах розвинених країн;
- співробітництво з ООН для стимулювання двосторонньої співпраці промислово розвинених країн і країн, що розвиваються, у стандартизації і метрології, створенні міжнародних навчальних центрів;
- надання методичної та інформаційної допомоги Раді ICO щодо принципів і методики розробки міжнародних стандартів.
Діяльність ICO у сфері сертифікації охоплює такі основні напрями та завдання:
- сприяння укладенню угод про взаємне визнання з метою розвитку міжнародної торгівлі;
- розробка нормативно-методичних документів, що сприяють гармонізації процедури сертифікації;
- співробітництво з іншими міжнародними організаціями з метою підвищення ролі сертифікації в міжнародній торгівлі;
- сприяння взаємному визнанню та ухваленню національних і регіональних систем забезпечення якості;
- підготовка правил і регламентів проведення випробувань, інспекційного контролю та сертифікації продукції, процесів, діяльності випробувальних лабораторій;
- співробітництво з МЕК з метою узгодження спільних правил проведення сертифікації.
В галузі метрології працюють також інші міжнародні організації:
МККР – Міжнародний консультативний комітет з радіозв’язку;
МККТТ – Міжнародний консультативний комітет з телефонії та телеграфії;
ІКАО – Міжнародна організація цивільної авіації;
МАГАТЕ – Міжнародне агентство з атомної енергії;
КОСПАР – Комітет з дослідження космічного простору.