2.1.5. Організація оон з торгівлі та розвитку
Перші кроки до формування міжнародної системи регулювання у сфері конкуренції було зроблено наприкінці сорокових років ХХ століття. Саме в цей період починається процес становлення інституційно-правових структур у галузі міжнародного економічного співробітництва. Важливою складовою цього процесу стає визначення загальної концепції та практичних підходів світового співтовариства до проблем встановлення контролю за так званою обмежувальною діловою практикою, іншими словами, напрацювання певних принципів і правил ефективної конкуренції у зовнішньоекономічній діяльності. Визначальну роль у зазначених процесах відіграють міжнародні інституції, що опікуються питаннями конкуренції, серед яких авторитетне місце посідає Конференція ООН з питань торгівлі та розвитку - ЮНКТАД.
ЮНКТАД було засновано як орган Генеральної асамблеї ООН 30 грудня 1964 року. Спершу до основних функцій ЮНКТАД входило сприяння розвиткові міжнародної торгівлі, встановлення і запровадження відповідних принципів та політики, координація діяльності інших міждержавних утворень у сфері міжнародної торгівлі, розробка багатосторонніх правових актів, діяльність щодо узгодження економічної та торговельної політики національних урядів, регіональних економічних угрупувань тощо. В 70-ті роки коло діяльності ЮНКТАД суттєво розширюється за рахунок залучення до сфери її впливу проблем дослідження негативних ефектів від ділової практики з боку приватних і державних компаній, яка спричиняє обмеження конкуренції, ускладнює доступ на ринки та посилює монопольний контроль, негативно впливаючи на розширення виробництва і торгівлі. З того часу ЮНКТАД залишається універсальним форумом, призначеним для обговорення проблем обмежувальної практики та конкурентної політики.
Організація ООН з торгівлі та розвитку (ЮНКАД) установлена в 1964 році, як постійний міжурядовий орган, Конференція ООН з торгівлі і розвитку є ключовим органом Генеральної Асамблеї по питаннях в області торгівлі і розвитку. Їй доручено прискорення торгового і економічного розвитку, країн, що особливо розвиваються.
ЮНКТАД грає в системі ООН роль координаційного центру по проблемах розвитку і суміжних питаннях торгівлі, фінансів, технологій, інвестицій і стійкого розвитку. Її головна мета полягає в сприянні інтеграції країн, що розвиваються, і країн з перехідною економікою в світову економіку і розвитку за допомогою торгівлі і інвестицій. Добиваючись досягнення своїх цілей, ЮНКТАД проводить дослідження і аналіз політики, міжурядові наради, здійснює технічну співпрацю і взаємодію з цивільним суспільством і підприємницьким сектором.
Конференція ЮНКТАД, її найвищий директивний орган, проводиться раз на чотири роки. Виконавський орган - Рада з торгівлі і розвитку - щорічно проводить регулярні сесії, на яких розглядаються результати роботи секретаріату.
Дванадцята сесія ЮНКТАД відбулася 20-25 квітня 2008 року в Аккрі (Гана). 13-та сесія Конференції ЮНКТАД відбулась з 21 по 26 квітня 2012 року у м.Доха, Катар. У перервах між засіданнями конференції її функції виконує Рада з торгівлі і розвитку. Рада з торгівлі та розвитку відповідає за забезпечення загальної відповідності діяльності ЮНКТАД пріоритетам, визначеним Конференцією.
Діяльність із розробки міжнародного механізму захисту конкуренції ЮНКТАД фактично розпочала 10 грудня 1978 року, коли Генеральна асамблея ООН ухвалила резолюцію про скликання під її егідою Конференції ООН з обмежувальної ділової практики (ОДП). Ця Конференція схвалила основний документ, що визначає діяльність ЮНКТАД у галузі захисту конкуренції, - "Комплекс узгоджених на багатосторонній основі справедливих принципів і правил для контролю за обмежувальною діловою практикою" (Резолюція ООН 35/63 від 5 грудня 1980 року). Прийняття зазначеного Комплексу (з 2000 року він має назву "Комплексу принципів і правил ООН з питань конкуренції") мало на меті сприяння максимальному використанню вигод від міжнародної торгівлі, пов'язаних із процесом її лібералізації, відповідно до національних завдань економічного і соціального розвитку, зокрема, шляхом створення, заохочення і захисту конкуренції, здійснення контролю за економічною концентрацією та сприяння інноваційній діяльності. Комплекс містить "Принципи і правила, що стосуються підприємств, включаючи транснаціональні корпорації", а також "Принципи і правила, що стосуються держав", де у формі рекомендацій підприємствам пропонується утримуватися від основних видів обмежувальної практики у процесі здійснення відповідних міжнародних угод, а державам - удосконалювати національне законодавство у цій сфері.
Комплекс вперше запроваджує в теорію міжнародного регулювання такі основоположні поняття, як, зокрема, "обмежувальна ділова практика", визначаючи її як "економічну поведінку підприємств, які, шляхом зловживань домінуючим становищем на ринку або шляхом набуття такого становища і зловживання ним, обмежують доступ на ринки або іншим чином стримують конкуренцію, що чинить або може чинити негативний вплив на міжнародну торгівлю...". Окрім того, Комплексом вводиться поняття "домінуючого становища на ринку", тобто "ситуації, за якої підприємство самостійно або спільно з кількома іншими підприємствами має можливість контролювати відповідний ринок певного товару чи послуг або групи товарів чи послуг".
Принципи і правила державної політики в цій сфері містять такі основні рекомендації:
- приймати, вдосконалювати й ефективно впроваджувати відповідні законодавчі акти;
- базувати власне законодавство, насамперед, на принципі усунення або ефективного регулювання дій підприємств, що стримують конкуренцію;
- забезпечувати справедливий та уніфікований підхід до всіх підприємств у процесі здійснення контролю над ОДП9;
- знаходити належні виправні засоби з метою недопущення ОДП.
Для впровадження "Комплексу узгоджених на багатосторонній основі справедливих принципів і правил для контролю за обмежувальною діловою практикою" 1981 року було створено Міжурядову групу експертів з обмежувальної ділової практики (з 1997 року - МГЕ з питань законодавства та політики у галузі конкуренції). Засідання Групи відбуваються щорічно за участі представників країн - членів ООН. Функції МГЕ полягають, зокрема, у:
- забезпеченні умов для проведення багатосторонніх консультацій між державами із застосування принципів і правил Комплексу;
- здійсненні досліджень з ОДП відповідно до положень Комплексу;
- поширенні інформації щодо вжитих на національному чи регіональному рівнях заходів з метою сприяння впровадженню Комплексу.
За роки діяльності МГЕ стала унікальним міжнародним інститутом вільного обміну думками, накопичення та поширення досвіду в галузі захисту конкуренції між експертами практично з усіх країн світу.
Поточну роботу щодо координації діяльності урядів між пленарними засіданнями Конференції та Міжурядової групи експертів здійснює, у складі секретаріату ЮНКТАД, спеціальний підрозділ з питань конкуренції та захисту прав споживачів.
Починаючи з 1998 року, офіційним представником України в Міжурядовій групі експертів з питань законодавства та політики у галузі конкуренції є Голова Антимонопольного комітету України. Участь представника України в роботі органів ЮНКТАД має важливе значення для посилення суспільної ролі конкурентної політики, як засобу регулювання економічних відносин не лише всередині держави, а й на міждержавному рівні. Рішення МГЕ знайшли відображення у програмних та правових документах, розроблених останнім часом за участі Антимонопольного комітету України.
Документи, ухвалені учасниками київської конференції, в числі інших регіональних декларацій, стали основою для прийняття заключної Резолюції IV Оглядової Конференції ООН з ОДП. Серед найважливіших положень цієї резолюції можна відзначити такі:
- підтвердження основоположної ролі конкурентного законодавства і політики для забезпечення належного економічного розвитку та корисності подальшої роботи в межах секретаріату ЮНКТАД і його робочих органів;
- заклик щодо всебічного розширення співробітництва між конкурентними органами та урядами окремих держав з метою посилення ефективної діяльності у сфері контролю за злиттями та проти будь-яких форм картельної практики;
- рекомендація на адресу ЮНКТАД щодо необхідності розширення діяльності в галузі технічної допомоги, консультаційних послуг і підготовки кадрів, насамперед, для країн, що розвиваються, країн із перехідною економікою та країн найнижчого рівня розвитку;
- рекомендація на адресу ЮНКТАД щодо дослідження проблем конкуренції, пов'язаних із зовнішньоторговельною політикою;
- рекомендація щодо важливості подальшого внеску ЮНКТАД при опрацюванні проблем розробки можливих міжнародних угод з питань конкуренції.
ЮНКТАД відіграє провідну роль у процесі формування так званої "культури конкуренції", що означає усвідомлення на всіх рівнях позитивної ролі конкуренції як одного з найвагоміших чинників сучасного демократичного суспільства та соціально-орієнтованої економіки. Значення ЮНКТАД чималою мірою зумовлене її масштабною аналітичною діяльністю, що відображається у численних дослідженнях, присвячених різним аспектам конкурентної політики. ЮНКТАД постійно працює над оновленням так званого Типового закону про конкуренцію, складеного на базі типових статей національних конкурентних законів. Цей документ є своєрідним кодексом законів про конкуренцію. Вдосконалюючи його, ЮНКТАД у такий спосіб сприяє гармонізації національних регулюючих актів у цій сфері.
Діяльність ЮНКТАД у галузі захисту конкуренції, перш за все, спрямована на вирішення специфічних проблем країн, що розвиваються, країн із перехідною економікою та країн найнижчого рівня розвитку. Комплекс принципів і правил ООН з питань конкуренції прямо зазначає цей пріоритет, а також вказує на особливу загрозу, яку становлять для міжнародної торгівлі антиконкурентні дії транснаціональних корпорацій. Передбачений Комплексом механізм припинення дій, які негативно впливають на конкуренцію більше ніж в одній державі, рекомендує відповідним країнам створювати та зміцнювати конкурентну політику і право, а також співпрацювати між собою шляхом взаємних консультацій, обміну інформацією тощо.
Незважаючи на послідовну діяльність ЮНКТАД, спрямовану на припинення ОДП у міжнародному масштабі, ця проблема не знайшла радикального вирішення. Значною мірою це пояснюється тим, що відповідно до положень Комплексу "при виконанні своїх функцій ні Міжурядова група, ні її допоміжний орган, не виступають у якості трибуна та не виносять будь-яких суджень про діяльність або поведінку окремих урядів чи окремих підприємств у зв'язку з будь-якою конкретною операцією". Отже, їх діяльність і рішення мають суто консультативний характер.
Виходячи з цього, вже на початку розвитку багатостороннього співробітництва виникла принципова дискусія щодо правового характеру Комплексу принципів і правил. Країни, що розвиваються, наполягали на закріпленні за Комплексом імперативного для всіх учасників характеру. В свою чергу, розвинені країни виступали за рекомендаційний характер Комплексу, і саме ця точка зору стала остаточною в дискусії.
Таким чином, дотримання Комплексу є лише проявом доброї волі держав, оскільки він не має обов'язкової юридичної сили. Разом із тим, Комплекс залишається єдиним міжнародним документом світового значення, де визначено засади міжнародного співробітництва держав з метою усунення або ефективного регулювання обмежувальної ділової практики, яка справляє несприятливий вплив на міжнародну торгівлю, зокрема країн, що розвиваються, а також на їх економічний розвиток.